ƒержавне регулюванн¤ > ƒержавне програмно-ц≥льове плануванн¤

2. ‘ормуванн¤ вих≥дного завданн¤ на розробку програми.

–оботу з формуванн¤ вих≥дного завданн¤ на розробку ÷ ѕ зд≥йснюЇ замовник. ¬их≥дне завданн¤ маЇ складатис¤ з таких го≠ловних блок≥в:

Ч розгорнуте формулюванн¤ головноњ ц≥л≥, п≥дц≥лей та зав≠дань програми;

Ч ор≥Їнтовний перел≥к центральних та м≥сцевих державних орган≥в, ¤к≥ братимуть участь у реал≥зац≥њ програми;

Ч обс¤г витрат на розробку та реал≥зац≥ю програми ≥з зазна≠ченн¤м основних джерел ф≥нансуванн¤;

Ч ≥нш≥ вказ≥вки щодо орган≥зац≥њ розробки та реал≥зац≥њ про≠грами.

’арактер ≥ специф≥ка народногосподарських проблем, а також р≥вень компетенц≥њ державних орган≥в зумовлюють необх≥дн≥сть визначенн¤ статусу учасник≥в програмно-ц≥льового плануванн¤. ”часниками формуванн¤ та реал≥зац≥њ ÷ ѕ Ї: державний ор≠ган Ч замовник ÷ ѕ; головний розробник ÷ ѕ; державн≥ орга≠ни Ч виконавц≥ ÷ ѕ; п≥дприЇмства Ч виконавц≥ заход≥в ÷ ѕ.

ƒержавний орган Ч замовник ÷ ѕ (орган законодавчоњ, вико≠навчоњ, представницькоњ влади) впливаЇ на вс≥ етапи життЇвого цик≠лу програми: визначаЇ проблеми, способи њхнього розв'¤занн¤ й ц≥л≥ програми; формуЇ вих≥дне завданн¤ на розробку програми; визначаЇ головного розробника програми; затверджуЇ програму та забезпе≠чуЇ контроль њњ виконанн¤. ” раз≥, коли розв'¤занн¤ проблеми по≠требуЇ високого р≥вн¤ компетенц≥њ учасника програмно-ц≥льового управл≥нн¤ створюють орган управл≥нн¤ програмою, ¤кому переда≠ють повноваженн¤ державного замовника ÷ ѕ.

√оловний розробник ÷ ѕ Ч орган≥зац≥¤, основними функц≥¤≠ми ¤коњ Ї: розробка проекту програми, координац≥¤ д≥й виконав≠ц≥в програми, контроль виконанн¤ й коригуванн¤ заход≥в ÷ ѕ. ‘ункц≥њ головного розробника може виконувати орган управл≥н≠н¤ програмою, ¤кщо такий створено. √оловним розробником мо≠же бути й колектив фах≥вц≥в з державних службовц≥в високого рангу, науковц≥в, пров≥дних спец≥ал≥ст≥в у галуз≥ виробництва, ф≥нанс≥в, маркетингу, ≥нформац≥йних технолог≥й ≥ т. п.

ƒержавний орган Ч виконавець ÷ ѕ (орган державноњ вико≠навчоњ влади) несе в≥дпов≥дальн≥сть за виконанн¤ певних заход≥в ÷ ѕ. Ќайважлив≥шою функц≥Їю цього учасника програмно-ц≥льового управл≥нн¤ Ї укладанн¤ державних контракт≥в з п≥д≠приЇмствами Ч виконавц¤ми завдань програми.

ѕ≥дприЇмство Ч виконавець ÷ ѕ Ч це п≥дприЇмство (уста≠нова, орган≥зац≥¤), що забезпечуЇ виконанн¤ конкретних завдань програми (державних замовлень) через виробництво продукц≥њ (виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг). 3. –озробка проекту програми.

–оботу з розробки проекту ÷ ѕ очолюЇ й координуЇ орган управл≥нн¤ програмою. ѕроект програми маЇ включати так≥ го≠ловн≥ розд≥ли: ц≥льовий; зведений; орган≥зац≥йний.

” ц≥льовому розд≥л≥ наводитьс¤ постановка й опис проблеми, а також способи њњ розв'¤занн¤.

ƒл¤ ч≥ткого визначенн¤ способ≥в дос¤гненн¤ ц≥лей ≥ заход≥в програми ц≥л≥ повинн≥ в≥дпов≥дати трьом основним вимогам:

конкретност≥, визначеност≥ в час≥ ≥ реальност≥.  онкретн≥сть до≠с¤гаЇтьс¤ встановленн¤м к≥льк≥сних ≥ ¤к≥сних ор≥Їнтир≥в (норма≠тив≥в) Ч ≥нформац≥йноњ бази дл¤ дальших орган≥зац≥йних р≥шень, планово-економ≥чних розрахунк≥в, оц≥нки результат≥в д≥¤льност≥ виконавц≥в ≥ контролю. ¬изначен≥сть у час≥ передбачаЇ форму≠люванн¤ спочатку головноњ ц≥л≥, пот≥м Ч п≥дц≥лей другого, тре≠тього ≥ т. д. р≥вн≥в ≥з зазначенн¤м строк≥в њхнього дос¤гненн¤. ”становленн¤ ц≥лей, ¤к≥ перевищують можливост≥ економ≥ки, може призвести до значних збитк≥в ≥ дальшого загостренн¤ соц≥≠ально-економ≥чних проблем. “ому ц≥л≥, п≥дц≥л≥ та завданн¤ ц≥льо≠вих комплексних програм мають бути реальними.

 онкретн≥сть, визначен≥сть строк≥в дос¤гненн¤ ≥ реальн≥сть ц≥лей забезпечуютьс¤ за допомогою побудови дерева ц≥лей. ѕро≠цедура побудови дерева ц≥лей може включати такий пор¤док д≥й:

1. ≈кспертний анал≥з в≥дпов≥дност≥ вих≥дного формулюванн¤ ц≥л≥ програми проблем≥, ¤ка п≥дл¤гаЇ розв'¤занню.

2. ¬и¤вленн¤ часткових ц≥лей програми та њх анал≥з.

3. ќформленн¤ даних, здобутих у ход≥ експертизи, в установ≠лен≥й форм≥ (у вигл¤д≥ таблиц≥ або матриц≥).  ожен експерт маЇ подати власний вар≥ант набору часткових ц≥лей.

4. ”згодженн¤ думок експерт≥в на п≥дстав≥ анал≥зу запропоно≠ваних вар≥ант≥в ≥ побудова дерева ц≥лей.

ƒерево ц≥лей Ї основою дл¤ визначенн¤ альтернативних засо≠б≥в ≥ метод≥в дос¤гненн¤ ц≥лей, побудови дерева р≥шень, форму≠ванн¤ перел≥ку основних заход≥в ≥ завдань програми. ¬иб≥р аль≠тернативних вар≥ант≥в дос¤гненн¤ ц≥лей зд≥йснюЇтьс¤ через пор≥вн¤нн¤ соц≥ально-економ≥чноњ ефективност≥ кожного з вар≥≠ант≥в за допомогою ≥снуючоњ методики визначенн¤ ефективност≥ з урахуванн¤м позитивних ≥ негативних екстернал≥й.

«ведений розд≥л програми включаЇ: основн≥ показники про≠грами; перел≥к основних заход≥в програми; ресурсне забезпечен≠н¤ заход≥в програми.

ѕерел≥к основних показник≥в програми обумовлений характе≠ром та специф≥кою проблем ≥ ц≥лей. ¬≥н може включати показни≠ки, ¤к≥ в≥дображають: обс¤ги виробництва продукц≥њ (роб≥т, по≠слуг); уведенн¤ в д≥ю виробничих потужностей, основних фонд≥в та об'Їкт≥в виробничого й невиробничого призначенн¤; прир≥ст запас≥в корисних копалин; характеристику структурних зрушень в економ≥ц≥; зростанн¤ р≥вн¤ житт¤ населенн¤ ≥ т. д. ќсновн≥ по≠казники програми розробл¤ютьс¤ ¤к в ц≥лому на весь життЇвий ÷икл програми, так ≥ в розр≥з≥ окремих ц≥льових р≥вн≥в.

ѕерел≥к основних заход≥в програми розробл¤Їтьс¤ в календар≠ному та в≥домчому розр≥зах. ѕрограмний зах≥д Ч це структурно визначена посл≥довн≥сть комплексу роб≥т (д≥й), ¤к≥ ¬едуть до розв'¤занн¤ конкретного завданн¤ або дос¤гненн¤ п≥дц≥л≥ (ц≥л≥) програми. ѕлан заход≥в маЇ висв≥тлювати хто, що саме та в ¤к≥ строки повинен зробити, щоб розв'¤зати певне завданн¤. ‘орму≠ванн¤ завдань на зд≥йсненн¤ роб≥т в≥домствам-виконавц¤м по≠винно ірунтуватис¤ на альтернативних засадах.

–еальн≥сть заход≥в програми значною м≥рою залежить в≥д ре≠сурсного забезпеченн¤. ƒ≥агностика проблеми передбачаЇ необ≠х≥дн≥сть визначенн¤ ресурсних обмежень. ќбмеженн¤ (неадек≠ватн≥сть трудових, матер≥альних, ф≥нансових ресурс≥в; брак технолог≥й ≥ т. п.) вар≥юютьс¤ залежно в≥д характеру й специ≠ф≥ки проблеми. ƒл¤ обірунтуванн¤ заход≥в ÷ ѕ розробл¤ють≠с¤ баланси тих ресурс≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ п≥д час реал≥за≠ц≥њ програми.

—кладовою частиною програми Ї орган≥зац≥йно-економ≥чний механ≥зм управл≥нн¤ процесом реал≥зац≥њ програми. ќрган≥за≠ц≥йно-економ≥чний механ≥зм передбачаЇ створенн¤ спр¤мова≠ноњ на реал≥зац≥ю передбачених програмою заход≥в системи правових, адм≥н≥стративних ≥ економ≥чних регул¤тор≥в. —л≥д зазначити, що рамки ≥снуючих закон≥в в економ≥чн≥й сфер≥ можуть стати своЇр≥дними обмеженн¤ми щодо застосуванн¤ адм≥н≥стративних та економ≥чних метод≥в регулюванн¤. “ому проекти нац≥ональних програм повинн≥ м≥стити перел≥к пропо≠зиц≥й стосовно зм≥ни законодавства з питань наданн¤ податко≠вих, кредитних, ц≥нових, амортизац≥йних, митних та ≥нших п≥льг з метою заохочуванн¤ й стимулюванн¤ виконавц≥в ц≥льо≠вих комплексних програм.

ќсновним елементом орган≥зац≥йно-економ≥чного механ≥зму реал≥зац≥њ завдань програм Ї механ≥зм державних замовлень. ƒержавний контракт Ї основним документом, ¤кий урегульовуЇ економ≥чн≥, правов≥ й орган≥зац≥йн≥ в≥дносини м≥ж державним замовником ≥ виконавцем. ” контрактах мають бути зазначен≥ вимоги щодо обс¤г≥в, номенклатури та ¤кост≥ продукц≥њ (роб≥т, послуг), а також ч≥тко визначен≥ строки поставок продукц≥њ (ви≠конанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг) конкретним споживачам.

≈тап розробки проекту ÷ ѕ завершуЇтьс¤ передачею його за≠мовнику дл¤ затвердженн¤ та прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про початок ре≠ал≥зац≥њ програми.

4. «атвердженн¤ програми зд≥йснюЇ державний орган Ч за≠мовник ÷ ѕ.

5. –еал≥зац≥¤ програми.

÷ей етап складаЇтьс¤ з двох основних стад≥й: укладанн¤ дер≠жавних контракт≥в та виконанн¤ комплекс≥в роб≥т.

”кладанн¤ державних контракт≥в зд≥йснюЇ державний ор≠ган, ¤кий несе в≥дпов≥дальн≥сть за виконанн¤ певних заход≥в, передбачених програмою. ¬≥н повинен зд≥йснити, виход¤чи з державних ≥нтерес≥в, виб≥р виконавц≥в державного замовленн¤ способом конкурсного в≥дбору. « метою в≥дбору найл≥пшого з потенц≥йних виконавц≥в державного контракту кожного з них треба Ђоц≥нитиї за допомогою в≥дпов≥дних критер≥њв. “акими критер≥¤ми можуть бути, наприклад: реальн≥ можливост≥ пре≠тендент≥в виконати завданн¤; ¤к≥сн≥ характеристики продукц≥њ (роб≥т, послуг) п≥дприЇмств-претендент≥в; обс¤ги ресурс≥в, не≠обх≥дних виконавц¤м дл¤ дос¤гненн¤ певного соц≥ально-економ≥чного результату ≥ т. п.

Ќа стад≥њ виконанн¤ комплекс≥в роб≥т в≥дбуваЇтьс¤ виробницт≠во продукц≥њ (виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг) зг≥дно ≥з завдан≠н¤ми, що њх передбачено державними контрактами.

6. «в≥т про виконанн¤ програми.

«в≥т про виконанн¤ ÷ ѕ Ї складовою частиною контролю.

 онтроль за реал≥зац≥Їю заход≥в ÷ ѕ

 онтроль Ч це процес забезпеченн¤ дос¤гненн¤ ц≥лей програми. ћетою контролю Ї спри¤нн¤ тому, щоб фактичн≥ результати ¤комога б≥льше в≥дпов≥дали завданн¤м (ц≥≠л¤м) програми. «а часом зд≥йсненн¤ вид≥л¤ють запоб≥жний, поточ≠ний ≥ завершальний види контролю (рис. 2.).

«апоб≥жний контроль зд≥йснюЇтьс¤ ще до фактичного початку роб≥т. ќсновними засобами запоб≥жного контролю Ї реал≥зац≥¤ певних правил процедур ≥ способу повед≥нки учасник≥в програм≠ного процесу. …ого завданн¤ пол¤гають у тому, щоб ч≥тко вста≠новити ц≥л≥ та функц≥њ замовник≥в ≥ виконавц≥в ÷ ѕ, забезпечити виконанн¤ завдань трудовими, матер≥альними й ф≥нансовими ре≠сурсами.

ѕоточний контроль зд≥йснюЇтьс¤ безпосередньо п≥д час розробки та реал≥зац≥њ програми. ¬≥н базуЇтьс¤ на вим≥рюванн≥ поточних результат≥в, одержаних п≥сл¤ виконанн¤ певних ви≠д≥в роб≥т. –егул¤рна перев≥рка результат≥в роботи, оперативне вир≥шенн¤ проблем, що виникають, прийн¤тт¤ р≥шень щодо вдосконаленн¤ д≥¤льност≥ уможливлюють м≥н≥м≥зац≥ю в≥дхи≠ленн¤ фактичних результат≥в в≥д запланованих. якщо дозволи≠ти в≥дхиленн¤м в≥льно розвиватис¤, вони здатн≥ спричинити серйозн≥ труднощ≥ в дос¤гненн≥ ц≥лей.

1	2	3

Ќазва: ƒержавне програмно-ц≥льове плануванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1984 прочитано)