√рош≥ ≥ кредит > —пец≥ал≥зован≥ кредитно-ф≥нансов≥ ≥нститути

—пец≥ал≥зован≥ кредитно-ф≥нансов≥ ≥нститути

1. ѕон¤тт¤ ≥ осоновн≥ види —ѕ≈÷≤јЋ≤«ќ¬јЌ»’  –≈ƒ»“Ќќ-‘≤ЌјЌ—ќ¬»’ ≤Ќ—“»“”“≤¬

ќкр≥м банк≥вських установ, важливе м≥сце у кредитних системах переважноњ б≥льшост≥ крањн належить спец≥ал≥зованим кредитно-ф≥нансовим ≥нститутам, ¤к≥ в останн≥ дес¤тил≥тт¤ набувають усе б≥льшого розвитку та починають складати серйозну конкуренц≥ю дл¤ комерц≥йних банк≥в на ринку ф≥нансових послуг.

—пец≥ал≥зован≥ кредитно-ф≥нансов≥ ≥нститути ¤вл¤ють собою установи кредитноњ системи небанк≥вського типу, що акумулюють грошов≥ доходи, кап≥тали та заощадженн¤ населенн¤, п≥дприЇмств, держави, спец≥ал≥зуючись на виконанн≥ к≥лькох операц≥й або обслуговуючи обмежене коло кл≥Їнтури.

’оча спец≥ал≥зован≥ кредитно-ф≥нансов≥ ≥нститути д≥ють, ¤к ≥ банки, у р≥зних секторах ринку позичкових кап≥тал≥в, вони не виконують ус≥х основних банк≥вських функц≥й, а найважлив≥шою рисою, ¤ка њм притаманна та в≥др≥зн¤Ї в≥д банк≥вських установ, Ї вузька спец≥ал≥зац≥¤. «аконодавством багатьох крањн св≥ту проводитьс¤ ч≥тке розмежуванн≥ сфер д≥¤льност≥ банк≥в ≥ небанк≥вських установ, що в значн≥й м≥р≥ обумовлено ≥сторичними особливост¤ми розвитку виробництва ≥ кредитноњ системи.

ќбТЇктивн≥ передумови становленн¤ ≥ розвитку кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в повТ¤зан≥ з необх≥дн≥стю обслуговуванн¤ тих сектор≥в ринку позичкових кап≥тал≥в, де необх≥дн≥ спец≥альн≥ знанн¤ й особлив≥ техн≥чн≥ прийоми ≥ ¤к≥ з тих чи ≥нших причин (наприклад, економ≥чна невиг≥дн≥сть або законодавча заборона) не обслуговуютьс¤ комерц≥йними банками. —пец≥ал≥зован≥ кредитно-ф≥нансов≥ ≥нститути у сучасному розум≥нн≥, ¤к окрема ланка кредитноњ системи, почали формуватис¤ у XIX ст., хоча де¤к≥ њхн≥ операц≥њ виконувались кредитними установами ≥ ран≥ше. ” перш≥й половин≥ XX ст. значного розвитку набули насамперед страхов≥ компан≥њ, а в подальшому ¾ пенс≥йн≥ фонди ≥ кредитн≥ сп≥лки, ¤к≥ поступово почали займати значн≥ сектори ринку позичкових кап≥тал≥в. ÷ей процес був зумовлений р¤дом обТЇктивних причин. ѕо-перше, економ≥чний р≥ст у р¤д≥ крањн в п≥сл¤воЇнний пер≥од супроводжувавс¤ зростанн¤м доход≥в ≥ заощаджень р≥зних верств населенн¤, а потреби у њх прибутковому використанн≥ зумовлювали необх≥дн≥сть у в≥дпов≥дних ф≥нансових послугах. ѕо-друге, зростанн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤ та оптим≥зац≥¤ структури виробничих витрат п≥дприЇмств викликали необх≥дн≥сть у створенн≥ ефективноњ системи соц≥ального страхуванн¤ та пенс≥йного забезпеченн¤. ѕо-третЇ, зростанн¤ обс¤гу операц≥й на ринку ц≥нних папер≥в зумовлювало потребу у функц≥онуванн≥ спец≥ал≥зованих ф≥нансових посередник≥в, що полегшують рух кап≥тал≥в в економ≥ц≥ та забезпечують довгострокове ≥нвестуванн¤ кошт≥в.

ќстанн≥й момент Ї особливо важливим у процес≥ розвитку спец≥ал≥зованих кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в та набутт¤ ними сучасноњ рол≥ в економ≥чн≥й систем≥. ѓх здатн≥сть акумулювати значн≥ суми кошт≥в на тривал≥ строки була одн≥Їю з основних причин стимулюванн¤ ур¤дами р¤ду крањн у п≥сл¤воЇнний пер≥од активного розвитку тих кредитних установ, ¤к≥ зд≥йснювали ≥нвестиц≥њ на в≥дновленн¤ господарства. ѕо завершенн≥ в≥дновленн¤ держава стимулювала ≥нвестиц≥йн≥ процеси вже суто ¤к так≥, що повТ¤зан≥ з потребами економ≥чного росту, у чому важлива роль належала спец≥ал≥зованим кредитно-ф≥нансовим ≥нститутам. ” ц≥лому р¤д≥ розвинутих крањн так≥ ≥нститути були створен≥ самою державою з метою ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й у пров≥дн≥ галуз≥ економ≥ки, стимулюванн¤ росту споживчого попиту, ф≥нансуванн¤ програм розвитку пор≥вн¤но в≥дсталих рег≥он≥в. ѕри цьому участь держави ви¤вл¤лась не лише у заснуванн≥ спец≥ал≥зованих кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в, але й наданн≥ гарант≥й ур¤ду за њх зобовТ¤занн¤ми, а в окремих випадках ≥ бюджетних субсид≥й на розвиток ≥ розширенн¤ операц≥й.

ќсновн≥ напр¤ми д≥¤льност≥ сучасних спец≥ал≥зованих кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в повТ¤зан≥ з: акумул¤ц≥Їю заощаджень населенн¤ шл¤хом залученн¤ кошт≥в на вклади, випуску власних акц≥й, обл≥гац≥й, продажу страхових пол≥с≥в; кредитуванн¤м певноњ сфери економ≥ки, виду господарськоњ д≥¤льност≥, групи населенн¤; наданн¤м ≥потечних кредит≥в; орган≥зац≥Їю пенс≥йного та соц≥ального забезпеченн¤ населенн¤; зд≥йсненн¤ операц≥й в рамках кредитноњ взаЇмодопомоги.

«алежно в≥д обраноњ сфери д≥¤льност≥ розр≥зн¤ють р≥зн≥ види спец≥ал≥зованих кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в, функц≥њ ≥ назви ¤ких, а також обс¤ги ≥ типи операц≥й, роль у кредитн≥й систем≥ та економ≥ц≥ значно в≥др≥зн¤ютьс¤ у р≥зних крањнах. Ќайб≥льш характерними ≥ поширеними у промислово розвинутих крањнах видами спец≥ал≥зованих кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в Ї: страхов≥ компан≥њ, пенс≥йн≥ фонди, ≥нвестиц≥йн≥ фонди, ф≥нансов≥ компан≥њ, кредитн≥ сп≥лки, ломбарди.

2. —“–ј’ќ¬≤  ќћѕјЌ≤ѓ

—трахов≥ компан≥њ ¾ це спец≥ал≥зован≥ ≥нститути, що виконують функц≥њ страхуванн¤, тобто за рахунок п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, населенн¤ формують ц≥льов≥ фонди грошових кошт≥в та зд≥йснюють виплати з них при настанн≥ певних под≥й (страхових випадк≥в). ћоб≥л≥зац≥¤ кошт≥в страховими компан≥¤ми зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом залученн¤ страхових внеск≥в (страхових прем≥й) юридичних та ф≥зичних ос≥б на основ≥ укладених з ними договор≥в про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в або виплату певноњ суми у раз≥ настанн¤ страхового випадку. ѕри цьому страхов≥ компан≥њ в≥дшкодовують збитки, завдан≥ тому чи ≥ншому видов≥ майна внасл≥док стих≥йних лих або ≥нших неспри¤тливих ¤вищ, а також виплачують громад¤нам чи њх с≥мТ¤м певн≥ суми при настанн≥ р≥зних под≥й у њхньому житт≥ (наприклад, дос¤гненн¤ певного в≥ку або втрата працездатност≥).

—трахов≥ компан≥њ здеб≥льшого спец≥ал≥зуютьс¤ на ¤комусь одному вид≥ страхуванн¤, серед ¤ких прийн¤то розр≥зн¤ти:

майнове (або загальне) страхуванн¤, обТЇктом ¤кого виступають р≥зноман≥тн≥ ц≥нност≥ ¾ будинки, споруди, обладнанн¤, машини та ≥нше майно. ќкрема роль у цьому вид≥ належить транспортному страхуванню ¾ морському, автомоб≥льному, ав≥ац≥йному;

особове страхуванн¤, при ¤кому обТЇктом страхових в≥дносин Ї под≥њ у житт≥ ф≥зичних ос≥б (в≥к, здоровТ¤, працездатн≥сть людини), а саме страхуванн¤ служить ¤к матер≥альною допомогою при неспри¤тливих обставинах, так ≥ формою орган≥зац≥њ заощаджень до певного в≥ку, встановленого строку або на певн≥ ц≥л≥;

страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥, предметом ¤кого Ї в≥дпов≥дальн≥сть перед трет≥ми особами за можливими зобовТ¤занн¤ми по в≥дшкодуванню збитк≥в (наприклад, гарант≥њ банкам ≥ ф≥нансовим компан≥¤м у випадку неплатоспроможност≥ позичальника);

перестрахуванн¤, що пол¤гаЇ у страхуванн≥ вже застрахованих обТЇкт≥в з метою зниженн¤ ризику та перерозпод≥лу в≥дпов≥дальност≥ по оплат≥ страхових збитк≥в.

ќкр≥м зазначених форм страхуванн¤ та в≥дпов≥дно вид≥в страхових компан≥й, що њх зд≥йснюють, ≥снують також зм≥шан≥ компан≥њ, ¤к≥ поЇднують р≥зн≥ види д≥¤льност≥ (найчаст≥ше страхуванн¤ майна та особове страхуванн¤).

«а формою орган≥зац≥њ страхов≥ компан≥њ под≥л¤ютьс¤ на акц≥онерн≥ та взаЇмн≥.  ап≥тал акц≥онерноњ страховоњ компан≥њ формуЇтьс¤ шл¤хом випуску акц≥й, ¤к≥ розм≥щуютьс¤ серед юридичних та ф≥зичних ос≥б ≥ дають право на отриманн¤ пропорц≥йноњ частки доходу компан≥њ у вигл¤д≥ див≥денд≥в. ” цьому в≥дношенн≥ орган≥зац≥¤ страховоњ справи практично н≥чим не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д акц≥онерних форм орган≥зац≥њ б≥знесу в ≥нших галуз¤х економ≥ки. јкц≥онерн≥ страхов≥ компан≥њ зд≥йснюють практично ус≥ види страхуванн¤.

Ќа в≥дм≥ну в≥д акц≥онерних, кап≥тал взаЇмних страхових компан≥й формуЇтьс¤ за рахунок страхових платеж≥в ≥ндив≥дуальних страхувальник≥в. ÷е означаЇ, що власниками компан≥њ можуть бути лише т≥ особи, ¤к≥ в н≥й застрахувались, а страховий внесок Ї одночасно ≥ вступним паЇм до компан≥њ. « придбанн¤м страхового пол≥су страхувальник набуваЇ права не лише на страхове в≥дшкодуванн¤, але й на частину прибутку в≥д д≥¤льност≥ страховоњ компан≥њ у вигл¤д≥ див≥денд≥в на пол≥с. ¬заЇмн≥ страхов≥ компан≥њ займаютьс¤ переважно особовим страхуванн¤м.

ќсобливе м≥сце серед орган≥зац≥йних форм д≥¤льност≥ страхових компан≥й належить структур≥ зразка британськоњ страховоњ корпорац≥њ УЋлойдТсФ, ¤ка хоч ≥ маЇ статус компан≥њ, але вс≥ операц≥њ провод¤тьс¤ окремими синдикатами ≥ндив≥дуальних страховик≥в, тис¤ч≥ ¤ких вона обТЇднуЇ. „лени синдикату внос¤ть депозити, в≥д розм≥р≥в ¤ких належать масштаби њх д≥¤льност≥, та добров≥льно формують групи дл¤ зд≥йсненн¤ тих чи ≥нших страхових операц≥й. ¬ ц≥лому корпорац≥¤ УЋлойдТсФ очолюЇтьс¤ ком≥тетом, що зд≥йснюЇ контроль за д≥¤льн≥стю синдикат≥в та приймаЇ нових член≥в. ѕр≥оритетною сферою д≥¤льност≥ УЋлойдТсФ Ї морське страхуванн¤, хоча компан≥¤ зд≥йснюЇ також операц≥њ з ус≥х ≥нших вид≥в страхуванн¤.

ќсоблив≥стю д≥¤льност≥ страхових компан≥й у багатьох крањнах Ї те, що страхов≥ договори м≥ж страхувальником та страховиком укладаютьс¤ не безпосередньо, а за участю страхових агент≥в або брокер≥в. ѕри цьому страхов≥ агенти д≥ють, ¤к правило, в рамках довгострокового договору з певною ф≥рмою-страховиком, продаючи пол≥си в≥д њњ ≥мен≥. Ѕрокери д≥ють переважно в≥д ≥мен≥ страхувальника, маючи завданн¤ укласти догов≥р з т≥Їю страховою компан≥Їю, умови ¤коњ найб≥льше влаштовують кл≥Їнта.

«алучен≥ у форм≥ страхових внеск≥в кошти, а також власний кап≥тал страховоњ компан≥њ вкладають в акц≥њ ≥ обл≥гац≥њ приватних корпорац≥й, а також у державн≥ боргов≥ зобовТ¤занн¤. Ќа сьогодн≥ це головн≥ статт≥ актив≥в страхових компан≥й. ” звТ¤зку з тим, що строки нагромадженн¤ кошт≥в страховими компан≥¤ми (особливо повТ¤заними з особовим страхуванн¤м) Ї дуже тривалими й рахуютьс¤ на роки, страхов≥ компан≥њ виступають основними постачальниками довгострокових кап≥тал≥в на ф≥нансових ринках.

ќкр≥м ц≥нних папер≥в, страхов≥ компан≥њ можуть використовувати своњ ресурси дл¤ видач≥ довгострокових кредит≥в п≥дприЇмствам р≥зних галузей економ≥ки (переважно у форм≥ ≥потеки), а також вкладень у нерухом≥сть. ” звТ¤зку з цим страхов≥ компан≥њ вступають у конкурентну боротьбу з ≥нвестиц≥йними банками, фондами та ≥ншими ≥нститутами кредитноњ системи, що оперують на ринку довгострокових кап≥тал≥в.

1	2	3

Ќазва: —пец≥ал≥зован≥ кредитно-ф≥нансов≥ ≥нститути
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1998 прочитано)