√рош≥ ≥ кредит > Ћомбардний (разовий) кредит

Ћомбардний (разовий) кредит

–азовими називаютьс¤ кредити, р≥шенн¤ про наданн¤ ¤ких приймаЇтьс¤ банком окремо по кожн≥й позиц≥ на п≥дстав≥ за¤ви та ≥нших документ≥в кл≥Їнта.

ѕ≥д ломбардом розум≥ють заставу майна або права, ¤к≥ можна легко реал≥зувати. “ака застава Ї гарант≥Їю поверненн¤ кредиту.

Ќайб≥льш поширен≥ у в≥тчизн¤н≥й практиц≥ ц≥льов≥ короткостроков≥ кредити, ¤к≥ надаютьс¤ з простих позичкових рахунк≥в. ÷≥ кредити мають одноразовий характер ≥ обслуговують конкретн≥ комерц≥йн≥ операц≥њ. ќтримати њх можуть нав≥ть ф≥рми, ¤к≥ не мають розрахункових рахунк≥в у банку-кредитора. ƒл¤ цього кл≥Їнт подаЇ техн≥ко-економ≥чне обгрунтуванн¤ на п≥дтвердженн¤ ефективност≥ запланованоњ комерц≥йноњ операц≥њ, а в окремих випадках ¾ угоди з постачальниками ≥ покупц¤ми. ¬ обгрунтуванн≥ сл≥д зробити розрахунок необх≥дноњ суми кредиту та вказати джерела погашенн¤ позики. Ѕанк в≥дкриваЇ кл≥Їнту позичковий рахунок, у дебет ¤кого зараховуЇтьс¤ сума кредиту, що в≥дпов≥дно зб≥льшуЇ кредитове сальдо поточного рахунка позичальника.  редит оформл¤Їтьс¤ терм≥новим зобов¢¤занн¤м. ѕогашатись кредити можуть або разовим платежом у повн≥й сум≥, по зак≥нченн≥ строку користуванн¤ позикою, або поступово пер≥одичними внесками позичальника (щом≥с¤ц¤,щокварталу).

Ќайпрост≥шою формою кредитуванн¤ Ї позика з одноразовим погашенн¤м ¾ дисконтна позика. ѓњ часто надають позичальникам дл¤ б≥знесу зизначеними терм≥нами. «а на¤вност≥ дисконтноњ позики ставка в≥дсотка Ї ф≥ксованою, оск≥льки необх≥дно в≥драхувати певну суму в≥дсотк≥в ще на початков≥й стад≥њ наданн¤ кредиту. Ќа практиц≥ механ≥зм сплати позики такий: позичальник одержуЇ позику з вирахуванн¤м њњ ц≥ни, а в к≥нц≥ пер≥оду сплачуЇ ном≥нальна варт≥сть позики. Ќаприклад, розм≥р позики становить 500 тис.гривень, норма в≥дсотку ¾ 12%, позичальник отримаЇ лише 440 тис.гривень, а борг становитиме 500 тис.гривень. ¬ ≥ншому випадку банк маЇ право вимагати в≥д позичальника попередньо сплатити ц≥ну за користуванн¤ позикою, в такому раз≥ наприк≥нц≥ терм≥ну в≥н сплачуЇ лише суму отриманого кредиту.

ѕор¤док наданн¤ та погашенн¤ кредиту

ѕроцес кредитуванн¤ можна умовно розд≥лити на р¤д етап≥в, кожний з ¤ких окремо забезпечуЇ вир≥шенн¤ конкретних задач, а в сукупност≥ вони направлен≥ на дос¤гненн¤ мети банк≥вського кредитуванн¤ ¾ отриманн¤ банк≥вського прибутку.

ѕроцес кредитуванн¤ складаЇтьс¤ з таких етап≥в:

п≥дготовка та поданн¤ пакету документ≥в у банк на отриманн¤ кредиту;

оц≥нка кредитоспроможност≥ кл≥Їнта ≥ ризику, пов¢¤заного ≥з видачею позики;

п≥дготовка кредитного договору та його заключенн¤: розробка умов кредитноњ угоди, визначенн¤ основних параметр≥в позики (структуруванн¤ позики), проведенн¤ переговор≥в про умови кредиту, прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про наданн¤ позики ≥ п≥дписанн¤ кредитноњ угоди;

контроль за виконанн¤м догов≥рних в≥дносин та погашенн¤м кредиту, банк≥вськ≥ санкц≥њ.

ƒл¤ одержанн¤ кредиту позичальник звертаЇтьс¤ в банк з клопотанн¤м, в ¤кому зазначаЇтьс¤ ц≥льове спр¤муванн¤ кредиту, його сума, строк користуванн¤, включаючи конкретн≥ строки його погашенн¤, форми забезпеченн¤ кредиту, а також додаЇтьс¤ коротка характеристика закладу, що кредитуЇтьс¤, ≥ розрахунок економ≥чноњ ефективност≥ в≥д його запровадженн¤.

–азом ≥з за¤вкою на кредит позичальник надсилаЇ в банк дл¤ розгл¤ду пакет документ≥в (див. додаток).

1. ƒокументи, що засв≥дчують право кл≥Їнта на отриманн¤ кредиту:

зав≥рен≥ нотар≥ально коп≥њ установчих (засновницьких) документ≥в (статут≥в, положень, реЇстрац≥йних посв≥дчень, св≥доцтв, або патент≥в); документ≥в, що посв≥дчують право власност≥ на землю; право оренди та ≥нш≥ документи, що п≥дтверджують правом≥рн≥сть кл≥Їнта в одержанн≥ кредиту;

¤кщо позичальник обслуговуЇтьс¤ в ≥ншому банку то в≥н зобов¢¤заний представити: картку з зразками п≥дпис≥в кер≥вника та головного бухгалтера; виписку (справку) про на¤вн≥сть кошт≥в на рахунку; справку про кредитну заборгован≥сть.

2. “ехн≥ко-економ≥чне обгрунтуванн¤ заходу, що кредитуЇтьс¤:

коп≥њ контракт≥в, договор≥в, включаючи договори оренди прим≥щень, обладнанн¤ та ≥нших документ≥в, що в≥днос¤тьс¤ до зд≥йсненн¤ цьго заходу, з розрахунками оч≥куваних надходжень в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (проведенн¤ роб≥т, наданн¤ послуг), за рахунок ¤ких передбачаЇтьс¤ погасити майбутн≥й кредит, а також прибутку ≥ рентабельност≥ заходу, що кредитуЇтьс¤.

3. ƒокументи дл¤ визначенн¤ ф≥нансового стану ≥ кредитоспроможност≥ позичальника: бухгалтерськ≥ та статистичн≥ зв≥ти, включаючи зв≥ти про ф≥нансов≥ результати та зв≥ти про стан майна ф≥рми, ф≥нансов≥ плани (б≥знес-плани), декларац≥њ про доходи, а також висновки аудиторських орган≥зац≥й про п≥дтвердженн¤ ф≥нансового стану позичальника;

при розгл¤д≥ питанн¤ про видачу кредиту на придбанн¤ майна в процес≥ приватизац≥њ державних ≥ мун≥ципальних п≥дприЇмств коп≥ю договору м≥ж продавцем ≥ покупцем, що м≥стить в≥домост≥ про продавц¤, покупц¤, посередника, найменуванн¤ п≥дприЇмств ≥ його м≥сцезнаходженн¤, склад ≥ ц≥ну актив≥в п≥дприЇмства, у тому числ≥ ц≥ну земельноњ д≥л¤нки (у раз≥ њњ продажу) або умови њњ оренди, к≥льк≥сть ≥ ц≥ну акц≥й акц≥онерного товариства, пор¤док передач≥ п≥дприЇмства, форму ≥ строки платежу, взаЇмн≥ зобов¢¤занн¤ стор≥н щодо подальшого подальшого використанн¤ п≥дприЇмства.

Ѕанк маЇ право вимагати проведенн¤ експертизи проектних р≥шень по буд≥вництву, розширенню, реконструкц≥њ ≥ техн≥чному переозброЇнню об¢Їкт≥в, ¤к≥ передбачаЇтьс¤ зд≥йснити за участю кредит≥в банку, з метою недопущенн¤ ≥нвестуванн¤ в об¢Їкти, створенн¤ ≥ використанн¤ ¤ких не в≥дпов≥даЇ еколог≥чним, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних та ≥нших норм, встановлених законодавством ”крањни.

4. ‘орми зобов¢¤зань щодо забезпеченн¤ кредиту: угода про заставу, дов≥дка-перел≥к (опис) майна, що пропонуЇтьс¤ позичальником дл¤ переданн¤ п≥д заставу, ≥ документи, ¤к≥ засв≥дчують право власност≥ позичальника на це майно, ¤кщо передбчаЇтьс¤ заставна форма забезпеченн¤ кредиту; гарант≥йний лист, догов≥р поручительства, догов≥р страхуванн¤ (страхове св≥доцтво).

«а необх≥дн≥стю банк може вимагнати в≥д позичальника ≥нш≥ документи та в≥домост≥ про забезпеченн¤ власного поверненн¤ кредиту. –азом з тим дл¤ позичальник≥в, ¤к≥ п≥дтримують пост≥йн≥ кредитн≥ стосунки з банком ≥ мають добру репутац≥ю, перел≥к документ≥в, необх≥дних дл¤ оформлеенн¤ кредиту, може бути скорочений банком.

ѕ≥сл¤ одержанн¤ клопотанн¤ ≥ необх≥дних документ≥в дл¤ оформленн¤ кредиту банк повинен проанал≥зувати та ретельно вивчити д≥¤льн≥сть потенц≥йного позичальника, визначити його кредитоспроможн≥сть стосовно можливост≥ й доц≥льност≥ наданн¤ йому кредиту та визначенн¤ перспективи своЇчасного поверненн¤ кредиту.

ќсновними критер≥¤ми оц≥нки кредитоспроможност≥ позичальника можуть бути:

репутац≥¤ позичальника: квал≥ф≥кац≥¤, зд≥бност≥ кер≥вника, дотриманн¤ д≥ловоњ етики, догов≥рноњ, плат≥жноњ дисципл≥ни, своЇчасн≥сть погашенн¤ ран≥ше виданих позик та ≥нших зобов¢¤зань;

ф≥нансовий стан позичальника: забезпечен≥сть ф≥нансовими ресурсами, ефективн≥сть використанн¤ фонд≥в, рентабельн≥сть та л≥кв≥дн≥сть його балансу;

прогноз розвитку господарства з урахуванн¤м кон¢юктури ринку: оц≥нка продукц≥њ, що випускаЇтьс¤, на¤вн≥сть замовленн¤ на њњ реал≥зац≥ю, характер послуг, конкурентноздатн≥сть на внутр≥шньому та зовн≥шньому ринках, попит на продукц≥ю, обс¤ги експорту, здатн≥сть до ≥новац≥й тощо.

Ќа основ≥ оц≥нки кредитоспроможност≥ потенц≥йного позичальника банк прогнозуЇ ризик неповерненн¤ кредиту ≥ приймаЇ р≥шенн¤ про наданн¤ або в≥дмову у наданн≥ кредиту. Ќеобх≥дн≥ в≥домост≥ про позичальника та ≥нформац≥¤, отримана банком при оформленн≥ кредиту, систематизуютьс¤ у кредитн≥й справ≥ (досьЇ) позичальника (див. додаток).

ƒал≥ важливо в≥рно визначити оптимальний розм≥р кредиту, ≥накше банк обов¢¤зково з≥ткнетьс¤ з проханн¤м про зб≥льшенн¤ позики при виникненн≥ кризовоњ ситуац≥њ. Ќебезпека пол¤гаЇ у тому, що в процес≥ кредитуванн¤ банку доводитьс¤ вибирати м≥ж двома однаково неприЇмними альтернативами: надати додатковий кредит чи втратити т≥ грош≥, ¤к≥ вже були надан≥. ќсь чому банк отримавши в≥д кл≥Їнта техн≥ко-економ≥чне обгрунтуванн¤ кредиту, повинен сам оц≥нити необх≥дну суму позики, внос¤чи потр≥бн≥ корективи. ѕри цьому банк повинен виходити ≥з того, що розм≥р кредиту залежить в≥д:

р≥вн¤ ризику кредетованого заходу;

на¤вност≥ у банка кредитних ресурс≥в;

обс¤г≥в майбутн≥х витрат позичальника;

кредитоспроможност≥ позичальника;

економ≥чного нормативу ЌЅ” ¾ максимального розм≥ру ризику на одного позичальника.

” результат≥ анал≥зу банк готуЇ заключенн¤ про можлив≥сть ≥ доц≥льн≥сть наданн¤ позики, оч≥куван≥ терм≥ни та ймов≥рн≥сть забезпеченост≥ њњ поверненн¤, розм≥р ставки в≥дсотку, ¤кий в≥дпов≥даЇ проекту кредитуванн¤ ≥ р≥вень ц≥львого використанн¤ позики з перел≥ком головних чинник≥в ризику.

ѕрийн¤тт¤ р≥шенн¤ та розробка положень кредитноњ угоди

«а умов комерц≥йноњ д≥¤льност≥ банк≥в ус≥ питанн¤, пов¢¤зан≥ з кредитуванн¤м, розв¢¤зуютьс¤ позичальником ≥ установою банку на догов≥рн≥й основ≥. ѕ≥дставою дл¤ наданн¤ банком кредиту Ї п≥дписаний м≥ж ним ≥ позичальником кредитний догов≥р.

” кредитному договор≥ (угод≥) передбачаютьс¤: мета, сума, терм≥н кредиту, умови та пор¤док його видач≥ та погашенн¤, форми забезпеченн¤ зобов¢¤зань, ставки в≥дсотку, пор¤док виплати в≥дсотк≥в, зобов¢¤занн¤ ≥ економ≥чна в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н за дотриманн¤ догов≥рних умов, перел≥к документ≥в та пер≥одичн≥сть њх поданн¤ у в≥дд≥ленн¤ банку. “ерм≥н д≥њ договору ¾ до повного погашенн¤ позики.

1	2

Ќазва: Ћомбардний (разовий) кредит
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (964 прочитано)