ƒержавне регулюванн¤ > ≤ндикативне плануванн¤

≤ндикативний план передбачаЇ три типи показник≥в: прогнозн≥, директивн≥ та розрахунков≥. ѕрогнозн≥ показники визначають можлив≥ ор≥Їнтири розвитку економ≥ки, окремих сфер ≥ елемент≥в ринку. ƒирективн≥ показники виробничоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств затверд≠жен≥ у ƒержавному план≥ й обов'¤зков≥ до виконанн¤ без огл¤ду на економ≥чну доц≥льн≥сть. ÷≥ показники характерн≥ переважно дл¤ адм≥≠н≥стративно-командноњ економ≥ки.

” процес≥ розробки ƒержавноњ програми економ≥чного ≥ соц≥аль≠ного розвитку визначають прогнозн≥ та розрахунков≥ показники, зок≠рема, так≥:

обс¤ги виробництва найважлив≥ших вид≥в продукц≥њ;

обс¤ги державного замовленн¤ (контракту);

обс¤ги експорту й ≥мпорту продукц≥њ та послуг;

м≥жрег≥ональн≥ поставки продукц≥њ;

участь у виконанн≥ державних ц≥льових комплексних програм;

виробництво валового внутр≥шнього продукту (чистоњ продукц≥њ);

завданн¤ щодо використанн¤ трудових ресурс≥в та зайн¤тост≥ на≠селенн¤;

грошов≥ доходи населенн¤;

введенн¤ у д≥ю виробничих потужностей за рахунок державних кап≥таловкладень;

введенн¤ в д≥ю об'Їкт≥в соц≥альноњ сфери;

обс¤ги в≥драхувань за користуванн¤ державним майном;

завданн¤ щодо демонопол≥зац≥њ виробництва;

завданн¤ з приватизац≥њ державного майна;

ц≥ни на продукц≥ю державних п≥дприЇмств, ¤к≥ п≥дл¤гають держав≠ному регулюванню;

завданн¤ з охорони навколишнього середовища.

–озрахунков≥ показники, ¤к≥ розробл¤ють у державн≥й програм≥, в≥дображають њњ анал≥тичн≥ та ф≥нансов≥ аспекти.

ƒо показник≥в, ¤к≥ контролюЇ державна влада, належать: держав≠ний контракт та державне замовленн¤, ц≥ни ≥ тарифи на окрем≥ види продукц≥њ та послуги, ¤к≥ регулюЇ держава.

ƒержавними важел¤ми впливу на виконанн¤ державних програм Ї:

соц≥ально-економ≥чн≥ нормативи (м≥н≥мальна зароб≥тна плата, нор≠ми амортизац≥њ тощо);

податки ≥ податков≥ п≥льги:

державн≥ ≥нвестиц≥йн≥ ресурси;

державн≥ кредитн≥ ресурси ≥ кредитна пол≥тика;

регламентац≥¤ ц≥ноутворенн¤;

державн≥ замовленн¤ (контракти);

мито ≥ митн≥ збори;

бюджетн≥ асигнуванн¤ ≥ дотац≥њ;

розм≥ри пенс≥й, стипенд≥й, допомоги;

регулюванн¤ оплати прац≥;

заборони, л≥ценз≥њ, квоти. —труктура ≥ндикативного плану може

вигл¤дати так:

–озд≥л 1. —оц≥ально-економ≥чна й еколог≥чна ситуац≥¤. –озд≥л 11. √оловн≥ напр¤ми, ц≥л≥ та пр≥оритети, структура ≥ пропор≠ц≥њ соц≥ально-економ≥чного розвитку.

–озд≥л III. —оц≥альний розвиток ≥ р≥вень житт¤.

1. Ќаселенн¤, прац¤ ≥ кадри.

2. ÷≥льов≥ ор≥Їнтири, пр≥оритети, соц≥ально-економ≥чн≥ норми ≥ нормативи.

3. ”загальнен≥ показники соц≥ального розвитку ≥ р≥вн¤ житт¤.

4. ѕрограми соц≥ального розвитку: р≥вень житт¤, забезпечен≥сть житлом, продовольче забезпеченн¤, насиченн¤ ринку непродоволь≠чими товарами ≥ послугами, охорона здоров'¤ та осв≥та, еколог≥чне оздоровленн¤, шл¤хове господарство, комунальне господарство, по≠л≥пшенн¤ умов прац≥, трудова д≥¤льн≥сть.

–озд≥л IV. ≈коном≥чний розвиток крањни.

1. ÷≥льов≥ ор≥Їнтири, пр≥оритети.

2. ”загальнен≥ показники економ≥чного розвитку, структурн≥ зру≠шенн¤, пропорц≥њ.

3. ѕрограми економ≥чного розвитку:

а) державного, колективного, приватного сектора, у тому числ≥ машинобуд≥вного та агропромислового комплекс≥в, легкоњ промисло≠вост≥, транспорту, металург≥йного, паливно-енергетичного, х≥м≥ко-л≥сового ≥ буд≥вельного комплекс≥в;

б) участь у реал≥зац≥њ м≥ждержавних програм розвитку. –озд≥л V. ќхорона навколишнього середовища ≥ рац≥ональне ви≠користанн¤ природних ресурс≥в.

1. ÷≥льов≥ ор≥Їнтири, пр≥оритети, норми ≥ нормативи.

2. ѕрограми оздоровленн¤ еколог≥чноњ обстановки, охорони дов≠к≥лл¤ ≥ рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в.

–озд≥л VI. ≈коном≥чн≥ регул¤тори, ¤к≥ застосовують прот¤гом по≠точного ≥ перспективного пер≥од≥в:

ц≥ни ≥ тарифи (п≥льги ≥ дотац≥њ), податки ≥ платеж≥ (зниженн¤ або п≥двищенн¤ податкових ставок); норми амортизац≥йних в≥драхувань;

ц≥нн≥ папери (акц≥њ, обл≥гац≥њ, позики, зобов'¤занн¤ державноњ скарб≠ниц≥); бюджетн≥ асигнуванн¤ (в тому числ≥ й валютн≥);

кредити (обс¤г, строки користуванн¤, в≥дсотков≥ ставки); ≥нвести≠ц≥њ (перерозпод≥л централ≥зованих кап≥таловкладень); державн≥ резер≠ви (матер≥альн≥, ф≥нансов≥, готова продукц≥¤).

–озд≥л VII. ѕрогноз розвитку ринкових в≥дносин ≥ кон'юнктури ринку.

1.  он'юнктура внутр≥шнього ринку ≥ його розвиток.

2.  он'юнктура зовн≥шнього ринку ≥ його розвиток.

3. ћатер≥ально-техн≥чне постачанн¤ п≥д держзамовленн¤.

4. ‘ункц≥онуванн¤ товарних, фондових ≥ трудових б≥рж. –озд≥л VIII. Ѕюджетне плануванн¤.

1. ‘≥нансово-кредитна пол≥тика.

2. Ѕюджетна пол≥тика.

3. ѕрограми ф≥нансового оздоровленн¤.

–озд≥л IX. —оц≥ально-економ≥чний розвиток рег≥он≥в. 1. ќбластей:

а) економ≥чне регулюванн¤;

б) програми розвитку областей за рахунок централ≥зованих ≥ де≠централ≥зованих ресурс≥в.

2. ѕриродно-економ≥чних район≥в:

а) економ≥чне регулюванн¤;

б) програми розвитку окремих природно-економ≥чних район≥в за рахунок централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих ресурс≥в.

3.

ƒл¤ розробки ≥ндикативних план≥в на р≥зних р≥вн¤х плануванн¤ використовують так≥ методи: системного анал≥зу, балансовий, норма≠тивний, економ≥ко-математичн≥, програмно-ц≥льовий.

ћетод системного анал≥зу застосовують дл¤ вивченн¤ розвитку економ≥чноњ ситуац≥њ у народному господарств≥ в минулому, тепер≥ш≠ньому ≥ майбутньому з урахуванн¤м р≥зних його вар≥ант≥в.

—истемний економ≥чний анал≥з передбачаЇ:

економ≥чний анал≥з орган≥зац≥йноњ структури об'Їкта, ¤кий пла≠нують, ефективност≥ функц≥онуванн¤ структурних п≥дрозд≥л≥в;

вивченн¤ вар≥ант≥в планованих р≥шень дл¤ вибору найоптимальн≥ших;

оперативне ви¤вленн¤ ≥ вивченн¤ в≥дхилень в≥д запланованих зав≠дань у розвитку економ≥ки;

анал≥з ефективност≥ використанн¤ ресурс≥в у процес≥ реал≥зац≥њ ≥ндикативного плану.

јнал≥з економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку нац≥ональноњ еконо≠м≥ки Ї вих≥дним дл¤ формуванн¤ державного плану. ѕредметами економ≥чного анал≥зу на макрор≥вн≥ Ї тенденц≥њ, фактори, структурн≥ зм≥≠ни збалансован≥сть, ≥нтенсивн≥сть, ефективн≥сть сусп≥льного вироб≠ництва, народногосподарська кон'юнктура-√оловним принципом системного анал≥зу Ї комплексн≥сть, що пе≠редбачаЇ використанн¤ широкого кола показник≥в, за ¤кими його провод¤ть.

Ќайб≥льшу увагу треба прид≥л¤ти анал≥зу найважлив≥ших загаль≠ноеконом≥чних пропорц≥й з погл¤ду соц≥альноњ спр¤мованост≥. –озпо≠чинати доц≥льно з оц≥нки економ≥чного ≥ наукового потенц≥алу дер≠жави.  ≥льк≥сному та ¤к≥сному анал≥зу п≥дл¤гають земельн≥ ресурси, запаси м≥неральноњ сировини, водн≥ й л≥сов≥ ресурси та њх розм≥щенн¤ на територ≥њ ”крањни. ’арактеризують також динам≥ку ≥ структуру населенн¤ крањни, формуванн¤ њњ трудових ресурс≥в. Ќауковий потен≠ц≥ал оц≥нюють щодо к≥лькост≥ та складу наукових орган≥зац≥й, квал≥≠ф≥кац≥њ зайн¤тих у них прац≥вник≥в, динам≥ки результативност≥ њх д≥¤≠льност≥.

ќсновн≥ фонди, ¤к складову частину нац≥онального багатства, анал≥зують щодо њх техн≥чного р≥вн¤ ≥ зношенн¤. ’арактеризують об≠с¤ги та ¤к≥сний склад оборотних фонд≥в, розм≥ри об≥гових кошт≥в, њхню об≥гов≥сть.

“емпи економ≥чного розвитку розгл¤дають на п≥дстав≥ показник≥в ¬¬ѕ та нац≥онального доходу.

јнал≥з темп≥в економ≥чного розвитку доповнюють анал≥зом макроеконом≥чних пропорц≥й. ” њхньому склад≥ вид≥л¤ють частки фонду в≥дшкодуванн¤, к≥нцевого продукту, фонду оплати прац≥ та прибутку у виробленому нац≥ональному доход≥; сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж фондом споживанн¤ ≥ фондом нагромадженн¤; фондом виробничого нагрома≠дженн¤ ≥ ресурсами, потр≥бними дл¤ цього, необх≥дним та додатко≠вим продуктами, грошовими доходами та видатками населенн¤ ≥ роз≠др≥бним товарооб≥гом; увезенн¤м та вивезенн¤м продукц≥њ; к≥льк≥стю зайн¤тих ≥ к≥льк≥стю робочих м≥сць; кап≥таловкладенн¤ми ≥ прирос≠том основних фонд≥в тощо. јнал≥з макроеконом≥чних пропорц≥й даЇ змогу ви¤вити головн≥ макроеконом≥чн≥ тенденц≥њ в≥дтворювального процесу в держав≥. ƒл¤ отриманн¤ ц≥л≥сноњ картини анал≥зують сектор≠н≥ й галузев≥ пропорц≥њ.

ѕ≥д час передпланових досл≥джень анал≥зують та обірунтовують фактори ≥ джерела економ≥чного зростанн¤. ¬плив фактор≥в на темпи економ≥чного зростанн¤ оц≥нюють ≥з застосуванн¤м метод≥в ≥ндекс≠ного, факторного ≥ регрес≥йного анал≥зу, економ≥ко-математичного моделюванн¤.

” системному анал≥з≥ важливе м≥сце пос≥дають показники зведено≠го ф≥нансового балансу, в тому числ≥ державного бюджету. √оловне завданн¤ анал≥зу ф≥нансових показник≥в - визначенн¤ можливостей ф≥нансуванн¤ р≥зних заход≥в, що передбачен≥ в ≥ндикативному план≥.

” процес≥ анал≥зу досл≥джують в≥дтворенн¤ основних виробничих фонд≥в, ¤ке передбачаЇ оц≥нку ресурс≥в, ≥нвестиц≥й (зокрема, кап≥та≠ловкладень), њхньоњ структури в динам≥ц≥, тривалост≥ в≥дтворенн¤ ос≠новних фонд≥в, обс¤г≥в незавершеного буд≥вництва.

“рудовий потенц≥ал анал≥зують з огл¤ду на осв≥тн≥й склад зайн¤≠тих у народному господарств≥, њхню статево-в≥кову структуру. ќц≥≠нюють працезабезпечен≥сть, анал≥зують динам≥ку зайн¤тост≥, продук≠тивност≥ прац≥, р≥вень оплати прац≥.

јнал≥з динам≥ки ≥ структури матер≥альних витрат передбачаЇ ви≠значенн¤ питомих витрат сировини, матер≥ал≥в, енерг≥њ, палива на одиницю ¬Ќѕ ≥ пор≥вн¤нн¤ цих показник≥в з аналог≥чними показни≠ками ≥нших крањн.

÷≥л≥сну картину функц≥онуванн¤ економ≥ки даЇ змогу доповнити анал≥з головних характеристик м≥жгалузевих народногосподарських комплекс≥в: паливно-енергетичного, конструктивних матер≥ал≥в, ма≠шинобуд≥вного, агропромислового, ≥нвестиц≥йного, транспортного, а також окремих галузей нац≥ональноњ економ≥ки.

—пец≥ально в економ≥чному анал≥з≥ вид≥л¤ють вивченн¤ ходу рин≠кових реформ, результат≥в њхнього впливу на прискоренн¤ та ефектив≠н≥сть соц≥ально-економ≥чного розвитку держави.

Ќа р≥вн≥ рег≥он≥в економ≥чний ≥ соц≥альний розвиток анал≥зують у розр≥з≥ двох головних груп показник≥в. ѕерша з них характеризуЇ ре≠г≥он ¤к виробника матер≥альних благ ≥ послуг, призначених дл¤ задо≠воленн¤ потреб рег≥ону, держави ≥ поставки њх на експорт, друга - ¤к споживача матер≥альних благ ≥ послуг ус≥ма галуз¤ми й населенн¤м, ¤к≥ надход¤ть у пор¤дку м≥жрег≥онального обм≥ну.

Ќа р≥вн≥ галузей, об'Їднань, п≥дприЇмств анал≥зують показники орган≥зац≥йно-техн≥чного й економ≥чного р≥вн¤ виробництва.

«м≥ст балансового методу плануванн¤ пол¤гаЇ у застосуванн≥ сис≠теми розрахунк≥в, ¤к≥ пов'¤зують потреби сусп≥льства з ресурсами за допомогою системи економ≥чних баланс≥в. „ерез показники баланс≥в визначають к≥льк≥сн≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж виробництвом ≥ споживан≠н¤м матер≥альних благ, нац≥онального доходу тощо. ” цьому випадку вс≥ економ≥чн≥ взаЇмозв'¤зки в народному господарств≥ в≥дображен≥ в певних к≥льк≥сних пропорц≥¤х з урахуванн¤м на¤вних ≥ можливих ре≠сурс≥в. Ќайважлив≥ш≥ баланси нац≥ональноњ економ≥ки Ї орган≥чною складовою ƒержавноњ програми економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни.

Ќа практиц≥ баланси звичайно Ї двосторонньою таблицею або таблицею, розд≥леною на верхню ≥ нижню частини.

”с≥ баланси класиф≥кують за р≥зними ознаками. «а видом виробничих ресурс≥в њх под≥л¤ють на баланси матер≥альних, трудових, природних, ф≥нансових ресурс≥в ≥ виробничих потужностей, див. рис).

1	2	3	4

Ќазва: ≤ндикативне плануванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2992 прочитано)