ƒержавне регулюванн¤ > –егулюванн¤ «≈ƒ в ”крањн≥

–егулюванн¤ «≈ƒ в ”крањн≥

ѕлан

—истема регулюванн¤ «≈ƒ.

–егулюванн¤ «≈ƒ ”крањни зд≥йснюЇтьс¤:

- державою в особи њњ орган≥в в межах њх компетенц≥њ;

- недержавними органами управл≥нн¤ економ≥кою;

- самими суб'Їктами «≈ƒ.

ќрганами державного регулюванн¤ «≈ƒ Ї:

- ¬ерховна –ада;

-  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в;

- Ќац≥ональний банк;

- ћ≥н≥стерство зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в ≥ торг≥вл≥;

- ƒержавна митна служба;

- ≈кспортно-≥мпортний банк;

- ÷ентральне статистичне управл≥нн¤;

- ћ≥н≥стерство ≥ноземних справ;

- податков≥ в≥домства.

ƒержава застосовуЇ правов≥, адм≥н≥стративн≥ та економ≥чн≥ методи регулюванн¤ «≈ƒ

ѕравове регулюванн¤ «≈« включаЇ:

- розробку та прийн¤тт¤ нормативноњ бази в ”крањн≥ та виконанн¤ норм м≥жнародного права;

- приЇднанн¤ ”крањни до м≥жнародних орган≥зац≥й та конвенц≥й;

- укладанн¤ м≥ждержавних угод; (договори про торг≥влю та угоди про л≥кв≥дац≥ю подв. оподаткуванн¤)

јдм≥н≥стративне регулюванн¤ зовн≥шн≥х зв'¤зк≥в зд≥йснюютьс¤ за допомогою таких важел≥в, ¤к:

- реЇстрац≥¤ суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин;

- реЇстрац≥¤ зовн≥шньоеконом≥чних контракт≥в;

- розробка системи нетарифного регулюванн¤ «≈«;

- митне регулюванн¤;

- оперативне регулюванн¤ «≈ƒ; ( з метою збалансованого розвитку «≈« ≥ удосконаленн¤ ≥нструмент≥в реал≥зац≥њ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики крањни в особливих випадках застосовують заходи оперативного регулюванн¤ «≈ƒ,а саме: тимчасове зупиненн¤ «≈ƒ та застосуванн¤ ≥нди≠в≥дуального л≥цензуванн¤ за порушенн¤ чинного законодавства ”крањни у сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин).

ƒо економ≥чних регул¤тор≥в належать:

- розробка ≥ встановленн¤ податк≥в у сфер≥ зовн≥шн≥х зносин;

- затверджений пор¤док нагромадженн¤ ≥ використанн¤ валютних кошт≥в суб'™ктив «≈ƒ;

- система розрахунк≥в та кредитуванн¤ експортно-≥мпортних в≥дносин;

2. ƒержавне регулюванн¤ «≈ƒ та його функц≥њ.

ћета - прийн¤тт¤ системи протекц≥он≥стських норм ≥ заход≥в, направлених на захист нац≥онального товаровиробника на внутр≥шньому ≥ зовн≥шньому ринку.

«авданн¤ держави помогти вивезти експортерам ¤к можна б≥льше продукц≥њ ≥ обмежити ≥мпорт, робл¤чи своњ товари конкурент≠ними на внутр≥шньому ринку.

≤снуЇ: в≥льна торг≥вл¤ пол≥тика м≥н≥мального державного вм≥щанн¤ у внутр≥шню ≥ зовн≥шню торг≥влю, ¤ка розвиваЇтьс¤ на основ≥ в≥льних ринкових попиту ≥ пропозиц≥њ.

ѕротекц≥он≥зм - державна пол≥тика захисту внутр≥шнього ринку в≥д ≥ноземноњ конкуренц≥њ шл¤хом використанн¤ тарифних ≥ нетарифних ≥нструмент≥в торг≥вельноњ пол≥тики.

“арифн≥ - т≥ що заснован≥ на використанн≥ митного тарифу; Ќетарифн≥ - вс≥ ≥нш≥, а саме:

а) к≥льк≥сн≥ методи (визначають к≥льк≥сть ≥ номенклатуру товар≥в, що дозволен≥ до експорту ≥ ≥мпорту)

- квотуванн¤ (контингентуванн¤);

- л≥цензуванн¤;

б) методи скритого протекц≥он≥зму (до них вход¤ть р≥зноман≥тн≥ митн≥ формальност≥, сан≥тарно-ветеринарн≥ норми, система внут≠р≥шн≥х податк≥в ≥ збор≥в, р≥зноман≥тн≥ адм≥н≥стративн≥ правила, ¤к≥ пр¤мо не перешкоджають ≥мпорту, але по сут≥, створюють прихован≥ першкоди дл¤ ввозу ≥ноземних товар≥в).

ќсновним показником, що оц≥нюЇ «≈ƒ Ї плат≥жний баланс - сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж сумою платеж≥в, зд≥йснених даною крањною за кордоном, ≥ сумою надходжень у цю крањну за певний пер≥од (р≥к, квартал, м≥с¤ць). ѕеревищенн¤ надходжень над платежами утворюЇ ак≠тивне сальдо. ѕлат≥жний баланс включаЇ платеж≥ й надходженн¤ в≥д зовн≥шньоњ торг≥вл≥, р≥зного виду послуг ≥ноземн≥й кл≥Їнтур≥ (транспортних, поштово-телеграфних в≥д закордонного туризму)

ѕротекц≥йна пол≥тика ”крањни розвиваЇтьс¤ по трьох напр¤мках:

1) встановленн¤ тарифних митних бар'Їр≥в;

2) встановленн¤ нетарифних бар'Їр≥в;

а) пр¤м≥ - це л≥цезуванн¤, квотуванн¤, створенн¤ невиправданих стандарт≥в ¤кост≥ продукц≥њ, бюрократичн≥ перешкоди в митних процедурах.

б) державна монопол≥¤ на «≈ƒ -(держава монопол≥зуЇ право зд≥йснювати певн≥ «≈« операц≥њ або торг≥влю певними товарами

(наркотичн≥ речовини у медицин≥, алмази, золото). ÷≥ операц≥њ зд≥й≠снюютьс¤ або державою, або уповноважен≥м! державою приватними ф≥рмами,

в) непр¤м≥ нетарифн≥ бар'Їри:

- державна система оподаткуванн¤, (акцизний зб≥р);

- державна система норм ≥ стандарт≥в;

- закритт¤ порт≥в, ж-д станц≥й, аеропорт≥в;

- заборона на ввезенн¤, покупку товар≥в ≥ноземного виробництва при на¤вност≥ нац≥ональних аналог≥в.

3) —тимулюванн¤ експорту - проходить при допомоз≥ державного ф≥нансуванн¤ при вивченн≥ св≥тового ринку, п≥дготовки кадр≥в:

а) виплата експортних прем≥й (непр¤м≥ експортн≥ прем≥њ - шл¤хом наданн¤ експортерам разових субсид≥й при експорт≥ товар≥в. ¬они ви≠даютьс¤ з фонд≥в державного бюджету ≥ дають змогу експортерам знижувати ц≥ни товар≥в, що вивоз¤тьс¤ ≥ таким чином розширювати експорт.

б) податков≥ п≥льги (непр¤м≥ експортн≥ прем≥њ - коли експортерам надаютьс¤ р≥зноман≥тн≥ ф≥нансов≥ п≥льги (це зв≥льненн¤ компан≥й, ¤к≥ експортують товар, в≥д оплати внутр≥шн≥х податк≥в, зв≥льненн¤ в≥д мита ≥ т.д..))

в) наданн¤ льготних кредит≥в (кредитуванн¤ експорту з метою розширенн¤ збуту товар≥в;

г) продаж товар≥в на експорт за демп≥нговими ц≥нами, т.б. про≠даж товар≥в на експорт за ц≥нами нижчими, н≥ж ц≥ни, встановлен≥ кон≠куруючими монопол≥¤ми, ≥ нижчими н≥ж св≥тов≥ ц≥ни.

ќстанн≥м часом проходить л≥берал≥зац≥¤ митноњ пол≥тики, перев≥д њњ на принципи в≥льноњ торг≥вл≥.

ƒержави об'Їднуютьс¤ в економ≥чн≥ торгов≥ союзи, л≥кв≥дуючи в рамках цих союз≥в митн≥ бар'Їри ≥ виробл¤ючи Їдину митну пол≥тику у в≥дношенн≥ до трет≥х крањн.

Ќ-д.: ≈ ќ—ќ– - економ≥чна ≥ соц≥альна рада при 00Ќ; ™≈  - (Ївропейська економ≥чна ком≥с≥¤)

≈ ј - ( економ≥чна ком≥с≥¤ 00Ќ дл¤ јфрики)

≈ Ћј - (економ≥чна ком≥с≥¤ дл¤ Ћат. јмерики)

≈ «ј - (економ≥чна ком≥с≥¤ дл¤ «ах≥дноњ јз≥њ)

≈— ј“ќ - (економ≥чна соц. ком≥с≥¤ 00Ќ дл¤ јз≥њ; “ихого океану)

≤ јќ - (орган≥зац≥¤ м≥тн. цив≥льноњ ав≥ац≥њ)

Ўќ - (м≥жнародна морська орган≥зац≥¤)

ёЌ≈— ќ - (00Ќ з питань осв≥ти, науки, та культури) ¬ќќ« - (всесв≥тн¤ орган≥зац≥¤ охорони здоров'¤)

¬ѕ— - (всесв≥тн≥й поштовий союз)

ћ—≈ - (м≥жнародний союз електрозв'¤зку)

¬ќ≤¬ - (всесв≥тн¤ орган≥зац≥¤ ≥нтел. властност≥) √ј““ - (генеральна угода про тарифи ≥ торг≥влю)

¬“ќ - (всесв≥тн¤ торгова орган≥зац≥¤)

ёЌ “јƒ - (коференц≥¤ 00Ќ з торг≥вл≥ ≥ розвитку)

"√руппа семи" - нарада семи ведучих кап. крањн з економ≥чних питань

(—Ўј,  анадо, ¬еликобритан≥¤, Ќ≥меччина, ≤тал≥¤, ‘ранц≥¤, япон≥¤)

ћ¬‘:

ќ≈—– (орган≥зац≥¤ економ≥чного сп≥вроб≥тництва та розвитку);

—Ѕ (св≥товий банк);

™¬–– ( ™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку);

ёЌ≤ƒќ (ќрган≥зац≥¤ 00Ќ ≥з промрозвитку);

™≈— (Ївропейська економ≥чна сп≥вдружн≥сть);

™ј¬“ (™вропейська асоц≥ац≥¤ в≥льноњ торг≥вл≥);

ј—≈јЌ (јсоц≥ац≥¤ держав ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ);

Ќј‘“ј (ѕ≥вн≥чно-јмериканська угода про в≥льну торг≥влю).

3. ќсобл≥ивост≥ митного регулюванн¤ при зд≥йсненн≥ експортно-≥мпортних операц≥й;

а) ћитн≥ тарифи ≥ р≥вн≥ митного регулюванн¤"

ќдним ≥з найб≥льш поширених регул¤тор≥в «≈ƒ Ї митний тариф. ѕрактично вс≥ крањни св≥ту за його допомогою вир≥шують найр≥зноман≥тн≥ завданн¤: (в≥д захисту в≥тчизн¤ного виробника до поповненн¤ державного бюджету за рахунок кошт≥в, вилучених на кордон≥) —пец≥ально уповноваженим органом державного управл≥нн¤ в галуз≥ митноњ справи Ї ƒержавний митний ком≥тет ”крањни.

ћитне регулюванн¤ «≈ƒ ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ћитного кодексу

закон≥в ”крањни та м≥жнародних договор≥в.

” м≥жнародн≥й практиц≥ митне регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на таких 4-х р≥вн¤х

1. «она в≥льноњ торг≥вл≥. ” межах ц≥Їњ зони крањни-учасниц≥ скасову≠ють м≥ж собою торгов≥ барТЇри, збер≥гаючи њх при цьому в≥дносно трет≥х крањн. ѕрикладом в≥льноњ торг≥вл≥ Ї ™вропейська асоц≥ац≥¤ в≥льноњ торг≥вл≥ (™ј¬“), ¤ку засновано у 1960р..

2. ћитний союз. ” межах митного союзу крањни-учасниц≥ не т≥льки скасовують вс≥ обмеженн¤ в торг≥вл≥ м≥ж собою, але й засновують Їдину систему зовн≥шн≥х торговельних обмежень, що усуваЇ тим самим нео≠бх≥дн≥сть ≥снуванн¤ митноњ служби на внутр≥шн≥х кордонах.¬≥дносно торг≥вл≥ прикладом митного союзу Ї ™вропейська економ≥чна сп≥вдружн≥сть.

3. —п≥льний ринок, - у рамках ¤кого учасники кр≥м свободи торг≥вл≥ користуютьс¤ свободою перем≥щень вс≥х фактор≥в виробництва (м≥грац≥¤ робочоњ сили ≥ кап≥талу).

4. ѕовний економ≥чний союз, в ¤кому крањни-учасниц≥ ун≥ф≥кують свою економ≥чну пол≥тику стосовно торг≥вл≥, м≥грацњ робочоњ сили ≥ пере≠ливу кап≥талу.

ћитн≥ тарифи - будь-¤коњ крањни ¤вл¤ють собою перел≥к товар≥в,що обкладаютьс¤ митом. ÷≥ товари обТЇднан≥ в групи за ознакою походженн¤ (рослинн≥, тваринн≥, промислов≥ тощо) ≥ за ступенем обробки товару.

б)"ќрган≥зац≥¤ та зд≥йсненн¤ митного контролю. ‘ункц≥њ митних установ

“овари та ≥нш≥ предмети перем≥щуютьс¤ через митний кордон ”крањни п≥д митним контролем, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ з метою забезпеченн¤ дот≠риманн¤ державними органами, п≥дрозд≥лами та њх службовими особами, законодавчого пор¤дку.

 онтроль зд≥йснюЇтьс¤ п≥д час:

- ввезенн¤ товар≥в на митну територ≥ю ”крањни ≥ вивезенню за меж≥ територ≥њ ”крањни товар≥в з метою њх в≥льного використанн¤ з моменту ввезенн¤ (вивезенн¤) ≥ до пропуску через митний кордон;

1	2

Ќазва: –егулюванн¤ «≈ƒ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3246 прочитано)