ƒержавне регулюванн¤ > ќсновн≥ методи та ≥нструменти державного регулюванн¤

ќсновн≥ методи та ≥нструменти державного регулюванн¤

1. ћ≥сце держави в ринков≥й економ≥ц≥

—учасна ринкова економ≥ка не може ≥снувати без державноњ господарськоњ д≥¤льност≥. ƒискутуютьс¤ т≥льки масштаби втручанн¤ держави в економ≥ку. “ак, класики економ≥чноњ теор≥њ (ј.—м≥т, ƒ.–≥кардо) вважали, що ринкова економ≥ка повинна розвиватис¤ на основ≥ саморегулюванн¤. ѕроте криза кап≥тал≥стичноњ економ≥ки 1929-1933 рр. ознаменувала к≥нець "ери" в≥льного п≥дприЇмництва, показала, що ринкова економ≥ка без втручанн¤ держави розвиватис¤ не здатна.

Ќеобх≥дн≥сть державного регулюванн¤ ринковоњ економ≥ки теоретично обірунтував англ≥йський економ≥ст ƒж.ћ. ейнс в книз≥ "«агальна теор≥¤ зайн¤тост≥, процента ≥ грошей"(1946). ƒана теор≥¤ набула застосуванн¤ на практиц≥ в економ≥ц≥ —Ўј (в 50-т≥ роки) ≥ принесла певн≥ позитивн≥ результати у господарськ≥й д≥¤льност≥. ¬ подальшому теор≥¤ державного регулюванн¤  ейнса л¤гла в основу економ≥чноњ пол≥тики майже вс≥х розвинутих кап≥тал≥стичних крањн.

ƒержавне регулюванн¤ ринковоњ економ≥ки - це вплив держави на в≥дтворювальн≥ процеси в економ≥ц≥ за допомогою пр¤мого ≥нвестуванн¤, правових та економ≥чних важел≥в з метою ор≥Їнтац≥њ господарських суб'Їкт≥в ≥ окремих громад¤н на дос¤гненн¤ ц≥лей ≥ пр≥оритет≥в державноњ соц≥ально-економ≥чноњ пол≥тики. ƒержава може виконувати своњ функц≥њ впливу на економ≥ку пр¤мо (через ф≥нансуванн¤ розвитку державного сектора, науки, культури, осв≥ти, соц≥ального захисту населенн¤) або непр¤мо (через систему правових та економ≥чних регул¤тор≥в, надаючи њм можлив≥сть ор≥Їнтувати д≥¤льн≥сть господарських суб'Їкт≥в ≥ окремих громад¤н на дос¤гненн¤ ц≥лей ≥ пр≥оритет≥в соц≥ально-економ≥чноњ пол≥тики). «а допомогою правових регул¤тор≥в держава встановлюЇ "правила гри" на ринку, а через систему економ≥чних регул¤тор≥в-ц≥леспр¤мовано "настроюЇ" ринковий механ≥зм, щоб на його основ≥ стимулювати або стримувати д≥лову активн≥сть у рац≥ональних рамках.

ѕро необх≥дн≥сть державного регулюванн¤ економ≥ки говорить весь св≥товий досв≥д. ƒержава через свою особливу роль у сусп≥льств≥ за вс≥х час≥в т≥Їю чи ≥ншою м≥рою втручалас¤ в економ≥чн≥ процеси. јле спочатку це втручанн¤ було зумовлене њњ власним виникненн¤м ≥ необх≥дн≥стю, що випливаЇ з цього факту, вилученн¤ на свою користь певноњ частини сусп≥льного продукту дл¤ утриманн¤ державноњ машини: апарату чиновник≥в, державноњ влади, арм≥њ, пол≥ц≥њ, суд≥в та ≥н. “аке вилученн¤ ≥ перерозпод≥л вимагали в≥д держави створенн¤ в≥дпов≥дного законодавства, ¤ке б сто¤ло на сторож≥ державних ≥нтерес≥в ≥ визначало обов'¤зки ус≥х член≥в сусп≥льства. «азначен≥ суто утриманськ≥ ≥нтереси держави визначали њњ обмежену, пасивну роль у регулюванн≥ економ≥ки.

«а цих умов активну роль в≥д≥грав ринковий механ≥зм. –инкова конкуренц≥¤, впливаючи на ц≥ни ≥ доходи, автоматично ≥ досить оперативно пристосовувала розр≥знен≥ д≥њ господарських суб'Їкт≥в, що пост≥йно зм≥нювалас¤, регулювала р≥вновагу м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю, забезпечувала макроеконом≥чну стаб≥льн≥сть. ѕроте в м≥ру розвитку товарного виробництва, його монопол≥зац≥њ ≥ ускладненн¤ в≥дтворювальних процес≥в стали виразно про¤вл¤тис¤ обмеженн¤ у регулюючих можливост¤х ринкового механ≥зму. ¬ економ≥ц≥ стали виникати ≥стотн≥ вади: тривал≥ порушенн¤ р≥вноваги м≥ж сукупним попитом ≥ пропозиц≥Їю, ≥нфл¤ц≥¤, безроб≥тт¤. «а зазначених умов виникла об'Їктивна необх≥дн≥сть актив≥зац≥њ рол≥ держави у регулюванн≥ економ≥ки.

–азом з тим сл≥д зазначити, що державне регулюванн¤ економ≥ки не Ї "чар≥вною паличкою", ¤ка автоматично усуваЇ недол≥ки ринкового механ≥зму. ƒуже багато залежить в≥д ступен¤, форм ≥ метод≥в втручанн¤ держави в економ≥ку, њх в≥дпов≥дност≥ умовам конкретноњ крањни. —в≥товий досв≥д показуЇ, що у застосуванн≥ державного регулюванн¤ ринковоњ економ≥ки не ≥снуЇ св≥тових стандарт≥в, а сл≥пе коп≥юванн¤ чужого досв≥ду може завдати т≥льки шкоди.

Ќеобх≥дн≥сть державного регулюванн¤ ринковоњ економ≥ки випливаЇ з об`Їктивно притаманних держав≥ економ≥чних функц≥й. ¬они досить р≥зноман≥тн≥. –озгл¤немо основн≥ з них.

* –озробка ≥ впровадженн¤ правових основ господарюванн¤ дозвол¤Ї визначити правила взаЇмод≥њ суб`Їкт≥в ринку. «акони повинн≥ мати сталий характер ≥ застосовуватис¤ до вс≥х без вин¤тку. ѕравова база передбачаЇ так≥ заходи, ¤к гарантуванн¤ права приватноњ власност≥ ≥ дотриманн¤ контракт≥в.

* ¬изначенн¤ ц≥лей ≥ пр≥оритет≥в макроеконом≥чного розвитку означаЇ, що держава формулюЇ стратег≥чн≥ ц≥л≥ розвитку економ≥ки, визначаЇ потр≥бн≥ ресурси, ефективн≥сть њх використанн¤, соц≥альн≥, економ≥чн≥ та св≥тогосподарськ≥ насл≥дки цих д≥й.

* –еал≥зац≥¤ соц≥альних ц≥нностей, ¤ка про¤вл¤Їтьс¤ в тому, що держава контролюЇ реал≥зац≥ю постанов про м≥н≥мальну зарплату, виконанн¤ закон≥в про р≥вне право на працю ≥ соц≥альне забезпеченн¤, громадськ≥ роботи, встановленн¤ м≥н≥муму та меж монопольних ц≥н.

* –егулюванн¤ економ≥чноњ д≥¤льност≥ спр¤моване на вир≥внюванн¤ сукупного попиту ≥ сукупноњ пропозиц≥њ. « ц≥Їю метою використовуютьс¤ бюджетно-податков≥ ≥ грошово-кредитн≥ важел≥.

* «ахист конкуренц≥њ ¤к основного механ≥зму регулюванн¤ ринковоњ економ≥ки. « ц≥Їю метою держава розробл¤Ї антимонопольне законодавство ≥ контролюЇ його реал≥зац≥ю.

* ѕерерозпод≥л доход≥в спр¤мований на усуненн¤ надм≥рних в≥дм≥нностей у р≥вн≥ доход≥в, властивих ринков≥й систем≥. « ц≥Їю метою держава розробл¤Ї ф≥нансов≥ програми п≥дтримки, що включають виплату допомог та пенс≥й, перерозпод≥л доход≥в через систему податк≥в та дотац≥й, регулюванн¤ ринкових ц≥н тощо.

* ‘≥нансуванн¤ сусп≥льних благ ≥ послуг, ¤к≥ Ї непод≥льними або неприбутковими: благоустр≥й населених пункт≥в, буд≥вництво шл¤х≥в, музењв, б≥бл≥отек, нац≥ональна оборона та ≥н.

* –егулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин ≥ валютного ринку, дл¤ чого зд≥йснюЇтьс¤ регулюванн¤ плат≥жного балансу шл¤хом впливу на зовн≥шню торг≥влю ≥ вивезенн¤ кап≥талу.

* —таб≥л≥зац≥¤ економ≥ки - важлива функц≥¤ держави, ¤ка забезпечуЇ повну зайн¤т≥сть ≥ стаб≥льний р≥вень ц≥н. –еал≥зуЇтьс¤ за допомогою проведенн¤ в≥дпов≥дноњ ф≥скальноњ ≥ кредитно-грошовоњ пол≥тики, спр¤мованоњ на боротьбу з ≥нфл¤ц≥Їю ≥ безроб≥тт¤м.

ѕроте в сучасному св≥т≥ економ≥чн≥ функц≥њ держави набагато ширш≥. ¬ њх числ≥ Ї так≥: захист середовища проживанн¤ людини, розвиток ≥нфраструктури, дотац≥њ на шк≥льне навчанн¤, допомоги по безроб≥ттю, р≥зноман≥тн≥ види пенс≥й ≥ допомог малозабезпеченим членам сусп≥льства тощо.

2. ћетоди ≥ форми державного регулюванн¤ ринковоњ економ≥ки

ƒержавне регулюванн¤ економ≥ки - це система заход≥в законодавчого, виконавчого ≥ контрольного характеру по стаб≥л≥зац≥њ та пристосуванню економ≥ки до умов, що зм≥нюютьс¤. —воњ регулююч≥ функц≥њ держава виконуЇ, застосовуючи р≥зноман≥тн≥ методи ≥ форми впливу на економ≥ку. ¬ид≥л¤ють економ≥чн≥ ≥ адм≥н≥стративн≥ методи державного регулюванн¤. ѕереважають економ≥чн≥ методи, серед ¤ких у першу чергу вид≥л¤ють бюджетно-податкову пол≥тику.

Ѕюджетно-податкова пол≥тика - це "найдавн≥ший" ≥нструмент державного втручанн¤ у ринкову економ≥ку. ƒержавний бюджет Ї, з одного боку, барометром економ≥чноњ "погоди"в крањн≥, з ≥ншого - ефективним засобом реал≥зац≥њ економ≥чноњ пол≥тики держави. ¬иконуючи роль державноњ казни, бюджет акумулюЇ ≥ перерозпод≥л¤Ї значну частку нац≥онального доходу (в≥д 1/3 до 1/2 ).

Ѕюджетна пол≥тика реал≥зуЇтьс¤ через визначенн¤ оптимальних сп≥вв≥дношень м≥ж доходами ≥ витратами держави. ≤сторичний досв≥д говорить про те, що за допомогою зм≥ни р≥вн¤ оподаткуванн¤ ≥ державних витрат можуть регулюватис¤ так≥ найважлив≥ш≥ ≥ндикатори економ≥ки, ¤к сукупний попит, економ≥чне зростанн¤, ≥нфл¤ц≥¤ та ≥н. Ѕюджетна пол≥тика може бути спр¤мована, з одного боку, на зведенн¤ доходноњ ≥ витратноњ частин бюджету з надлишком дл¤ перешкоди так званому "перегр≥ванню"економ≥ки, з ≥ншого - на створенн¤ деф≥циту дл¤ стимулюванн¤ економ≥чного зростанн¤.

Ќа частку соц≥ально-економ≥чних витрат припадаЇ у середньому близько 50% витратноњ частини бюджету. ƒо них належать, насамперед, соц≥альн≥ витрати (затрати на виплату пенс≥й, допомоги, утриманн¤ сфер охорони здоров'¤, осв≥ти, п≥дготовку кадр≥в тощо), а також витрати, спр¤мован≥ на ф≥нансуванн¤ де¤ких сфер економ≥ки (енергетика, житлове буд≥вництво ≥ комунальне господарство, рег≥ональний розвиток, зв'¤зок, транспорт, охорона навколишнього середовища). ≤стотну частину витрат бюджету складають пр¤м≥ ≥ непр¤м≥ воЇнн≥ витрати, затрати на науково-досл≥дн≥ та досл≥дно-конструкторськ≥ роботи (Ќƒƒ –). «а останн≥ дес¤тир≥чч¤ значно зросла роль бюджетного механ≥зму в ≥нвестуванн≥ довгостроковоњ структурноњ пол≥тики ≥ насамперед - розвитку науком≥стких виробництв.

≈фективн≥сть бюджетноњ пол≥тики в регулюванн≥ ринковоњ економ≥ки багато в чому залежить в≥д податковоњ пол≥тики. ѕри њњ формуванн≥ враховуЇтьс¤ здатн≥сть податк≥в виконувати дв≥ взаЇмозв'¤зан≥ функц≥њ: ф≥скальну ≥ стимулюючу. ƒержава через р≥вень оподаткуванн¤, пор¤док обчисленн¤ податковоњ бази ≥ системи податкових п≥льг та обмежень визначаЇ, з одного боку, величину доход≥в державного бюджету, з ≥ншого - спр¤мовуЇ д≥лову активн≥сть господарюючих суб'Їкт≥в ≥ окремих громад¤н у в≥дпов≥дн≥сть з встановленими ц≥л¤ми ≥ пр≥оритетами соц≥ально-економ≥чного розвитку крањни. «а багато рок≥в у крањнах з ринковою економ≥кою склалас¤ досить рац≥ональна структура податк≥в, ¤ка включаЇ в себе три основних види: пр¤м≥ (прибутковий податок з населенн¤, податок з корпорац≥й), непр¤м≥ (акцизи, податок на додану варт≥сть, митн≥ збори тощо) та ≥нш≥ (податок на нерухоме майно, спадщину, землю та ≥н.).

1	2

Ќазва: ќсновн≥ методи та ≥нструменти державного регулюванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3209 прочитано)