√еограф≥¤ > —учасн≥ планетарн≥ проблеми

—учасн≥ планетарн≥ проблеми

1. ≈колог≥чн≥ проблеми людства, шл¤хи њх розв'¤занн¤

≈колог≥чн≥ проблеми людства про¤вл¤ютьс¤ в р≥зкому протир≥чч≥ у взаЇмов≥дносинах сусп≥льства ≥ природи, порушенн≥ природних про≠цв≥в через надм≥рний антропогенний вплив, зростанн¤ енергоспоживанн¤ ≥ використанн¤ палива. ѕроблема забрудненн¤ довк≥лл¤ виникла з вини людини. ћасштаби забрудненн¤ набувають глобального характеру ≥ за≠грожують не передбачуваними насл≥дками.

ќсновна причина забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ Ч спалюван≠н¤ великоњ к≥лькост≥ природного-палива. ” великих м≥стах найб≥льшим джерелом забрудненн¤ Ї автотранспорт. ƒл¤ багатьох крањн ≥ промислових район≥в справжн≥м лихом стали кислотн≥ дощ≥. „ерез них гине риба в озерах, л≥с втрачаЇ лист¤, швидше руйнуютьс¤ буд≥вл≥. ƒо атмосфери при згоранн≥ палива надходить дедал≥ б≥льша к≥льк≥сть вуглекислого газу, ≥ це посилюЇ парниковий ефект, внасл≥док ¤кого п≥двищуЇтьс¤ темпера≠тура пов≥тр¤ в приземному шар≥. ¬елик≥ побоюванн¤ викликаЇ руйнац≥¤ озонового шару атмосфери р≥зними х≥м≥чними сполуками.

¬ода Ч найважлив≥ший дл¤ людства ресурс. Ѕагато рег≥он≥в ™враз≥њ ≥ ѕ≥вн≥чноњ јмерики почали в≥дчувати гостру нестачу пр≥сноњ води (вод¤на криза). ÷е пов'¤зано з широким використанн¤м води в промисловост≥, с≥льсько≠му ≥ комунальному господарств≥. ѕост≥йне зниженн¤ ¤кост≥ поверхневих вод обмежуЇ можливост≥ њх застосуванн¤ в питному водопостачанн≥, потребуЇ дос≠конал≥ших систем очистки тощо. «абруднюютьс¤ людиною ≥ води —в≥тового океану, особливо внутр≥шн≥ мор¤. ÷е призводить до зменшенн¤ рибних ре≠сурс≥в, рекреац≥йноњ ц≥нност≥ курортних зон та ≥н.

¬≥дбуваЇтьс¤ ≥нтенсивне забрудненн¤ √рунт≥в. ўоб компенсувати зниженн¤ природноњ родючост≥ ірунт≥в, у них внос¤ть м≥неральн≥ добри≠ва, що зм≥нюють њх х≥м≥чний склад. ƒл¤ боротьби з бур'¤нами ≥ шк≥дли≠вими комахами використовують ¤дох≥м≥кати, ¤к≥ накопичуютьс¤ в ірунт≥. «абруднюють ірунт важк≥ метали та ≥нш≥ ≥нгред≥Їнти, що ос≥дають ≥з забрудненоњ атмосфери. ¬ результат≥ д≥¤льност≥ людини р≥зко скороти≠лас¤ площа л≥с≥в, перетворюютьс¤ на пустел≥ савани.

√оловною умовою розв'¤занн¤ еколог≥чних проблем Ї рац≥ональне природокористуванн¤. ќсновними засновами людськоњ д≥¤льност≥ ма≠ють бути: максимальне збереженн¤ ресурс≥в; розширенн¤ запов≥дних територ≥й; впровадженн¤ нових технолог≥й, що забезпечують ресурсо≠збереженн¤, нових джерел одержанн¤ еколог≥чно чистоњ енерг≥њ; розум≠на економ≥¤ ≥ самообмеженн¤ в ус≥х сферах житт¤ ≥ д≥¤льност≥; зворотне водопостачанн¤ ≥ багаторазове використанн¤ матер≥ал≥в у виробництв≥ (рецикл≥чн≥сть), перех≥д до безв≥дх≥дного виробництва; контроль за р≥внем забрудненн¤ довк≥лл¤.

≈колог≥чн≥ проблеми нашоњ планети виникли в процес≥ взаЇмод≥њ сус≠п≥льства ≥ природи. ѕрот¤гом ус≥Їњ своЇњ ≤стор≥њ людство поступово посилю≠вало тиск на природу, усе б≥льше порушуючи в н≥й еколог≥чну р≥вновагу.

„астина еколог≥чних проблем маЇ глобальний характер.

” процес≥ господарськоњ д≥¤льност≥ людина спалюЇ величезний обс¤г палива. ” результат≥ в≥дбуваЇтьс¤ теплове забрудненн¤ атмосфери. ¬ атмосферу викидаЇтьс¤ величезна к≥льк≥сть вуглекислого газу, моле≠кули ¤кого затримують теплове випром≥нюванн¤ поверхн≥ «емл≥. ¬ ре≠зультат≥ може виникнути Ђпарниковий ефектї, що веде до глобального потепл≥нн¤ кл≥мату.

–уйнац≥¤ озонового екрана, що захищаЇ «емлю в≥д короткохвильовоњ сон¤чноњ рад≥ац≥њ (ультраф≥олетових промен≥в), може призвести до заги≠бел≥ всього живого на планет≥.

¬елик≥ викиди в атмосферу двоокису с≥рки й окис≥в азоту спри¤ють утворенню Ђкислотних дощ≥вї, що завдають шкоду жив≥й природ≥, лю≠дин≥, ірунту, буд≥вл¤м, дорожн≥м покритт¤м тощо.

«ростаЇ деф≥цит чистоњ пр≥сноњ води. ÷е пов'¤зано не т≥льки з рос≠том водоспоживанн¤, але ≥ з забрудненн¤м багатьох водойм, зв≥дки без спец≥ального очищенн¤ воду брати вже неможливо.

√лобальн≥ проблеми може викликати скороченн¤ площ≥ екватор≥аль≠них л≥с≥в јмазон≥њ та ≥н., ¤к≥ Ї Ђлеген¤миї планети. ≈кстенсивне тва≠ринництво в саванах јфрики призводить до перетворенн¤ великих те≠ритор≥й на пустел≥, що може мати глобальн≥ насл≥дки.

« метою збер≥ганн¤ природи, ун≥кальних ландшафт≥в ≥ об'Їкт≥в, р≥дк≥сних рослин ≥ тварин на «емл≥ створюютьс¤ територ≥њ, що особливо охорон¤ютьс¤, Ч запов≥дники, природн≥ нац≥ональн≥ парки тощо.

Ќа територ≥ю запов≥дника допуск сторонн≥х ос≥б заборонений. “ут спец≥ал≥сти займаютьс¤ вивченн¤м природи в њњ натуральному стан≥ (вона служить за еталон).

Ѕ≥льш в≥льний режим (хоча ≥ з р¤дом заборон дл¤ в≥дв≥дувач≥в) мають нац≥ональн≥ природн≥ парки. Ќа њх територ≥њ вид≥лен≥ д≥л¤нки, що мо≠жуть в≥дв≥дувати орган≥зован≥ туристи, екскурсанти; вид≥лен≥ м≥сц¤ дл¤ пост≥йного або тимчасового в≥дпочинку, л≥куванн¤.

2. ƒемограф≥чн≥ проблеми людства ≥ шл¤хи њх вир≥шенн¤

« найважлив≥ших демограф≥чних проблем, що загрожують негатив≠ними насл≥дками, варто вид≥лити так≥. —тр≥мке зростанн¤ населенн¤ в крањнах, що розвиваютьс¤,Ч демограф≥чний вибух (хоча в-б≥льшост≥ ре≠г≥он≥в в≥н п≥шов на спад). Ќезначне зниженн¤ темп≥в приросту народона≠селенн¤ в окремим крањнах, що розвиваютьс¤, стало пом≥тним з другоњ половини 80-х рр. ”р¤ди 125 крањн за¤вили про схваленн¤ програм пла≠нуванн¤ с≥м'њ, хоча 14 крањн (Ѕол≥в≥¤, ≤рак,  амбоджа,  ен≥¤, Ћаос ≤ ≥н.) не погодилис¤ на так≥ кроки. ” р¤д≥ крањн державн≥ заходи спр¤мован≥ не на обмеженн¤, а на зб≥льшенн¤ народжуваност≥ й природного приро≠сту ¬ Ївропейських крањнах (‘–Ќ, Ќ≥дерланди, Ўвец≥¤ та ≤н.) впровад≠жують грошов≥ субсид≥њ, визначають заходи соц≥ального захисту й стиму≠люванн¤ с≥мей ≥ ж≥нок, що мають д≥тей.

Ћюдей завжди ц≥кавило: ск≥льки њх мешкало на «емл≥ на р≥зних ета≠пах цив≥л≥зац≥њ, ¤к≥ прогнози на майбутнЇ.

Ќа думку демограф≥в, за 5 тис. рок≥в до нашоњ ери загальна к≥льк≥сть людей складала 40 млн чол., а на початку нашоњ ери було 200 млн. ” 1000 р. населенн¤ «емл≥ вже 300 млн чол., а до 2000 р. значно зб≥льши≠лось ≤ нараховуЇ б≥льш н≥ж 6 млрд чол.

«ростанн¤ к≥лькост≥ населенн¤ залежить в≥д характеру його в≥дтво≠ренн¤ (природного руху). ѕ≥д ним розум≥ють сукупн≥сть процес≥в народ≠жуваност≥, смертност≥ ≥ природного приросту.

” 1995 р. загальний коеф≥ц≥Їнт народжуваност≥ у св≥т≥ на кожну ти≠с¤чу жител≥в склав 25 чол., смертност≥ Ч 9, а середньор≥чний темп при≠росту населенн¤ Ч 1,6%.

ƒемограф≥чна ситуац≥¤ св≥ту залежить в≥д типу в≥дтворенн¤ насе≠ленн¤. ѕерший тип (природний прир≥ст населенн¤ до 12 чол. на 1000) Ї характерним дл¤ б≥льшост≥ крањн ѕ≥вн≥чноњ јмерики ≥ ™вропи, њм влас≠тив≥ середн≥ ≥ низьк≥ показники народжуваност≥ ≥ смертност≥. ѕриродний прир≥ст складаЇ 5Ч10 чол. на 1000 жител≥в. ¬ окремих крањнах спосте≠р≥гаЇтьс¤ нав≥ть зменшенн¤ к≥лькост≥ населенн¤.

ƒругий тип в≥дтворенн¤ населенн¤ (природний прир≥ст понад 12 чол. на 1000) притаманний крањнам јз≥њ, јфрики, Ћатинськоњ јмерики. “ут висока народжуван≥сть, спостер≥гаЇтьс¤ зниженн¤ смертност≥ завд¤ки пол≥пшенню медичного обслуговуванн¤. ¬ результат≥ природний прир≥ст у цих крањнах високий ≥ складаЇ 20-30 чол. на 1000 жител≥в.

Ќайвищ≥ у св≥тов≥й ≥стор≥њ темпи приросту населенн¤ були на початку 60-х рр. XX ст. (внасл≥док високоњ народжуваност≥ ≥ р≥зкого зниженн¤ смертност≥) Ч Ђдемограф≥чний вибухї. ” середин≥ 80-х рр. р≥чний прир≥ст населенн¤ впав до 1,7%, 90-х Ч до 1,6%, ≥ п≥к залишивс¤ позаду.

„исельн≥сть населенн¤ св≥ту продовжуЇ зростати в середньому на 80-90 млн чол. за р≥к, головним чином за рахунок крањн, що розвиваютьс¤. «а прогнозами ќќЌ, середньор≥чн≥ темпи приросту населенн¤ складати≠муть 1,5% ≥ у 2025 р. на планет≥ буде мешкати понад 8-10 млрд чол.

Ќеконтрольована урбан≥зац≥¤ - характерна риса крањн, що розвива≠ютьс¤ та обрали ≥ндустр≥альний шл¤х розвитку. ћ≥ста з населенн¤м у 10-20 ≥ б≥льш млн чол. стають реальн≥стю. Ўл¤хи вир≥шенн¤ проблеми в≥дом≥ - розосередити промислове виробництво, прискорити темпи ≥нду≠стр≥ал≥зац≥њ ≥ т. п. ѕроте св≥това практика не маЇ досв≥ду боротьби з псевдоурбан≥зац≥Їю таких величезних масштаб≥в, ¤к в ≤нд≥њ або Ћатинськ≥й јмериц≥.

 риза великих м≥ст, Ї проблемою в —Ўј ≤ р¤ду ≤нших розвинених крањн якщо ран≥ше велик≥ м≥ста прит¤гували населенн¤ ≤ стр≥мко зрос≠тали, то тепер в≥дбуваЇтьс¤ зворотне. ћа¤тников≥ м≥грац≥њ населенн¤ стали звичайним ¤вищем дл¤ цих крањн.

—тих≥йна зовн≥шн¤ м≥грац≥¤ Ч в≥дносно нова проблема, що загро≠жуЇ м≥жнародними конфл≥ктами. ѕричини м≥грац≥њ Ч економ≥чн≥. «≥ стих≥Їю зовн≥шньоњ м≥грац≥њ з≥ткнулас¤ й ”крањна, ¤ка стала транзитною територ≥Їю дл¤ тис¤ч нелегальних ем≥грант≥в з јзи, що прагнуть пере≠селитис¤ в економ≥чно благополучн≥ крањни «ах≥дноњ ™вропи ≥ знайти

там роботу. . .

Ќа приклад≥ ц≥Їњ проблеми можна зрозум≥ти, наск≥льки важливим е вир≥шенн¤ глобальноњ проблеми подоланн¤ в≥дсталост≥ крањн, що розвиваютьс¤, - ≥гноруванн¤ њњ загрожуЇ дестаб≥л≥зац≥Їю обстановки у будь-¤кому рег≥он≥.

1

Ќазва: —учасн≥ планетарн≥ проблеми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (939 прочитано)