јрх≥тектура > ¬≥йськов≥ мости римл¤н на ”крањн≥
÷ерква в Ќизкиничах, здаЇтьс¤, Ї стрижневим образом усього ансамблю Д озацьк≥ могили". ѕобудована на ¬олин≥ 1653 року, вона Ї св≥дком под≥й ’мельниччини ≥ започатковуЇ низку визначних п'¤тибанних хрещатих храм≥в, що вир≥зн¤ютьс¤ стрункою п≥рам≥дальною композиц≥Їю мас. ¬она спочатку була оточена глибоким ровом, валом та дерев'¤ними рубленими ст≥нами. ћемор≥альний ансамбль Д озацьких могил" створений теж у вигл¤д≥ уфортиф≥кованого двору, з мурами та штучними ровами. ÷ентральна споруда його - √еорг≥њвська церква. —аме таке вир≥шенн¤ нагадуЇ символ≥чно бойовий козацький таб≥р. ’оча трохи театрал≥зован≥ форми мур≥в ≥ веж, в≥дом≥ нам з перспективного малюнка, надрукованого Дѕочаевском листке", далек≥ ¤к в≥д одного, так ≥ в≥д другого прототипу. —аме √еорг≥њвська церква справл¤Ї зовс≥м ≥нше враженн¤, ¤кщо огл¤нути њњ з р≥зних бок≥в. оли повол≥ обходити споруду в≥д головного зах≥дного чола, то пом≥чаЇш: усе п≥дпор¤дковано ≥дењ сувороњ урочистост≥. ¬елика арка, ¤ка в≥дкриваЇтьс¤ на площин≥ фасаду-перекрою, Ї не т≥льки гострим арх≥тектурним прийомом, а й символ≥чним уособленн¤м тр≥умфальноњ брами. “импан арки м≥стить у соб≥ ≥коностас, виготовлений з червоного й чорного гран≥ту з георг≥њвськими хрестами й чудовими ≥конами пензл¤ ≤вана ѓжакевича. ”сю площину над ≥коностасом заповнюЇ композиц≥¤ Д√олгофа" цього мал¤ра. “ака значна площа малювань на фасад≥ вражаЇ. ≤ цей прийом маЇ подв≥йний сенс. –озмальований гранд≥озний тимпан, що контрастуЇ з чистою поверхнею арки - це зображенн¤ вкритого фресками внутр≥шнього простору церкви, а з другого боку - продовженн¤ давньоњ традиц≥њ. Ќадв≥рн≥ малюванн¤ прикрашали фасади величних пам'¤ток минулого, наприклад, ”спенського собору ћосковського кремл¤ або “роњцькоњ надбрамноњ церкви иЇво-ѕечерськоњ лаври, де розмальовано всю зах≥дну ст≥ну церкви. ¬ключенн¤ монументального мал¤рства в композиц≥ю фасад≥в притаманне й модерну. ћозањки довкола портал≥в Ї в ѕочањвському “роњцькому собор≥ ќ.ўусЇва. јрку-браму, немов дв≥ веж≥, фланкують б≥чн≥ обс¤ги п≥вн≥чного й п≥вденного рамен хреста. «а аркою струнко зд≥ймаютьс¤ чотири верхи, над ¤кими пануЇ високий центральний. ѕри дальшому рус≥ навколо споруди в≥дкриваЇтьс¤ стр≥мка вертикаль п≥вн≥чного (або п≥вденного) фасаду, ¤кою обриваЇтьс¤ в≥дт¤та й занурена п≥д грунт третина церкви. ўе к≥лька крок≥в - ≥ зовн≥шн≥й вигл¤д церкви наближаЇтьс¤ до образу храму в Ќизкиничах. ’оч обс¤ги √еорг≥њвськоњ церкви вищ≥ (наземна частина њњ дво¤русна), але загальн≥ пропорц≥њ т≥ сам≥. —пор≥днен≥сть композиц≥њ, ¤ку в обох випадках твор¤ть три нижн≥ верхи й трохи б≥льший центральний, п≥дкреслюЇ стриманий декор, що хоч в основних рисах Ї бароковим, а проте своЇю, притаманною модерну, граф≥чн≥стю б≥льш под≥бний до декору церкви в Ќизкиничах, н≥ж до соковитих форм справжнього бароко. ј завершуЇ обх≥д сх≥дне чоло, ¤ке знову набуваЇ урочистост≥ завд¤ки щ≥льно згрупованим шести верхам, що линуть угору, - њх можна побачити вповн≥ т≥льки зв≥дси. “онку гру ≥сторичних нагадувань довершуЇ така деталь: розлог≥ п≥вкружж¤ з поребрику, Їдина прикраса граней центрального п≥дбанника, трапл¤ютьс¤ в найдавн≥ших в≥зант≥йських храмах. ¬нутр≥шн¤ орган≥зац≥¤ √еорг≥њвськоњ церкви √рунтуЇтьс¤ на базовому першовзор≥ - дев'¤тид≥льному хрещатому храм≥. ÷ентральний верх спираЇтьс¤ на п≥дпружн≥ арки, перех≥д в≥д арок до восьмерика п≥дбанника забезпечуЇ система тромп≥в. як твердить ≤.—вЇшников, перший поверх наземноњ церкви спочатку було задумано т≥льки ¤к в≥втар. ÷е викликаЇ подив, адже простора зала становить дв≥ третини ц≥лого. “ак чи ≥накше, але в≥втарну перегорожу було встановлено на звичному м≥сц≥, у сх≥дн≥й частин≥ церкви. “аким чином на першому поверс≥ опинилис¤ два ≥коностаси, присв¤чен≥ св.√еорг≥Їв≥. “ут ≥кони теж писав ≤ван ѓжакевич. ” п≥вденному та п≥вн≥чному раменах хреста - широк≥ кручен≥ сходи, ¤к≥ ведуть угору (на другий поверх, де розм≥щено прид≥л св¤тих великомученик≥в Ѕориса й √л≥ба), ≥ вниз (до церкви ѕараскеви-ѕ'¤тниц≥). ¬≥дтак рамена не т≥льки зовн≥ нагадують т≥ веж≥, що фланкували фасади давньоруських церков в≥зант≥йського типу, а й виконують ту саму функц≥ю - сход≥в на розвинен≥ хори. ƒругий поверх церкви розкриваЇтьс¤ в центральний прост≥р через широк≥ п≥дпружн≥ арки. —т≥ни храму розмалювали почањвськ≥ мал¤р≥ ќлександр орецький та ѕилип ѕилипчук. √енеральний план мемор≥алу Д озацьк≥ могили" не вт≥лений до к≥нц¤. ƒос≥ не в≥домий його автор. „и виник ц≥л≥сний задум в≥дразу, чи композиц≥¤ формувалас¤ поступово? —ам≥ Д озацьк≥ могили" з њхн≥ми п≥дземними х≥дниками, давньою ≥ новою церквами, урочистими службами просто неба под≥бн≥ до драматичного твору, ¤кий маЇ св≥й сюжет, зав'¤зку, кульм≥нац≥ю, розв'¤зку. ќкремий п≥дземний х≥дник веде з п≥дземноњ церкви до заплави р≥чки ѕл¤ш≥вки, в напр¤мку тих м≥сць, де в≥дбувалис¤ найтраг≥чн≥ш≥ под≥њ в≥дступу козак≥в. Ќин≥ мемор≥ал за проектом споруджено т≥льки в основному. Ќе збудовано дзв≥ницю, центральний вх≥д, мости, немаЇ п≥вденного муру, веж. Ќа жаль, Ї й втрати: ще в 1915 роц≥ вивезено й не повернуто картини битви, ¤к≥ м≥стилис¤ в тимпанах арок зах≥дноњ ст≥ни. ѕор≥вн¤но недавно було зруйновано так званий Дновий" готель. “еритор≥¤ мемор≥алу тепер менша, н≥ж в≥дводилас¤ за генеральним планом. “епер≥шн≥й стан мемор≥алу - незадов≥льний. «апов≥дник потребуЇ розвитку й упор¤дкуванн¤, зокрема сл≥д в≥дтворити де¤к≥ риси ≥сторичного генплану. ќднак можлив≥ й нов≥ вир≥шенн¤, ¤к≥ розвиватимуть основний принцип створенн¤ мемор≥алу - см≥ливе, але воднораз тактовно-майстерне використанн¤ ≥сторичних мотив≥в за умови недоторканност≥ ≥сторичного ансамблю.
Ќазва: ¬≥йськов≥ мости римл¤н на ”крањн≥ ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (1222 прочитано) |