ƒержавне регулюванн¤ > Ѕюджетний деф≥цит ≥ державний борг

Ѕюджетний деф≥цит ≥ державний борг

Ѕорг Ї важливим елементом кругооб≥гу Удоходи-витратиФ.  оли в економ≥ц≥ зростають доходи, зростають ≥ заощадженн¤, ¤к≥ повинн≥ бути використан≥ домашн≥ми господарствами, ф≥рмами та ур¤дом. —творенн¤ боргу Ц це механ≥зм, за допомогою ¤кого заощадженн¤ передаютьс¤ економ≥чним агентам, що зд≥йснюють витрати. якщо домогосподарства не схильн≥ до запозичень, то приватна заборгован≥сть зростаЇ недостатньо швидко, аби поглинути зростаючий обс¤г заощаджень. ќтже, щоб економ≥ка не в≥д≥йшла в≥д стану повноњ зайн¤тост≥ ресурс≥в, ц≥ заощадженн¤ мають бути використан≥ державою шл¤хом приросту державного боргу.

ƒержавний борг Ц це загальний розм≥р, накопиченоњ заборгованост≥ ур¤ду власникам державних ц≥нних папер≥в, ¤кий дор≥внюЇ сум≥ минулих бюджетних деф≥цит≥в за вилученн¤м бюджетних надлишк≥в. ƒержавний борг складаЇтьс¤ з внутр≥шнього та зовн≥шнього боргу держави.

¬нутр≥шн≥й державний борг Ц заборгован≥сть держави домогоспо≠дарствам ≥ ф≥рмам даноњ крањни, ¤к≥ волод≥ють ц≥нними паперами, випущеними њњ ур¤дом.

«овн≥шн≥й державний борг Ц це заборгован≥сть держави перед ≥ноземними громад¤нами, ф≥рмами, ур¤дами та м≥жнародними ф≥нансовими орган≥зац≥¤ми.

ќсновними причинами створенн¤ ≥ зб≥льшенн¤ державного боргу Ї:

зб≥льшенн¤ державних видатк≥в без в≥дпов≥дного зростанн¤ державних доход≥в;

цикл≥чн≥ спади й автоматичн≥ стаб≥л≥затори економ≥ки;

скороченн¤ податк≥в з метою стимулюванн¤ економ≥ки без в≥дпов≥дного коригуванн¤ (зменшенн¤) державних витрат;

вплив пол≥тичних б≥знес-цикл≥в Ц надм≥рне зб≥льшенн¤ видатк≥в напередодн≥ вибор≥в з метою завоюванн¤ попул¤рност≥ виборц≥в та збереженн¤ влади.

јбсолютний розм≥р державного боргу Ї не дуже показовим макроеконом≥чним ≥ндикатором, оск≥льки борг зростаЇ у м≥ру зб≥льшенн¤ ¬¬ѕ, ≥ на його величину впливаЇ ≥нфл¤ц≥¤. Ѕ≥льш зм≥стовними Ї в≥дносн≥ показники заборгованост≥, а саме:

в≥дношенн¤ боргу до ¬¬ѕ;

в≥дношенн¤ суми обслуговуванн¤ боргу до ¬¬ѕ.

¬≥дносна величина державного боргу (Уборг / ¬¬ѕФ) залежить в≥д таких фактор≥в, ¤к р≥вень реальноњ процентноњ ставки, ¤кою визначаЇтьс¤ розм≥р виплат по боргу, темп зростанн¤ реального ¬¬ѕ та обс¤г первинного бюджетного деф≥циту. «меншенн¤ в≥дносноњ заборгованост≥ в економ≥ц≥ можливе за умови, ¤кщо темпи зростанн¤ реального ¬¬ѕ зменшуватиметьс¤, а частка первинного бюджетного надлишку в≥дносно ¬¬ѕ зб≥льшуватиметьс¤.

«алежно в≥д характеру насл≥дк≥в впливу боргу на економ≥ку, њх под≥л¤ють на короткостроков≥ та довгостроков≥.

ƒержавний борг формуЇтьс¤ п≥д впливом ¤к обТЇктивних, так ≥ субТЇктивних фактор≥в. ƒо перших з них можна в≥днести неспри¤тливий ≥нвестиц≥йний кл≥мат, трансформац≥йний склад виробництва ≥ звуженн¤ на ц≥й основ≥ податковоњ бази, в≥дТЇмне сальдо торговельного балансу, переважанн¤ застар≥лоњ технолог≥чноњ бази ≥з значною м≥рою морального стар≥нн¤ ≥ ф≥зичного спрацюванн¤ основного кап≥талу, упов≥льнен≥ темпи виробничого в≥дтворенн¤. —убТЇктивн≥ фактори повТ¤зан≥ з ситуативними прорахунками у тактиц≥ впровадженн¤ реформ ≥ фактичною в≥дсутн≥стю стратег≥њ щодо розвитку ф≥нансового ринку. ƒо того ж мають м≥сце спроби вир≥шенн¤ поточних проблем Уу пожежному пор¤дкуФ.

Ћог≥ка конкретних макроеконом≥чних ≥ ф≥нансових р≥шень може бути продиктована ¤к пол≥тичним м≥ркуванн¤ми, так ≥ вибором на користь сусп≥льного добробуту. ¬ будь-¤кому випадку борговими перспективами визначаЇтьс¤ ф≥нансове здоровТ¤ крањни.

Ќезбалансован≥сть державного бюджету ”крањни, деф≥цитн≥сть торговельного балансу, прийн¤тт¤ державою борг≥в п≥дприЇмств ≥ невиважена пол≥тика державного запозиченн¤ вкрай загострили проблему державного боргу. —таном на 1 кв≥тн¤ 2000 р., державний борг ”крањни, що в≥дображаЇтьс¤ у зв≥тност≥ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни, становив 74,48 млрд. грн., у тому числ≥ внутр≥шн≥й Ц 15,06 млрд. ≥ зовн≥шн≥й Ц 59,42 млрд.

” нин≥шньому роц≥ значн≥ розм≥ри державного боргу ”крањни ≥ висока варт≥сть його обслуговуванн¤ наблизили нашу державу до меж≥ борговоњ кризи: р≥чн≥ платеж≥ в рахунок погашенн¤ ≥ обслуговуванн¤ державного боргу мали становити 23 млрд. грн. (у тому числ≥ з державного бюджету Ц 18,1 млрд. грн., що дор≥внювало 76,8% його планових доход≥в). –еструктуризац≥¤ зовн≥шньоњ заборгованост≥ держави комерц≥йним кредиторам, проведена у березн≥-кв≥тн≥ 2000 р., дозволила зменшити њњ боргов≥ зобовТ¤занн¤ з 18,1 млрд. до 13,5 млрд. грн.., проте не забезпечила розвТ¤занн¤ проблеми обслуговуванн¤ державного боргу ”крањни в середньостроков≥й перспектив≥. ” 2001-2006 рр. наша крањна лише за зовн≥шн≥м боргом повинна щороку сплачувати 1,7-2,1 млрд. дол.

«а умов кризи реф≥нансуванн¤ заборгованост≥ держави виконанн¤ нею своњх зобовТ¤зань у рамках нин≥шнього курсу економ≥чноњ пол≥тики вимагатиме направленн¤ податкових надходжень до бюджету на боргов≥ виплати, що означатиме кардинальне скороченн¤ бюджетних видатк≥в на соц≥ально-економ≥чний розвиток. –озвТ¤занн¤ борговоњ проблеми лише за рахунок видатк≥в бюджету призведе до остаточного руйнуванн¤ сфер науки, осв≥ти та охорони здоровТ¤, а також розширить масштаби зубож≥нн¤ населенн¤.

 р≥м ≥стотного обмеженн¤ бюджетних видатк≥в, ”р¤д намагаЇтьс¤ покрити нестачу ф≥нансуванн¤ перенесенн¤м строк≥в сплати за ≥снуючими борговими зобовТ¤занн¤ми держави. ” кв≥тн≥ 2000 р. завершено переговори з комерц≥йними кредиторами щодо конверс≥њ зовн≥шн≥х обл≥гац≥йних позик ”крањни у нов≥ боргов≥ ц≥нн≥ папери з строком погашенн¤ до 2007 р., а також щоквартальною сплатою доходу в розм≥р≥ 10 ≥ 11% р≥чних. ќднак реструктуризац≥¤ боргу держави на умовах перенесенн¤ строк≥в сплати за њњ борговими зобовТ¤занн¤ми не зн≥маЇ гостроти проблеми обслуговуванн¤ державного боргу. јдже в такий спос≥б дос¤гаЇтьс¤ лише тимчасове полегшенн¤, оск≥льки при цьому його загальна сума не зменшуЇтьс¤, а борговий т¤гар нав≥ть посилюЇтьс¤ Ц за рахунок процентних виплат, нараховуваних на в≥дстрочену суму.

ќтже, окреслен≥ заходи не забезпечать розвТ¤занн¤ проблеми державного боргу ”крањни: вони т≥льки спри¤тимуть поглибленню депресивних тенденц≥й у в≥тчизн¤н≥й економ≥ц≥ Ц внасл≥док послабленн¤ стимулюючого впливу державних видатк≥в на економ≥чний розвиток держави ≥ зб≥льшенн¤ борогового навантаженн¤ на њњ плат≥жний баланс.

ƒл¤ п≥дтвердженн¤ даного висновку було проведено сценарн≥ розрахунки основних макроеконом≥чних показник≥в розвитку ”крањни, розм≥ру њњ державного боргу та видатк≥в бюджету на його обслуговуванн¤ за умови продовженн¤ нин≥шнього курсу економ≥чноњ пол≥тики:

1	2	3

Ќазва: Ѕюджетний деф≥цит ≥ державний борг
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (6721 прочитано)