ƒ≥ловодство > —кладноскорочен≥ слова та абрев≥атури в украњнському справочинств≥

—кладноскорочен≥ слова та абрев≥атури в украњнському справочинств≥

ƒотримуючись вимоги лакон≥чного, максимально стислого письма, п≥д час укладанн¤ д≥лових папер≥в на позначенн¤ по≠н¤ть чи значень широко користуютьс¤ системою скорочень, ¤ка розроблена й рекомендована ƒержстандартом ”крањни (ƒ—“” 3582 Ч 97), що чинний в≥д 1998 року.

ќсновн≥ правила скороченн¤:

1. —короченню п≥дл¤гають р≥зн≥ частини мови. ќдне й те саме скороченн¤ застосовуЇтьс¤ дл¤ вс≥х граматичних форм од≠ного й того самого слова, незалежно в≥д роду, числа, в≥дм≥нка й часу.

2. Ќеприпустиме одне скороченн¤ дл¤ двох р≥зних за зна≠ченн¤м сл≥в без додаткового по¤сненн¤.

3. ” скороченому слов≥ сл≥д залишати не менше н≥ж дв≥ букви, незалежно в≥д прийому, ¤кий використовуЇтьс¤. ѕ≥д час в≥дс≥канн¤ крапка ставитьс¤, а п≥д час ст¤гуванн¤ н≥.

4. —короченн¤ слова до одн≥Їњ початковоњ л≥тери припус≠каЇтьс¤ т≥льки дл¤ загальноприйн¤тих скорочень:

к. (карта), м. (м≥сто), с. (стор≥нка) та ≥н.

5. ≤менники та ≥нш≥ частини мови, кр≥м прикметник≥в ≥ д≥Їприкметник≥в, скорочують лише за на¤вност≥ њх у перел≥ку особливих випадк≥в скорочень сл≥в. ѕ≥д час скороченн¤ ≥менник≥в ураховуютьс¤ в≥дм≥нков≥ зак≥нченн¤ однини або множини:

д-р (доктор), д-ри (доктори)

м-во (м≥н≥стерство), м-ва (м≥н≥стерства) та ≥н.

6. ѕрикметники й д≥Їприкметники, що зак≥нчуютьс¤ на:

-авський -ентальний -≥льський

-адський -енький -≥нський

-ажний -ерський -≥рський

-азький -еський -≥стий

-айський -ецький -≥чий

-альний -Ївий -≥чний

-альський -ивний -кий

-аний -инський -ний

-анський -ирський -н≥й

-арський -истий -ований

-ативний -иський -овий

-атський -ицький -овськнй

-ацький -ичий -одський

-евий -ичний -ольський

-енський -≥альний -ќрський

-ельний -≥вний -ський

-ельський -≥вський -уальний

-енип -≥йний -чий

-енний -≥йський -¤ний

-енський -≥льний -¤нський

скорочують в≥дс≥канн¤м ц≥Їњ частини сл≥в.

7. ѕрикметники, що зак≥нчуютьс¤ на: -граф≥чний, -лог≥чний,

-пом≥чний, -навчий скорочують в≥дс≥канн¤м частини слова:

-аф≥чний, -ог≥чний, -ом≥чний, -авчий:

географ≥чний Ч геогр., соц≥олог≥чний Ч соц≥ол. ≥ под.

8. ѕрикметники, що утворен≥ в≥д власних ≥мен, скорочуютьс¤ в≥дс≥канн¤м частини -ський:

шевченк≥вський Ч Ўевченк≥в, франк≥вський Ч франк≥в, ≥ под.

9. ” прикметник≥в, утворених в≥д географ≥чних назв ≥ назв народ≥в (¤к в етнограф≥чному.г-так ≥ в адм≥н≥стративному значенн≥), збер≥гають найповн≥шу дл¤ розум≥нн¤ форму ско≠роченн¤:

грузинський народ Ч грузин, народ

Ѕорисп≥льський край Ч Ѕорисп≥л. край

Ћуганська область Ч Ћуган. обл. ≥ под.

якщо назви району й област≥ зб≥гаютьс¤, то вони скорочу≠ютьс¤ ≥дентично:

’арк≥вська область Ч ’арк. обл.

’арк≥вський район Ч ’арк. р-н ≥ под.

10. якщо в≥дс≥чен≥й частин≥ слова передуЇ л≥тера й або голос≠ний, то сл≥д збер≥гати наступний за ним приголосний:

кал≥йний Ч кал≥йн.

ол≥йний Ч ол≥йн.

червоний Ч червон. ≥ под.

11. якщо скороченню п≥дл¤гаЇ т≥льки одна л≥тера, то слово не скорочують:

вищий Ч вищ., але вища Ч не скорочують

учений Ч учен., але вчена Ч не скорочують

м≥ський Ч м≥ськ., але м≥ська Ч не скорочують ≥ под.

12. якщо в≥дс≥чен≥й частин≥ слова передуЇ апостроф, то сл≥д збер≥гати наступний за ним голосний ≥ приголосний:

торф'¤ний Ч торф'¤н.

слов'¤нський Ч слов'¤н, ≥ под.

13. якщо в≥дс≥чен≥й частин≥ передуЇ л≥тера ь, то скорочувати Х сл≥д на приголосний, що стоњть перед ним:

грецький Ч грец.

гуцульський Ч гуцул.

с≥льський Ч с≥л. ≥ под.

14. якщо в≥дс≥чен≥й частин≥ передуЇ подвоЇний приголосний, то скорочуване слово збер≥гаЇ один ≥з приголосних:

законний Ч закон,

≥менний Ч ≥мен,

щоденний Ч щоден. ≥ под.

15. якщо слово може скорочуватис¤ в≥дс≥канн¤м р≥зноњ к≥лькост≥ л≥тер, то в≥дс≥кають максимальну, сл≥дкуючи лише за тим, щоб не затемнювалос¤ безпосереднЇ значенн¤ скорочувано≠го слова:

експериментальний Ч експерим.,

а не експериментал., експеримент,

фундаментальний Ч фундам.,

а не фундаментал., фундамент,

граф≥чний Ч граф≥ч.

ком≥чний Ч ком≥ч.

континентальний Ч континент, ≥ под.

16. ” складних ≥менниках, що пишутьс¤ через деф≥с, в≥дс≥ка≠ють кожну складову частину або одну з них, ¤кщо ц≥ ≥менники наведено в додатку 2.

17. ” словосполученн≥ скорочують кожне слово:

видавничий в≥дд≥л Ч вид. в≥д.

допом≥жна картка Ч допом. карт.

умовний друкований аркуш Ч ум. друк. арк. ≥ под.

¬ окремих усталених словосполученн¤х слова скорочують т≥льки в склад≥ даного словосполученн¤:

без року Ч б. р.

без ц≥ни Ч б. ц.

вих≥дн≥ дан≥ Ч вих. дан.

≥ так дал≥ Ч ≥ т. д. та под.

18. ” географ≥чних назвах, що пишутьс¤ через деф≥с, в≥д≠с≥кають другу складову частину, ¤кщо вона маЇ зак≥нченн¤ -ський:

м≥сто  ам'¤нець-ѕод≥льський Ч

м.  ам'¤нець-ѕод≥л. м≥сто  орсунь-Ўевченк≥вський Ч

м.  орсунь-Ўевченк≥в. ≥ под.

ѕрим≥тка. √еограф≥чн≥ назви, що Ї складними ≥мен≠никами та пишутьс¤ через деф≥с, не п≥дл¤гають скоро≠ченню:

≤вано-‘ранк≥вськ, ћихайло-ќлександр≥вка, ќлекс≥Ївб-ƒружк≥вка та под.

19. ” складних прикметниках, що пишутьс¤ через деф≥с, в≥дс≥кають кожну складову частину або одну з них в≥дпов≥дно до загальних правил скороченн¤:

греко-католицький Ч греко-католиц.

ф≥зико-математичний Ч ф≥з.-мат.

х≥м≥ко-технолог≥чний Ч х≥м. -технол. ≥ под.

20. ” складних прикметниках, що пишутьс¤ разом, в≥дс≥ка≠ють другу частину слова в≥дпов≥дно до загальних правил ско≠роченн¤:

агрол≥сомел≥оративний Ч агрол≥сомел≥ор.

л≥согосподарський Ч л≥согосп. ≥ под.

21. ќднокор≥нн≥ прикметники та д≥Їприкметники, що в≥др≥зн¤≠ютьс¤ лише преф≥ксами, скорочуютьс¤ однаково:

карпатський Ч карпат.,

закарпатський Ч закарпат.,

прикарпатський Ч прикарпат. ≥ под.

22. ” складних словах, що пишутьс¤ разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перш≥ л≥тери сл≥в, ¤к≥ утворюють складне слово:

в≥деофонограма Ч в≥деофоногр.

д≥аф≥льм Ч дф

м≥ська державна адм≥н≥страц≥¤ Ч м≥ськдержадмгн. ≥ под.

23. ¬≥дс≥кати слово до одн≥Їњ початковоњ л≥тери не можна, окр≥м сл≥в, що наведеш в додатку 2.

24. якщо слово Ї Їдиним членом реченн¤ (у в≥домост¤х, що в≥днос¤тьс¤ до назви), його не в≥дс≥кають:

Ѕезпека життЇд≥¤льност≥: ѕ≥дручник,

а не Ѕезпека життЇд≥¤льност≥:

ѕ≥друч. Ћ≥карськ≥ рослини: —ловник-дов≥дник, ;

а не Ћ≥карськ≥ рослини: —лов. -дов≥д,;

1 але Ѕ≥олог≥¤: ѕ≥дручник дл¤ 10-го класу Ч Ѕ≥олог≥¤: ѕ≥друч. дл¤ 10-го кл.,

Ћ≥карськ≥ рослини: —ловник-дов≥дник л≥кар¤

Ћ≥карськ≥ рослини: —лов. -дов≥д, л≥кар¤.

Ћексичн≥ та граф≥чн≥ скороченн¤

Ћексичн≥ скороченн¤ (абрев≥атури) функц≥онують ¤к са≠мост≥йн≥ слова. √раф≥чн≥ ж скороченн¤ не Ї словами й викори≠стовуютьс¤ лише на письм≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д лексичних вони обо≠в'¤зково розшифровуютьс¤ та читаютьс¤ повн≥стю.

Ћексичн≥ скороченн¤ бувають дек≥лькох тип≥в:

1. ≤н≥ц≥альн≥ (абрев≥ац≥¤)Ч утворен≥ з початкових букв сл≥в, що означають пон¤тт¤; вони, у свою чергу, под≥л¤ють≠с¤ на:

а) буквен≥ Ч читаючи њх, треба вимовл¤ти букви:  Ѕ, ∆Ѕ , ’√«та≥н.;

б) звуков≥ Ч читаючи њх, вимовл¤ють звуки: «ј√—, ÷”ћ, “у-154, јн-24 та ≥н.;

в) буквено-звуков≥ (зм≥шан≥) Ч частина слова вимовл¤Їть≠с¤ за буквами, частина Ч звуками: ∆≈ , “≈÷ та ≥н.

2. —кладов≥ скороченн¤ Ч утворен≥ з частин склад≥в сл≥в: завгар, техред, л≥нкор, м≥ськком, ’арзеленбуд та ≥н.

3. „астково скорочен≥ слова Ч утворен≥ з частини або ча≠стин сл≥в ≥ повного слова: ƒонвуг≥лл¤, “атнафта, госп≠розрахунок, рембаза та ≥н.

4. ¬≥дс≥канн¤ (ус≥ченн¤): зал., зав., пом., акад., доц. та≥н.

5. “елескоп≥чн≥ скороченн¤ Ч утворен≥ з початковоњ та к≥нцевоњ частини складових сл≥в: рац≥¤ (≥з ра[д≥остан]-ц≥¤), б≥он≥ка (≥з б≥о[лог≥¤] та [електро]н≥ка) й ≥н.

6. «м≥шаного типу (комб≥нован≥): Ќƒ≤торгмаш, ’арЅ“≤ й ≥н. –озр≥зн¤ють дек≥лька тип≥в граф≥чних скорочень:

Ч крапков≥: ст., див., њм. та≥н.;

Ч деф≥сн≥: з-«, б-ка, ш-тта≥н.;

Ч ск≥снол≥н≥йн≥ (дробов≥): р/р, а/с (крапка не ставитьс¤);

Ч нульов≥ (курсивн≥) Ч на позначенн¤ ф≥зичних, метрич≠них величин, валют та ≥н. лише п≥сл¤ цифрових назв: 2 хв, 47 кг, 250 г, 400 грн та ≥н. (крапка не ставитьс¤);

Ч комб≥нован≥: п≥вд,-зах., п≥вн.-сх≥д. та ≥н.

√раф≥чн≥ скороченн¤, ¤к правило, не подвоюютьс¤, вин¤ток становл¤ть рр. (роки).

” документах припускаЇтьс¤ використанн¤ лише загально-нормативних граф≥чних скорочень, заф≥ксованих у державних стандартах та словниках.

Ќе можна перевантажувати текст граф≥чними скороченн¤≠ми, наприклад:

Ќѕ, що сталас¤ на ѕ” п≥вд. -сх≥д, м≥ськоњ –ћ— через порушенн¤ ѕ“Ѕ ≥нженером  овтуном ¬. —.

Ќе можна скорочувати:

1) ≥мена та ≥мена по батьков≥ (кр≥м:≥н≥ц≥ал≥в): не ћих. —ерг. √рушевський, а ћ. —. √рушевський (¤к вин¤ток Ч з одна≠ковими пр≥звищами: √р. “ютюнник Ч √риг≥р, бо Ї √риго≠р≥й “ютюнник);

2) псевдон≥ми:

не ∆. «анд, а ∆орж «анд

не Ћ. ”крањнка, а Ћес¤ ”крањнка

не ѕ. ћирний, а ѕанас ћирний;

3) подв≥йн≥ пр≥звища:

не Ѕ.-’ом'¤к,

а Ѕогачевська-’ом'¤к

не ∆.-—тоша, а ∆укевич-—тоша

не  . -яценко, а  учук-яценко

1

Ќазва: —кладноскорочен≥ слова та абрев≥атури в украњнському справочинств≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (992 прочитано)