јрх≥тектура > ¬трачен≥ об'Їкти арх≥тектурноњ спадщини  иЇва ≥ ”крањни

ѕо-друге, об'Їкт маЇ бути ¤кщо не ц≥лковито знищеним, то принаймн≥ зруйнованим, тобто понад 50 в≥дсотк≥в наземноњ частини його маЇ бути втрачено.

ѕо-третЇ, ми повинн≥ ч≥тко у¤вл¤ти соб≥, ¤к той об'Їкт вигл¤дав. ј дл¤ цього неодм≥нно маЇ бути в≥дпов≥дна джерельна база у вигл¤д≥ старих св≥тлин, малюнк≥в, гравюр, л≥тограф≥й, обм≥рних чи проектних кресленик≥в, докладних опис≥в, матер≥ал≥в досл≥джень тощо.

—аме виход¤чи з цих принцип≥в ми, пров≥вши в≥дпов≥дн≥ досл≥дженн¤, в≥д≥брали 396 об'Їкт≥в дл¤ сформованого нами ƒов≥дника втрачених об'Їкт≥в арх≥тектурноњ спадщини. ’очемо зазначити, що ми ц≥лком св≥домо не включили так≥ об'Їкти, ¤к ”спенський собор у  рилос≥ б≥л¤ √алича чи давньоруськ≥ храми у ѕере¤слав≥, Ѕлагов≥щенську церкву в „ерн≥гов≥, рештки ¤коњ розкопав свого часу академ≥к Ѕ.–ибаков, чи храми й базил≥ки ’ерсонеса “авр≥йського тощо. ƒл¤ вс≥х цих об'Їкт≥в характерний брак в≥дпов≥дноњ джерельноњ бази. ћи не знаЇмо ≥ н≥коли не знатимемо достеменно, ¤к вони вигл¤дали. ј г≥потетичн≥ реконструкц≥њ р≥зних фах≥вц≥в на п≥дстав≥ опис≥в чи ≥нтерпретац≥њ рештк≥в п≥дмурк≥в - надто ненад≥йна база дл¤ ≥сторико-арх≥тектурноњ науки.

“ак само, але виход¤чи з ≥ншоњ засади, ми ≥гноруЇмо так≥ арх≥тектурн≥ споруди, ¤к де¤к≥ неоковирн≥ витвори кињвських арх≥тектор≥в ™.™рмакова ≥ ¬.Ќ≥колаЇва к≥нц¤ ’≤’ - початку ’’ стол≥ть, ¤к≥ за арх≥тектурно-художн≥м р≥внем не могли б претендувати на статус пам'¤тки.

ƒо ƒов≥дника ми включили також близько дес¤тка об'Їкт≥в, ¤к≥ дос≥ значатьс¤ у державних перел≥ках ¤к пам'¤тки арх≥тектури нац≥онального значенн¤ (замки в √алич≥ й  орц≥, кам'¤ниц¤ в Ћюбеч≥ тощо). ÷е - пам'¤тки або ж ц≥лковито зруйнован≥ в останн≥ роки, або так≥, що перебувають у стан≥ руњни, коли понад 50 % наземного об'Їму втрачено. ƒе¤к≥ з таких пам'¤ток були включен≥ 1999 року до ѕрограми вiдтворенн¤ видатних пам'¤ток iсторiњ та культури ”крањни й на к≥нець 2001 року усп≥шно в≥дреставрован≥ (¬олодимирський собор у ’ерсонес≥).

ўе раз вважаЇмо необх≥дним п≥дкреслити: укладений нами таким чином своЇр≥дний каталог не претендуЇ на повноту. ÷е зумовлено тим, що далеко не вс≥ втрачен≥ визначн≥ пам'¤тки нам в≥дом≥, або досл≥джен≥ достатньою м≥рою. ќтже, автор н≥би заган¤Ї сам себе в глухий кут. јдже сьогодн≥шн≥ наш≥ знанн¤ про втрачен≥ об'Їкти арх≥тектурноњ спадщини неповн≥ ≥ фрагментарн≥. Ќе вс≥ рег≥они ще вивчен≥ достатньою м≥рою (найг≥рше в цьому сенс≥ нам в≥дом≥ п≥вденн≥ й зах≥дн≥ рег≥они, подальше досл≥дженн¤ ¤ких лишаЇтьс¤ завданн¤м на майбутнЇ). Ќе вс≥ втрачен≥ об'Їкти ви¤влен≥, та й джерельна база, особливо арх≥ви, досл≥джена на сьогодн≥ ¤вно недостатньо. «араз н≥хто не в≥зьметьс¤ спрогнозувати, ск≥льки споруд чи њх комплекс≥в може ув≥йти до повного каталогу втрачених об'Їкт≥в арх≥тектурноњ спадщини, ¤кщо такий колись буде створений. «рештою, на наше глибоке переконанн¤, такий каталог в принцип≥ не може бути повним, оск≥льки процес п≥знанн¤ неск≥нченний.

“аким чином ми маЇмо неск≥нченну множину об'Їкт≥в, з ¤кою важко оперувати, оск≥льки тут не д≥ють певн≥ лог≥чн≥ закони (наприклад, закон виключенн¤ третього) ≥ вступаЇ в д≥ю ≥нтуњц≥он≥стська лог≥ка. “ому вс≥ наш≥ висновки, строго кажучи, можуть бути ≥стинними чи хибними т≥льки стосовно тоњ множини 396 об'Їкт≥в, ¤ка розгл¤даЇтьс¤. Ѕудь-¤к≥ екстрапол¤ц≥њ на б≥льш≥ множини можуть бути некоректними.

ѕ≥дсумовуючи своњ досл≥дженн¤ ми вважаЇмо, що арх≥тектурна спадщина ”крањни включаЇ в себе ¤к збережен≥ донин≥ буд≥вл≥, споруди, њх комплекси ≥ ансамбл≥, так ≥ т≥, що не збереглис¤, але в≥дом≥ нам з джерел. ¬ ц≥лому вс≥ вони Ї нев≥д'Їмною складовою культурноњ спадщини украњнського народу.

«начна ≥ дуже важлива частина об'Їкт≥в арх≥тектурноњ спадщини втрачена з р≥зних причин. ¬трати об'Їкт≥в арх≥тектурноњ спадщини мають виразну специф≥ку в рег≥ональному, хронолог≥чному ≥ каузальному аспектах ≥ можуть бути в≥дпов≥дним чином класиф≥кован≥.

ƒл¤ з'¤суванн¤ основних к≥льк≥сних характеристик втрат об'Їкт≥в арх≥тектурноњ спадщини по рег≥онах ”крањни ми визначили величину, ¤ку назвали коеф≥ц≥Їнтом втрат.  оеф≥ц≥Їнт втрат обчислюЇтьс¤ у в≥дсотках ¤к в≥дношенн¤ на¤вноњ к≥лькост≥ пам'¤ток арх≥тектури нац≥онального значенн¤ до к≥лькост≥ втрачених об'Їкт≥в арх≥тектурноњ спадщини за формулою:

  =  в х 100% :  п

де   - коеф≥ц≥Їнт втрат;

 в - к≥льк≥сть втрачених об'Їкт≥в арх≥тектурноњ спадщини;

 п - к≥льк≥сть пам'¤ток арх≥тектури нац≥онального значенн¤, що збереглис¤.

–езультати обчислень, проведених за ц≥Їю формулою стосовно кожноњ област≥ й кожного ≥сторичного рег≥ону ”крањни, зведено в таблиц≥ 1. јнал≥з цих в≥домостей дозвол¤Ї вид≥лити област≥ й рег≥они з найб≥льшими втратами (ѕолтавська область - понад 64 %; —лобожанщина - понад 45 %), а також област≥ й рег≥они з м≥н≥мальними втратами (ќдеська область - 1,39 %; ѕод≥лл¤ - 4,68 %). ¬ середньому по ”крањн≥ коеф≥ц≥Їнт втрат об'Їкт≥в арх≥тектурноњ спадщини становить трохи б≥льше 11 %.

Ќаочно рег≥ональн≥ особливост≥ втрат арх≥тектурноњ спадщини показан≥ нижче, на карт≥ 1.

«≥браний матер≥ал дозвол¤Ї зробити хронолог≥чну пер≥одизац≥ю втрат об'Їкт≥в арх≥тектурноњ спадщини ”крањни. ћи вид≥лили дл¤ цих п≥драхунк≥в так≥ основн≥ пер≥оди:

1 - до першоњ св≥товоњ в≥йни;
2 - перша св≥това в≥йна;
3 - м≥жвоЇнний пер≥од;
4 - друга св≥това в≥йна;
5 - повоЇнний пер≥од до розвалу —–—–;
6 - доба незалежноњ ”крањни.

–езультати наших п≥драхунк≥в зведен≥ в таблиц≥ 2, в ¤к≥й подан≥ не т≥льки абсолютн≥ значенн¤ к≥лькост≥ втрачених об'Їкт≥в, але й в≥дносн≥ - у в≥дсотках до загальноњ к≥лькост≥. « таблиц≥ видно, що понад половина вс≥х втрат - 63 % припадаЇ на два дес¤тил≥тт¤ - з 1919 по 1940 роки.

« ц≥Їњ таблиц≥ можна зробити ще один, дуже прикрий дл¤ нас висновок: за дес¤ть рок≥в незалежност≥ ”крањни пам'¤ток арх≥тектури (а мова йде не просто про об'Їкти, а саме про пам'¤тки арх≥тектури, ¤к≥ перебували на державному обл≥ку й п≥д охороною держави) було втрачено б≥льше, н≥ж у роки першоњ св≥товоњ в≥йни ≥ лише трохи менше, н≥ж в роки другоњ св≥товоњ в≥йни. ƒл¤ наочност≥ к≥льк≥сть втрат у р≥зн≥ хронолог≥чн≥ пер≥оди наведена на граф≥ку, що поданий нижче (таблиц¤ 3).

1	2

Ќазва: ¬трачен≥ об'Їкти арх≥тектурноњ спадщини  иЇва ≥ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (2072 прочитано)