√рош≥ ≥ кредит > јнал≥з ¤кост≥ кредитних актив≥в комерц≥йного банку

јнал≥з ¤кост≥ кредитних актив≥в комерц≥йного банку

ќстанн≥м часом комерц≥йн≥ банки уважн≥ше стежать за ¤к≥стю своњх актив≥в. ¬важають, що точна та вчасна оц≥нка ¤кост≥ актив≥в Ї вир≥шальним фактором Уздоров¢¤Ф банку. ƒосл≥дженн¤ причин збанкрут≥нн¤ банк≥в показало, що низька ¤к≥сть актив≥в, в≥дсутн≥сть вчасного ви¤вленн¤ проблемних кредит≥в, слабк≥сть контролю з боку банк≥вського кер≥вництва спричинили б≥льш≥сть банкрутств. ’оча зниженн¤ ¤кост≥ актив≥в часто пов¢¤зане ≥з загальним пог≥ршенн¤м стану економ≥ки, однак зовн≥шн≥ фактори стають причиною збанкрут≥нн¤ лише у вин¤ткових випадках.

 редитний портфель (loan portfolio) ¾ результат д≥¤льност≥ банку по наданню кредит≥в. „≥тко орган≥зований кредитний процес призводить до м≥н≥м≥зац≥њ кредитного ризику. ќдним з етап≥в кредитного процесу, ¤кий маЇ м≥сце п≥сл¤ наданн¤ позики, Ї анал≥з поточноњ д≥¤льност≥ ф≥рми та ви¤вленн¤ на ранн≥й стад≥њ problem loans, тобто кредит≥в, ¤ким загрожуЇ невчасне погашенн¤. ƒл¤ цього багато банк≥в застосовують кредитний класиф≥катор, ¤кий даЇ змогу к≥льк≥сно та ¤к≥сно оц≥нити ризик погашенн¤ ≥ тим самим спрогнозувати втрати в≥д погашенн¤ кредит≥в, ¤к≥ вапливають на прибуток банку.

—хеми класиф≥кац≥њ кредит≥в

ћ¬‘ рекуомендуЇ трьох р≥вневу класиф≥кац≥ю з вид≥ленн¤м категор≥й: 1) кредити , що викликають побоюванн¤ (нестандартн≥) ¾ Уна¤вна можлив≥сть збитк≥в банкуФ, Унеадекватна сила позичальникаФ; 2) сумн≥вн≥ кредити ¾ з точки зору ст¤гненн¤ або поверненн¤ вс≥Їњ суми через л≥кв≥дац≥ю; ≥мов≥рн≥сть збитк≥в надзвичайно висока; 3) збитков≥ кредити ¾ ¤к≥ не мають ринковоњ вартост≥.

‘едеральний резервний банк —Ўј у 1985 роц≥ додав четверту категор≥ю ¾ особливо згадуван≥ (або так≥, ¤к≥ потребують нагл¤ду) кредити ¾ Употенц≥йно слабк≥Ф (наприклад, неадекватна кредитна угода, Ув≥дхиленн¤ в≥д розумноњ кредитноњ практикиФ тощо).

ќск≥льки в процес≥ кредитного контролю (credit review) вивчаЇтьс¤ стан ¤к кожноњ ≥ндив≥дуальноњ позики, так ≥ кредитного портфел¤ в ц≥лому, у комерц≥йних банках створюютьс¤ резерви двох вид≥в:

1) Успец≥альн≥Ф резерви (specific provisions), ¤к≥ створюютьс¤ в≥дпов≥дно до р≥вн¤ ризику кожноњ окремо вз¤тоњ позики;

2) Узагальн≥Ф резерви (general provisions), ¤к≥ створюютьс¤ у вигл¤д≥ певного в≥дсотку в≥д загального розм≥ру кредитного прортфел¤.

«араз комерц≥йн≥ банки —Ўј повинн≥ створювати резерв на покритт¤ можливих збитк≥в по позикам за наступними нормами: дл¤ Унекласиф≥кованих (ќј≈ћ) позикФ ¾ 0%; дл¤ Унестандартних (substandard) позикФ ¾ 20%; дл¤ Усумн≥вних (doubtful) позикФ ¾ 50%; дл¤ Убезнад≥йних (loss) позикФ ¾ 100%.

¬ ”крањн≥, в≥дпов≥дно до перел≥чених критер≥њв кредитний портфель банк≥в класиф≥куЇтьс¤ за такими групами (схема 1):

ѕогашенн¤ позичальником заборгованост≥ за основним боргом та в≥дсотк≥в за нею Ї:

добрим ¾ ¤кщо заборгован≥сть за позикою та в≥дсотки за нею сплачуютьс¤ у встановлен≥ строки, а також щодо заборгованост≥ за позикою, пролонгованою один раз на строк не б≥льше 30 дн≥в;

слабким ¾ ¤кщо просрочена заборгован≥сть за позикою та в≥дсотки за нею становл¤ть не б≥льше 90 дн≥в, а також щодо заборгованост≥ за позикою ≥з загальним строком пролонгац≥њ в≥д 30 до 90 дн≥в;

недостатн≥м ¾ ¤кщо просрочена заборгован≥сть за позикою та в≥дсотки за нею становл¤ть понад 90 дн≥в, а також щодо заборгованост≥ за позикою ≥з загальним строком пролонгац≥њ понад 90 дн≥в.

ѕор¤док формуванн¤ та використанн¤ резервних фонд≥в

–езерв комерц≥йного банку формуЇтьс¤ дл¤ покритт¤ можливих збитк≥в, що виникають у результьат≥ його кредитноњ д≥¤льност≥.

 омерц≥йний банк зобов¢¤заний створювати резерв дл¤ в≥дшкодуванн¤ можливих втьрат за основним боргом (без процент≥в та ком≥с≥й) за вс≥ма виданими позиками у валют≥ ”крањни та ≥ноземн≥й валют≥, в тому числ≥ за м≥жбанк≥вськими позиками та врахованими вексел¤ми, а також за операц≥¤ми з ф≥нансового л≥зингу.

Ќе зд≥йснюЇтьс¤ нарахуванн¤ резерву за бюджетними (державними) позиками, виданими в≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про державне кредитуванн¤ будов ≥ об¢Їкт≥в виробничого призначенн¤, ѕоложенн¤ про пор¤док наданн¤ державного довгострокового п≥льгового кредиту ≥ндив≥дуальним забудовникам, ѕор¤дку наданн¤ ≥ погашенн¤ державного п≥льгового кредиту житлово-буд≥вельним (житловим) кооперативам, а також за позиками у систем≥ одного комерц≥йного банку.

–езерв використовуЇтьс¤ т≥льки на покритт¤ безнад≥йноњ (збитковоњ) кредитноњ заборгованост≥.

–озм≥р резерву визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до загальноњ суми вс≥х позик, класиф≥кованих за ступенем ризику ≥ з урахуванн¤м коеф≥ц≥Їнт≥в ризику.

 ласиф≥кац≥¤ позик –≥вень ризику (ступ≥нь ризику)

—тандартн≥ позики 2%

ѕозики п≥д контролем 5%

—убстандартн≥ позики 20%

—умн≥вн≥ позики 50%

Ѕезнад≥йн≥ позики 100%

 омерц≥йний банк формуЇ загальний резерв у повному розм≥р≥ за рахунок щоквартальних в≥драхувань в≥д прибутку, ¤кий залишивс¤ п≥сл¤ оподаткуванн¤.

–езерв розпод≥л¤Їтьс¤ на загальний та спец≥альний. «агальний резерв нараховуЇтьс¤ на стандартн≥ позики, спец≥альний ¾ на нестандартн≥ позики, а саме: позики п≥д контролем, субстандартн≥, сумн≥вн≥ та безнад≥йн≥ (втрачен≥).

 омерц≥йний банк використовуЇ резерв т≥льки на погашенн¤ безнад≥йноњ кредитноњ заборгованост≥ за основним боргом.

–озрахунок розм≥ру страхового резерву

1

Ќазва: јнал≥з ¤кост≥ кредитних актив≥в комерц≥йного банку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1412 прочитано)