√рош≥ ≥ кредит > √рошов≥ реформи

ƒе¤к≥ складнощ≥ з обм≥ном карбованц≥в на гривн≥, ¤к≥ мали м≥сце в перш≥ дн≥ реформи у звТ¤зку з недостатн≥стю на рахунках окремих банк≥в ≥ п≥дприЇмств звТ¤зку кошт≥в дл¤ викупу гривн≥, були оперативно вир≥шен≥ шл¤хом наданн¤ њм авансових п≥дкр≥плень гривнЇвою гот≥вкою.

«а балансовими даними ем≥с≥¤ карбованцевоњ гот≥вки напередодн≥ грошовоњ реформи, тобто за станом на 2 вересн¤ 1996 року, становила 338,1 трлн. крб., ≥з них 19,1 трлн. крб. залишалос¤ в касах банк≥в, а 319,0 трлн. крб. знаходилос¤ поза банками, тобто в об≥гу.

«а пер≥од реформи з 2 по 16 вересн¤ 1996 року та прот¤гом 2-х посл≥дуючих дн≥в, банк≥вскою системою було вилучено карбованц≥в в резервн≥ фонди Ќац≥онального банку ”крањни в погашенн¤ ем≥с≥њ на загальну суму 327,9 трлн.крб. (97% ем≥тованоњ до реформи гот≥вки), в тому числ≥ з об≥гу ¾ 309,5 трлн.крб. (97%) та з кас банк≥в 18,4 трлн.крб. (96,3%).

—таном на 19 вересн¤ залишились невилученими 10,2 трлн.крб., в тому числ≥ з об≥гу 9,5 трлн.крб. та з кас комрц≥йних банк≥в 0,7 трлн.крб.

јнал≥з ситуац≥њ на гот≥вковому грошовому ринку в пер≥од реформи св≥дчить про те, що найб≥льш≥ обс¤ги вилученн¤ з об≥гу карбованц≥в мали м≥сце в перш≥ 5 дн≥в реформи, коли щоденно вилучалось з об≥гу 31-38,6 трлн.крб., або 9-12% карбованцевоњ маси, що знаходилас¤ в об≥гу напередодн≥ реформи.

ѕочинаючи з 17 вересн¤ 1996 року функц≥онуванн¤ в гот≥вковому об≥гу карбованц≥в припинено ≥ Їдиним засобом платежу на територ≥њ ”крањни стала гривн¤ та њњ розм≥нна монета ¾ коп≥йка.

”становами ќщадного банку ”крањни та ≥нших комерц≥йнх банк≥в, ¤к≥ залучають кошти населенн¤, були перерахован≥ в установленому пор¤дку ус≥ вклади населенн¤ за станом на 2 вересн¤ 1996 року з в≥дов≥дними записами в особових рахунках вкладник≥в. ѕерерахуванн¤ вклад≥в зд≥йснювалось без будь-¤ких обмежень у сп≥вв≥дношенн≥ 100000 крб. за 1 гривню.

«а пер≥од проведенн¤ реформи (з 2 по 16 вересн¤ цього року) нац≥ональний банк ”крањни зд≥йснив випуск в гот≥вковий об≥г 3132,5 млн.гривень. ¬ипуск гривн≥ в об≥г зд≥йснювавс¤ шл¤хом обм≥ну на карбованц≥, видач≥ кошт≥в на оплату прац≥, закупку с≥льськогосподарских продукт≥в та з вклад≥в населенн¤, п≥дкр≥пленн¤ в≥дд≥лень зв¢¤зку, а також ≥нших видач.

” в≥дпов≥дност≥ з р≥шенн¤м ƒержавноњ ком≥с≥њ з проведенн¤ в ”крањн≥ грошовоњ реформи п≥сл¤ зак≥нченн¤ реформи в пер≥од з 17 вересн¤ по 15 жовтн¤ ц.р. обм≥н карбованц≥в на гривн≥ продовжувавс¤ через каси комерц≥йних банк≥в за р≥шенн¤ми м≥сцевих держадм≥н≥страц≥й. «а цей пер≥од було додатково обм≥н¤но 0,9 трлн.крб.  р≥м того, ≥з кас банк≥в вилучено 0,5 трлн.крб. ѕочинаючи з 17 жовтн¤ карбованцев≥ рахунки в касах комерц≥йних банк≥в були закрит≥, а вс≥ залишки карбованцевих банкнот на суму 0,2 трлн.крб. вивезено в резервн≥ фонди ЌЅ”.

“аким чином, за станом на 1 листопада 1996 року з урахуванн¤м додаткового вилученн¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ грошовоњ реформи карбованц≥в з об≥гу та кас банк≥в в резервн≥ фонди Ќац≥онального банку ”крањни зараховано всього 330,3 трлн.крб. (97,7% в≥д ус≥Їњ суми ем≥тованих карбованц≥в), в тому числ≥ 311,2 трлн.крб., (97,7%), ¤к≥ знаходились в об≥гу ≥ 19,1 трлн.крб. (100%) ¾ в касах банк≥в. «алишились не пред¢¤вленими до обм≥ну 7,8 трлн.крб., або 2,3% карбованцевоњ гот≥вки, ¤ка була випущена в об≥г в дорформенний пер≥од.

¬ перших числах листопада ц.р. завершено вивезенн¤ до сховищ Ќац≥оналного банку ”крањни вилучених з об≥гу та кас банк≥в карбованц≥в ≥ надлишкових резерв≥в гривн≥, що знаходились на в≥дпов≥дальному збер≥ганн≥ в установах комерц≥йних банк≥в.

¬илученн¤ фальшивих грошей. Ѕанк≥вською системою ”крањни вживались заходи щодо ви¤вленн¤ та вилученн¤ з об≥гу фальшивих грошей. «а пер≥од реформи комерц≥йн≥ банки вилучили фальшивих карбованц≥в на загальну суму 6,5 млрд.крб. Ќайб≥льш≥ обс¤ги ви¤влено в ќдеськ≥й, «акарпатськ≥й, Ћьв≥вск≥й, «апор≥зьк≥й, „ерн≥вецьк≥й област¤х та в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим. –обота з вилученн¤ фальшивих грошей зд≥йснювалас¤ в т≥сному контакт≥ з органами ћ¬— ”крањни.

¬ ход≥ перерахуванн¤ вилучених з об≥гу карбованц≥в, вивезених ≥з кас комерц≥йних банк≥в до резервних фонд≥в Ќац≥онального банку, рег≥ональними управл≥нн¤ми ЌЅ” в пер≥од з 17 вересн¤ по 31 жовтн¤ ц.р. додатково ви¤влено фальшивих карбованц≥в на суму 1 млрд. крб.

«агальний обс¤г фальшивих карбованц≥в, ви¤влених банками за станом на 1 листопада 1996 року, становить 7,5 млрд.крб.

ѕ≥дсумки грошовоњ реформи. ѕроведенн¤ грошовоњ реформи було спр¤мовано на закр≥пленн¤ ф≥нансовоњ стаб≥льност≥, прискоренн¤ розрахунк≥в, залученн¤ в бан≥вську систему надлишковоњ гот≥вки, забезпеченн¤ стаб≥льност≥ курсу нац≥ональноњ валюти до ≥ноземних валют.

√оловним дос¤гненн¤м Ї те, що вдалос¤ утримати стаб≥льн≥сть на грошовому, споживчому ≥ валютному ринках. ѕрогнози щодо насл≥дк≥в реформи, ¤к≥ були розроблен≥ ”р¤дом ≥ Ќац≥ональним банком ”крањни, повн≥стю виправдалис¤.

ѕо-перше, вдалос¤ утримати ≥нфл¤ц≥ю у прогнозованих параметрах: 5,7% ¾ за серпень, 2,0% ¾ за вересень, 1,5% ¾ за жовтень.

ƒе¤кий аж≥отаж на споживчому ≥ валютному ринках, що на короткий пром≥жок часу виник напередодн≥ проведенн¤ реформи, швидо був погашений шл¤хом роз¢¤сненн¤ через засоби масовоњ ≥нформац≥њ механ≥зм≥в ≥ характеру проведенн¤ реформи, а також зд≥йсненн¤ терм≥нових заход≥в адм≥н≥стративного ≥ ф≥нансового характеру та встановленн¤ жорсткого контролю за роботою обм≥нних пункт≥в з ≥ноземною валютою.

«а порушенн¤ правил валютних операц≥й Ќац≥ональний банк ”крањни застосував штрафн≥ санкц≥њ до 5 комерц≥йних банк≥в. ƒл¤ 4 банк≥в та њх ф≥л≥й обмежив д≥њ л≥ценз≥й та припинив д≥ю 70 угод з юридичними особами ¾ агентами комерц≥йних банк≥в з проведенн¤ обм≥ну ≥нозеноњ валюти.

ѕо-друге, з перших дн≥в реформи Ќац≥ональний банк ”крањни п≥дтримував стаб≥льний курс гривн≥ до ≥ноземних валют, зокрема 176 гривень за 100 дол. —Ўј, що в≥дпов≥дало курсу, ¤кий склавс¤ у карбованц¤х напередодн≥ грошовоњ реформи. ‘актично в пер≥од реформи ≥ в перш≥ 20 дн≥в п≥сл¤ њњ завершенн¤ було заф≥ксовано курс украњнськоњ грошовоњ одиниц≥ дл¤ забезпеченн¤ ф≥нансовоњ стаб≥льност≥. ƒе¤ке пад≥нн¤ курсу гривн≥, ¤ке почалос¤ 7 жовтн¤, Ї п≥дтвердженн¤м в≥дновленн¤ режиму плаваючого курсу ≥ виведенн¤ його на реальне значнн¤ з метою п≥дтримки в≥тчизн¤ного виробника ≥ стимулюванн¤ експорту.

√от≥вковий курс гривн≥ до ≥ноземних валют в комерц≥йних банах та пунктах обм≥ну ≥ноземних валют в пер≥од реформи в≥дов≥даЇ оф≥ц≥йнму, а в де¤ких банк≥вских установах був нав≥ть нижчим оф≥ц≥йного.

Ќац≥ональний банк ”крањни розробив нов≥ нормативн≥ документи, ¤к≥ значно розширюють можливост≥ ф≥зичних ос≥б ¾ резидент≥в та неризидент≥в, у зд≥йсненн≥ через украњнськ≥ уповноважен≥ банки соц≥альних платеж≥в в ≥ноземн≥й валют≥ за меж≥ ”крањни, що спри¤тиме створенню умов дл¤ приЇднанн¤ ”крањни до 8 статт≥ —татусу ћ≥жнародного валютного фонду ≥ означатиме оф≥ц≥йне м≥жнародне визнанн¤ гривн≥ конвертованою валютою за поточними операц≥¤ми.

ѕо-третЇ, проведенн¤ реформи прискорило об≥г грошей ≥ спри¤ло пол≥пшенню стану грошово-кредитного ринку ”крањни. ÷е насамперед зменшенн¤ обс¤г≥в гот≥вки в об≥гу на фон≥ д¤кого зростанн¤ ц≥н та в≥дчутне зб≥льшенн¤ л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в, що не спостер≥галось останн≥м часом. “ак, прот¤гом серпн¤-жовтн¤ темпи зростанн¤ ц≥н споживчого ринку становили 9,4%, а обс¤ги гот≥вки в об≥гу за цей пер≥од не т≥льки не зросли, а зменшились на суму близько 150 млн.грн.

«а рахунок зб≥льшенн¤ строкових депозит≥в суб¢Їкт≥в господарюванн¤ та населенн¤ л≥кв≥дн≥сть комерц≥йних банк≥в зросла приблизно на таку ж суму ≥ на к≥нець жовтн¤ дос¤гла 500-600 млн.грн.

÷е спри¤ло зростанню обс¤г≥в кредит≥в, ¤к≥ комерц≥йн≥ банки надають суб¢Їктам господарюванн¤. «агальний обс¤г заборгованост≥ за кредитами в нац≥ональн≥й валют≥ зб≥льшивс¤ з 3,2 млрд.грн. на 1 серпн¤ до майже 3,5 млрд.грн. на 1 листопада, а в ≥ноземн≥й валют≥ в≥дпов≥дно з 1,30 млрд.грн. до 1,35 млрд.грн. Ќам≥тилас¤ тенденц≥¤ зростанн¤ обс¤г≥в довгострокового кредитуванн¤.

ѕол≥пшилась структура грошовоњ маси. якщо на 1 серпн¤ питома вага гот≥вки в загальному обс¤з≥ грошовоњ маси перевищувала 45%, то на 1 листопада цей показник зменшивс¤ ≥ становить 43%.

Ќапередодн≥ грошовоњ реформи прискореними темпами в≥дбувалось залученн¤ кошт≥в населенн¤ на депозити в комерц≥йних банках. ÷¤ тенденц≥¤ збер≥галась п≥д час реформи ≥ п≥сл¤ њњ зак≥нченн¤. «а пер≥од з 1 серпн¤ по 1 листопада обс¤ги вклад≥в зб≥льшились на 101 млн.грн. (15%) ≥ дос¤гли 785 млн.грн., що св≥дчить про дов≥ру населенн¤ до гривн≥.

Ќеобх≥дно в≥дм≥тити також стаб≥льн≥сть р≥вн¤ процентних ставок банк≥вськоњ системи ”крањни за цей пер≥од та њх поступове зниженн¤ за останн≥ три м≥с¤ц≥. —ередн≥й р≥вень процентних ставок за кредитами комерц≥йних банк≥в з 73,4% у червн≥ поступово знизивс¤ до 63,6% у жовтн≥, а за депозитами в≥дпов≥дно з 32,3% до 27,7% (у р≥чному обчисленн≥).

ѕроведенн¤ реформи спри¤ло б≥льш активному надходженню платеж≥в в≥д населенн¤ за комунальн≥ та ≥нш≥ послуги, зб≥льшенню обс¤г≥в реал≥зац≥њ товар≥в. ¬ результат≥ за 12 дн≥в реформи в банки над≥йшло в ц≥лому торговоњ виручки на суму 761 млн.грн., або на 21,5% б≥льше н≥ж за в≥дпов≥дний пер≥од серпн¤ м≥с¤ц¤.

√рошова реформа в ”крањн≥ ¾ це надзвичайна под≥¤ дл¤ нашоњ держави, в результат≥ ¤коњ створено один з нев≥дТЇмних атрибут≥в державност≥. “акий широкомасштабний зах≥д, ¤кий передбачав би повну зам≥ну в гот≥вковому об≥гу за короткий строк (два тижн≥) грошових знак≥в, зм≥ну масштабу ц≥н ≥ переведенн¤ вс≥Їњ грошовоњ системи, включаючи ≥ безгот≥вков≥ розрахунки, на нову грошову одиницю ¾ гривню, в ≥стор≥њ ”крањни проводивс¤ вперше.

1	2	3	4	5

Ќазва: √рошов≥ реформи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5553 прочитано)