√рош≥ ≥ кредит > Ћ≥зинг-кредит

Ћ≥зинг-кредит

ѕерех≥д ”крањни до ринковоњ економ≥ки ≥ активне включенн¤ в св≥тов≥ господарськ≥ звТ¤зки вимагають в≥дпов≥дного розширенн¤ метод≥в комерц≥йноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й вс≥х форм власност≥. Ќин≥ гарантований усп≥х - це не т≥льки конкурентоздатний товар, а й вдало вибраний спос≥б його реал≥зац≥њ. —аме тому в св≥тов≥й практиц≥ поширилис¤ Унетрадиц≥йн≥Ф форми комерц≥йних ф≥нансових взаЇмов≥дносин м≥ж продавцем ≥ покупцем, де важливу роль в≥д≥грають р≥зноман≥тн≥ посередники: торговельн≥ компан≥њ, ≥нвестиц≥йн≥ ≥ страхов≥ ф≥рми, банки тощо. ќдн≥Їю з таких форм Ї л≥зинг. ќсобливо широке визнанн¤ в≥н одержав у заруб≥жних крањнах за останн≥х 15-20 рок≥в.

«вичайно л≥зиногов≥ операц≥њ розгл¤даютьс¤ ¤к вар≥ант довгостроковоњ оренди. ќднак, ¤кщо оренда передбачаЇ у к≥нцевому п≥дсумку поверненн¤ орендованого майна своЇму юридичному власнику або збереженн¤ за ним права власност≥ на дане майно, то при де¤ких формах л≥зингу по зак≥нченню договора можливий перех≥д права власност≥ в≥д орендодавц¤ до орендар¤. ” таких випадках л≥зингова угода нагадуЇ продаж у розстрочку з т≥Їю лише р≥зницею, що власники зм≥нюютьс¤ не на початку, а наприк≥ц≥ терм≥ну угоди. ќтже, л≥зинг - це зручна форма ф≥нансуванн¤ споживача.

ѕричинами бурхливого розвитку л≥зингових операц≥й у св≥тов≥й комерц≥йн≥й практиц≥ були:

1. Ўвидке моральне стар≥нн¤ техн≥ки. “ут ≥ приход¤ть на допомогу л≥зингов≥ операц≥њ, коли за орендарем залшаЇтьс¤ право дострокового припиненн¤ договору.

2. «ростаюча конкуренц≥¤. ƒл¤ тих, хто починаЇ свою справу, пробитис¤ на ринок дуже складно. «начить треба шукати так≥ способи маркетингу, ¤к≥ дали б можлив≥сть кл≥Їнтам на практиц≥ ознайомитись з≥ зразками продукц≥њ, що виготовл¤Їтьс¤. ѕропонуючи њњ в л≥зинг на певний терм≥н, виробник нер≥дко бере на себе проблеми ≥з встановленн¤м ≥ обслуговуванн¤м обладнанн¤, навчанн¤ персоналу свого кл≥Їнта.

3. ƒо л≥зингу почали охоче звертатис¤ при п≥дписанн≥ угод на зд≥йсненн¤ кап≥талом≥стких проект≥в, у тому числ≥ при буд≥вництв≥ промислових п≥дприЇмств, постачанн≥ л≥так≥в, суден транспортним компан≥¤м.

4. ‘≥рми-споживач≥, особливо спец≥ал≥зован≥ ≥ невелик≥ за розм≥рами, все част≥ше в≥ддають перевагу отриманню обладнанн¤ в оренду, н≥ж купувати його за повну варт≥сть. ÷¤ причина безпосередньо повТ¤зана з попередн≥ми.

5. Ћ≥зинговий ринок став ≥деальним засобом дл¤ зб≥льшенн¤ виручки в≥д угод дл¤ обох партнер≥в шл¤хом використанн¤ оф≥ц≥йно наданих податкових п≥льг. якщо, наприклад, компан≥¤-виробнк не може скористатис¤ податковими п≥льгами на ≥нвестиц≥њ, то вона отримаЇ њх, коли передасть свою продукц≥ю у л≥зинг ≥нш≥й компа≥њ, котра маЇ формальне право на так≥ п≥льги. јле, виход¤чи з важкого ф≥нансового стану, останн¤ не може самост≥йно освоњти виробнич≥ ≥нвестиц≥њ. ” результат≥ такоњ угоди обидв≥ компан≥њ Уд≥л¤тьФ м≥ж собою податков≥ п≥льги, отримуючи разом виграш. ≤ншими словами, переваги л≥зингу сл≥д шукати в особливост¤х податкового ≥ амортизац≥йного законодавства т≥Їњ чи ≥ншоњ держави.

ќтже, л≥зинг - це, з одного боку, своЇр≥дна форма ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень, а з ≥ншого - форма реал≥зац≥њ, канал збуту продукц≥њ.

ѕќЌя““я ≈ ќЌќћ≤„Ќј —”“№ Ћ≤«»Ќ√ќ¬»’ ќѕ≈–ј÷≤….

—еред вчених-економ≥ст≥в нин≥ в≥дсутн≥й системний п≥дх≥д до проблеми експлуатац≥њ ≥ своЇчасност≥ зам≥ни виробництва, що не може не в≥дбитис¤ на ефективн≥й реал≥зац≥њ науково-техн≥чних дос¤гнень. „асто-густо морально застар≥ле обладнанн¤ ми вводимо в експлуатац≥ю ¤к нове. ÷е призводить до втрат недоотриманоњ продукц≥њ ≥ високих виробничих затрат, у тому числ≥ через зростанн¤ р≥зних вид≥в простоњв, що спричин¤Ї до втрат конкурентоспроможност≥ ≥ попиту на випущену продукц≥ю.

¬се б≥льш приваблив≥шим способом модерн≥зац≥њ виробництва стаЇ засвоЇнн¤ прогресивних технолог≥чних процес≥в з використанн¤м орендованих, а не закуплених сучасних техн≥чних засоб≥в. ¬ умовах переходу до ринкових в≥дносин, коли в розвитку економ≥ки посилюЇтьс¤ д≥¤ чинника невизначеност≥, п≥двищуЇтьс¤ ≥нтерес до нетрадиц≥йних форм господарюванн¤.

¬ економ≥чних в≥дносинах крањн з розвинутою економ≥кою поширилас¤ форма здач≥ в оренду техн≥чних засоб≥в, ¤ка називаЇтьс¤ л≥зингом ≥ передбачаЇ передачу обладнанн¤, машин ≥ механ≥зм≥в, прилад≥в та ≥нших пристроњв в≥д виготовлювача в оренду споживачу через посередника, ¤кий виконуЇ роль орендодавц¤.

—ам терм≥н походить в≥д англ≥йського д≥Їслова У to lease У, що означаЇ УорендуватиФ або Убрати в орендуФ.

—уть л≥зингу досить вдало висловив јр≥стотель, ¤кий сказав: УЌайчаст≥ше багатство пол¤гаЇ у рентабельному використанн≥ власност≥, а не у волод≥нн≥ нею ¤к такоюФ.[1] «вичайно, јр≥стотел¤ не можна розгл¤дати ¤к винах≥дника Ул≥зингуФ, але н≥хто краще за нього не зм≥г виразити ф≥лософський зм≥ст, що лежить в основ≥ ц≥Їњ техн≥ки ф≥нансуванн¤ американського походженн¤, ¤ка отримала значний розвиток у «ах≥дн≥й ™вроп≥ за останн≥ 20 рок≥в.

Ѕудь-¤ке визначенн¤ л≥зингу Ї обмеженим ≥ не може врахувати вс≥х форм про¤ву цього нового кредитного ≥нструмента. јле Ї сенс привести таке визначенн¤ л≥зингу ™вропейськоњ федерац≥њ нац≥ональних асоц≥ац≥й по л≥зингу обладнанн¤ (™врол≥зинг): УЋ≥зинг - це догов≥р оренди заводу, промислових товар≥в, обладнанн¤, нерухомост≥ дл¤ використанн¤ њх у виробничих ц≥л¤х, тод≥ ¤к товари купуютьс¤ орендодавцем, ≥ в≥н збер≥гаЇ за собою право власност≥Ф. « цього випливаЇ, що л≥зинг стаЇ складною торгово-ф≥нансово-кредитною операц≥Їю, одн≥Їю з форм оренди машин ≥ обладнанн¤, одним ≥з способ≥в ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й ≥ актив≥зац≥њ збуту, ¤кий заснований на збереженн≥ права власност≥ на товари за орендодавцем. …ого застосуванн¤ повТ¤зане з Урозщепленн¤мФ функц≥њ власност≥, тобто в≥дд≥ленн¤м волод≥нн¤ майном в≥д використанн¤.

¬одночас л≥зинг можна розгл¤дати не т≥льки з орган≥зац≥йно-правовоњ точки зору, а й з позиц≥њ характеру повТ¤заних з л≥зингом економ≥чних в≥дносин. ” на¤вност≥ звТ¤зок л≥зингу з системою кредитних в≥дносин, оск≥льки тут присутн≥ вс≥ ознаки, властив≥ кредиту - наданн¤ ц≥нностей у тимчасове користуванн¤, платн≥сть. “ому Ї п≥става вважати л≥зинг конкурентною формою кредитних в≥дносин.

Ћ≥зинг - в≥дносно новий вид п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤кий викликав швидке зростанн¤ економ≥ки розвинутих кап≥тал≥стичних крањн. ѕро ступ≥нь поширенн¤ л≥зингу в сучасному св≥т≥ св≥дчить той факт, що в≥н став самост≥йною сферою вкладанн¤ кап≥талу. —л≥д зазначити, що л≥зингова Угар¤чкаФ охопила не т≥льки велик≥ компан≥њ, а й сферу середнього ≥ др≥бного б≥знесу.

„астка витрат на л≥зингов≥ операц≥њ в загальних обс¤гах кап≥тальних вкладень у машини ≥ обладнанн¤ становить: у —Ўј - 33%, јнгл≥њ, ‘ранц≥њ, Ўвец≥њ, ≤спан≥њ - 13-17%; ≤тал≥њ, √оланд≥њ - 12-14%. ¬ япон≥њ щор≥чний прир≥ст обс¤гу л≥знгових операц≥й становить 25-30%.[2]

Ќаведен≥ дан≥ св≥дчать, що зах≥дних п≥дприЇмц≥в приваблюЇ ц¤ форма оренди насамперед перевагами, ¤к≥ маЇ право користуванн¤ обладанн¤ пор≥вн¤но ≥з правом волод≥нн¤ ним. ” —Ўј кожний четвертий долар, вкладений у розширенн¤ ≥ модерн≥зац≥ю виробничого апарату, витрачаЇтьс¤ не на придбанн¤ техн≥ки, а на њњ тимчасове користуванн¤.

ѕон¤тт¤ л≥зингу машин ≥ обладнанн¤ трактуЇтьс¤ у практиц≥ заруб≥жних п≥дприЇмств досить широко. ѕроте, незважаючи на в≥дм≥нност≥ в юридичних нюансах та оц≥нки тлумаченн¤ л≥зингу ¤к економ≥чноњ категор≥њ, можна твердити, що суттЇвою особлив≥стю ц≥Їњ форми Ї не под≥л функц≥й власност≥, а саме в≥докремленн¤ використанн¤ майна в≥д волод≥нн¤ ним.

 Ћј—»‘≤ ј÷≤я Ћ≤«»Ќ√ќ¬»’ ќѕ≈–ј÷≤…

«а пер≥од свого становленн¤ ≥ розвитку л≥зинг набув певних р≥зновид≥в. “ому в законодавствах де¤ких крањн зустр≥чаютьс¤ визначенн¤ не т≥льки загального пон¤тт¤ л≥зингу, а й окремих його вид≥в. ѕри цьому трактуванн¤ однозначних терм≥н≥в не зб≥гаЇтьс¤, ≥ угоди, ¤к≥ характеризуютьс¤ под≥бн≥стю деталей, деколи мають р≥зну назву.

« наших м≥ркувань, правильно було б л≥зингов≥ операц≥њ под≥лити на два принципових види:

1) оперативний (л≥зинг з неповною окупн≥стю);

2) ф≥нансовий (л≥зинг з повною окупн≥стю).

ƒо оперативного л≥зингу належать вс≥ угоди, в ¤ких затрати орендодавц¤, що повТ¤зан≥ з придбанн¤м зданого в оренду майна, не окупаютьс¤ повн≥стю прот¤гом так званого початкового терм≥ну оренди.

ѕри цьому важливо, що:

1) орендодавець не плануЇ покрити вс≥ своњ затрати за рахунок надходжень в≥д одного орендар¤;

2) строки псуванн¤ не охоплюють повного пер≥оду ф≥зичного зносу майна;

3) ризик псуванн¤ або втрати майна лежить в основному на орендодавцю;

4) по зак≥нченн≥ встановленого терм≥ну майно, ¤к правило, повертаЇтьс¤ орендодавцю, ¤кий п≥зн≥ше продаЇ або здаЇ його в оренду ≥ншому кл≥Їнту.

ќперативний л≥зинг, у свою чергу, охоплюЇ рейтинг ≥ хайринг.

–ейтинг - короткострокова оренда в≥д одного дн¤ до одного року без права наступного придбан¤ орендарем майна.

’айринг - середньострокова оренда, ¤ка передбачаЇ здачу в найм товар≥в, обладнанн¤ ≥ машин на терм≥н в≥д одного до трьох рок≥в.

ќперац≥њ по рейтингу ≥ хайрингу передбачають багаторазову передачу машин ≥ обладнанн¤ в≥д одного орендар¤ до ≥ншого. ѓх обТЇктом Ї стандартне обладнанн¤, ¤ке в≥дпов≥даЇ вимогам численних орендар≥в.

‘≥нансовий л≥зинг передбачаЇ виплату прот¤гом твердо встановленого пер≥оду сум, ¤к≥ достатн≥ дл¤ повноњ амортизац≥њ кап≥тальних вкладень л≥зингодавц¤м ≥ здатн≥ забезпечити йому певний прибуток. ¬≥н характеризуЇтьс¤ тривалим пер≥одом контракту. ‘актично ф≥нансовий л≥зинг ¤вл¤Ї сбою форму дострокового кредитуванн¤ куп≥вл≥ ≥ маЇ так≥ р≥зновиди:

1	2	3	4

Ќазва: Ћ≥зинг-кредит
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3136 прочитано)