√рош≥ ≥ кредит > ѕоходженн¤ ≥ функц≥њ банк≥в

створенн¤ кредитних засоб≥в об≥гу.

‘ункц≥¤ посередництва в кредит≥ пол¤гаЇ у перерозпод≥л≥ банками грошових кошт≥в, що тимчасово вив≥льн¤ютьс¤ в процес≥ кругообороту кап≥тал≥в п≥дприЇмств ≥ доход≥в населенн¤. Ѕанки виконують роль посередник≥в м≥ж тими субТЇктами ринку, ¤к≥ нагромаджують тимчасово в≥льн≥ кошти, ≥ тими учасниками економ≥чного обороту, ¤к≥ тимчасово потребують додаткового кап≥талу. ѕри цьому вир≥шуЇтьс¤ протир≥чч¤ м≥ж розм≥рами кошт≥в, що пропонуютьс¤ в позику, та величиною попиту, що на них предТ¤вл¤Їтьс¤, а також м≥ж строком, вив≥льненн¤ кошт≥в у кредитора та строком, на ¤кий ц≥ кошти потр≥бн≥ позичальнику.

“аким чином, банки спри¤ють в≥льному переливу кап≥тал≥в в економ≥ц≥, виход¤чи ≥з найб≥льш ефективних сфер њх застосуванн¤. ѕосередництво банк≥в у кредитних в≥дносинах дозвол¤Ї також суттЇво знизити ризик в економ≥чн≥й систем≥, оск≥льки банки мають б≥льш широк≥ можливост≥ визначенн¤ стану платоспроможност≥ позичальник≥в, а також диверсиф≥кують кошти своњх кл≥Їнт≥в, що знижуЇ ≥мов≥рн≥сть втрат.

Ѕанк≥вський кредит Ї одн≥Їю з найб≥льш зручних та гнучких форм залученн¤ кошт≥в субТЇктами ринку, що дозвол¤Ї максимально враховувати потреби конкретного позичальника.

јкумулюванн¤ в≥льних кошт≥в ≥ перетворенн¤ њх в кап≥тал визначаЇ роль банк≥в ¤к основних ф≥нансових ≥нститут≥в, що стимулюють процес нагромадженн¤ в господарств≥. —тимули до нагромадженн¤ ≥ заощадженн¤ грошових ресурс≥в формуютьс¤ на основ≥ гнучкоњ пол≥тики банк≥в, що пропонують власникам кошт≥в зручну форму збер≥ганн¤ грошей у вигл¤д≥ р≥зноман≥тних депозит≥в, ¤к≥ принос¤ть дох≥д у форм≥ проценту. —концентрован≥ таким чином ресурси перетворюютьс¤ на позичковий кап≥тал, що використовуЇтьс¤ банками дл¤ наданн¤ кредиту п≥дприЇмствам. ¬икористанн¤ кредиту забезпечуЇ розвиток виробництва та зб≥льшенн¤ споживанн¤, тобто загальний економ≥чний розвиток сусп≥льства.

‘ункц≥¤ посередництва у платежах пол¤гаЇ в орган≥зац≥њ банками безгот≥вкових розрахунк≥в м≥ж субТЇктами ринку шл¤хом перерахуванн¤ кошт≥в по њхн≥х рахунках або зал≥ку взаЇмних вимог. ѕ≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, населенн¤, державн≥ установи, утримуючи своњ кошти на банк≥вських рахунках, активно використовують њх ¤к зас≥б взаЇморозрахунк≥в, що суттЇво знижуЇ загальн≥ витрати об≥гу в економ≥ц≥.

Ѕанки беруть на себе в≥дпов≥дальн≥сть за своЇчасне ≥ повне виконанн¤ доручень своњх кл≥Їнт≥в по зд≥йсненню платеж≥в. « ц≥Їю метою застосовуютьс¤ найб≥льш сучасн≥ форми обчислювальноњ техн≥ки ≥ комун≥кац≥й, ¤к≥ дозвол¤ють в оптимальн≥ строки проводити розрахунки та забезпечують над≥йний контроль за њх зд≥йсненн¤м.

—творенн¤ кредитних засоб≥в об≥гу пол¤гаЇ в тому, що банки на основ≥ кредитно-розрахункових операц≥й забезпечують потреби господарського обороту належною к≥льк≥стю плат≥жних засоб≥в у форм≥ кредитних грошей. ƒан≥ операц≥њ повТ¤зан≥ з депозитно-чековою ем≥с≥Їю, суть ¤коњ пол¤гаЇ в тому, що банк, надаючи кредит кл≥Їнту, зараховуЇ суму позики на його розрахунковий рахунок. ¬ межах ц≥Їњ суми кл≥Їнт може одержати гот≥вку або виписувати чеки дл¤ розрахунк≥в. ” результат≥ банк по сут≥ створюЇ додатков≥ плат≥жн≥ засоби, оск≥льки видача кредиту передуЇ зб≥льшенню залишку на поточному рахунку ≥ не супроводжеЇтьс¤ реальним внесенн¤м кошт≥в до банку. ƒана функц≥¤ банк≥в спри¤Ї п≥дтриманню належноњ еластичност≥ грошовоњ системи крањни, пристосовуючи грошову масу до потреб господарського обороту.

–озгл¤нут≥ функц≥њ перебувають у т≥сному взаЇмозвТ¤зку м≥ж собою та в≥дображають базов≥ напр¤ми д≥¤льност≥ д≥¤льност≥ банк≥в ≥ њх роль в економ≥ц≥. ќднак ними не вичерпуЇтьс¤ ус¤ гама найр≥зноман≥тн≥ших операц≥й, ¤к≥ спроможн≥ зд≥йснювати сучасн≥ банки. ќсобливост≥ цих операц≥й визначаютьс¤ функц≥ональною спец≥ал≥зац≥Їю банк≥вських установ, ¤ка в першу чергу грунтуЇтьс¤ на под≥л≥ банк≥в на центральн≥ й комерц≥йн≥.

1	2

Ќазва: ѕоходженн¤ ≥ функц≥њ банк≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1133 прочитано)