ƒ≥ловодство > ѕравила правопису ≥ншомовних пр≥звищ та географ≥чних назв

ќсобливост≥ узгодженн¤ географ≥чних та ≤нших назв з означувальним словом в оф≥ц≥йно-д≥ловому мовленн≥

ƒл¤ уникненн¤ можливих неточностей ≥ непорозум≥нь в оф≥≠ц≥йних документах, пов≥домленн¤х, в≥йськов≥й та географ≥чн≥й л≥те≠ратур≥ не узгоджуютьс¤ з по¤снюваною родовою назвою у форм≥ непр¤мого в≥дм≥нка прикладки, що означають назви:

Ч м≥ст (м.) Ч Ќародивс¤ в м≥ст≥ ∆итомир;

Ч станц≥й (ст.) - ѕ≥д'њхали до станц≥њ ћерефа;

Ч селищ м≥ського типу (смт) - «а селищем м≥ського типу «≥ньки;

Ч с≥л (с.) Ч –одом ≥з села ћурован≥  ирил≥вц≥;

Ч вис≥лк≥в Ч ” вис≥лку √руш≥вка;

Ч аул≥в Ч ¬ињхав з аулу јгарак;

Ч озер (оз.) Ч ¬≥дпочивав на озер≥ —вит¤зь;

Ч бухт Ч  орабель вийшов ≥з бухти «олотий –≥г;

Ч застав Ч ѕ≥д заставою “иха;

Ч г≥р (г.) Ч «упинилис¤ табором на гор≥ √оверла;

Ч р≥к (р.) -  ористувалис¤ водою з р≥чки —ейм; ~ остров≥в (о-в) Ч на остров≥ ява;

Ч пустель, вулкан≥в - ” пустел≥  аракум, поблизу вулка≠на ¬езу в≥й; у

Ч республ≥к - (крањн, держав) ”чора повернувс¤ з –ес≠публ≥ки ™мен.

ѕри в≥дсутност≥ сл≥в м≥сто, село, озеро й под. назви в≥дм≥ню≠ютьс¤: Ќад≥йшли в≥танн¤ в≥д колег ≥з ќдеси.

÷е правило поширюЇтьс¤ також на назви планет, комет, ас≠тероњд≥в: –акета дос¤гла поверхн≥ планети —атурн; ¬едутьс¤ спостереженн¤ за кометою  огоутека.

Ќе узгоджуЇтьс¤ також перша частина складних географ≥ч≠них назв при творенн≥ прикметникових форм. ÷е стосуЇтьс¤ складних назв, у ¤ких:

а) друга частина Ї прикметником: Ѕ≥лгород-ƒн≥стровсь≠кий Ч Ѕ≥лгород-ƒн≥стровського р-ну;

б) друга частина Ї числ≥вником: «нам'¤нка ƒруга -«нам'¤нкодругий;

в) друга частина Ї ≥менником: Ѕ≥ла ÷ерква Ч Ѕ≥лоцерк≥в≠ський р-н, “алди- урган - “алди- урганський р-н; друга частина Ї ≥менником, що вказуЇ на м≥сце розташуванн¤ насе≠леного пункту:  алач-на-ƒону -  алачдонському р-ну.

1	2	3

Ќазва: ѕравила правопису ≥ншомовних пр≥звищ та географ≥чних назв
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (1664 прочитано)