ƒ≥ловодство > ¬иди документ≥в

¬иди документ≥в

≤нструкц≥¤

≤нструкц≥¤ Ч правовий акт, ство≠рюваний органами управл≥нн¤ дл¤ встановленн¤ правил, що регулюють орган≥зац≥йн≥, науково-техн≥чн≥, тех≠нолог≥чн≥, ф≥нансов≥ та ≥нш≥ спец≥альн≥ сторони д≥¤льност≥ установ, п≥дприЇмств, окремих њх п≥дрозд≥л≥в та служб, а та≠кож посадових ос≥б або громад¤н. ¬она належить до кате≠гор≥њ орган≥зац≥йних документ≥в, що видаютьс¤ м≥н≥стер≠ствами, установами, Ї нормативним актом, регламентуючим р≥зн≥ питанн¤.

≤снують ≥нструкц≥њ посадов≥, з техн≥ки безпеки, експлуа≠тац≥њ р≥зного устаткуванн¤ та ≥н.  ожна з них маЇ бути за≠тверджена вищесто¤щими органами або кер≥вниками ор≠ган≥зац≥й. ≤нструкц≥њ затверджуютьс¤ кер≥вником або його ж наказом (≥з зазначенн¤м номера ≥ дати виданн¤).

≤нструкц≥¤, кр≥м грифа про затвердженн¤, маЇ так≥ рек≠в≥зити, ¤к найменуванн¤ њњ виду, коротке формулюванн¤ зм≥сту (заголовок), текст; посада ≥ пр≥звище особи, в≥д≠пов≥дальноњ за њњ складанн¤, њњ п≥дпис, дата, номер (≥ндекс) за класиф≥катором. “екст викладають у лог≥чн≥й посл≥довност≥, групують за розд≥лами, до ¤ких ≥нод≥ дають п≥дзаголовки, розбивають на параграфи (позначають арабськими цифра≠ми). Ќайзручн≥ше застосовувати наскр≥зну нумерац≥ю. ¬ ≥нструкц≥њ вживають слова: повинен, зобов'¤заний, необх≥дно, не припускаЇтьс¤, сл≥д. –озд≥ли об'Їмних ≥нструкц≥й познача≠ють римськими цифрами, а пункти Ч арабськими.

“екст цього документа повинен бути коротким, точним, зрозум≥лим, оск≥льки ≥нструкц≥¤ призначена дл¤ пост≥йного користуванн¤. …ого викладають в≥д другоњ особи (напри≠клад: ѕерш н≥ж приступити до роботи, ви зобов'¤зан≥ пе≠рев≥рити справн≥сть устаткуванн¤) або в≥д третьоњ (ƒл¤ усп≥шного виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в друкарка повинна вивчи≠ти обл≥к, обробку ≥ проходженн¤ вх≥дноњ кореспонденц≥њ), р≥дше Ч у безособов≥й форм≥ (–ухаючись по дороз≥, сл≥д звертати увагу на оточуючу обстановку, своЇчасно вживати заход≥в дл¤ запоб≥ганн¤ з≥ткненню ≥з зустр≥чним транспортом).

ѕоложенн¤

ѕоложенн¤ Ч це правовий акт, що встановлюЇ основн≥ правила орга≠н≥зац≥йноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств та установ, а також њх структурних п≥дрозд≥л≥в. ѕоложенн¤ скла≠дають переважно при створенн≥ нових п≥дприЇмств або ус≠танов.

÷≥ документи можуть бути ¤к типовими, так ≥ ≥ндив≥ду≠альними.

≤ндив≥дуальн≥ положенн¤ дл¤ окремих установ, ор≠ган≥зац≥й, п≥дприЇмств розробл¤ютьс¤ на основ≥ типових ≥ затверджуютьс¤ кер≥вниками п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, ус≠танов.

–озгл¤дуван≥ правов≥ акти розробл¤ютьс¤ висококва≠л≥ф≥кованими спец≥ал≥стами. ÷ьому передуЇ велика робота по вивченню р≥зних аспект≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства або його структурних п≥дрозд≥л≥в.

ѕоложенн¤ може мати так≥ рекв≥зити: герб, наймену≠ванн¤ виду документа, назву установи, дату, м≥сце виданн¤, заголовок, гриф затвердженн¤, текст.

“екст звичайно складаЇтьс¤ з таких розд≥л≥в: 1. «агальн≥ положенн¤. 2. ¬ласн≥сть ≥ кошти п≥дприЇмства. 3. ¬иробни≠чо-господарська д≥¤льн≥сть. 4. ѕрава та обов'¤зки п≥дпри≠Їмства або його п≥дрозд≥л≥в. 5. —труктура управл≥нн¤. 6. –еор≠ган≥зац≥¤ ≥ л≥кв≥дац≥¤ установи, орган≥зац≥¤ п≥дприЇмства.

” першому розд≥л≥ вказують ц≥л≥, що послужили п≥д≠ставою дл¤ створенн¤ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ або њх структурних п≥дрозд≥л≥в, головн≥ завданн¤, функ≠ц≥ональн≥ зв'¤зки з ≥ншими орган≥зац≥¤ми, п≥дрозд≥лами ≥ т.п.

” другому Ч вказуютьс¤ основн≥ та об≥гов≥ кошти, по≠р¤док придбанн¤ власност≥, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ та њх призначенн¤, прибуток, в≥драхуванн¤ на прем≥юванн¤ роб≥тник≥в та службовц≥в, житловий фонд, службов≥ при≠м≥щенн¤, пор¤док розпор¤джанн¤ надлишками невикористаних об≥гових кошт≥в.

¬ останн≥х розд≥лах регламентуЇтьс¤ виробничо-госпо≠дарська д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, визначаютьс¤ завданн¤ за ¤к≥стю вироблюваноњ продукц≥њ.

” залежност≥ в≥д специф≥ки д≥¤льност≥ можуть в≥добра≠жати х≥д кап≥тального буд≥вництва, винах≥дництва ≥ рац≥о≠нал≥зац≥њ; стан матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤; трудо≠вий режим; пор¤док розпод≥лу житловоњ площ≥; орган≥зац≥¤ соц≥ального страхуванн¤; оплата кредит≥в та ≥н.

ѕоложенн¤ми також визначаЇтьс¤ правовий статус тим≠часово створюваних ком≥с≥й, груп, бюро ≥ т.п.

ѕостанова

ѕостанова Ч це правовий акт, що приймаЇтьс¤ вищими ≥ де¤кими цен≠тральними органами колег≥ального управл≥нн¤ дл¤ розв'¤занн¤ найваж≠лив≥ших ≥ принципових завдань, що сто¤ть перед даними органами, ≥ встановленн¤ стаб≥льних норм, правил повед≥нки. ѕостанови видають  аб≥нети м≥н≥стр≥в республ≥к на ос≠нов≥ закон≥в у пор¤дку њх виконанн¤. ” де¤ких випадках особ≠ливо важлив≥ постанови приймають ¬ерховна –ада, проф≠коми та ≥н.

“екст постанови, ¤к правило, складаЇтьс¤ з двох час≠тин Ч констатуючоњ та ухвалюючоњ. ѕерша м≥стить вступ, оц≥нку стану ≥, при необх≥дност≥, п≥дстави дл¤ виданн¤ або посиланн¤ на правовий акт вищесто¤щого органу. ¬ ухвалююч≥й частин≥ наводитьс¤ перел≥к запропонованих заход≥в, визначаютьс¤ виконавець (виконавц≥) та терм≥н виконанн¤.

ѕроекти постанов нер≥дко готують багато установ чи в≥домств. ѕостанови узгоджують з установами, ≥нтерес≥в ¤ких вони торкаютьс¤, ≥ представл¤ють дл¤ в≥зуванн¤ кер≥вникам. якщо виникають розб≥жност≥, до проекту постанови до≠даЇтьс¤ дов≥дка з викладом њх сут≥.

ѕроект документа разом з супроводжуючим листом ≥ дов≥дками про погодженн¤ (≥ розб≥жност¤х, ¤кщо вони Ї), п≥дписаними кер≥вниками установ, ¤к≥ складають проект, направл¤ють в орган, котрий в≥дпов≥даЇ за його виданн¤.

1

Ќазва: ¬иди документ≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (3310 прочитано)