Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

√рош≥ ≥ кредит > ‘≥нансов≥ компан≥њ


‘≥нансов≥ компан≥њ

—тор≥нка: 1/3

‘≥нансов≥ компан≥њ ¾ це небанк≥вськ≥ ≥нститути кредитноњ системи, що спец≥ал≥зуютьс¤ на кредитуванн¤ продаж споживчих товар≥в з в≥дстрочкою платежу.

‘≥нансов≥ компан≥њ можуть бути створен≥ ¤к самост≥йн≥ юридичн≥ особи на акц≥онерних чи пайових засадах або ж ¤к окрем≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли, ф≥л≥њ, доч≥рн≥ п≥дприЇмства банк≥в ≥ страхових компан≥й, що в≥дображаЇ прагненн¤ останн≥х опанувати в≥дпов≥дн≥ сектори ринку кредитних послуг.  р≥м того, ф≥нансов≥ компан≥њ можуть створюватись промисловими ф≥рмами ¾ виробниками споживчих товар≥в.

–есурси ф≥нансових компан≥й формуютьс¤ шл¤хом випуску власних боргових зобовТ¤зань ¾ ¤к правило, обл≥гац≥й або вексел≥в.  р≥м того, ф≥нансов≥ компан≥њ можуть використовуавтис¤ короткостроковими кредитами комерц≥йних банк≥в.

ќсновною функц≥Їю ф≥нансових компан≥й Ї наданн¤ кредит≥в покупц¤м споживчих товар≥в шл¤хом придбанн¤ у торговельних ф≥рм боргових зобовТ¤зань, ¤кими були оформлен≥ в≥дпов≥дн≥ продаж≥. ѕри цьому д≥Ї наступна схема операц≥й (мал.6).

 

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ‘≥нансова компан≥¤

 

 

††††††††††††††††††††††††††††††† † 3††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† 2

 

 


††††††††††††††††††††††††††††††† ѕокупець††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ††††††††††††††††††††††††††††††† † “орговельна

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† †† ф≥рма

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† 1

 

ћал.15.1. —хема орган≥зац≥њ операц≥й ф≥нансових компан≥й з наданн¤

споживчого кредиту

” процес≥ придбанн¤ товару покупцем, ¤к правило, початково сплачуЇтьс¤ частина його вартост≥ (в межах 20%), а решта суми оформл¤Їтьс¤ в кредит (1). ѕ≥сл¤ цього ф≥нансова компан≥¤ на основ≥ попередньо укладного з торговою ф≥рмою договору та представлених нею документ≥в про продаж в кредит направл¤Ї продавцю обумовлену суму, що дор≥внюЇ ц≥н≥ товару за м≥нусом оплаченоњ частини (2). ѕокупець, що придбав товар, погашаЇ свою заборгован≥сть перед ф≥нансовою компан≥Їю прот¤гом обумовленого договором строку (1-4 роки) щом≥с¤чними внесками з виплатою в≥дпов≥дних процент≥в (3). ѕри цьому ф≥нансова компан≥¤ може виставити р¤д тратт на покупц¤, ¤кий повинен њх акцептувати. ѕроцент за такого роду кредитами, ¤к правило, вищий, н≥ж процент за звичайними позиками комерц≥йних банк≥в, виданими на аналог≥чн≥ строки, ¾ в≥д 10 до 30%, що повТ¤зано з б≥льшим р≥внем ризику непогашенн¤ кредиту.

‘≥нансов≥ компан≥њ можуть застосовувати також ≥нш≥ схеми кредитуванн¤. Ќаприклад, надавати позики торговельним ф≥рмам п≥д заставу боргових зобовТ¤зань покупц≥в або кредитувати безпосередньо самих покупц≥в. ” де¤ких випадках ф≥нансов≥ компан≥њ зд≥йснюють також л≥зингов≥ ≥ факторингов≥ операц≥њ.

” промислово розвинутих крањнах ≥нтенсивний розвиток ф≥нансових компан≥й в останн≥ дес¤тил≥тт¤ повТ¤заний з потребами товаровиробник≥в у швидкому просуванн≥ своЇњ продукц≥њ до споживача в пер≥оди економ≥чних спад≥в та зниженн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ населенн¤. ÷е насамперед стосуЇтьс¤ автомоб≥льноњ промисловост≥, виробництва елекропобутових товар≥в та ≥нших предмет≥в тривалого користуванн¤. «окрема у —Ўј розвиток таких крупних ф≥нансових компан≥й, ¤к Уƒженерал ћоторз јксептанс  орпорейшнФ, У‘орд ћотор  редитФ, Ујй-Ѕ≥-≈м  редитФ та де¤ких ≥нших призв≥в до поступового в≥двоюванн¤ ними у банк≥в значноњ частини ринку позичкових кап≥тал≥в. ѕочавши з видач≥ споживчих кредит≥в, вони поступово поширили свою д≥¤льн≥сть на кредитуванн¤ корпорац≥й, ≥потечн≥ послуги ≥ нав≥ть де¤к≥ види страхуванн¤.

 

 

 

 –≈ƒ»“Ќ≤ —ѕ≤Ћ »

 

 редитн≥ сп≥лки ¾ це кооперативн≥ орган≥зац≥њ, що створюютьс¤ з метою акумулюц≥њ заощаджень своњх член≥в та њх взаЇмного кредитуванн¤. ќбТЇднанн¤ громад¤н у кредитн≥ сп≥лки може зд≥йснюватись за профес≥йною, рел≥г≥йною, територ≥альною або ≥ншими ознаками, тобто ≥н≥ц≥аторами њх утворенн¤ можуть виступати в≥дпов≥дно п≥дприЇмства, профсп≥лки, церковн≥ громади, м≥сцев≥ органи самовр¤дуванн¤. —п≥льн≥сть ≥нтерес≥в ос≥б, що формують кредитну сп≥лку визначаЇтьс¤ потребами у дох≥дному розм≥щенн≥ власних кошт≥в та можливост≥ оперативного отриманн¤ кредиту на власн≥ потреби.

–есурси кредитних сп≥лок формуютьс¤ за рахунок вступних пайових внеск≥в член≥в, а також њхн≥х подальших пер≥одичних вклад≥в. ” —Ўј, наприклад, кредитн≥ сп≥лки випускають акц≥њ особливого роду, що екв≥валентн≥ за зм≥стом ощадним вкладам.  р≥м того, кредитн≥ сп≥лки можуть користуватис¤ кредитами комерц≥йних банк≥в, а також випускати власн≥ боргов≥ зобовТ¤занн¤.

јктивн≥ операц≥њ кредитних сп≥лок пол¤гають у видач≥ позик своњм членам на р≥зноман≥тн≥ споживч≥ потреби ¾ придбанн¤ автомоб≥л¤, ремонт будинку та ≥н. «абезпеченн¤м виданих кредит≥в служать р≥зн≥ види майна та доход≥в. Ќе залучен≥ у позичков≥ операц≥њ кошти кредитн≥ сп≥лки можуть депонувати на окремих рахунках в комерц≥йних банках або ж ≥нвестувати њх у короткостроков≥ державн≥ боргов≥ зобовТ¤занн¤.

ћаючи здеб≥льшого статус некомерц≥йних громадських орган≥зац≥й та в≥дпов≥дн≥ п≥льги в оподаткуванн≥, кредитн≥ сп≥лки спроможн≥ забезпечувати дещо вищий р≥вень доходност≥ за внесками своњх член≥в та ст¤гувати з них нижч≥ проценти за позиками, н≥ж комерц≥йн≥ банки. ќсновна в≥дм≥нн≥сть кредитних сп≥лок в≥д ≥нших кредитно-ф≥нансових установ пол¤гаЇ у тому, що кредитн≥ сп≥лки зд≥йснюють операц≥њ практично т≥льки дл¤ своњх член≥в.

¬ останн≥ роки збер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до б≥льшоњ ун≥версал≥зац≥њ д≥¤льност≥ кредитних сп≥лок у розвинутих крањнах. «окрема вони надають брокерськ≥ послуги по операц≥¤х з ц≥нними паперами, випускають кредитн≥ картки (систем У¬≥заФ ≥ Ућастер-кардФ), надають консультац≥њ з ≥нвестиц≥йних питань ≥ комерц≥йноњ д≥¤льност≥.

 

 

 

ЋќћЅј–ƒ»

 

Ћомбард ¾ кредитна установа, що зд≥йснюЇ видачу позик п≥д заставу рухомого майна (р≥зного роду ц≥нних речей).

ѕерш≥ ломбарди виникли ще у XV ст. у ‘ранц≥њ, а њх засновниками стали лихвар≥ з одн≥Їњ ≥з пров≥нц≥й ≤тал≥њ ¾ Ћомбард≥њ. ѕ≥зн≥ше под≥бн≥ установи отримали поширенн¤ в ≥нших крањнах ™вропи. ќсновною сферою д≥¤льност≥ ломбард≥в на початкових етапах розвитку було наданн¤ лихварського кредиту, за користуванн¤ ¤ким ст¤гувались висок≥ проценти. ѕочинаючи з XVI ст. ломбарди створюютьс¤ де¤кими органами м≥ського самовр¤дуванн¤, що ¤вл¤ло собою один ≥з заход≥в боротьби держави проти лихварства. ¬ подальшому цей процес перейшов у безпосереднЇ створенн¤ ломбард≥в державними структурами, що призвело до функц≥онуванн¤ нар≥вн≥ з приватними ломбардами ≥ державних.

Ќин≥ основою спец≥ал≥зац≥њ ломбард≥в Ї наданн¤ споживчого кредиту ф≥зичним особам п≥д заставу рухомого майна, ¤ке можна легко реал≥зувати. ѕри цьому варт≥сть майна, в≥дданого у заставу, ¤к правило, перевищуЇ суму кредиту на 20-50%. ѕозичальник збер≥гаЇ право власност≥ на заставлене в ломбард≥ майно прот¤гом певного пер≥оду. ÷е право п≥дтверджуЇтьс¤ заставною квитанц≥Їю або ≥ншим документом, ¤кий зав≥дчуЇ факт внесенн¤ того чи ≥ншого майна в заставу та по сут≥ зам≥нюЇ кредитний догов≥р. ” тому раз≥, ¤кщо кредит не буде повернено в строк, ломбард маЇ право реал≥зувати заставлене майно, виручка за ¤ке маЇ компенсувати суму боргу разом з нарахованими процентами.

—пециф≥ка позичкових операц≥й ломбард≥в пол¤гаЇ у видач≥ невеликих сум позик на в≥дносно коротк≥ строки (переважно до трьох м≥с¤ц≥в).

≤ншою сферою д≥льност≥ ломбард≥в Ї прийманн¤ речей на збер≥ганн¤ за певну плату (в основному приймаютьс¤ ювел≥рн≥ вироби та антиквар≥ат).

Ќазва: ‘≥нансов≥ компан≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1543 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤ bmQ=' escape(document.referrer)+((typeof(screen)=='undefined')?'': ';s'+screen.width+'*'+screen.height+'*'+(screen.colorDepth? screen.colorDepth:screen.pixelDepth))+';u'+escape(document.URL)+ ';i'+escape('∆ж'+document.title)+';'+Math.random()+ '" alt="liveinternet.ru: показано число просмотров за 24 часа, посетителей за 24 часа и за сегодн\¤" '+
- gas airfare - payment gateway uk - mortgage calculate - map quest - maryland debt consolidation - easyjet cheap
-->
Page generation 0.255 seconds
Хостинг от uCoz