√еограф≥¤ > “уризм ¤к форма природокористуванн¤

“уризм ¤к форма природокористуванн¤

Ћюдина, сусп≥льство не може не впливати на природу. Ќав≥ть у пер≥од свого в≥дпочинку людина так чи ≥накше взаЇмод≥Ї з природою. ќсобливо ц¤ взаЇмод≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ через такий активний вид в≥дпочинку ¤к туризм.

“уризм походить в≥д французького УtourismeФ Ц прогул¤нка подорож Ц подорож≥ у в≥льний час повТ¤зан≥ з в≥дТњздом за меж≥ пост≥йного проживанн¤ , один з вид≥в активного в≥дпочинку, ¤кий поЇднуЇ в≥дновленн¤ продуктивних сил людини з оздоровчими , п≥знавальними , спортивними та культурними розважальними ц≥л¤ми. ¬ м≥жнародн≥й практиц≥ до турист≥в в≥днос¤ть ос≥б, ¤к≥ тимчасово ≥ добров≥льно зм≥нили м≥сце проживанн¤ з будь Ц ¤кою метою, кр≥м д≥¤льност≥, ¤ка винагороджуЇтьс¤ в м≥сц≥ тимчасового перебуванн¤.

“уризм можна см≥ло визнати ¤к один ≥з способ≥в природокористуванн¤, оск≥льки перебуваючи на природ≥, людина так чи ≥накше використовуЇ навколишнЇ середовище, його ресурси. ” даному випадку йдетьс¤ мова про використанн¤ рекреац≥йних ресурс≥в довк≥лл¤: природн≥ ландшафти, м≥неральн≥ води, р≥ки, мор¤, озера, л≥си, чисте пов≥тр¤, сон¤чна рад≥ац≥¤ тощо.

ѕ≥д туризмом сл≥д розум≥ти теор≥ю ≥ практику р≥зного роду поход≥в, сходженн¤ на гори ≥ подорожуванн¤ з ц≥лю спортивного змаганн¤, активного в≥дпочинку, науки та вихованн¤.

“уризм залежно в≥д мети подорож≥ под≥л¤Їтьс¤ на спортивний, п≥знавальний (екскурс≥йний), д≥ловий, любительський (мисливський, рибальський) , рел≥г≥йний та ≥нш≥, залежно в≥д засоб≥в пересуванн¤ п≥шох≥дний, лижний, автобусний, автомоб≥льний, ав≥ац≥йний, велосипедний, водний, зал≥зничний, комб≥нований.

¬ид≥л¤ють також внутр≥шн≥й ( нац≥ональний ) та ≥ноземний ( м≥жнародний) туризм. “уризм з активними (веслов≥ судна, плоти, велосипед та ≥нш≥) ≥ пасивний (морськ≥ та р≥чков≥ круњзи, подорож≥ на автобусах тощо) засобами пересуванн¤, орган≥зований та самод≥¤льний.

–≥зн≥ форми туризму в≥ддають перевагу засобам орган≥зац≥њ рац≥онального дозв≥лл¤, активного в≥дпочинку ≥ про¤вленн¤ здорового способу житт¤ дл¤ широких верст населенн¤ ≥ р≥зних за в≥ком.

“уристична д≥¤льн≥сть повТ¤зана з≥ зм≥ною м≥сц¤ перебуванн¤, орган≥зовуЇтьс¤ за любоњ погоди ≥ вимагаЇ в≥д людини сам≥ р≥зноман≥тн≥ вимоги. ќдночасно д≥ють три важливих фактори: чергуванн¤ оточуючого середовища, кл≥матичн≥ умови ≥ види д≥¤льност≥. –егул¤рна туристична д≥¤льн≥сть ≥ участь в туристичних змаганн¤х ¤вл¤Їтьс¤ ефективним зам≥нником ф≥зичноњ прац≥, пробуджують в людин≥ рад≥сть до житт¤ ,служать гарантуванню ≥ п≥двищують ф≥зичну життЇд≥¤льн≥сть орган≥зму.

“уристична д≥¤льн≥сть повТ¤зана з перем≥ною м≥сць, орган≥зуЇтьс¤ при люб≥й погод≥ ≥ предТ¤вл¤Ї людин≥ р≥зноман≥тн≥ вимоги. ќдночасно д≥ють три важлив≥ фактори: чергуванн¤ оточуючого середовища (обстановка), кл≥матичних умов ≥ вид≥в д≥¤льност≥.

–егул¤рна туристична д≥¤льн≥сть ≥ участь в туристичних змаганн¤х ¤вл¤Їтьс¤ ефективною компенсац≥Їю прац≥, викликають у людини рад≥сть житт¤, служить загартуванн¤м ≥ зб≥льшують ф≥зичну життЇд≥¤льн≥сть орган≥зму.

ѕ≥д час своњх мандр≥вок ≥ поход≥в, ¤к в межах своЇњ крањни ≥ за кордоном знайомл¤тьс¤ з крањною ≥ њњ людьми, њх житт¤, знайомл¤тьс¤ з нац≥ональною культурою. ¬они розширюють ≥ поглиблюють своњ знанн¤ в област≥ ботан≥ки, зоолог≥њ, геолог≥њ, географ≥њ, метереолог≥њ, астроном≥њ, с≥льського ≥ л≥сного господарства, ≥стор≥њ культури ≥ мистецтва.

“уризм спри¤Ї вивченню ≥стор≥њ ≥ формуванню св≥тогл¤ду, веде до зауваженн¤ ≥ активного захисту природних багатств. ќск≥льки туристична д≥¤льн≥сть проводитьс¤ в б≥льш≥й м≥р≥ в колектив≥, коли один залежить в≥д другого ≥ в обов¤зковому пор¤дку вимагаЇтьс¤ тактичн≥сть, уважне в≥дношенн¤ один до одного, коли власн≥ ≥нтереси не можна ставити вище ≥нтерес≥в колективу, то все це представл¤Ї велик≥ можливост≥ дл¤ ≥нтенсивного вихованн¤ в дус≥ колектив≥зму ≥ дл¤ формуванн¤ таких ц≥нних рис характеру, ¤к впевнен≥сть в соб≥, здатн≥сть прийти на допомогу Е

ѕ≥д туризмом розум≥ють теор≥ю ≥ практику р≥зного роду поход≥в, сходженн¤ на гори ≥ подорож≥ з метою спортивного суперництва, активного в≥дпочинку, осв≥ти ≥ вихованн¤. ƒл¤ подорожей у в≥дпустку з використанн¤м громадського або особистого транспорту, в ¤ких головне м≥сце займають розмови ≥ в≥дпочинок, все б≥льше п≥дходить слово туризм. “уризм складаЇ частину ф≥зичноњ культури ≥ спорту, оск≥льки в≥н служить про¤вленн¤м здорового способу житт¤, розвитку, досконал≥стю ≥ збереженню ф≥зичноњ робото здатност≥ ≥ всесторонньоњ п≥дготовки. ¬ туристичн≥й д≥¤льност≥ в центр≥ уваги знаход¤тьс¤ р≥зн≥ форми планом≥рних ≥ орган≥зованих туристичних поход≥в, вело туризм, подорожей на лодках ≥ лижних поход≥в.  р≥м того, туризм повТ¤заний з культурними ц≥нност¤ми. ќсобливо важливе значенн¤ туризму заключаЇтьс¤ в орган≥зац≥њ дозв≥лл¤ дл¤ молод≥.

ѕ≥д час подорожей ≥ поход≥в ¤к по своњх крањнах, так ≥ в ≥нших крањнах туристи знайомл¤тьс¤ з крањною, њњ людьми, њх житт¤м ≥ нац≥ональною культурою. ¬они розширюють ≥ поглиблюють своњ знанн¤ в област≥ ботан≥ки, зоолог≥њ, географ≥њ, геолог≥њ, метеоролог≥њ ≥ астроном≥њ, с≥льського ≥ л≥сного господарства, ≥стор≥њ ≥ культури. ѕравильно орган≥зована подорож або пох≥д вносить важливий внесок в розвиток загальноосв≥тньоњ п≥дготовки. «авд¤ки пост≥йному перем≥щенню по м≥сцевост≥, вм≥нню користуватис¤ картою ≥ компасом, активн≥й участ≥ в р≥зного роду ≥грах на м≥сцевост≥ ≥ туристичних змаганн¤х розширюють кругоз≥р кожного учасника змагань.

“уризм надаЇ велику допомогу у вивченн≥ ≥стор≥њ ≥ формуванн¤ св≥тогл¤ду, веде до поваги ≥ активного захисту природних багатств. ќск≥льки туристична д≥¤льн≥сть проводитьс¤ б≥льшою частиною в колектив≥, коли одне залежить в≥д другого ≥ в обовТ¤зковому пор¤дку вимагаЇтьс¤ фактичн≥сть, уважне в≥дношенн¤ один до одного, коли особист≥ ≥нтереси не можна ставити вище ≥нтерес≥ колективу, ≥ все це формуЇ так≥ риси характеру ¤к вол¤, витримка, самост≥йн≥сть, р≥шуч≥сть ≥ готовн≥сть прийти на допомогу. ”сп≥х вихованн¤ залежить в≥д того, наск≥льки глибоко було переживанн¤ ≥ наст≥льки велика ступ≥нь складност≥ в даному туристичному поход≥.

“уризм Ц це екскурс≥њ, походи ≥ подорож≥ в ¤ких в≥дпочинок поЇднуЇтьс¤ з п≥знавальними ≥ осв≥тн≥ми ц≥л¤ми. ѕо призначенню ≥ формами проведенн¤ туризм под≥л¤Їтьс¤ на плановий (екскурс ний) ≥ самод≥¤льний.

ѕри плановому туризм≥ учасники подорожують на автобусах, л≥таках, теплоходах, у поњздах по наперед нам≥чених маршрутах, зупин¤ютьс¤ в готел¤х або на турбазах, де њх надаЇтьс¤ ноч≥вл¤, харчуванн¤ ≥ екскурсовод.

¬ самод≥¤льному туризм≥ подорож будуЇтьс¤ повн≥стю або частково на самообслуговуванн≥. “ут туристи сам≥ нам≥чають маршрути ≥ спос≥б пересуванн¤, забезпечують соб≥ харчуванн¤, н≥чл≥г ≥ м≥сце в≥дпочинку, нам≥чають м≥сц¤ дл¤ екскурс≥й.

ўодо питанн¤ рац≥онального природокористуванн¤ ≥ туризму, то сл≥д зазначити, що в тепер≥шн≥й час розгорнулась широка мережа добре обірунтованих молод≥жних туристичних баз, тимчасових турбаз, кемп≥нг≥в ≥ туристичних станц≥й. «авд¤ки велик≥й п≥дтримц≥ державних орган≥в, мережа туристичних баз пост≥йно розширюЇтьс¤, щоб задовольнити потреби населенн¤.

“аке положенн¤ речей покращуЇ збереженн¤ природних ресурс≥в, допомагаЇ контролювати туристичний рух ≥ д≥њ турист≥в п≥д час в≥дпочинку на природ≥.

ћолод≥жн≥ туристичн≥ бази Ц це державн≥ орган≥зац≥њ з прим≥щенн¤ми дл¤ ноч≥вл≥, перебуванн¤ ≥ харчуванн¤, а також установи дл¤ культурноњ, спортивноњ ≥ туристичноњ д≥¤льност≥. ѕодача за¤вок ≥ њх роз прид≥ленн¤ гарантован≥ прийн¤тими законами.

“урбази. ¬ ¤кост≥ тимчасових турбаз служать г≥рськ≥ ≥ туристичн≥ хатини, ≥ ≥нш≥ буд≥вл≥, в ¤ких туристам надаЇтьс¤ можлив≥сть ноч≥вл≥.

ѕрирода Ц невичерпне джерело дл¤ людини. ѕочинаючи в≥д матер≥альних багатств, ¤к≥ вона даЇ, зак≥нчуючи такими ресурсами, ¤к рекреац≥йн≥.

—л≥д сказати, що використанн¤ рекреац≥йних ресурс≥в Ц це не просто можлив≥сть оздоровити людину, але й хороша нагода внести до економ≥ки суттЇвий вклад. “ак, ≤спан≥¤, ≤тал≥¤ та ≥нш≥ крањни, де широко розвинений туризм, отримують б≥л¤ 30% валового нац≥онального продукту саме з галуз≥ туризму.

¬ ”крањн≥ також Ї чимал≥ можливост≥ дл¤ природокористуванн¤ в област≥ рекреац≥њ. ѕ≥вденн≥ береги ”крањни (ќдеська, ’ерсонська област≥,  рим),  арпатський край, басейн ƒн≥пра, ѕол≥сс¤ Ц чимале поле дл¤ розвитку ≥ використанн¤ рекреац≥йних ресурс≥в.

ќднак, говор¤чи про економ≥чну сторону такого природокористуванн¤, не варто забувати про еколог≥чн≥ питанн¤, ¤к≥ неминуче повТ¤зан≥ з туристичною галуззю.

ќбживаюч≥ нов≥ м≥сц¤, туристи нер≥дко завдають чималоњ школи природ≥, ≥ тому на перший план виходить проблема рац≥онального природокористуванн¤, питанн¤ культури туристичноњ галуз≥. “≥льки комплексний п≥дх≥д до цього питанн¤ ¤к з≥ сторони державних орган≥в, так ≥ з≥ сторони самих громад¤н, може дозволити розумно використовувати природн≥ ресурси в ц≥л¤х оздоровленн¤, активного в≥дпочинку та п≥знавальноњ д≥¤льност≥.

“уризм - це можлив≥сть наблизити сучасну людину до природного довк≥лл¤, це ун≥кальна можлив≥сть мирного взаЇмозбагаченн¤.

ѕрограма Д“уризм 2002-2010Ф, ¤ка почала впроваджуватис¤ на ”крањн≥, ¤скравий приклад того, в ¤кому напр¤мку потр≥бно рухатис¤ рекреац≥йн≥й галуз≥ ”крањни.

Ћ≥тература

¬ахлис  .». У—путник туристаФ.

 остриц¤ ћ.ё., ƒубович ћ.—. У“уристичний пох≥д вих≥дного дн¤Ф.

—ергеев ¬.Ќ. У “уризм и здоровье У.

 оробейников Ќ. ., ћихив ј.ј.,Ќиколенко ».√., ‘изическое воспитание.- ћосква , 1984.Ц(с.316)

‘≥зкультура и спорт. ћала¤ енциклопед≥¤.Цћосква,1982

У»стори¤ физической культуры и спортаФ.

1

Ќазва: “уризм ¤к форма природокористуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (840 прочитано)