√рош≥ ≥ кредит > ѕричини ≥нфл¤ц≥њ

 редитна ем≥с≥¤ означаЇ, що центральний банк ¾ агент ур¤ду покриваЇ державний борг чи ф≥нансуЇ державну амб≥ц≥озну програму видатк≥в ем≥с≥йними кредитами, ¤к≥ не мають реального забезпеченн¤. ѕр¤ме кредитуванн¤ ур¤ду практично вигл¤даЇ ¤к зростанн¤ чистих актив≥в, джерела ¤ких знаход¤тьс¤ у пасив≥ балансу центрального банку внасл≥док чого зб≥льшуЇтьс¤ грошова база та сукупний попит. ј це може викликати надм≥рне зростанн¤ грошового попиту пор≥вн¤но з на¤вною пропозиц≥Їю товар≥в ≥ ¤к насл≥док ¾ черговий спрут ≥нфл¤ц≥њ. ќтже, чим б≥льший деф≥цит бюджету, тим б≥льший р≥вень ≥нфл¤ц≥њ, причому ≥з сказаного ¾ це ¤вище Ї нел≥н≥йне ≥ динам≥ка його маЇ тенденц≥ю до зростанн¤.

Ќасправд≥, ф≥нансуванн¤ бюджетного деф≥циту шл¤хом грошовоњ ем≥с≥њ Ї своЇр≥дною формою оподаткуванн¤ ¾ У≥нфл¤ц≥йним податкомФ. –озм≥р вигоди, ¤ку отримуЇ держава, можна визначити ¤к добуток р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ ≥ реальних грошових залишк≥в, що втрачають свою варт≥сть. ѕрипустимо, що ви маЇте на руках 200 долар≥в при р≥чн≥й норм≥ ≥нфл¤ц≥њ 50%. «а р≥к ≥нфл¤ц≥¤ зменшить варт≥сь ваших реальних грошових залишк≥в на 100 долар≥в, котр≥ ≥ складають У≥нфл¤ц≥йний податокФ. ¬ласно в≥н поњдаЇ заощадженн¤ населенн¤, знец≥нюЇ пенс≥њ, зароб≥тну платню ≥ викликаЇ перерозпод≥л багатства. ƒж.  ейнс так описав цю ситуац≥ю: це така форма оподаткуванн¤ уникнути ¤коњ майже неможливо. Ќав≥ть найслабк≥ший ур¤д в змоз≥ запровадити його у т≥й ситуац≥њ, коли в≥н не здатний на щось ≥нше.

ќтже, основна причина ф≥скальноњ ≥нфл¤ц≥њ ¾ деф≥цит бюджету та його покритт¤ за рахунок ем≥с≥йних кредит≥в центрального банку. јдже вони ¾ основний катал≥затор ≥нфл¤ц≥њ. ƒосв≥д багатьох крањн показуЇ, що лише т≥ крањни, в ¤ких були створен≥ ≥нституц≥йн≥ та економ≥чн≥ умови дл¤ в≥дмови в≥д ф≥нансуванн¤ державного бюджету за рахунок кредит≥в центрального банку, спромоглис¤ приборкати ≥нфл¤ц≥ю.

ѕроте, повн≥стю позбутис¤ ≥нфл¤ц≥њ лише методами обмеженн¤ попиту тобто чисто монетарними методами неможливо. “аке обмеженн¤ грошовоњ маси хоча гальмуЇ зростанн¤ ц≥н, але водночас гн≥тить виробництво, не дозвол¤Ї роз≥рвати ланцюг боргових зобов¢¤зань.

≤нфл¤ц≥¤ витрат

≤нфл¤ц≥йний процес може в≥дбуватись п≥д впливом ц≥лоњ низки немонетарних чинник≥в, що зумовлюють зростанн¤ ц≥н через подорожчанн¤ компонент≥в виробництва ≥ зростанн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ. …детьс¤ про ≥нфл¤ц≥ю витрат, що формуЇтьс¤ на принципово ≥нш≥й основ≥ н≥ж ≥нфл¤ц≥¤ попиту.

≤нфл¤ц≥¤ витрат в≥дбуваЇтьс¤ внасл≥док порушенн¤ р≥вноваги товарного обм≥ну MV = PY, тобто перевищенн¤ пропозиц≥њ над попитом, що генеруЇ процес зростанн¤ витрат виробництва ≥ в результат≥ через п≥двищенн¤ ц≥н на товари викликаЇ зб≥льшенн¤ грошовоњ маси. ћасштаби накручуванн¤ ц≥н залежать в≥д Угрошового покритт¤Ф, ¤ке визначаЇ меж≥ того середовища, в рамках ¤кого економ≥чн≥ агенти можуть зд≥йснювати своњ витрати. ¬≥дбуваЇтьс¤ нагн≥танн¤ попиту на грош≥ з боку витрат виробництва. ” даному випадку зб≥льшенн¤ грошовоњ маси виступаЇ вже не ¤к причина зростанн¤ ц≥н, а ¤к пох≥дна в≥д ц≥н.

¬ основ≥ ≥нфл¤ц≥њ витрат лежить взаЇмозв¢¤зок витрат ≥ ц≥н, р≥вень ¤ких п≥двищуЇтьс¤ п≥д впливом зростанн¤ витрат або надприбутк≥в. Ќайхарактерн≥шою ознакою ≥нфл¤ц≥њ витрат у њњ класичному вигл¤д≥ Ї сп≥раль Узарплата ¾ ц≥ниФ. Ќаприклад, ¤кщо в економ≥чному середовищ≥ в≥дбуваЇтьс¤ загальне п≥двищенн¤ ц≥н, стаЇ неминучим зниженн¤ реальних доход≥в населенн¤. ўоб зберегти њх р≥вень, необх≥дно зб≥льшувати грошов≥ доходи (зароб≥тну плату), а це призводить до зростанн¤ витрат виробництва або бюджетних видатк≥в. як насл≥док зростаЇ соб≥варт≥сть продукц≥њ ф≥рм, що веде до п≥двищенн¤ ц≥н на товари. ѕодорожчанн¤ товар≥в та послуг знову робить необх≥дним п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати. –озкручуЇтьс¤ ≥нфл¤ц≥йна сп≥раль Узарплата ¾ ц≥ниФ. ÷ей процес в≥домий в економ≥чн≥й теор≥њ п≥д назвою Укривоњ ‘≥л≥псаФ.

Ќаведений приклад ≥нфл¤ц≥йноњ сп≥рал≥ Узарплата ¾ ц≥ниФ демонструЇ взаЇмозв¢¤зок чинник≥в ≥нфл¤ц≥њ попиту та витрат. « одного боку, п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати спри¤Ї зростанню доход≥в населенн¤, а тому Ї чинником платоспроможного попиту, з другого боку, п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати зб≥льшуЇ витрати виробництва, оск≥льки вона Ї статтею соб≥вартост≥ продукц≥њ. ј п≥двищенн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ у свою чергу спри¤Ї зростанню товарних ц≥н.

¬ажливим чинником ≥нфл¤ц≥њ витрат виробництва Ї значне подорожчанн¤ матер≥альних ресурс≥в. Ќаприклад, ф≥рма, що випускаЇ де¤кий товар ≥ д≥Ї в умовах ринку (в≥льного ц≥ноутворенн¤) при зростанн≥ ринкових ц≥н на матер≥альн≥ компоненти виробництва (сировину, пром≥жн≥ продукти, енергонос≥њ) прагнутиме утриматись на плаву, а тому в ц≥ну свого продукту включить ¤к витрати на виробництво, так ≥ визначитьс¤ з доданою варт≥стю на одиницю продукц≥њ, виход¤чи з ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань, щоб забезпечити соб≥ прибуток та зарплату своњм прац≥вникам.

„ерез взаЇмопов¢¤зан≥сть виробничих процес≥в в економ≥чному середовищ≥ зростанн¤ ц≥ни на сировину по ланцюжку спричин¤Ї зростанн¤ ц≥н на вс≥ ≥нш≥ товари.

„инником ≥нфл¤ц≥њ витрат Ї також п≥двищенн¤ ц≥н на продукц≥ю ееконом≥чних агент≥в у в≥дпов≥дь на зб≥льшенн¤ ставок податк≥в плати за кредит, що р≥внозначне зб≥льшенню витрат виробництва. ѕри високих ставках податк≥в включаютьс¤ механ≥зми, ¤к≥ обмежують зростанн¤ виробництва. ¬ економ≥чних суб¢Їкт≥в з¢¤вл¤ютьс¤ все б≥льш≥ проблеми з ф≥нансуванн¤м ≥нвестиц≥й та погашенн¤м боргових зобов¢¤зань. Ѕ≥льше того, послаблюЇтьс¤ сама схильн≥сть до ≥нвестиц≥й, оск≥льки виробництво продукц≥њ стаЇ економ≥чно невиг≥дним.

¬ економ≥чн≥й науц≥ добре в≥дом≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж ставками оподаткуванн¤ та величиною њх надходжень до бюджету ¾ крива Ћаффера.

–≥вень

виробництва

1 2

податки

ћалюнок 6.3.  рива Ћаффера.

ѕри п≥двищенн≥ ставок оподаткуванн¤ сума податкових надходжень до бюджету зростаЇ т≥льки до певноњ величини, а пот≥м знижуЇтьс¤ за рахунок спаду виробництва ≥ ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в. «начний р≥вень спаду виробництва св≥дчить про те, що економ≥ка знаходитьс¤ у становищ≥, ¤ке в≥дпов≥даЇ в≥дтинку 2 кривоњ, а отже, зниженн¤ ставок оподаткуванн¤ призведе не т≥льки до п≥двищенн¤ д≥ловоњ активност≥, а й до зб≥льшенн¤ суми надходжень в≥д податк≥в до бюджету.

ќтже, основне завданн¤ податковоњ пол≥тики оживити економ≥ку ≥ виробництво, адже збиткове виробництво бюджет не поповнить, не дасть товарного забезпеченн¤ грошам.

«ростанн¤ ц≥н може в≥дбуватись також за умов передбаченн¤ суб¢Їктами господарськоњ д≥¤льност≥ пог≥ршенн¤ економ≥чноњ ситуац≥њ: труднощ≥в з поставками сировини, подорожчанн¤ банк≥вського кредиту плат≥жноњ кризи тощо. –езультатом Ї включенн¤ заздалег≥дь до виробничих витрат так звваноњ Уплати за ризикФ.

≤мпортна ≥нфл¤ц≥¤.

≤нфл¤ц≥¤, що ≥мпортуЇтьс¤ зумовлена дл¤ даноњ крањни чинниками: надм≥рний наплив ≥ноземноњ валюти, п≥двищенн¤ ≥мпортних ц≥н тощо. ¬она призводить до в≥льного притоку на внутр≥шн≥й ринок надм≥рного попиту та в≥льного в≥дпливу за кордон товар≥в.

–≥вень валютного курсу нац≥ональноњ валюти до ≥ноземних може бути, ¤к ≥нфл¤ц≥йним, так ≥ анти≥нфл¤ц≥йним чинником. Ќизький курс нац≥ональноњ валюти здорожчуЇ ≥мпорт ≥ здешевлюЇ за межами крањни експорт товар≥в. ÷е призводить до зростанн¤ ц≥н на ≥мпортован≥ товари. “ому ≥снуЇ пр¤ма залежн≥сть м≥ж ≥нфл¤ц≥йними процесами та обс¤гом чистого експорту (р≥зниц¤ м≥ж експортом та ≥мпортом). —аме на обс¤г чистого експорту впливаЇ курс нац≥ональноњ валюти пор≥вн¤но з ≥ноземноми валютами. ѕри зниженн≥ валютного курсу нац≥ональноњ валюти обс¤г чистого експорту зростаЇ. ќтже, зниженн¤ курсу нац≥ональноњ валюти п≥двищуЇ варт≥сть ≥мпортованих товар≥в та сировини на внутр≥шньому ринку. ј це зб≥льшуЇ загальну соб≥варт≥сть виробництва, у тому числ≥ й виробництва продукц≥њ на експорт.

≤снуЇ в≥дпов≥дна залежн≥сть (еластичн≥сть) р≥вн¤ ц≥н на продукц≥ю в≥тчизн¤ного виробництва в≥д р≥вн¤ ц≥н на ≥мпортовану продукц≥ю (сировину, енергоресурси тощо). ѕ≥двищенн¤ ц≥н на св≥товому ринку ≥стотно впливаЇ на загальний р≥вень ц≥н на внутр≥шньому ринку. “ак, динам≥ка ≥нфл¤ц≥йного процесу, що розпочавс¤ в ”крањн≥ в зв¢¤зку з л≥берал≥зац≥Їю ц≥н у 1992 роц≥ та вимушеного переходу до св≥тових ц≥н на енергонос≥њ, ¤к≥ закупл¤ютьс¤ за кордоном викликала загальне п≥двищенн¤ ц≥н на внутр≥шньому ринку. ” цей характер ≥нфл¤ц≥¤ носила ¤скраво виражений витратний характер. ’оча на початку 1992 року була пом≥тною ≥ складова ¾ ≥нфл¤ц≥¤ попиту через на¤вн≥сть зайвоњ грошовоњ маси в об≥гу. « п≥двищенн¤м св≥тових ц≥н на енергонос≥њ украњнськ≥ товари стають дорожчими ≥ неконкурентними. ” даному випадку говор¤ть про ≥мпортовану ≥нфл¤ц≥ю витрат, оск≥льки разом ≥з товарами ≥мпортуютьс¤ висок≥ ц≥ни.

1	2	3

Ќазва: ѕричини ≥нфл¤ц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1474 прочитано)