√рош≥ ≥ кредит >  редитна система япон≥њ

” його назв≥ маЇ бути слово "г≥нка" (банк). ƒозв≥л м≥н≥стерства ф≥нанс≥в необх≥дний також дл¤ в≥дкритт¤ в≥дд≥лень банку.

ƒо початку 1990-х рок≥в функц≥њ р≥зних категор≥й банк≥в зг≥дно ≥з законодавством були розмежован≥

Ќин≥шньою банк≥вською реформою в япон≥њ передбачено певну л≥берал≥зац≥ю банк≥вськоњ д≥¤льност≥.

«г≥дно з нею:

м≥ськ≥ банки зможуть в≥дкривати спец≥альн≥ трастов≥ та ≥нвестиц≥йн≥ ф≥л≥њ;

банки довгострокового кредиту зможуть перетворюватис¤ на комерц≥йн≥ банки або зливатис¤ з ними;

траст-банки матимуть право в≥дкривати ф≥л≥њ дл¤ проведенн¤ операц≥й ≥з ц≥нними паперами;

ф≥рми, ¤к≥ зд≥йснюють операц≥њ ≥з ц≥нними паперами, зможуть створювати (¤к ф≥л≥њ) комерц≥йн≥ банки.

японськ≥ банки оподатковуютьс¤ за загальними принципами оподаткуванн¤ корпорац≥й. Ѕанки сплачують корпоративний податок на прибуток за ставкою 37,5% (за станом на 1998 p.), м≥сцевий податок на прибуток - 12,6%, м≥сцевий подушний податок - 7,76%. ѕ≥сл¤ вс≥х в≥драхувань ставка податку становить в≥д 44 до 56%.

ѕрограма страхуванн¤ депозит≥в у япон≥њ запроваджена у 1971 р. ≥ контролюЇтьс¤ ур¤дом. ” раз≥ банкрутства кредитно-ф≥нансовоњ ≥нституц≥њ сума страховки маЇ покривати до 10 млн Їн на одного вкладника. “акий пор¤док почав д≥¤ти з 2001 р. Ќин≥ внески банк≥в у страховий фонд досить низьк≥: за загальною програмою - 0,048% в≥д суми вклад≥в за попередн≥й пер≥од; за спец≥альною програмою - 0,036% в≥д суми вклад≥в терм≥ном до 2000 р.

Ѕанк япон≥њ 2-3 рази на р≥к зд≥йснюЇ мон≥торинг тенденц≥й ф≥нансового ринку ≥ системи розрахунк≥в, установленн¤ ризику нел≥кв≥дност≥, забезпеченн¤ збалансованого кер≥вництва банк≥вською системою.

ѕлат≥жн≥ системи в япон≥њ складаютьс¤ з приватних систем, таких ¤к "—истема ƒзенг≥н", кл≥рингов≥ палати (Clearing Houses), "™нова кл≥рингова система валютного обм≥ну", мережа Ѕанку япон≥њ (Bank of Japan Financial Network System (BOJ-NET) та ≥н. "—истема ƒзенг≥н" виконуЇ у межах япон≥њ електронн≥ перекази кошт≥в (зокрема, трансферти кредит≥в), об'ЇднуЇ вс≥ депозитарн≥ установи крањни.

” кл≥рингових палатах при рег≥ональних банк≥вських асоц≥ац≥¤х обл≥ковуютьс¤ чеки та вексел≥.  л≥рингов≥ палати “ок≥о та ќсаки зд≥йснюють ц≥ операц≥њ автоматично. "™нова кл≥рингова система валютного обм≥ну" д≥Ї при “ок≥йськ≥й банк≥вськ≥й асоц≥ац≥њ ≥ використовуЇ мережу Ѕанку япон≥њ (BOJ-NET).

ћережа Ѕанку япон≥њ використовуЇтьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ м≥жбанк≥вських трансферт≥в за поточними рахунками, розрахунк≥в у Їнах за валютним обм≥ном, обробки державних обл≥гац≥й у систем≥ on-line, доставки державних обл≥гац≥й дл¤ трансакц≥й на вторинному ринку одночасно з тендером черговоњ ем≥с≥њ державних обл≥гац≥й. —истеми cash dispensers (CD) та automated tellers machines (ATMs) - це банкомати, ще один важливий елемент автоматизац≥њ плат≥жних систем у япон≥њ. Ѕанки та ≥нш≥ депозитарн≥ установи розробл¤ють власн≥ CD/ATM мереж≥, з'Їднан≥ м≥ж собою через центральну систему, що називаЇтьс¤ MICS. ќтже, кожен вкладник, що маЇ депозит у приватн≥й ф≥нансов≥й установ≥, може вилучити кошти у будь-¤к≥й CDs/ATMs крањни.

‘≥нансова криза 1996-1998 pp. бол¤че зачепила япон≥ю. Ќа скрутне становище њњ ф≥нансовоњ ≥ банк≥вськоњ системи вказували давно. «агальний борг крањни с¤гнув 80%, а чистий - близько 10% в≥д ¬¬ѕ. ќкрему складну проблему становить маса "поганих" борг≥в, що д≥стались у спадок в≥д пер≥оду г≥пертрофованого розвитку 1980-х рок≥в.

японськ≥ банки, в ¤ких накопичилос¤ близько 77 трлн Їн проблемних борг≥в, оголосили про гранд≥озн≥ плани њх списанн¤. Asahi Bank, наприклад, готуЇтьс¤ списати, кр≥м уже запланованих 300 млрд. Їн, додатково 480 млрд Їн "поганих" борг≥в, що завдасть йому збитк≥в на 190 млрд Їн. ’вора банк≥вська система пронизана корупц≥Їю та оплутана крим≥нал≥тетом. “им ≥нвесторам з≥ —Ўј, що скуповують у ¤понських банк≥в "поган≥" борги, доводитьс¤ рахуватис¤ з новим видом ризику, ¤кий реально становл¤ть дл¤ них ¤понськ≥ гангстери. ¬важаЇтьс¤, що певна частина власност≥, заставлена за борги у вигл¤д≥ ц≥нних папер≥в, належить крим≥нальним угрупованн¤м, - так зван≥й ¤кудз≥. якудза не зупин¤Їтьс¤ перед насилл¤м, коли виникаЇ загроза позбавленн¤ прав власност≥ за прострочен≥ борги. «а станом на початок 2001 р. сукупний обс¤г позик у банк≥вськ≥й систем≥ япон≥њ становив 455 трлн Їн (3,9 трлн дол.), з них приблизно 83 трлн Їн класиф≥кувалис¤ ¤к прострочен≥, а сума безнад≥йних кредит≥в становила в≥д 17 трлн Їн. (оф≥ц≥йна статистика) до 34 трлн Їн. (матер≥али анал≥тик≥в). ѕри цьому спец≥ал≥сти не виключали можливостей виникненн¤ проблем з погашенн¤м заборгованост≥ в цьому роц≥ на суму додатково ще 20-30 трлн Їн.

‘≥нансова криза в крањнах ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ бол¤че зачепила крањни-кредитори. ѕод≥бн≥ ситуац≥њ вже трапл¤лис¤ в нов≥тн≥й ≥стор≥њ. ¬ажким уроком дл¤ —Ўј у 1980-х роках стала боргова криза в Ћатинськ≥й јмериц≥. “од≥ латиноамериканськ≥ крањни заборгували —Ўј майже 100 млрд дол. јмериканц≥ почали побоюватис¤ ринк≥в, ¤к≥ швидко розвиваютьс¤.

÷ього разу л≥дером за обс¤гом аз≥атських борг≥в стала япон≥¤ - 97,2 млрд дол. —Ўј (23,8 млрд дол. заборгованост≥) пос≥ли четверте м≥сце, пропустивши вперед, кр≥м япон≥њ, Ќ≥меччину (31,7 млрд дол.) ≥ ‘ранц≥ю (24,6 млрд дол.).

Ќе вс≥м ¤понським банкам, ¤к≥ ще не розв'¤зали власних проблем (75% банк≥в ще до кризи вважалис¤ некредитоспроможними), буде п≥д силу впоратис¤ з новими труднощами. ћ≥жнародн≥ експерти вважають, що без оздоровленн¤ банк≥вськоњ системи не можна розраховувати на економ≥чне в≥дродженн¤ япон≥њ. японський ур¤д виступив ≥з програмою вр¤туванн¤ в≥д банкрутства, за ¤кою передбачаЇтьс¤ влити в банк≥вський сектор 228 млрд дол. кап≥талу. ќслаблен≥ банки вимушен≥ згортати свою д≥¤льн≥сть. ƒев'¤ть ¤понських ф≥нансових ≥нституц≥й закрилис¤ в √онконгу. “≥ ж, ¤к≥ ще д≥ють, скорочують свою базу актив≥в. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ не тому, що япон≥¤ вир≥шила покинути ринки √онконгу (банк≥ри наполегливо шукають вар≥ант≥в, ¤к зберегти довгостроков≥ стосунки з виг≥дними кл≥Їнтами), а через необх≥дн≥сть пол≥пшенн¤ рентабельност≥.  онкурентоспроможн≥сть ¤понських банк≥в на м≥жнародних ринках потерпаЇ п≥д тиском вимог програми реструктуризац≥њ, ¤ка маЇ на мет≥ п≥дготовку до л≥берал≥зац≥њ ≥ндустр≥њ ф≥нансових послуг усередин≥ крањни. японська банк≥вська криза маЇ вс≥ шанси ув≥йти до ≥стор≥њ ¤к найдовша.  рах ¤понського ринку нерухомост≥, ¤кий майже знищив ф≥нансову систему крањни, в≥дбувс¤ б≥льше 10 рок≥в тому, з 1992 до 2000 р. ¤понськ≥ банки списали неповернен≥ позики на суму 68 трлн Їн (приблизно 600 млрд дол.), обс¤ги державноњ допомоги т≥льки за 1998-1999 pp. становили 9,3 трлн Їн. (б≥л¤. 85 млрд дол.), а ≥стотного пол≥пшенн¤ ситуац≥њ дос≥ немаЇ.

« 1999 р. в япон≥њ розпочато програму дерегул¤ц≥њ економ≥ки, за ¤кою до банк≥вського сектора нарешт≥ було допущено ≥ноземн≥ ф≥нансов≥ ≥нституц≥њ. јле загостренн¤ кризи корпоративноњ заборгованост≥ у друг≥й половин≥ 2000 р. звело вс≥ дос¤гненн¤ на н≥вець.

1	2	3	4

Ќазва:  редитна система япон≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2499 прочитано)