√рош≥ ≥ кредит > Ќезалежн≥сть центральних банк≥в

Ќезалежн≥сть центральних банк≥в

ћожлив≥сть ефективноњ реал≥зац≥њ центральним банком грошово-кредитноњ пол≥тики значною м≥рою залежить в≥д його статусу та р≥вн¤ незалежност≥ в≥д орган≥в виконавчоњ влади. –≥ч у т≥м, що центральний банк повинен час в≥д часу виступати противагою ур¤ду, ¤кий може вир≥шувати економ≥чн≥ питанн¤, керуючись суто пол≥тичними м≥ркуванн¤ми (наприклад, майбутн≥ми виборами) ≥ тому перебувати на попул≥стських позиц≥¤х. Ќезалежн≥сть центрального банку при цьому Ї необх≥дною умовою забезпеченн¤ стаб≥льнаст≥ нац≥ональноњ грошовоњ системи, оск≥льки ур¤д може бути зац≥кавленим у використанн≥ ≥нфл¤ц≥њ дл¤ дос¤гненн¤ ц≥лей кон¢юнктурного характеру ¾ зниженн¤ р≥вн¤ безроб≥тт¤, отриманн¤ додаткових доход≥в в≥д податкових надходжень, зб≥льшенн¤ соц≥альних витрат за рахунок ем≥с≥йного ф≥нансуванн¤ бюджету. « ≥ншого боку, незалежн≥сть центрального банку у тактичних питанн¤х регулюванн¤ економ≥ки не повинна вступати у протир≥чч¤ ≥з стратег≥чними ц≥л¤ми економ≥чноњ пол≥тики орган≥в державного управл≥нн¤. “ому на практиц≥ розвинут≥ крањни намагаютьс¤ знайти компром≥сне вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми.

«агалом р≥вень незалежност≥ центральних банк≥в може визначатис¤ ¤к пол≥тичними так ≥ правовими факторами. ƒо числа пол≥тичних належать насамперед особливост≥ формуванн¤ кер≥вництва центрального банку та визначенн¤ строк≥в його повноважень. ” переважн≥й б≥льшост≥ розвинутих крањн кер≥вники банку обираютьс¤ або призначаютьс¤ з числа кандидатур, запропонованих ур¤дом, причому на строки, що часто перевищують строки д≥њ мандату виконавчоњ влади: 14 рок≥в у —Ўј, 8 ¾ в Ќ≥меччин≥, 7 ¾ в  анад≥, Ќ≥дерландах, јвстрал≥њ. ” таких крањнах, ¤к Ѕельг≥¤, Ќ≥дерланди, ƒан≥¤ процедура в≥дкликанн¤ кер≥вника центрального банку Ї досить складною, а у —Ўј, јнгл≥њ, Ќ≥меччин≥, ≤рланд≥њ дострокове пррипиненн¤ повноважень кер≥вника ≥ член≥в директорату банку неможливе взагал≥. ¬иключенн¤ у цьому в≥дношенн≥ складають центральн≥ банки ‘ранц≥њ, ≤тал≥њ, √рец≥њ, що б≥льш залежн≥ в≥д ур¤ду, а њх кер≥вництво може бути в≥дкликане в будь-¤кий момент.

ѕол≥тичним фактором незалежност≥ центрального банку Ї також р≥вень втручанн¤ ур¤ду в його поточну д≥¤льн≥сть. ” переважн≥й б≥льшост≥ крањн центральн≥ банки зобов¢¤зан≥ координувати своњ заходи ≥з загальною стратег≥Їю державного регулюванн¤. ѕри цьому ур¤д маЇ право ≥нструктувати центральний банк з приводу напр¤м≥в грошово-кредитноњ пол≥тики та зд≥йснювати контроль за його д≥¤льн≥стю. “ака ситуац≥¤ характерна дл¤ јнгл≥њ, япон≥њ,  анади, Ќ≥дерланд≥в, Ўвец≥њ, ≤спан≥њ. Ќайнижчий р≥вень пол≥тичноњ незалежност≥ серед центральних банк≥в розвинутих крањн ¾ у ‘ранц≥њ та ≤тал≥њ, де центральн≥ банки перебувають п≥д повним контролем ур¤ду. ƒ≥аметрально протилежний стан справ у —Ўј; ‘–Ќ та Ўвейцар≥њ, центральн≥ банки ¤ких Ї найб≥льш незалежними, а держава не маЇ права втручатис¤ у њхню грошову пол≥тику.

ѕравов≥ аспекти незалежност≥ центральних банк≥в пов¢¤зан≥ ≥з законодавчим визначенн¤м ц≥лей њх д≥¤льност≥, а також на¤вн≥стю або в≥дсутн≥стю обмежень на кредитуванн¤ ур¤ду. ¬ б≥льшост≥ промислово розвинутих крањн (япон≥њ, ‘–Ќ, ‘ранц≥њ,  анад≥, Ўвейцар≥њ, јвстрал≥њ, Ќ≥дердандах) основн≥ ц≥л≥ та сфера д≥¤льност≥ центральнго банку в≥дображен≥ у конституц≥њ або у спец≥альних законах. “ак, законодавством ‘–Ќ основним обов¢¤зком Ѕундесбанку визначено забезпеченн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти. ѕри цьому перед центральним банком поставлено три головних завданн¤: регулюванн¤ грошового об≥гу, регулюванн¤ кредитного забезпеченн¤ економ≥ки, орган≥зац≥¤ плат≥жного обороту. ѕод≥бн≥ завданн¤, а таокж обов¢¤зки щодо п≥дтриманн¤ стаб≥льност≥ ц≥н визначено ≥ дл¤ ≥нших центральних банк≥в, д≥¤льн≥сть ¤ких регламентована законодавством. ” той же час даний фактор не в≥д≥граЇ ключовоњ рол≥ у забезпеченн≥ незалежност≥ центральних банк≥в. Ќаприклад, у таких крањнах, ¤к —Ўј, јнгл≥¤, ≤тал≥¤ законодавче формулюванн¤ завдань центрального банку або в≥дсутнЇ, або подане в зањальних рисах, однак, р≥вн≥ незалежност≥ центральних банк≥в у цих крањнах не досить сильно в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою.

” розвинутих крањнах закони здеб≥льшого визначають ≥нституц≥йн≥ характеристики д≥¤льност≥ центрального банку, структуру орган≥в управл≥нн¤, процедури зв≥тност≥. ” той же час проблеми взаЇмов≥дносин центрального банку ≥ орган≥в державноњ влади, а також основи координац≥њ њх д≥¤льност≥ законодавчими актами, ¤к правило, не розл¤д¤ютьс¤.

Ѕ≥льш важливе значенн¤ дл¤ незалежност≥ центральних банк≥в Ї законодавч≥ обмеженн¤можливостей ф≥нансуванн¤ деф≥циту державного бюджету. ÷ентральн≥ банки крањн, у ¤ких не д≥ють обмеженн¤ на кредитуванн¤ ур¤ду, можна вважати в б≥льш≥й м≥р≥ залежними у реал≥зац≥њ своЇњ пол≥тики в≥д орган≥в виконавчоњ влади. ” цьому в≥дношенн≥ р≥вень незалежност≥ центрального банку в≥значаЇтьс¤ його спроможн≥стю звестми кредитуванн¤ державного бюджету виключно до меж ц≥льових ор≥Їнтир≥в приросту грошовоњ маси в економ≥ц≥. ќдна б≥льш прийн¤тним способом дл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети Ї пр¤ме законодавче обмеженн¤ або л≥м≥туванн¤ парламентом обс¤г≥в кредитуванн¤ ур¤ду, що застосовуЇтьс¤, зокрема, у ‘ранц≥њ, ‘–Ќ, япон≥њ та р¤д≥ ≥нших промислово розвинених крањн.

 ожен центральний банк проводить свою нац≥ональну грошово-кредитну пол≥тику залежно в≥д ≥сторичних, економ≥чних та пол≥тичних умов крањни. ќднак загалом в ус≥х розвинутих крањнах в т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ реал≥зуЇтьс¤ концепц≥¤ незалежного центрального банку. «апроваджуЇтьс¤ даний статус з урахуванн¤м нац≥ональноњ специф≥ки та ≥сторичних особливостей формуванн¤ кредитноњ системи, що вклю¤ають конкретн≥ механ≥зми взаЇмод≥њ центрального банку з ≥ншими органами державного регулюванн¤ економ≥ки.

1

Ќазва: Ќезалежн≥сть центральних банк≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (453 прочитано)