√рош≥ ≥ кредит > √рош≥ та ≥нфл¤ц≥¤

√рош≥ та ≥нфл¤ц≥¤

√рошова реформа 1895 Ц 1897 була ретельно п≥дготовлена ≥ зд≥йснювалась поступово на прот¤з≥ 3 рок≥в. ƒл¤ нењ було створено певн≥ передумови. ќсновною з них було накопиченн¤ в –ос≥њ значних запас≥в золота . ÷е по¤снюЇтьс¤ тим , що –ос≥¤ приступила до розробок золотих родовищ ран≥ше б≥льшост≥ пров≥дних крањн ( на 35 рок≥в ран≥ше н≥ж ѕ≥вн≥чна јмерика , на 37 рок≥в н≥ж јвстрал≥¤ та на 50 рок≥в н≥ж ѕ≥вденна јфрика ) . ўор≥чний добуток складав 34 Ц 42 тони . Ќа початок реформи за рахунок внутр≥шн≥х джерел та зовн≥шн≥х операц≥й ƒержавний банк сформував золотий фонд у розм≥р≥ 475,2 млн. крб. , а на к≥нець реформи Ц 1095,5 млн. крб..

Ќа прот¤з≥ 1896 року проводив роботу ф≥нансовий ком≥тет п≥д проводом ≥мператора. 2 с≥чн¤ 1897 року було прийн¤то р≥шенн¤ про запровадженн¤ золотого монометал≥зму.

¬становленн¤ золотого стандарту та в≥льний обм≥н паперових грошей на золото спри¤в подальшому укр≥пленню рубл¤ , та запоб≥ганню коливань товарних ц≥н в крањн≥. ѕ≥сл¤ реформи ƒержбанк продовжив курс на зб≥льшенн¤ золотого запасу ≥ до початку 1914 року в≥н склав 1688 млн. крб.. ѕо к≥лькост≥ дорогоц≥нного металу –ос≥¤ займала тод≥ перше м≥сце у св≥т≥. “ака пол≥тика призвела до того , що поступово до 1912 року покритт¤ банкнот золотом було доведено до 108,3% ќтже нав≥ть ¤кщо вс≥ банкноти було б предТ¤влено в банки дл¤ обм≥ну на золото то це було б зроблено без проблем дл¤ банку.

ќбм≥н паперових грошей на золоту монету проводивс¤ без жодних обмежень. ƒержбанк заохочував розповсюдженн¤ золотих монет , намагаючись наситити њми грошовий ринок . ѕерш≥ роки п≥сл¤ реформи вс≥ платеж≥ проводилис¤ банком виключно в золот≥й монет≥ , щоб привчити до нењ населенн¤ ; кредитн≥ б≥лети видавалис¤ лише у виключних випадках. «олото над≥йно ув≥йшло в господарський об≥г . «олотий стандарт став реальним та д≥йовим фактором . ќднак стаб≥льн≥сть грошовоњ системи мале ≥ще один аспект Ц сп≥вв≥дношенн¤ з валютами ≥нших крањн. ¬алютний паритет ( тобто сп≥вв≥дношенн¤ грошових одиниць окремих крањн ) встановлювавс¤ на основ≥ вм≥сту в них золота.

Ќа передодн≥ другоњ св≥товоњ в≥йни котуванн¤ рос≥йського карбованц¤ були наступними :

1 ам. ƒолар = 1,943 крб ( зворотн≥й курс 0,514 )

1 н≥мецька марка = 0,642 крб ( зворотн≥й курс 2,16 )

1 ‘р. ‘ранк = 0,374 ( зворотн≥й курс 2,66 )

јле треба зазначити , що валютний паритет в б≥льшост≥ випадк≥в в≥др≥зн¤вс¤ в≥д валютного курсу ( ¤кий називали також вексельним , тому що засобом м≥жнародних розрахунк≥в слугував в б≥льшост≥ випадк≥в переказний вексель ) . ¬алютний курс коливавс¤ навколо паритету у межах так званих золотих точок , що позначали таке в≥дхиленн¤ в≥д паритету при ¤кому зам≥сть вексел¤ виг≥дн≥ше переслати реальне золото . ќтже в≥дстань в≥д паритету до золотоњ точки визначалас¤ видатками на пересилку золота. јле в кризових випадках курс ≥нколи виривавс¤ за вказан≥ меж≥.

як же в д≥йсност≥ складавс¤ курс карбованц¤ в пер≥од з грошовоњ реформи ¬≥тте до першоњ св≥товоњ в≥йни .

¬ к≥нц≥ 19 на початку 20 ст. рос≥йський карбованець котувавс¤ в≥дносно франка, марки ≥ фунта стерл≥нг≥в . ƒолар тод≥ не вважавс¤ св≥товою валютою . Ќа початок реформи карбованець оф≥ц≥ально прир≥внювавс¤ до 4 франк≥в але в д≥йсност≥ дор≥внював 2,5 франк≥в це сп≥вв≥дношенн¤ було вир≥шено закр≥пити Ц карбованець був девальвований ≥ прир≥вн¤ний до 2 ц≥лих двох трет≥х ф≥ранку. ÷ей паритет в≥дпов≥дав золотому вм≥сту ≥ куп≥вельн≥й ц≥нност≥ двох валют. ‘актично це дало змогу залишити ц≥ни на внутр≥шньому ринку незм≥нними ≥ полегшити проходженн¤ реформи. ¬становлений курс вдалос¤ витримати . ƒо 1913 року в≥н коливавс¤ у межах 2.57 Ц 2.69 франку за карбованець. –ос≥йський карбованець котувавс¤ на вс≥х б≥ржах св≥ту .

Ќайб≥льше випробовуванн¤ надбанн¤м реформи мало м≥сце в пер≥од рос≥йсько-¤понськоњ в≥йни та революц≥йних заворушень 1905 року: було р≥зко зб≥льшено випуск кредитних б≥лет≥в ( на 13 % ) , почалис¤ масов≥ вилученн¤ вклад≥в населенн¤ , дл¤ запоб≥ганн¤ краху ƒержбанк вимушений був надати банкам кредит . ÷е все в≥дбилос¤ на курс≥ карбованц¤ в≥н р≥зко упав до з 2.16 до 2.12 марок . «важаючи на вищесказане ƒержбанк прийн¤в дуже ефективний зах≥д , ¤кий зараз називаЇтьс¤ валютною ≥нтервенц≥Їю : в≥н продав у 1906 роц≥ ≥ноземноњ валюти на 324,4 млн. крб ( за наступн≥ 5 рок≥в було продано лише 120 млн. крб.)

¬же через м≥с¤ць це призвело до вир≥внюванн¤ курсу карбованц¤ , а через п≥вроку нав≥ть до зростанн¤ . ÷е п≥д≥ймало авторитет –ос≥њ, але також ≥ п≥д≥ймало варт≥сть рос≥йського експорту , тому ƒержбанк почав проводити пол≥тику на утриманн¤ росту курсу карбованц¤ поступово скуповуючи розпродану валюту. “ак держбанк маневрував чергуючи покупки та продажу ≥ноземноњ валюти у в≥дпов≥дност≥ з ситуац≥Їю , що формувалас¤ на грошовому ринку.  арбованець так зм≥цн≥в , що вже було необх≥дно стримувати його зростанн¤ ( за 1 крб давали 2.177 марки зам≥сть 2.16 за паритетом .) «а 1906 Ц 1911 роки продажу карбованц¤ склали 1180 млн. крб , що превисило продаж≥ в 9 раз≥в . “аким чином ƒержбанк поповнював валютн≥ резерви не п≥дриваючи ц≥нн≥сть власноњ валюти. —ильний карбованець надав змогу знизити обл≥кову ставку до 4.5 % .

јле треба зазначити , що укр≥пленн¤ карбованц¤ , зниженн¤ процентних ставок проходило поступово Ц цим намагалис¤ запоб≥гти значних коливань в економ≥ц≥ ≥ дос¤гти стаб≥льност≥. ѕ≥сл¤ де¤кого в≥дпливу золота з банк≥в в пер≥од 1904 Ц 1905 рок≥в в насл≥док зростанн¤ дов≥ри до карбованц¤ почавс¤ зворотн≥й процес Ц населенн¤ понесло золото в банки в обм≥н на кредитн≥ б≥лети. ÷е надало змогу скоротити к≥льк≥сть паперових грошей випущених дл¤ покритт¤ в≥йськових витрат на 120 млн. крб. ¬ипуск паперових грошей знаходивс¤ п≥д жорстким контролем . ¬ипуск банкнот до 300 млн. повинен був бути забезпеченим золотом ¤к м≥н≥мум на половину , випуск вище 300 млн. забезпечувавс¤ золотом на 100 % .

«аконодавство –ос≥њ по регулюванню грошового об≥гу було значно жорстк≥ше н≥ж законодавство ≥нших крањн. “акож треба зазначити , що ƒержбанк майже н≥коли не використовував своЇ ем≥с≥йне право на 100 % . Ќе використане ем≥с≥йне право вим≥рювалось :

1900 Ц 132,8 %

1901 Ц 93,8 %

1904 Ц 109,2 %

1910 Ц 45,9 %

Ќав≥ть у складному 1905 роц≥ ƒержбанк м≥г випустити ≥ще 17 млн. карбованц≥в , але не зробив цього.

Ќаступним д≥йовим засобом обмеженн¤ маси гот≥вки стало запровадженн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в. ƒл¤ цього в 1898 р. при ѕетербурзьк≥й контор≥ ƒержбанку була в≥дкрита розрахункова палата. ƒо 1912 р. таких палат було вже 40 в р≥зних м≥стах –ос≥њ. ¬ робот≥ цих палат приймали участь вс≥ банки , велик≥ банк≥рськ≥ контори та дома , товариства взаЇмного кредиту, велик≥ торгово-промислов≥ ф≥рми. ўор≥чно через палати проходили платеж≥ на м≥лл≥арди крб 70 % з них зд≥йснювалась шл¤хом зал≥ку взаЇмних вимог.

”пор¤дкуванн¤ грошового господарства позитивно вплинуло на зовн≥шню торг≥влю. «а пер≥од з 1881 по 1913 надходженн¤ золота в≥д експорту перевищили видатки по ≥мпорту на 7751 млн. крб.

јле в 1913 в ≈вроп≥ почали формуватис¤ перш≥ ознаки майбутн≥х негаразд≥в. ” звТ¤зку з р≥зким п≥двищенн¤м обл≥ковоњ ставки в р¤д≥ крањн –ос≥¤ теж була вимушена п≥двищити њњ в грудн≥ 1912 р. до 6 % . —т≥йк≥сть карбованц¤ п≥дтримувалась колосальними запасами золота ≥ гнучкою див≥зною пол≥тикою.

–ос≥йський карбованець та ц≥нн≥ папери ст≥йко трималис¤ аж до самого початку першоњ св≥товоњ в≥йни, чого не можна сказати про валюти ≥нших крањн. « початком в≥йни –ос≥¤ та ≥нш≥ крањни ≈вропи припинили обм≥н паперових грошей на золото, однак золоте забезпеченн¤ карбованц¤ збереглось ( в 1914 роц≥ грошова маса склала 3,2 млрд. при золотому запас≥ 1.6 млрд. ) ÷е Ѕуло менше н≥ж передбачено законом 1897р , але набагато б≥льше н≥ж в довоЇнн≥й Ќ≥меччин≥.

¬ умовах припиненн¤ обм≥ну паперових грошей на золото вс≥ оч≥кували обвалу карбованц¤ , однак цього не сталос¤ . «а 5 м≥с¤ц≥в 1914 р крб. ѕодешев≥в лише на 16.8 %. ≤люстративними Ї показники за наступн≥ два роки в≥йни .якщо прийн¤ти ф≥нансову позиц≥ю валют на 1 грудн¤ 1914р. за 100 , то середн≥й вексельний курс дор≥внював:

ќднак не все було так гарно . « 1914 по 1917 бюджетний деф≥цит зростав з 1.898 млрд до 22.568 млрд. –азом з≥ зростанн¤м деф≥циту зростала ем≥с≥¤ грошей , незабезпечений випуск склав п≥сл¤ лютневоњ революц≥њ 8.4 млрд. “имчасовий ур¤д дов≥в ем≥с≥ю до 16 млрд. ( –ад¤нський ур¤д п≥сл¤ перемоги жовтневоњ революц≥њ установило норму ем≥с≥њ Ц 50 млрд ) . —клалис¤ вс≥ умови дл¤ ≥нфл¤ц≥њ та знец≥ненн¤ карбованц¤. «агальна сума державного боргу на березень 1917 склала 35 млрд ≥ витрати на його обслуговуванн¤ повинн≥ були скласти 1.8 млрд . ќсновна проблема держборгу пол¤гала у його структур≥ : основна частина короткотерм≥нов≥ ( 6 м≥с¤ц≥в та 1 р≥к ) боргов≥ зобовТ¤занн¤ . ƒл¤ обслуговуванн¤ держборгу та ф≥нансуванн¤ деф≥циту бюджету був обраний шл¤х залученн¤ нових позичок шл¤хом випуску державних боргових зобовТ¤зань. ѕри чому наголос ставивс¤ на внутр≥шн≥ позички , що давало можлив≥сть в≥дт¤гнути частину гот≥вки з обороту. јле перед ц≥м ”р¤д пров≥в де¤к≥ заходи на фондовому ринку , що мали на мет≥ показати ≥нвесторам готовн≥сть держави проводити економ≥чну пол≥тику зразка б≥льшост≥ кап≥тал≥стичних крањн.:

1	2

Ќазва: √рош≥ та ≥нфл¤ц≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2159 прочитано)