√рош≥ ≥ кредит > √рош≥ ¤к економ≥чна ц≥нн≥сть ф≥лософсько-психолог≥чний аспект
1 2
податки ћалюнок 6.3. рива Ћаффера. ѕри п≥двищенн≥ ставок оподаткуванн¤ сума податкових надходжень до бюджету зростаЇ т≥льки до певноњ величини, а пот≥м знижуЇтьс¤ за рахунок спаду виробництва ≥ ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в. «начний р≥вень спаду виробництва св≥дчить про те, що економ≥ка знаходитьс¤ у становищ≥, ¤ке в≥дпов≥даЇ в≥дтинку 2 кривоњ, а отже, зниженн¤ ставок оподаткуванн¤ призведе не т≥льки до п≥двищенн¤ д≥ловоњ активност≥, а й до зб≥льшенн¤ суми надходжень в≥д податк≥в до бюджету. ќтже, основне завданн¤ податковоњ пол≥тики оживити економ≥ку ≥ виробництво, адже збиткове виробництво бюджет не поповнить, не дасть товарного забезпеченн¤ грошам. «ростанн¤ ц≥н може в≥дбуватись також за умов передбаченн¤ суб¢Їктами господарськоњ д≥¤льност≥ пог≥ршенн¤ економ≥чноњ ситуац≥њ: труднощ≥в з поставками сировини, подорожчанн¤ банк≥вського кредиту плат≥жноњ кризи тощо. –езультатом Ї включенн¤ заздалег≥дь до виробничих витрат так звваноњ Уплати за ризикФ. ≤мпортна ≥нфл¤ц≥¤. ≤нфл¤ц≥¤, що ≥мпортуЇтьс¤ зумовлена дл¤ даноњ крањни чинниками: надм≥рний наплив ≥ноземноњ валюти, п≥двищенн¤ ≥мпортних ц≥н тощо. ¬она призводить до в≥льного притоку на внутр≥шн≥й ринок надм≥рного попиту та в≥льного в≥дпливу за кордон товар≥в. –≥вень валютного курсу нац≥ональноњ валюти до ≥ноземних може бути, ¤к ≥нфл¤ц≥йним, так ≥ анти≥нфл¤ц≥йним чинником. Ќизький курс нац≥ональноњ валюти здорожчуЇ ≥мпорт ≥ здешевлюЇ за межами крањни експорт товар≥в. ÷е призводить до зростанн¤ ц≥н на ≥мпортован≥ товари. “ому ≥снуЇ пр¤ма залежн≥сть м≥ж ≥нфл¤ц≥йними процесами та обс¤гом чистого експорту (р≥зниц¤ м≥ж експортом та ≥мпортом). —аме на обс¤г чистого експорту впливаЇ курс нац≥ональноњ валюти пор≥вн¤но з ≥ноземноми валютами. ѕри зниженн≥ валютного курсу нац≥ональноњ валюти обс¤г чистого експорту зростаЇ. ќтже, зниженн¤ курсу нац≥ональноњ валюти п≥двищуЇ варт≥сть ≥мпортованих товар≥в та сировини на внутр≥шньому ринку. ј це зб≥льшуЇ загальну соб≥варт≥сть виробництва, у тому числ≥ й виробництва продукц≥њ на експорт. ≤снуЇ в≥дпов≥дна залежн≥сть (еластичн≥сть) р≥вн¤ ц≥н на продукц≥ю в≥тчизн¤ного виробництва в≥д р≥вн¤ ц≥н на ≥мпортовану продукц≥ю (сировину, енергоресурси тощо). ѕ≥двищенн¤ ц≥н на св≥товому ринку ≥стотно впливаЇ на загальний р≥вень ц≥н на внутр≥шньому ринку. “ак, динам≥ка ≥нфл¤ц≥йного процесу, що розпочавс¤ в ”крањн≥ в зв¢¤зку з л≥берал≥зац≥Їю ц≥н у 1992 роц≥ та вимушеного переходу до св≥тових ц≥н на енергонос≥њ, ¤к≥ закупл¤ютьс¤ за кордоном викликала загальне п≥двищенн¤ ц≥н на внутр≥шньому ринку. ” цей характер ≥нфл¤ц≥¤ носила ¤скраво виражений витратний характер. ’оча на початку 1992 року була пом≥тною ≥ складова ¾ ≥нфл¤ц≥¤ попиту через на¤вн≥сть зайвоњ грошовоњ маси в об≥гу. « п≥двищенн¤м св≥тових ц≥н на енергонос≥њ украњнськ≥ товари стають дорожчими ≥ неконкурентними. ” даному випадку говор¤ть про ≥мпортовану ≥нфл¤ц≥ю витрат, оск≥льки разом ≥з товарами ≥мпортуютьс¤ висок≥ ц≥ни. як в≥дзначалос¤, розмежуванн¤ чинник≥в ≥нфл¤ц≥њ теоретично Ї можливим, а насправд≥ в≥дбуваЇтьс¤ наст≥льки глибоке взаЇмне переплетенн¤ р≥зних причин ≥нфл¤ц≥йного процесу, що њх структурне розмежуванн¤ стаЇ практично не можливим. ÷е особливо рельЇфно видно на приклад≥ ≥нфл¤ц≥йного процесу в ”крањн≥, де в один клубок переплелис¤ структурна, ф≥скальна, ≥мпортна ≥нфл¤ц≥¤, ≥нфл¤ц≥¤ витрат та њњ р≥зновиди. —постер≥гаЇмо ц≥лу низку чинник≥в, ¤к≥ впливають або виключають один одного, надаючи ≥нфл¤ц≥йному процесов≥ особливоњ складност≥ та непередбаченост≥. “ут до реч≥ сказати: Упроблеми, викликан≥ ≥нфл¤ц≥Їю, виникають не тому, що ц≥нн≥сть грошей падаЇ, а тому що майбутн¤ њх ц≥нн≥сть непередбаченаФ.
ѕоказники вим≥рюванн¤ ≥нфл¤ц≥њ ≤нфл¤ц≥¤ не лише в≥дображаЇ у своЇму розвитку динам≥ку ц≥н, а й в≥м≥рюЇтьс¤ останньою. –озм≥ри ≥нфл¤ц≥њ можна визначити за допомогою таких показник≥в: ≥ндексу вартост≥ житт¤, ≥ндексу куп≥вельноњ спроможност≥ та ≥ндекс≥в ≥нфл¤ц≥њ. –озрахунок динам≥ки ц≥н (вартост≥ житт¤) у зв≥тному роц≥ визначаЇтьс¤ за формулою Ћаспейреса: p1 * q0 Ip = ¾¾¾¾¾ * 100, (1) p0 * q0 де p0 ¾ ц≥ни в баз≥сному роц≥; q0 ¾ вага у баз≥сному роц≥; p1 ¾ ц≥ни у зв≥тному роц≥; ≤ндекс вартост≥ житт¤ враховуЇ основн≥ втрати населенн¤ в≥д п≥двищенн¤ ц≥н, б≥льш широко характеризуЇ динам≥ку ц≥н, а значить куп≥вельну спроможн≥сть грошей. —правд≥, ¤кщо Ip = 2, то це означаЇ, що в ц≥лому ц≥ни зросли за певний пер≥од у два рази, а значить у два рази знизилась куп≥вельна спроможн≥сть грошовоњ одиниц≥. ѕоказник куп≥вельноњ спроможност≥ ¾ величина обернена до ≥ндекса вартост≥ житт¤ ≥ розраховуЇтьс¤ за формулою: 1 уп≥вельна спроможн≥сть = ¾¾¾¾¾¾¾¾ (2) р≥вень ц≥н ¾ р≥вень ц≥н п≥двищуЇтьс¤ ¾ куп≥вельна спроможн≥сть падаЇ; ¾ р≥вень ц≥н падаЇ ¾ куп≥вельна спроможн≥сть зб≥льшуЇтьс¤ Ќаприклад. ≤ндекс вартост≥ житт¤ за п¢¤ть рок≥в зб≥льшивс¤ на 120,7%. ќтже, динам≥ка куп≥вельноњ спроможност≥ складаЇ: 120,7 = 1 : ¾¾¾ = 100 : 120,7 = 0,8285. 100 ÷е означаЇ, що 100 долар≥в базисного року через п¢¤ть рок≥в у зв≥тному роц≥ њх варт≥сть становитиме лише 82,85 долара, тобто куп≥вельна спроможн≥сть долара внасл≥док зростанн¤ ц≥н знизилась за 5 рок≥в на 17,15%. ƒл¤ вим≥рюванн¤ ≥нфл¤ц≥њ обчислюють темп ≥нфл¤ц≥њ ¾ прир≥ст ц≥н у в≥дсотках. ƒинам≥ку ≥ндексу ц≥н можна обчислити за формулою: Ip1 Ip = ¾¾¾ , (3) Ip0 де Ip0 ¾ р≥вень ≥ндексу ц≥н у базисному роц≥; Ip1 ¾ р≥вень ≥ндексу ц≥н у зв≥тному роц≥. Ќаприклад. ≥ндекс ц≥н зб≥льшивс¤ в≥д 120 до 132. ƒинам≥ка ≥ндексу ц≥н: 132 Ip = ¾¾ * 100 ¾ 100 = 10%, 120 120 а динам≥ка куп≥вельноњ спроможност≥ = ¾¾¾ * 100 ¾ 100 = 9,1% 132 «б≥льшенн¤ ≥ндексу ц≥н (вартост≥ житт¤) на 10% чи на 12 пункт≥в означаЇ, що куп≥вельна спроможн≥сть грошей зменшилась на 9,1%. ўоб не втратити своњх кл≥Їнт≥в, залучити ≥нвестора нав≥ть у пер≥од ≥нфл¤ц≥њ до сп≥впрац≥ банк повинен враховувати р≥чний темп ≥нфл¤ц≥њ при нарахуванн≥ процент≥в, визначен≥ р≥чноњ процентноњ ставки. 5. ќсобливост≥ ≥нфл¤ц≥йного процесу в ”крањн≥. ¬перше на ”крањн≥ заговорили про по¤ву ≥нфл¤ц≥њ у 1991 роц≥ хоч кор≥нн¤ њњ розрослис¤ ще в колишньому —–—–. ÷е зумовлювалос¤, з одного боку, повним дом≥нуванн¤м державного монопол≥зму та в≥дсутн≥стю ринковоњ конкуренц≥њ, а з ≥ншого ¾ спотвореною структурою виробництва, надзвичайно високою часткою в≥йськово-промислового комплексу, надм≥рним Устар≥нн¤мФ основних фонд≥в, неефективним використанн¤м кап≥тальних вкладень, ресурс≥в тощо. ¬ умовах глобального державного регулюванн¤ економ≥ки та жорсткого адм≥н≥стративного контролю за р≥внем ц≥н ≥ доход≥в грубо порушувавс¤ автоматично д≥ючий зв¢¤зок м≥ж зростанн¤м грошовоњ маси, платоспроможного попиту ≥ р≥вн¤ ц≥н. ќстанн≥, ¤к правило, УзаморожувалисьФ, неЇважаючи на зростанн¤ попиту при надто обмежен≥й пропозиц≥њ, що виключало в≥дкриту форму ≥нфл¤ц≥њ. ¬насл≥док цього нагромаджувавс¤ потужений ≥нфл¤ц≥йний потенц≥ал у вигл¤д≥ товарно-грошовоњ розбалансованост≥ сфери об≥гу, тобто незадоволеного платоспроможного попиту, ¤кий пост≥йно тиснув на товарн≥ ц≥ни. ¬ таких умовах ≥нфл¤ц≥¤ набувала прихованоњ (подавленоњ) форми ≥ ви¤вл¤лас¤ в хрон≥чному деф≥цит≥ товар≥в, п≥двищенн≥ ц≥н на УчорномуФ ринку та зниженн≥ ринкового курсу нац≥ональноњ валюти. ѕопри це, розвиток ≥нфл¤ц≥йних процес≥в в ”крањн≥ (1991-1994рр.) мав ≥ специф≥чн≥ особливост≥. ¬они пов¢¤зан≥, насамперед, з непосл≥довн≥стю економ≥чних перетворень, допущеними прорахунками в економ≥чн≥й пол≥тиц≥, деформац≥¤ми процесу роздержавленн¤ ≥ приватизац≥њ, надм≥рн≥стю бюджетних видатк≥в. ќсобливо швидкому зростанню ≥нфл¤ц≥њ (в≥д прихованоњ ¾ до г≥пер≥нфл¤ц≥њ) прот¤гом 19981-1993рр. спри¤ли, з одного боку, вкрай незадов≥льна структура виробництва, його низька ефективн≥сть, пад≥нн¤ темп≥в зростанн¤, а пот≥м ≥ абсолютних обс¤г≥в виробництва, а з другого, ¾ нарощуванн¤ деф≥циту державного бюджету ≥з зменшенн¤м надходженн¤ доход≥в та непом≥рному зростанн≥ державних витрат. якщо у 1991р. деф≥цит бюджету ”крањни складав 14% ¬¬ѕ, то у 1992р. в≥н вир≥с до 29%. Ѕюджетн≥ видатки виросли до 72% ¬¬ѕ. ≈коном≥ка втратила спроможн≥сть задов≥льн¤ти та обслуговувати такий р≥вень державних витрат. ќкр≥м того, внасл≥док ≥нфл¤ц≥њ реальна варт≥сть загальних державних доход≥в пост≥йно зменшувалас¤. “ому держава змушена була весь час Упосилювати тискФ на ем≥с≥йний верстат, щоб компенсувати ф≥нансов≥ втрати в≥д ≥нфл¤ц≥њ. ѕервинна ем≥с≥¤ ¾ головний чинник ≥нфл¤ц≥њ попиту в ”крањн≥. —тр≥мке пад≥нн¤ вартост≥ нац≥ональних грошей ”крањни охоплюЇ пер≥од з к≥нц¤ 1991р. до половини 1994р., коли ≥ндекси ц≥н стр≥мко п≥двищувались з 240% в 1991р. до 2100% в 1992р. ≥ перейшли в г≥пер≥нфл¤ц≥йне зростанн¤ в 1993р. ¾ 10255% на р≥к. —итуац≥¤ визначалась надзвичайно значними обс¤гами кредитних ем≥с≥й, ¤к≥ зд≥йснювались за р≥шенн¤м державних орган≥в. ” 1992 роц≥ кредитна ем≥с≥¤ склала нечувану за тих час≥в суму один трлн. крб. (500% в≥д обс¤гу грошовоњ маси на початок року). ¬она була спр¤мована на забезпеченн¤ зал≥к≥в взаЇмозаборгованост≥ суб¢Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, поповненн¤ њх об≥гових кошт≥в, на видачу дотац≥й державним п≥дприЇмствам тощо. ” 1993р. обс¤ги кредитноњ ем≥с≥њ уже зб≥льшились в 30 раз≥в ≥ становили б≥л¤ 30 трлн. крб., 70% з ¤ких через р≥зн≥ канали було спр¤мовано на ф≥нансуванн¤ агропромислового комплексу.
Ќазва: √рош≥ ¤к економ≥чна ц≥нн≥сть ф≥лософсько-психолог≥чний аспект
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5366 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
