√рош≥ ≥ кредит > —уть ≥ функц≥њ грошей

—уть ≥ функц≥њ грошей

—”“№ ≤ ‘”Ќ ÷≤ѓ √–ќЎ≈….

ѕредмет ≥ завданн¤ курсу "√рош≥ та кредит".

–ац≥онал≥стична та еволюц≥йна концепц≥¤ походженн¤ грошей.

√рош≥ ¤к загальний екв≥валент.

‘ункц≥њ грошей.

1. ѕредмет ≥ завданн¤ курсу "√рош≥ та кредит".

Ќаукове розум≥нн¤ проблем грошей, грошового об≥гу, кредитних в≥дносин, банк≥вськоњ справи Ї необх≥дним компонентом становленн¤ профес≥йних економ≥чних знань студент≥в.

ѕ≥двищенн¤ рол≥ грошей та кредиту у народному господарст≠в≥ ”крањни, в свою чергу, обумовлюЇтьс¤ розвитком ринкових в≥дносин. ”се це визначаЇ м≥сце цього курсу в загальноеконом≥чн≥й п≥дготовц≥ бакалавр≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в з економ≥ки та п≥дприЇмництва, закладаЇ основу дл¤ вивченн¤ наступних фахових предмет≥в з банк≥вськоњ справи.

ѕредметом курсу Ђ√рош≥ та кредитї Ї детальна характеристика базових категор≥й теор≥њ грошей ≥ кредиту, банк≥вськоњ справи. “ака детал≥зац≥¤ загально≠теоретичних питань необх≥дна дл¤ переходу до характерис≠тики конкретних проблем розвитку грошово-кредитноњ системи в сучасних умовах.

÷ей курс орган≥чно поЇднаний ≥з такими економ≥чними курсами, ¤к економ≥чна теор≥¤, теор≥¤ ф≥нанс≥в, макроеконом≥ка, прогнозуванн¤ та державне регулюванн¤ економ≥ки, ≥нвесту≠ванн¤, м≥жнародн≥ валютно-кредитн≥ та ф≥нансов≥ в≥дносини.

«авданн¤ курсу - дати майбутн≥м фах≥вц¤м з економ≥ки знанн¤ щодо сутност≥ та механ≥зму функц≥онуванн¤ таких категор≥й, ¤к грош≥, кредит, грошовий ринок, процент; сформувати в них теоретичну та методолог≥чну базу, необх≥дну дл¤ наступного оволод≥нн¤ практикою використанн¤ грошово-кредитних ≥нструмент≥в, а також ум≥нн¤ оц≥нювати й анал≥зу≠вати грошово-кредитну пол≥тику, що проводитьс¤ в крањн≥.

2. –ац≥онал≥стична та еволюц≥йна концепц≥¤ походженн¤ грошей.

√рош≥ - складна економ≥чна категор≥¤. ѓх особлив≥сть пол¤гаЇ у системному багатофункц≥ональному характер≥. Ќаведемо так≥ характерн≥ ознаки грошей:

√рош≥ Ц це:

"товар товар≥в", бо кожний товар у процес≥ реал≥зац≥њ в≥дображаЇ свою варт≥сть у грошах;

специф≥чний товар, що виконуЇ роль загального екв≥валенту;

"головна д≥юча особа" в ринков≥й економ≥ц≥;

"мова ринку".

¬ економ≥чн≥й теор≥њ традиц≥йно вид≥л¤ютьс¤ дв≥ основн≥ концепц≥њ походженн¤ грошей:

–ац≥онал≥стична - грош≥ виникли ¤к результат певноњ рац≥ональноњ угоди м≥ж людьми через необх≥дн≥сть вид≥ленн¤ спец≥ального ≥нструменту дл¤ обслуговуванн¤ сфери товарного об≥гу.

≈волюц≥йна - грош≥ вид≥л¤ютьс¤ ≥з загальноњ товарноњ маси, оск≥льки вони найб≥льш придатн≥ дл¤ виконанн¤ функц≥ональноњ рол≥ грошового товару. “ой чи ≥нший товар стаЇ грошима лише в межах певноњ особливоњ сусп≥льноњ форми товарного виробництва ≥ об≥гу.

√рош≥ ¤к загальний екв≥валент.

√рош≥ Ц це загальний екв≥валент дл¤ вс≥х вид≥в ≥нших товар≥в, тобто вони служать засобом вираженн¤ вартост≥ товар≥в.

√рош≥ Ї специф≥чним товаром, тому що вони не здатн≥ пр¤мо задовольн¤ти будь-¤к≥ ф≥зичн≥ чи духовн≥ потреби людини, а т≥льки опосередковано - через витрачанн¤ њх на куп≥влю р≥зних товар≥в та послуг.

√рошам, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших товар≥в, притаманна абсолютна л≥кв≥дн≥сть.

Ћ≥кв≥дн≥сть визначаЇтьс¤ ¤к:

1) можлив≥сть використанн¤ певного активу в рол≥ засобу платежу;

2) здатн≥сть даного активу збер≥гати свою ном≥нальну варт≥сть незм≥нною.

јбсолютна л≥кв≥дн≥сть - здатн≥сть активу негайно обм≥нюватис¤ на будь-¤к≥ блага. ¬она Ї важливим показником, ¤кий характеризуЇ в≥дм≥нн≥сть грошей в≥д ≥нших актив≥в.

4. ‘ункц≥њ грошей.

√рош≥ виконують р¤д функц≥й.

1) ‘ункц≥¤ м≥ри вартост≥ Ї центральною у систем≥ грошових в≥дносин.

ћ≥ра вартост≥ - це грошова одиниц¤, що використо≠вуЇтьс¤ дл¤ вим≥рюванн¤ та пор≥вн¤нн¤ вартостей товар≥в та послуг.

Ќа основ≥ м≥ри вартост≥ встановлюЇтьс¤ ц≥на, що Ї грошовим виразом вартост≥ товару. ÷≥ни на товари зм≥нюютьс¤ пр¤мо пропорц≥йно до вартост≥ товар≥в ≥ обернено пропорц≥йно до вартост≥ грошей.

√рош≥ реал≥зують свою функц≥ю м≥ри вартост≥ через взаЇмод≥ю з масштабом ц≥н. ћасштаб ц≥н - рахункова функц≥¤ грошей, що в≥дображаЇ варт≥сть товарноњ маси в грошових одиниц¤х.

« масштабом ц≥н пов'¤зан≥ девальвац≥¤ ≥ ревальвац≥¤ грошових одиниць.

ƒевальвац≥¤ (в≥д лат. de Ц преф≥кс, що означаЇ рух вниз, ≥ valeo Ц коштувати, мати варт≥сть) - це оф≥ц≥йне зниженн¤, а ревальвац≥¤ - зб≥льшенн¤ курсу грошовоњ одиниц≥ щодо валют ≥нших крањн.

ћ≥ж сукупною товарною масою ≥ окремими товарами встановлюЇтьс¤ ц≥нове сп≥вв≥дношенн¤. —аме це сп≥вв≥дношенн¤ ≥ визначаЇ р≥вень ц≥н.

2) ‘ункц≥¤ засобу об≥гу

ѕроцес товарного об≥гу виражаЇтьс¤ формулою: “ Ц √ Ц “1, тобто продаж зд≥йснюЇтьс¤ заради куп≥вл≥. ” цьому процес≥ грош≥ в≥д≥грають роль посередника м≥ж продавцем та покупцем.

ќсновою функц≥онуванн¤ грошей ¤к засобу об≥гу Ї рух товар≥в. –оль грошей тут тимчасова. ¬иконавши свою функц≥ю грош≥ переход¤ть в≥д одного суб'Їкта до ≥ншого.

 ≥льк≥сть грошей, що повинна бути в об≥гу (ћ), визначаЇтьс¤ сумою ц≥н товар≥в та послуг, що п≥дл¤гають реал≥зац≥њ прот¤гом певного пер≥оду.

÷ю залежн≥сть можна представити за допомогою формули:

ћ = –≥ х q≥

–≥ Ц ц≥на ≥-ого товару,

q≥ Ц к≥льк≥сть ≥-ого товару.

 ≥льк≥сть грошей мала б дор≥внювати ц≥й величин≥ за умови, що кожна грошова одиниц¤ використовувалас¤ лише один раз. јле кожна грошова одиниц¤ використовуЇтьс¤ б≥льше одного разу. “ому суму ц≥н товар≥в необх≥дно под≥лити на середнЇ число оборот≥в кожноњ купюри (V).

2) ‘ункц≥¤ засобу платежу Ц в≥дображаЇ особливост≥ кредитного господарства, тобто куп≥вл≥-продажу товар≥в у кредит з в≥дстрочкою оплати. √рош≥ у ц≥й функц≥њ Ц це зас≥б погашенн¤ боргу.

÷ю функц≥ю можуть виконувати лише реальн≥ грош≥. ƒл¤ ефективного виконанн¤ ц≥Їњ функц≥њ вони повинн≥ бути ст≥йкими.

3) ‘ункц≥¤ засобу нагромадженн¤ обслуговуЇ нагромадженн¤ вартост≥, що знаходитьс¤ в розпор¤дженн≥ суб'Їкт≥в економ≥ки у процес≥ в≥дтворенн¤.

ƒл¤ виконанн¤ ц≥Їњ функц≥њ грош≥ повинн≥ бути реальними.

Ќагромадженн¤ грошей - необх≥дна умова безперервного розвитку товарного виробництва.

‘ормуванн¤ нагромаджень та збережень призводить до певних втрат дл¤ њх власник≥в (не отримують доход≥в в≥д своњх грошей). “ак≥ втрати називають зумовленими витратами збер≥ганн¤ грошей.

«умовлен≥ витрати збер≥ганн¤ - це сума доходу, ¤кий власник грошей не одержуЇ тому, що збер≥гаЇ њх у л≥кв≥дн≥й форм≥, а не вкладаЇ у ф≥нансов≥ активи.

5) —в≥тов≥ грош≥

–озвиток м≥жнародних пол≥тичних ≥ економ≥чних в≥дносин обумовлюЇ функц≥онуванн¤ грошей на св≥товому ринку.

” такому раз≥ за виразом  . ћаркса "грош≥ скидають з себе нац≥ональн≥ мундири".

¬ середин≥ окремоњ крањни можуть обертатис¤ не т≥льки повноц≥нн≥ грош≥, а й неповноц≥нн≥. Ќа св≥товому ринку знаки вартост≥, ¤к≥ Ї обов'¤зковими до прийому в дан≥й держав≥, за виключенн¤м грошових одиниць пров≥дних держав св≥ту, втрачають свою силу.

—в≥тов≥ грош≥ спочатку виступали у вигл¤д≥ злитк≥в благородних метал≥в.

—учасний розвиток ринкових в≥дносин у св≥т≥ призв≥в до виникненн¤ р≥зноман≥тних м≥жнародних засоб≥в розрахунк≥в. ќдним з таких засоб≥в Ї нац≥ональн≥ валюти економ≥чно найсильн≥ших крањн св≥ту - долар —Ўј, н≥мецька марка, англ≥йський фунт стерл≥нг≥в, ¤понська ≥Їна та ≥н., тобто в≥льно конвертован≥ валюти.

«олото також залишаЇтьс¤ досить над≥йним резервним активом центральних банк≥в пров≥дних крањн св≥ту. Ќе зменшуютьс¤ масштаби приватноњ тезаврац≥њ (нагро≠мадженн¤ приватними особами золота ¤к скарбу). «олото сьогодн≥ - досить високол≥кв≥дний актив.

–ќЋ№ «ќЋќ“ј ¬ —”„ј—Ќ≤… ≈ ќЌќћ≤÷≤

1	2

Ќазва: —уть ≥ функц≥њ грошей
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2162 прочитано)