√рош≥ ≥ кредит > —утн≥сть грошей ¤к сусп≥льного феномену

–еальна д≥йсн≥сть св≥дчить ≥ про роздвоЇнн¤ м≥новоњ вартост≥ золота ¤к звичайного товару ≥ ¤к грошей. ¬арт≥сть золота ¤к звичайного товару формуЇтьс¤ п≥д впливом зм≥н продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥ в золотодобуванн≥ та зм≥н сусп≥льних потреб у цьому конкретному товар≥. на варт≥сть же золота, ¤к грошей, впливають, кр≥м того, ще й так≥ фактори, ¤к зм≥ни сусп≥льних потреб у грошах в ус≥х њх функц≥¤х, динам≥ка золотих запас≥в, нагромаджених у попередн≥ в≥ки, та ≥н. “ому варт≥сть золота ¤к грошей стаЇ менш залежною в≥д поточних зм≥н умов видобуванн¤ золота, б≥льш сталою, н≥ж варт≥сть золота ¤к товару.

ќсобливо в≥дчутно ц≥ в≥дм≥нност≥ вартост≥ золота ¤к звичайного товару ≥ грошей ви¤вл¤ютьс¤ в об≥гу монет. як в≥домо, в≥д тривалого об≥гу монети стираютьс¤, ≥ варт≥сть золота, що реально залишаЇтьс¤ в монет≥, зменшуЇтьс¤. ѕроте в об≥гу монети продовжували циркулювати в своњй попередн≥й вартост≥, ¤ка залишилас¤ лише ном≥нально. ” так≥й ном≥нальн≥й вартост≥ монети продовжували усп≥шно функц≥онувати ¤к м≥ра вартост≥ ≥ зас≥б об≥гу, тобто виконувати основн≥ функц≥њ, ¤к≥ й конституюють ¤вище грошей.

ѕод≥бна роздвоЇн≥сть вартост≥ золотоњ монети на реальну ≥ ном≥нальну може в≥дбуватис¤ ≥ п≥д впливом зм≥н умов ≥ технолог≥њ видобутку золота. ” таких випадках реальна варт≥сть однойменноњ монети знижувалас¤ при збереженн≥ прот¤гом де¤кого часу в ринкових в≥дносинах њњ попередньоњ вартост≥ ¤к ном≥нальноњ, особливо на ринках, в≥ддалених в≥д м≥сць видобутку золота. незважаючи на п≥двищенн¤ ц≥н на товари в м≥сц¤х його видобутку, значна частина ≥нших товар≥в тривалий час продовжуЇ оц≥нюватис¤ м≥рою вартост≥, що стала ≥люзорною, застар≥лою. Ћише згодом поступово вир≥внюЇтьс¤ ном≥нальна варт≥сть грошей за фактичною варт≥стю золота ¤к товару. ѕроте поки в≥дбудетьс¤ одне коло вир≥внюванн¤, фактична варт≥сть може н≥коли њњ не УназдогнатиФ або ж зр≥вн¤тис¤ з нею лише на короткий строк.

’оча золото почало виконувати роль грошей ще з ’IV стол≥тт¤ до н.е. в ™гипт≥, ≤нд≥њ,  итањ, а згодом в √рец≥њ та ≥нших крањнах, проте паралельно з ним довгий час використовувалис¤ й ≥нш≥ грошов≥ метали, перш за все ср≥бло. Ћише з другоњ половини ’I’ ст. до середини ’’ стол≥тт¤ золото одноос≥бно виконувало роль грошей. “аку в≥дносно коротку тривал≥сть золотого монометал≥зму можна по¤снити тим, що т≥ ж сам≥ еволюц≥йн≥ процеси, ¤к≥ спричинили закр≥пленн¤ рол≥ грошей за золотом ¤к найб≥льш пристосованим дл¤ цього благородним металом, зумовили неспроможн≥сть його назавжди чи нав≥ть надовго закр≥питис¤ в ц≥й рол≥ та п≥дготувати передумови дл¤ переходу до ¤к≥сно нових грошей, ¤к≥ одержали назву кредитних.

”складненн¤ ≥ розширенн¤ товарного виробництва та ринкових в≥дносин, що охопили вс≥ сфери людського сусп≥льства, з одного боку, та по¤ва могутн≥х неринкових /державно-монопол≥стичних/ фактор≥в впливу на економ≥ку ¾ з другого, поставили перед грошовим товаром в епоху золотого монометал≥зму ще б≥льш складн≥ вимоги.

ѕо-перше, швидко посилювалис¤ вимоги щодо зростанн¤ обс¤г≥в в≥дтворенн¤ грошового товару в≥дпов≥дно до ≥нтенсивно зростаючих масштаб≥в сусп≥льного виробництва й об≥гу. –еакц≥Їю на цю вимогу було широке запровадженн¤ в об≥г розм≥нних на золото паперових банк≥вських б≥лет≥в, поск≥льки виготовленн¤ золотих грошей було вкрай обмежене малими запасами золота.

ѕо-друге, постали вимоги щодо скороченн¤ витрат на виготовленн¤ грошей дл¤ м≥н≥м≥зац≥њ сусп≥льних витрат об≥гу, ¤к≥ пост≥йно зростали в м≥ру розширенн¤ масштаб≥в виробництва та об≥гу ≥ спричиненою цим зб≥льшенн¤ маси грошей в об≥гу. нав≥ть при зам≥н≥ в об≥гу золотих монет паперовими банкнотами, але при збереженн≥ розм≥ну њх на золото, держави повинн≥ були нагромаджувати велик≥ маси золота, в≥двол≥каючи дл¤ цього значн≥ маси сусп≥льноњ прац≥.

ѕо-третЇ, сама варт≥сть грошей в нових умовах, що вимагали активного втручанн¤ держави в економ≥чне житт¤ сусп≥льства, повинна була стати б≥льш гнучкою, б≥льш податливою до державних регул¤тивних заход≥в.

¬казаним вимогам не м≥г задовольн¤ти жодний товар ¾ продукт людськоњ прац≥, нав≥ть найблагородн≥ший з метал≥в ¾ золото. Ѕудучи в≥дносно мТ¤ким ≥ маючи високу питому варт≥сть, золото в≥дчутно зношувалос¤ в процес≥ об≥гу, що призводило до великих втрат уречевленоњ сусп≥льноњ прац≥. ” звТ¤зку з незначним поширенн¤м у природ≥ видобуток золота не м≥г встигати за зростанн¤м м≥стност≥ ринку ≥ потреб його в грошов≥й мас≥. ¬арт≥сть золота найменше п≥ддаЇтьс¤ будь-¤ким зм≥нами, оск≥льки на нењ впливають не т≥льки фактори, що визначають поточне виробництво, а й варт≥сть в≥ками нагромаджених золотих запас≥в. —ама матер≥альна форма золота, ф≥зичн≥ властивост≥ ¤коњ зробили його найб≥льш придатним виконувати роль грошей в попередн≥ в≥ки, в умовах 20-го стол≥тт¤ ви¤вилас¤ нездоланною перепоною дл¤ виконанн¤ ним ц≥Їњ рол≥. ¬≥дбувс¤ процес демонетизац≥њ золота: спочатку з об≥гу були вилучен≥ золот≥ монети, зам≥сть них сферу об≥гу стали обслуговувати неповноц≥нн≥ грош≥, а згодом повн≥стю зупинено обм≥н неповноц≥нних грошей на золото в будь-¤к≥й форм≥.

≈волюц≥йн≥ процеси в економ≥ц≥, ¤к≥ спричинили демонетизац≥ю золота, п≥дготували п≥дгрунт¤ дл¤ запровадженн¤ нематер≥альних нос≥њв грошоовњ сут≥ ¾ так званих кредитних грошей. як зазначалос¤ вище, саме золото виконувало грошову роль не ст≥льки в своњй реальн≥й вартост≥, ск≥льки в ном≥нальн≥й. ѕоступово воно набуло особливоњ споживчоњ вартост≥ ¤к загального екв≥валенту, ¤ка заслонила собою його природну споживчу варт≥всть “им самим св≥това практика використанн¤ золотих грошей п≥дготувала сусп≥льство до сприйн¤тт¤ нематер≥альних грошей, не повТ¤заних з золотом, ¤к б≥льш ефективноњ грошовоњ форми. Ќа ц≥й п≥дстав≥ економ≥чна думка остаточно д≥йшла висновку, що грош≥ не адекватн≥ золоту, що вони ¾ щось ≥нше, б≥льш складне ¤вище сусп≥льного характеру, ¤кий не може бути виражений нав≥ть благородними металами.

—утн≥сть грошей ¤к економ≥чноњ категор≥њ про¤вл¤Їтьс¤ в њх функц≥¤х. (див. мал.).

ћалюнок 1.‘ункц≥њ грошей та њх призначенн¤.

™дн≥сть ус≥х функц≥й даЇ загальне у¤вленн¤ про грош≥, њх роль у сусп≥льному в≥дтворенн≥ . ¬ажливою умовою теоретичного п≥знанн¤ функц≥й грошей Ї посл≥довне забезпеченн¤ д≥алектичного п≥дходу до њх анал≥зу. ¬ процес≥ розвитку товарно-грошових в≥дносин не лише ускладнюютьс¤ д≥њ функц≥й грошей, а й з¢¤вл¤ютьс¤ нов≥ ≥ в≥дмирають стар≥ форми та ознаки грошей. ” цьому ≥ про¤вл¤Їтьс¤ д≥алектика розвитку грошей ¤к процесу, що динам≥чно розвиваЇтьс¤, вдосконалюЇтьс¤.

ћ≥ра вартост≥ ¾ це функц≥¤, в ¤к≥й грош≥ забезпечують вираженн¤ ≥ вим≥рюванн¤ вартост≥ товар≥в, надаючи њй форму ц≥ни.

якщо виходити з того, що грош≥ за своњм функц≥ональним призначенн¤м виступають у товарному об≥гу ¤к зас≥б реал≥зац≥њ вартост≥. ≤ це природно, оск≥льки саме ц¤ функц≥¤ забезпечуЇ товарну масу необх≥дним нос≥Їм (матер≥алом) дл¤ вираженн¤ њхньоњ вартост≥.

«м≥си ц≥Їњ функц≥њ пол¤гаЇ в тому, що грош≥ виступають в ¤кост≥ самост≥йноњ форми м≥новоњ вартост≥, призначеноњ вим≥рювати варт≥сть товар≥в. Ќа основ≥ ц≥Їњ функц≥њ варт≥сть ви¤вл¤Ї себе в ц≥н≥ товару: поза зазначеною функц≥Їњ варт≥сть ≥снуЇ абстрактно. ќтже, функц≥ональне призначенн¤ грошей ¤к м≥ри вартост≥ нерозд≥льно пов¢¤зано з категор≥Їю ¾ Уц≥наФ, що Ї грошовим вираженн¤м вартост≥ товару.

1	2	3	4

Ќазва: —утн≥сть грошей ¤к сусп≥льного феномену
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1914 прочитано)