√рош≥ ≥ кредит > ѕоходженн¤, суть та функц≥њ грошей

”крањнська гривн¤ поки що не Ї конвертованою валютою, це повФ¤зано з недосконал≥стю ринкових в≥дносин, недостатн≥м товарним покритт¤м гривн≥ та загальною нестаб≥льн≥стю ф≥нансовоњ ситуац≥њ в ”крањн≥.

ƒетальний розгл¤д кожноњ ≥з виконуваних грошима функц≥њ допом≥г визначити грошову суть. ќтже, суть грошей випливаЇ з њх функц≥й (насамперед Ц ¤к засобу обм≥ну ≥ засобу платежу). “акий характерний дл¤ сучасноњ економ≥чноњ науки п≥дх≥д Ц виводити суть грошей з њх функц≥й був визначений англ≥йським економ≥стом ƒж. ’≥ксом, ¤кий сказав: У√рош≥ Ц це те, що використовуЇтьс¤ ¤к грош≥Ф.

«≥ сказаного ним можна вид≥лити три основн≥ властивост≥ грошей, що розкривають њх суть:

Ј грош≥ забезпечують всезагальну безпосередню обм≥нюван≥сть. Ќа них можна придбати будь-¤кий товар;

Ј грош≥ виражають м≥нливу варт≥сть товар≥в. „ерез них визначаЇтьс¤

ц≥на товару, а це даЇ к≥льк≥сне пор≥вн¤нн¤ р≥зних за споживчою варт≥стю товар≥в;

Ј грош≥ виступають матер≥ал≥зац≥Їю всезагального робочого часу закладеного в товар≥.

 ожна з вищевказаних функц≥й маЇ свою специф≥ку, але при цьому д≥Ї у взаЇмозвФ¤зку з ≥ншими функц≥¤ми, ≥ будь-¤ке непорозум≥нн¤ в систем≥ функц≥онуванн¤ грошей руйнуЇ њх ст≥йк≥сть та протид≥Ї виконанню закон≥в грошового об≥гу.

II. ¬»ƒ» √–ќЎ≈…. √–ќЎќ¬≤ ј√–≈√ј“»

2.1. ¬иди грошей

1. ѕаперов≥ грош≥. ¬они Ї лише ном≥нальними знаками вартост≥, що мають примусовий курс. ѓх варт≥сть визначаЇтьс¤ т≥Їю к≥льк≥стю товар≥в ≥ послуг, ¤к≥ можна на них придбати.

Ќа сьогодн≥шн≥й день товари ≥деально прир≥внюютьс¤ не до золота, а до кредитно-паперових грошей, звФ¤зок ¤ких ≥з золотом практично роз≥рваний, оск≥льки припинений њх в≥льний розм≥н на дорогоц≥ннний метал. ¬они тепер власне виконують роль золота, виступаючи всезагальним екв≥валентом. ” той же час використанн¤ знак≥в вартост≥ ¤к грошей додаЇ њм де¤к≥ товарн≥ риси: вони купуютьс¤ ≥ продаютьс¤, обм≥нюютьс¤ на товар, але вони позбавлен≥ головноњ властивост≥ Ц власноњ вартост≥.

ќсобливост≥ паперових грошей:

- над≥лен≥ державою примусовим курсом;

- набувають представницькоњ вартост≥ в об≥гу;

- позбавлен≥ власноњ вартост≥;

- виконують роль куп≥вельного плат≥жного засобу.

2. редитн≥ грош≥.  редитними називаютьс¤ грош≥, рух ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом перерахунк≥в у кредитних установах.

≤сторично першим видом кредитних грошей був вексель. ÷е боргове зобовФ¤занн¤, ¤ке даЇ право власнику по зак≥нченню строку вимагати в≥д боржника виплати вказаноњ грошовоњ суми. ¬ексель може передаватис¤ в≥д одн≥Їњ особи до ≥ншоњ, тобто в≥н маЇ певн≥ риси грошей, але не виконуЇ роль загального екв≥валента.

” к≥нц≥ XIV стол≥тт¤ виникла банкнота. Ѕанкноти (банк≥вськ≥ б≥лети) Ц це грошов≥ знаки, що випускаютьс¤ в об≥г центральними ем≥с≥йними банками держави. ÷е Ї загальновизнаний л≥кв≥дний плат≥жний зас≥б

« розвитком безгот≥вкових розрахунк≥в зФ¤вл¤Їтьс¤ нова форма кредитних грошей Ц чек . ¬≥н ¤вл¤Ї собою письмове розпор¤дженн¤ власника рахунку (чекодавц¤) кредитн≥й установ≥, що його обслуговуЇ, сплатити певну суму грошей чекотримачев≥.

” наш час широкого розповсюдженн¤ набули кредитн≥ картки, ¤к≥ Ї формою електронних грошей. ÷е нова форма розрахунк≥в, ¤ка застосовуЇтьс¤ завд¤ки впровадженню компФютерноњ техн≥ки ≥ сучасних систем звФ¤зку. Ќа сьогодн≥ це найб≥льш прогресивний ≥ зручний плат≥жний зас≥б, ¤кий д≥Ї у рамках спец≥ального каналу звФ¤зку з банком (наприклад, м≥ж банком ≥ торговельними п≥дприЇмствами п≥д час розрахунк≥в). “им самим вони значно прискорюють взаЇморозрахунки, а отже, й об≥г товар≥в ≥ грошей.

¬перше система банк≥вських карток була створена у 1958 р. одним з найб≥льших банк≥в —Ўј Bank of Amerika. ” 1974 р. в результат≥ ≥нтернац≥онал≥зац≥њ д≥¤льност≥ јмериканськоњ компан≥њ банк≥вських карток була утворена система VISA International.

2.2. √рошов≥ агрегати.

≈м≥с≥¤ ¤к паперових, так ≥ кредитних грошей в сучасних умовах монопол≥зована державою. ÷ентральний банк, ¤кий знаходитьс¤ у власност≥ держави, ≥нколи намагаЇтьс¤ компенсувати нестачу грошових нагромаджень шл¤хом п≥двищенн¤ грошовоњ маси, ем≥с≥њ надлишкових знак≥в вартост≥. √рошова маса Ц це сукупн≥сть гот≥вкових та безгот≥вкових куп≥вельних ≥ плат≥жних засоб≥в, ¤к≥ забезпечують рух товар≥в ≥ послуг в народному господарств≥, ¤кими волод≥ють приватн≥ особи та держава.

” структур≥ грошовоњ маси вид≥л¤ють так≥ сукупн≥ компоненти, або њх ще називають грошов≥ агрегати: ћ1, ћ2, ћ3, L, ¤к≥ групують р≥зн≥ плат≥жн≥ ≥ розрахунков≥ засоби за ступенем њх л≥кв≥дност≥, причому кожен наступний агрегат включаЇ в себе попередн≥й.

ћ1 Ц це грош≥ у вузькому розум≥нн≥, гот≥вка, об≥г ¤коњ зд≥йснюЇтьс¤ поза банками, а також це грош≥ на поточних рахунках у банках. ѕотр≥бно зазначити, що депозити на поточних рахунках виконують вс≥ функц≥њ грошей ≥ в будь-¤кий момент можуть бути перетворен≥ в гот≥вку.

ћ2 Ц це грош≥ в б≥льш широкому розум≥нн≥, цей агрегат включаЇ в себе компоненти ћ1 + грош≥ на рахунках комерц≥йнних банк≥в + депозити спец≥ал≥зованих ф≥нансових ≥нститут≥в. ¬ласники строкових вклад≥в (депозит≥в) отримують б≥льш високий процент пор≥вн¤но з власниками поточних вклад≥в, хоча в той же час вони не можуть вз¤ти грош≥ з рахунку ран≥ше умовно визначеного терм≥ну.

Ќаступний агрегаг ћ3 включаЇ в себе ћ2 + крупн≥ строков≥ депозити ≥ суми контракт≥в з перепродажу ц≥нних папер≥в.

јгрегат L складаЇтьс¤ з ћ3 + комерц≥йн≥, зокрема короткостроков≥, ц≥нн≥ папери.

¬арто зазначити, що в –ад¤нському —оюз≥ грошов≥ агрегати взагал≥ не розраховувались ≥ не використовувались, оск≥льки марксистською економ≥чною наукою вважалось недопустимим обФЇднанн¤ зовс≥м р≥зних категор≥й Ц грошей, ц≥нних папер≥в та кредиту.

ѕроте зрозум≥ло, що м≥ж грошовим риком, ринком ≥нвестиц≥й ≥ ринком ц≥нних папер≥в ≥снуЇ т≥сний звФ¤зок. ѕотенц≥йно залишки на строкових депозитах ≥ ц≥нн≥ папери можуть бути використан≥ дл¤ розрахунк≥в.  р≥м того, власники строкових рахунк≥в мають можлив≥сть переоформити њх в рахунки Удо запитанн¤Ф. ѕрибутки в≥д ц≥нних папер≥в можна збер≥гати на поточних рахунках, так само, ¤к ≥ виручку в≥д њх продажу.

Ѕезперечно, грошов≥ агрегати на практиц≥ в≥д≥грають позитивну роль ¤к ор≥Їнтири грошовоњ пол≥тики держави. ѕри нин≥шньому стиранн≥ кордон≥в м≥ж гот≥вковим ≥ безгот≥вковим об≥гом наш≥й крањн≥ варто було б перейти до њх активного використанн¤.

III. ≈¬ќЋё÷≤я √–ќЎ≈… ” XX —“.

ƒвадц¤те стол≥тт¤ з≥ своњми в≥йнами, революц≥¤ми ≥ переворотами внесло багато зм≥н в ус≥ сфери сусп≥льного житт¤. Ѕуло впроваджено нов≥ ≥деолог≥њ, економ≥чн≥ вченн¤ та форми власност≥. “ак, наприклад, з часу ѕершоњ св≥товоњ в≥йни зростаЇ тенденц≥¤ до припиненн¤ розм≥ну банкнот на золото. ” звФ¤зку з цим перед центральними банками постаЇ завданн¤ пост≥йного контролю за грошовим об≥гом. ¬≥домо, що паперов≥ грош≥ в соб≥ корисноњ вартост≥ не несуть, вони Ї всього лиш символами, знаками вартост≥. „ому ж тод≥ в≥дбувс¤ загальний в≥дх≥д в≥д золота? Ќайпрост≥ше по¤сненн¤ пол¤гаЇ в тому, що паперов≥ грош≥ насамперед зручн≥ в користуванн≥, њх легко носити з≥ собою. —правд≥, в об≥гу монети стираютьс¤, частина благородного металу просто пропадаЇ, а в≥дпов≥дно зростаЇ в ньому потреба. ≤ головне Ц товарооборот в масштабах, ¤кий вичисл¤ють у доларах, фунтах, марках, гривн¤х чи ≥нших грошових одиниц¤х, не п≥д силу золоту.  р≥м того, паперов≥ грош≥, банкноти ≥ казначейськ≥ б≥лети, Ц обовФ¤зков≥ до прийому в ¤кост≥ плат≥жного засобу на територ≥њ даноњ держави.

«в≥сно, що в звФ¤зку з переходом до новоњ форми грошового об≥гу зФ¤вились р≥зн≥ погл¤ди на це питанн¤. “ак, неометатал≥сти вважали, що оск≥льки золото маЇ високу внутр≥шню варт≥сть, тому воно не обезц≥нюЇтьс¤, ¤к його паперов≥ дубл≥кати. якщо зростаЇ продуктивн≥сть прац≥ в золотодобувн≥й промисловост≥ або в≥дкриваютьс¤ нов≥ його м≥сцезнаходженн¤, то товарн≥ ц≥ни зростають, але при цьому знижуютьс¤ сам≥ витрати виробництва попередньоњ ваговоњ к≥лькост≥ золота. ƒо того ж перенасиченн¤ канал≥в грошового об≥гу малоймов≥рне, оск≥льки золото Ц вт≥ленн¤ багатства ≥ воно ос≥даЇ в сфер≥ тезаврац≥њ - збереженн¤ грошей вдома, зам≥сть внесенн¤ њх у ¤кусь кредитну установу. “аким чином, при золотому стандарт≥ стих≥йно п≥дтримуютьс¤ товарно-грошова р≥вновага.

ƒе¤к≥ зах≥дн≥ вчен≥ з цим не погоджуютьс¤, вони схил¤ютьс¤ до ≥ншоњ позиц≥њ. ≈.ƒж. ƒолан,  . емпбелл,  . ћакконел вважають, що ≥нфл¤ц≥¤ можлива ≥ при золотому грошовому об≥гу. якщо технолог≥¤ в добуванн≥ або виготовленн≥ золота п≥дн≥маЇтьс¤ на ¤к≥сно нову ступ≥нь, ≥нфл¤ц≥¤, ≥ при збереженн≥ розм≥ну, ц≥лком ймов≥рна. ѕ≥дтримка золотого об≥гу при деф≥цит≥ золотого матер≥алу викликаЇ спад, економ≥ка просто задихаЇтьс¤. ќтже, тому доц≥льн≥ше використовувати паперов≥ грош≥, при цьому вм≥ло керувати њхньою пропозиц≥Їю.

” наш час золото все ж може позитивно впливати на грошовий об≥г шл¤хом державного продажу по ц≥нах св≥тового ринку, що у свою чергу дозвол¤Ї закупити товари ≥ п≥двищити ≥х пропозиц≥ю всередин≥ крањни. ” ц≥й операц≥њ роль золота не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д рол≥ ≥нших експортних благ, хоча воно вважаЇтьс¤ б≥льш л≥кв≥дним товаром. ƒл¤ оздоровленн¤ грошового об≥гу ≥ боротьби з ≥нфл¤ц≥Їю в золота можливост≥ все ж невелик≥.

“аким чином, XX ст. в≥дзначило себе переходом до об≥гу паперових грошей ≥ перетворенн¤ золота ≥ ср≥бла у товар, ¤кий можна купити за ринковою ц≥ною.

ѕ≥сл¤ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни багато держав спробували знову ввести Узолотий стандартФ, але безрезультативно, оск≥льки в≥дпов≥дних аргумент≥в дл¤ цього уже не було.

—в≥тову валютну систему м≥ж двома св≥товими в≥йнами можна назвати Узолотовалютним стандартомФ. ÷ей пер≥од в≥др≥зн¤Їтьс¤ насамперед сильним втручанн¤м держави в економ≥ку. ”сюди були встановлен≥ митн≥ барФЇри, ≥ в≥льна взаЇмод≥¤ попиту ≥ пропозиц≥њ кап≥талу ≥ ресурс≥в на св≥товому ринку стала обмеженою. « в≥дходом в≥д Узолотого стандартуФ дев≥зн≥ (валютн≥ банки) ≥ держава отримали можлив≥сть розширювати об≥г паперових грошей. ƒе¤к≥ крањни в≥д≥йшли в≥д золотого стандарту уже в 1929-1930р.р. —Ўј в≥дм≥нили звФ¤зок валюти з золотом в 1933р., але в 1934 знову повернулись до золотого стандарту, хоча з б≥льш низьким паритетом.

1	2	3	4

Ќазва: ѕоходженн¤, суть та функц≥њ грошей
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (7969 прочитано)