ƒержавне регулюванн¤ > —утн≥сть державного регулюванн¤ економ≥ки

—утн≥сть державного регулюванн¤ економ≥ки

Ќайб≥льш глибоко обірунтував необх≥дн≥сть державного впливу на економ≥ку англ≥йський економ≥ст ƒжон ћ.  ейнс. ” 1936 р. в≥н опубл≥кував працю Ђ«агальна теор≥¤ зайн¤тост≥, процента ≥ грошейї, що в н≥й ч≥тко окреслив коло специф≥чних макроеконом≥чних проблем, запропонував засадн≥ принципи методолог≥њ та методики њхнього анал≥зу, сформулював завдан≠н¤ економ≥чноњ пол≥тики держави.

ƒержавне втручанн¤ в економ≥ку, державна економ≥чна пол≥тика, державне управл≥нн¤ економ≥кою

«'¤суванн¤ рол≥ держави в економ≥ц≥ Ї предметом багатьох економ≥чних наук. ƒл¤ визначенн¤ њњ рол≥ в економ≥чн≥й л≥≠тератур≥ використовуютьс¤ р≥зн≥ терм≥ниЂдержавне втручанн¤ в економ≥куї, Ђдер≠жавна економ≥чна пол≥тикаї, Ђдержавне втручанн¤ в економ≥куї, Ђдер≠жавна економ≥чна пол≥тикаї, Ђдержавне управл≥нн¤ економ≥коюї та ≥н.

Ќайменше в≥дпов≥даЇ сутност≥ ¤вища такий поширений тер≠м≥н, ¤к Ђдержавне втручанн¤ в економ≥куї. ¬≥н породжуЇ у¤в≠ленн¤ про насильницьке втручанн¤, нав≥ть з добрими нам≥ра≠ми, одн≥Їњ самост≥йноњ системи (держави) в ≥ншу, ¤к х≥рург≥чне втручанн¤ в орган≥зм людини. Ќасправд≥ держава Ї не зовн≥ш≠ньою системою щодо економ≥ки, а њњ складовою частиною.

≈коном≥чна пол≥тика держави Ї елементом загальноњ державноњ пол≥тики, ¤ка включаЇ соц≥альний, гуман≥тарний, оборонний, еколо≠г≥чний та ≥нш≥ напр¤мки. якою б не була державна пол≥тика за своњми напр¤мами, характеристиками та пр≥оритетами, вона маЇ бу≠ти комплексною, охоплювати вс≥ сфери сусп≥льного житт¤. Ќав≥ть т≥, хто визнаЇ базисний характер економ≥ки, не заперечують велико≠го впливу на нењ пол≥тичних, соц≥альних, моральних, духовних, пси≠холог≥чних та ≥нших фактор≥в. «абувати це Ч значить позбавл¤ти себе можливост≥ ефективно впливати на економ≥чн≥ процеси.

” правовому сусп≥льств≥ утвердженн¤ й забезпеченн¤ прав людини Ї головним обов'¤зком держави.  ожна людина в≥льна у вибор≥ економ≥чних, пол≥тичних, соц≥альних ≥нтерес≥в та за≠соб≥в њх задоволенн¤ в межах ≥снуючого законодавства. Ќа в≥дм≥ну в≥д громад¤нського сусп≥льства, де ск≥льки людей, ст≥льки й ≥нтерес≥в, держава Ч одна. ” держав≥ не може бути Ђбагато пол≥тикї, шараханн¤ в р≥зн≥ боки, служ≥нн¤ то тим, то тим ≥нтересам. «асадною основою державноњ економ≥чноњ пол≥≠тики мус¤ть бути стратег≥чн≥ ор≥Їнтири, ≥накше Ч це вже не державна пол≥тика. ” держав≥ важливим Ї момент загального (≥нтегрованого) ≥нтересу й вол≥ б≥льшост≥ громад¤н. ƒл¤ цього державна пол≥тика маЇ бути в≥домою й зрозум≥лою сусп≥льст≠ву, закр≥пленою законодавче та орган≥зац≥йно.

≤снуЇ багато визначень пон¤тт¤ Ђдержавна економ≥чна пол≥тикаї. Ѕеручи загалом Ч це Ї ц≥леспр¤мований вплив на економ≥чн≥ про≠цеси на макро- ≥ м≥крор≥вн≥, створенн¤ й удосконаленн¤ умов еко≠ном≥чного розвитку в≥дпов≥дно до певного сусп≥льного устрою. ” багатьох економ≥чних досл≥дженн¤х пон¤тт¤ Ђдержавна економ≥чна пол≥тикаї та Ђдержавне регулюванн¤ економ≥киї ототожнюютьс¤. ќднак ближчим до ≥стини буде твердженн¤, що економ≥чна пол≥ти≠ка Ї т≥Їю засадною основою, що на н≥й базуЇтьс¤ державне регулю≠ванн¤ економ≥ки.

ƒержавне управл≥нн¤ економ≥кою Ч це орган≥зуючий ≥ регу≠люючий вплив держави на економ≥чну д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в ринку з метою њњ впор¤дкуванн¤ та п≥двищенн¤ результативност≥. ќснов≠ними функц≥¤ми управл≥нн¤ Ї: орган≥зац≥¤, плануванн¤, регулю≠ванн¤, кадрове забезпеченн¤, контроль.

”правл≥нн¤ будь-¤ким процесом починаЇтьс¤ з того, що цей процес виокремлюють ¤к певний об'Їкт. ƒл¤ впливу на нього з метою реал≥зац≥њ потр≥бних ц≥лей створюЇтьс¤ в≥дпов≥дна ор≠ган≥зац≥¤. ќрган≥зац≥¤ зд≥йснюЇ плануванн¤ заход≥в, спр¤мова≠них на дос¤гненн¤ ц≥лей.  оли створено орган≥зац≥ю та визна≠чено плани њњ д≥¤льност≥, встановлюютьс¤ правила повед≥нки кожного члена орган≥зац≥њ в межах планових заход≥в. ѕ≥дбира≠Їтьс¤ персонал, здатний зд≥йснити нам≥чене. ¬иникаЇ динам≥ка управл≥нн¤, ¤ка потребуЇ пост≥йного контролю.

ќтже, регулюванн¤ Ї одн≥Їю з функц≥й управл≥нн¤. ќднак, у наведеному ланцюжку Ї к≥лька слабких м≥сць. ѕо-перше, ство≠ренн¤ спец≥альних орган≥зац≥й (державних орган≥в) дл¤ керу≠ванн¤ соц≥ально-економ≥чними процесами негативно впливаЇ на державн≥ ф≥нанси. ѕо-друге, за зм≥шаноњ економ≥ки вплив на соц≥ально-економ≥чн≥ процеси зд≥йснюЇтьс¤, ¤к правило, за до≠помогою непр¤мих (опосередкованих) метод≥в.

ƒержавне регулюванн¤ економ≥ки можна розгл¤дати з теоретичного ≥ практичного погл¤ду. « теоретичного погл¤ду держав≠не регулюванн¤ економ≥ки (ƒ–≈) Ч це сис≠тема знань про сутн≥сть, законом≥рност≥ д≥њ та правила застосуванн¤ типових метод≥в та засоб≥в впливу держави на х≥д соц≥ально-економ≥чного розвитку, спр¤мованих на дос¤гненн¤ ц≥лей державноњ економ≥чноњ пол≥тики.

ќб'Їкти та суб'Їкти державного регулюванн¤ економ≥ки

ƒержавне регулюванн¤ економ≥ки Ї складовою частиною процесу в≥дтворенн¤. …ого об'Їктивна необх≥дн≥сть по¤снюЇть≠с¤ потребою подоланн¤ вад ринкового саморегулюванн¤ та ви≠конанн¤ економ≥чних функц≥й держави. ƒ–≈ Ї чистим сусп≥ль≠ним товаром, споживачами ¤кого Ї вс≥ члени сусп≥льства, суб'Їкти господарюванн¤, громадськ≥ орган≥зац≥њ ≥ т. п. ÷ей то≠вар перетворюЇтьс¤ у сусп≥льне благо в тому раз≥, коли державне регулюванн¤ забезпечуЇ економ≥чну ефективн≥сть ≥ соц≥альну справедлив≥сть.

ќстанн≥м часом набув поширенн¤ терм≥н Ђдержавна регул¤≠торна пол≥тикаї. ѕо сут≥, в≥н означаЇ пол≥тику у сфер≥ ƒ–≈.

 онкретн≥ напр¤мки, засоби, методи, масштаби ƒ–≈ визнача≠ютьс¤ характером ≥ гостротою соц≥ально-економ≥чних проблем у крањн≥ в конкретний пер≥од. “обто ƒ–≈ маЇ гнучко реагувати на зм≥ни, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в економ≥ц≥.

—кладною теоретичною проблемою Ї визначенн¤ об'Їкта ƒ–≈. ƒосл≥дженн¤ науковц≥в ≥ практична д≥¤льн≥сть держави в ц≥й сфер≥ мають поки що фрагментарний, некомплексний характер. Ќайб≥льш агрегованим об'Їктом ƒ–≈ Ї економ≥чна система дер≠жави, тобто об'Їкти державного регулюванн¤ економ≥ки ≥ макроеконом≥ки Ї тими самими. ” зв'¤зку з цим методолог≥чною осно≠вою ƒ–≈ Ї економ≥чна теор≥¤ ≥ передовс≥м макроеконом≥ка.

ќб'Їктами ƒ–≈ Ї також: економ≥чн≥ п≥дсистеми (економ≥ка ре≠г≥он≥в, народногосподарських комплекс≥в, галузей; сектори еко≠ном≥ки; стад≥њ в≥дтворенн¤); соц≥ально-економ≥чн≥ процеси (еко≠ном≥чн≥ цикли, демограф≥¤, зайн¤т≥сть, ≥нфл¤ц≥¤, науково-техн≥чний прогрес, еколог≥¤, кон'юнктура ≥ т. д.); в≥дносини (кре≠дитн≥, ф≥нансов≥, зовн≥шньоеконом≥чн≥ тощо); ринки (товар≥в, по≠слуг, ≥нвестиц≥й, ц≥нних папер≥в, валюти, фонд≥в, кап≥тал≥в ≥ т. д.).

—кладн≥сть ут≥ленн¤ названих об'Їкт≥в державного регулю≠ванн¤ в ч≥тк≥ орган≥зац≥йн≥ форми зумовлюЇ, ¤к правило, опосе≠редкований вплив держави на функц≥онуванн¤ та розвиток п≥дси≠стем, процес≥в, в≥дносин, ринк≥в ≥ т. п. Ѕезпосередн≥м об'Їктом державного регулюванн¤ Ї д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств (установ, за≠клад≥в, орган≥зац≥й), державних орган≥в, домашн≥х господарств.

« практичного погл¤ду ƒ–≈ Ч це сфера д≥¤льност≥ держави дл¤ ц≥леспр¤мованого впливу на повед≥нку учасник≥в ринкових в≥дносин з метою забезпеченн¤ пр≥оритет≥в державноњ економ≥чноњ пол≥тики. ¬важаЇтьс¤, що первинним суб'Їктом державного регулюванн¤ Ї людина (громад¤нин). ” демократичному сусп≥льств≥ громад¤нин (споживач) висловлюЇ й захищаЇ своњ ≥нтереси ¤к виборець за допо≠могою механ≥зму голосуванн¤. јле виборц≥ безпосередньо обирають не напр¤мки соц≥ально-економ≥чноњ пол≥тики або методи та засоби ƒ–≈, а лише склад орган≥в державноњ влади. ќтже, суб'Їктом держа≠вного регулюванн¤ економ≥ки стаЇ держава в особ≥ державних орга≠н≥в (президента, парламенту, ур¤ду, м≥сцевих адм≥н≥страц≥й).

ƒл¤ розв'¤занн¤ складних соц≥ально-економ≥чних проблем, усе≠б≥чного врахуванн¤ приватних, колективних та сусп≥льних ≥нтерес≥в ≥ формуванн¤ продуманих р≥шень держава може залучати науков≥ установи, пол≥тичн≥ парт≥њ, громадськ≥ та рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ.

¬ади держави

–еал≥зац≥¤ соц≥ально-економ≥чноњ пол≥тики, виб≥р метод≥в та засоб≥в ƒ–≈ залежать в≥д д≥¤льност≥ державного апарату з урахуванн¤м вад (недол≥к≥в) держави. ¬ади держави Ч це њњ нездатн≥сть забезпечити ефектив≠ний вплив на розпод≥л обмежених ресурс≥в та нев≥дпов≥дн≥сть пол≥тики розпод≥лу обмежених ресурс≥в поширеним у сусп≥льств≥ у¤вленн¤м про справедлив≥сть. ¬ид≥л¤ють чотири групи факто≠р≥в, ¤к≥ негативно впливають на обірунтуванн¤ та реал≥зац≥ю державних управл≥нських р≥шень у сфер≥ ƒ–≈.

1. ќбмежен≥сть ≥нформац≥њ. «астосуванн¤ будь-¤ких ≥нстру≠мент≥в ƒ–≈ маЇ ірунтуватис¤ на анал≥з≥ можливих насл≥дк≥в при≠йн¤тих р≥шень. “ам, де не вистачаЇ об'Їктивних даних, що уне≠можливлюЇ прогнозуванн¤ результат≥в з достатньою достов≥рн≥с≠тю, сл≥д, ¤к правило, утримуватис¤ в≥д надм≥рного державного втручанн¤ в економ≥ку.

2. Ќездатн≥сть держави повн≥стю контролювати реакц≥ю кон≠трагент≥в на њњ д≥њ. ¬тручанн¤ держави в економ≥ку може спричин¤≠ти негативн≥ поб≥чн≥ насл≥дки (екстернал≥њ).

3. Ќедосконал≥сть пол≥тичного процесу. ѕ≥д впливом вибор≠ц≥в, груп спец≥альних ≥нтерес≥в (лоб≥), пол≥тичних ман≥пул¤ц≥й ≥ т. п. державн≥ органи здатн≥ застосовувати неадекватн≥ методи регулюванн¤ ≥ тим самим проводити неефективну пол≥тику.

4. ќбмежен≥сть контролю над державним апаратом. ќсоб≠ливост≥ становища й повед≥нки бюрократ≥њ здатн≥ посилювати не≠ефективн≥сть функц≥онуванн¤ економ≥ки, зокрема призводити до надм≥рного зростанн¤ управл≥нського апарату та невиправданого зб≥льшенн¤ бюджетних витрат.

ƒл¤ реальноњ економ≥ки характерн≥ ситуац≥њ, коли одночасно мають м≥сце ≥ вади ринку, ≥ вади державного втручанн¤. ѕри цьому послабити вплив одних вад найчаст≥ше можна лише поси≠люючи вплив ≥нших. ѕриймаючи економ≥чн≥ р≥шенн¤, сл≥д з≥ста≠вл¤ти насл≥дки впливу вад ринку й держави, щоб визначити оп≠тимальну форму та межу державного регулюванн¤.

1

Ќазва: —утн≥сть державного регулюванн¤ економ≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1862 прочитано)