≈колог≥¤ > јльтернативна енерг≥¤

јльтернативна енерг≥¤

—ьогодн≥, мабуть, кожному з нас важко у¤вити своЇ житт¤ без про¤ву будь-¤кого виду енерг≥њ. јдже ми рухаЇмось, споживаЇмо њжу, розумово працюЇмо ≥ при цьому також виробл¤Їмо енерг≥ю.

ўо ж казати про «емлю! якщо колись атомна енерг≥¤ була великим винаходом ’’ стол≥тт¤ ≥ панацеЇю, в≥д ус≥х енергетичних негаразд≥в, то зараз вона небезп≥дставно потрапила у немил≥сть.

“а ще й до того ви¤вилось, що те, чим ми користувалис¤ впродовж багатьох рок≥в, наближаЇтьс¤ до своЇњ реальноњ меж≥. јдже св≥тових запас≥в нафти та газу вистачить на б≥льше, ¤к на п≥встол≥тт¤, а вуг≥лл¤м ми покористуЇмос¤ близько 3-х стол≥ть.

“ому наука, ¤ка н≥коли не сто¤ла на м≥сц≥, знайшла ≥нш≥ джерела енерг≥њ ¤к-то в≥тер, сонце, воду ≥ нав≥ть солому. ¬и¤вилось, що св≥т не з≥йшовс¤ лише на всемогутньому атом≥. ≤ тому, зараз, де¤к≥ крањни намагаютьс¤ ¤кнайшвидше впровадити нов≥, альтернативн≥, еколог≥чно чист≥ технолог≥њ.

ƒо альтернативних, нетрадиц≥йних джерел енерг≥њ сьогодн≥ в≥днос¤ть: сон¤чне випром≥нюванн¤, енерг≥ю в≥тру, б≥омасу, г≥дроенерг≥ю малих р≥к, теплову енерг≥ю довк≥лл¤, енерг≥ю морських хвиль, термальних вод, а також теплов≥ скиди промисловост≥, ¤к≥, до реч≥ Ї досить перспективними дл¤ ефективного використанн¤ на територ≥њ ”крањни.

ј нещодавно до альтернативних вид≥в енергетики додали ще один -енерг≥ю, ¤ка виробл¤Їтьс¤ з соломи. —аме на солому сьогодн≥ припадаЇ 0,3 в≥дсотка вс≥х енергоресурс≥в, що споживаютьс¤ в ”крањн≥, хоча все-таки, доc≥, њњ надлишок в ”крањн≥ оц≥нюЇтьс¤ в майже 5 м≥льйон≥в тонн.

«а розрахунками вчених , загальний потенц≥ал використанн¤ соломи, ¤ка Ї доступним паливом дл¤ багатьох, може створити 13 тис¤ч малих теплогенеруючих потужностей. “обто, завд¤ки солом≥ ми нав≥ть можемо об≥гр≥вати квартири!

—олома, ¤к альтернативний енергонос≥й, залишаЇтьс¤ корисною перспективою не лише дл¤ нас украњнц≥в. —ьогодн≥ вона Ї одним ≥з вид≥в нетрадиц≥йних енергонос≥њв, ¤к≥ широко використовуютьс¤ у ‘ранц≥њ.
¬ир≥шити проблему енергетичноњ кризи та позбутис¤ рос≥йськоњ нафтовоњ та газовоњ залежност≥ пропонуЇ ”крањн≥ французький винах≥дник украњнського походженн¤ ∆ан-ћар≥ “ур¤нський. —конструйована ним установка, що виробл¤Ї теплову та електричну енерг≥ю, працюЇ на звичайн≥й солом≥. ќдин тюк спресованоњ соломи (350 кг) при згоранн≥ вид≥л¤Ї 108 к¬т енерг≥њ ≥ зам≥нюЇ 120 л мазуту. ÷¤ технолог≥¤ виг≥дна не лише тим, що дешевша в≥д ≥снуючих, а й еколог≥чно чиста. “акий ориг≥нальний спос≥б опаленн¤ даЇ економ≥ю енерг≥њ 10% пор≥вн¤но з газовим.

≈нергетика починаЇ под≥л¤ти крањни. ¬они дуже нагадують мен≥ людей. „астина спов≥дуЇ здоровий спос≥б житт¤ , ≥нша - н≥. “ак й крањни: частина використовуЇ та всеб≥чно п≥дтримуЇ впровадженн¤ альтернативних джерел енерг≥њ, це так≥ крањни ¤к ƒан≥¤, Ќ≥меччина, √олланд≥¤. Ќу, а ≥нш≥ крањни дотримуютьс¤ староњ традиц≥йноњ атомноњ технолог≥њ.

¬едуча ÷≥каво, ”крањна в≥дноситьс¤ до першого чи до другого прикладу? ¬ принцип≥, к≥лька в≥тр¤к≥в вже Ї в  риму та нав≥ть у Ћьв≥вськ≥й област≥, неподал≥к курортного селища —х≥дниц¤.

¬едуча ƒо реч≥, в≥трова енергетика зараз Ї найпопул¤рн≥шим видом альтернативноњ енерг≥њ у св≥т≥. ќск≥льки в≥троагрегати на сьогодн≥ Ї найдешевшими поновлювальними джерелами енерг≥њ.

¬едуча «наЇш, найрозвинут≥шою в≥тровою крањною в ™вроп≥ вважаЇтьс¤ ƒан≥¤. —аме там минулого дес¤тир≥чч¤ було встановлено б≥льше половини ус≥х в≥троагрегат≥в у ™вроп≥. «а нею йде Ќ≥меччина та √олланд≥¤.

–епортаж ќлени ƒуб

¬≥тров≥ агрегати в ”крањн≥ не новина. ¬они були широко розповсюджен≥ тут до другоњ св≥товоњ в≥йни, щоправда њх потужн≥сть не перевищувала к≥лькох к≥ловат. “од≥ р≥чне виробництво в≥троагрегат≥в ’ерсонського заводу с≥льськогосподарськоњ техн≥ки потужн≥стю до 5 к≥ловат с¤гало 2 тис¤ч на р≥к. ј по вс≥й ”крањн≥ працювало близько 6000 в≥троагрегат≥в, ¤к≥ за окремим вин¤тком були зруйнован≥.

—ьогодн≥ на украњнських п≥дприЇмствах щом≥с¤ц¤ випускаЇтьс¤ 10 турб≥н, сертиф≥кованих ƒержкомстатом ”крањни. Ќа 1 с≥чн¤ 2000 року в експлуатац≥њ знаходитьс¤ ƒонузлавська, —акська, Ќовоазовська та “рускавецька в≥тров≥ електростанц≥њ.

¬едуча: ј ¤кщо б ви жили, наприклад, в Ќ≥меччин≥, та забажали встановити у себе на даху сон¤чну батарею н≥мецького виробництва чи розм≥стити б≥л¤ своЇњ ферми в≥трову установку, то надлишок накопиченоњ енерг≥њ ви могли б нав≥ть продавати держав≥.

¬едуча: «наЇш, це ц≥кавий спос≥б п≥дзаробити, ¤кий, мабуть, був би дуже доречним саме дл¤ мешканц≥в нашоњ крањни

¬едуча ¬ еф≥р≥ програма У≈когармон≥¤Ф. ƒавай поговоримо про те, що не може не радувати жодноњ людини.

¬едуча ÷≥каво про що, адже у кожного Ї своњ причини дл¤ радост≥?

¬едуча ѕроте н≥хто, мабуть, не стане заперечувати, що сон¤чне пром≥нн¤ завжди п≥двищуЇ настр≥й нав≥ть дуже похмурим люд¤м. јдже —онце - воно не лише т≥шить нас майже щодн¤, а й даЇ досить багато енерг≥њ.

¬едуча Ќаприклад, середньор≥чна к≥льк≥сть сумарноњ сон¤чноњ рад≥ац≥њ, що надходить на 1 квадратний метр поверхн≥ в ”крањн≥ Ї в межах м≥льйон к≥ловат-годин на квадратний метр. ¬чен≥ стверджують , що цей потенц≥ал сон¤чноњ енерг≥њ Ї достатн≥м дл¤ широкого впровадженн¤ теплоенергетичного обладнанн¤ практично в ус≥х област¤х.

¬едуча «наЇш, що сьогодн≥ набираЇ оберт≥в серед нетрадиц≥йних джерел енерг≥≥?
¬и¤вл¤Їтьс¤, що за останн≥ дес¤тил≥тт¤ зб≥льшивс¤ ≥нтерес до б≥огазу ¤к у розвинутих крањнах, так ≥ в усьому св≥т≥, особливо у м≥сц¤х з теплим кл≥матом. ¬елика к≥льк≥сть б≥оустановок використовуЇтьс¤ в ≤нд≥њ, Ќепал≥, ѕ≥вденн≥й јмериц≥. ” крањнах «ах≥дноњ ™вропи ≥снуЇ понад 600 таких установок дл¤ зброджуванн¤ в≥дход≥в, призначених дл¤ пол≥пшенн¤ еколог≥чноњ ситуац≥њ. ќск≥льки маЇ значенн¤ одночасне отриманн¤ ≥ ¤к≥сного добрива, ≥ б≥огазу.

¬едуча ƒобрива, ¤к≥ отримають у б≥отехнолог≥њ, використовуютьс¤ у тепличному господарств≥. ”р¤ди де¤ких крањн та ™вропарламент прийн¤ли р≥шенн¤ про часткову компенсац≥ю витрат на буд≥вництво б≥огазових установок. «а даними англ≥йських фах≥вц≥в, одна тонна переробленого пташиного посл≥ду даЇ економ≥чний прибуток в≥д використанн¤ кормових добавок на сто фунт≥в стерл≥нг≥в.

¬едуча ј в ”крањн≥ т≥льки на великих свинарських та пташиних фермах створюЇтьс¤ близько 3 млн. тон орган≥чних в≥дход≥в переробка ¤ких може дати близько 1 млн тон палива. Ѕ≥огазов≥ установки дають добрива очищен≥ в≥д небезпечних м≥кроорган≥зм≥в та нас≥нн¤ шк≥дливих рослин . ƒл¤ свиноферм ц≥ установки звод¤тьс¤ з метою знизити ц≥ни на споруди дл¤ очищенн¤ в≥дход≥в, що забруднюють довк≥лл¤, а отриманн¤ енерг≥њ Ї поб≥чним ефектом!

¬едуча ‘ермер, за допомогою одн≥Їњ б≥огазовоњ установки може забезпечити себе прот¤гом року теплом ≥ гар¤чою водою, використовуючи б≥ов≥дходи в≥д 30-50 кор≥в або 10.000 гол≥в птиц≥.

1

Ќазва: јльтернативна енерг≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (2144 прочитано)