≈колог≥¤ > јтомна енергетика негативн≥ та позитивн≥ насл≥дки дл¤ еколог≥њ
јтомна енергетика негативн≥ та позитивн≥ насл≥дки дл¤ еколог≥њ—тор≥нка: 1/3
јтомна енергетика Ч стала технолог≥¤ ј чому, власне, атомна? Ќам що, мало чорнобильськоњ трагед≥њ? ѕриблизно так багато хто в≥дреагуЇ на заголовок ц≥Їњ статт≥. ƒавайте, однак, в≥дкинемо емоц≥њ ≥ подивимос¤ на енергетику через призму концепц≥њ сталого розвитку. ” 1987 роц≥ ом≥с≥¤ Ѕрундтланд[1] дала загальноприйн¤те на сьогодн≥ визначенн¤, сформулювавши сталий розвиток ¤к такий, що Ђзадовольн¤Ї потреби ≥ спод≥ванн¤ тепер≥шнього покол≥нн¤ та не наражаЇ на небезпеку здатн≥сть майбутн≥х покол≥нь задовольн¤ти своњ потребиї. «г≥дно з цим принципом при оц≥нц≥ сталост≥ енерговиробництва необх≥дно враховувати так≥ фактори: доступн≥сть ≥ ефективн≥сть палива; землекористуванн¤; еколог≥чн≥ насл≥дки розм≥щенн¤ в≥дход≥в; можливост≥ повторного енергетичного циклу; доступн≥сть ≥ конкурентоспроможн≥сть, включаючи сюди зовн≥шн≥ та соц≥альн≥ витрати; кл≥матичн≥ зм≥ни. ѕодивимось, чи враховуЇ ц≥ фактори атомна енергетика. ƒоступн≥сть ≥ ефективн≥сть палива. ќснова ¤дерного палива Ч уран, ¤кий, кр≥м атомноњ енергетики, не маЇ ≥ншого конструктивного застосуванн¤. ѕриродно-б≥олог≥чн≥ процеси спираютьс¤ на кисень, водень, вуглець та азот. ¬икористанн¤ урану не втручаЇтьс¤ до жодного з них ≥, таким чином, залишаЇ ц≥нн≥ ресурси дл¤ ≥нших застосувань. ”крањна маЇ власн≥ поклади урану. “акож уранов≥ родовища Ї в багатьох пол≥тично стаб≥льних крањнах. ¬еличезна к≥льк≥сть урану м≥ститьс¤ у морськ≥й вод≥. «а оц≥нками фах≥вц≥в, його св≥тових запас≥в вистачить на дек≥лька тис¤чол≥ть. ¬ид палива | ƒерево | ¬уг≥лл¤ | Ќафта | ”ран | ≈нерг≥¤, отримувана в≥д одного к≥лограма палива | 1 к¬тіг | 3 к¬тіг | 4 к¬тіг | 50 000 к¬тіг | «емлекористуванн¤. ”крањна маЇ високорозвинуте с≥льське господарство, а тому питанн¤ в≥дчуженн¤ ірунт≥в п≥д промислов≥ обТЇкти Ї вельми гострим. « наведеноњ на наступн≥й стор≥нц≥ таблиц≥ видно, що ј≈— вимагають найменшоњ площ≥ у пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими електростанц≥¤ми. “реба також зважати на те, що сон¤чна та в≥трова енерг≥њ можуть з максимальною ефективн≥стю використовуватис¤ т≥льки у м≥сц¤х ≥з спри¤тливими природними умовами (в ≥нших м≥сц¤х потр≥бн≥ велик≥ вкладенн¤ у п≥дтримуюч≥ виробнич≥ потужност≥). ” наш≥й крањн≥ так≥ умови Ї лише у п≥вденних област¤х (ћиколањвська, ’ерсонська, ќдеська) та у риму. ¬икористанн¤ б≥омаси дл¤ широкомасштабного виробництва енерг≥њ можливе т≥льки у малонаселених крањнах ≥з спри¤тливими кл≥матичними умовами. л≥мат у нас добрий, але, спр¤мовуючи свою пол≥тику землекористуванн¤ переважно на виробництво продукт≥в харчуванн¤, ”крањна не може соб≥ дозволити в≥дводити велик≥ площ≥ дл¤ вирощуванн¤ енергопостачальноњ б≥омаси. “ип електростанц≥њ | ј≈— | —он¤чна | ¬≥трова | « використан≠н¤м б≥омаси | ѕлоща в≥дчужуваних земель дл¤ 1000-мегаватноњ станц≥њ | 1Ч4 км2 | 20Ч50 км2 | 50Ч150 км2 | 4000Ч6000 км2 | ≈колог≥чн≥ насл≥дки розм≥щенн¤ в≥дход≥в. “ехнолог≥чн≥ в≥дходи електростанц≥й або упаковують у контейнери, або Ђрозс≥юютьї. ƒосить мал≥ за обТЇмами в≥дходи ¤дерноњ енергетики н≥коли не викидали в пов≥тр¤, у теплов≥й же енергетиц≥ велика частина в≥дход≥в розпорошуЇтьс¤ в атмосфер≥. ѕри цьому оксиди с≥рки й азоту зТЇднуютьс¤ з атмосферною вологою ≥ спричинюють кислотн≥ дощ≥; вуглекислий газ сьогодн≥ визнаний головною складовою парникових газ≥в; а важк≥ метали ≥ арсен (мишТ¤к) ос≥дають на ірунт. ”с≥ ц≥ шк≥длив≥ речовини ми вдихаЇмо, споживаЇмо њх разом з овочами, годуЇмо забрудненим с≥ном домашн≥х тварин, отруюючи њхнЇ молоко ≥ мТ¤со. ќкр≥м цього, треба памТ¤тати, що тод≥ ¤к р≥вень рад≥ац≥њ з часом понижуЇтьс¤ ≥ врешт≥-решт зникаЇ зовс≥м, токсичн≥ матер≥али (важк≥ метали) ≥снують в≥чно. “ип електростанц≥њ | ј≈— | ¬уг≥льна* | ќбТЇм в≥дход≥в 1000-мегаватноњ електростанц≥њ за р≥к | 20 тонн в≥дпрацьованого палива | 900 тонн SO2 4500 тонн Nќx ** 6,5 млн тонн CO2 400 тонн важких метал≥в (включаючи ртуть) ≥ небезпечних елемент≥в (включаючи арсен) | * “ут навод¤тьс¤ показники дл¤ найчист≥шоњ на сьогодн≥ вуг≥льноњ технолог≥њ. јле велика частина вуг≥льних електростанц≥й ≥ дос≥ працюЇ за Ђд≥д≥вськоюї технолог≥Їю, часто без елементарних пиловловлювач≥в. ** ћаютьс¤ на уваз≥ р≥зн≥ оксиди азоту л≥матичн≥ зм≥ни. «ростанн¤ —O2 в атмосфер≥, повТ¤зане з людською д≥¤льн≥стю, на 75% викликане спаленн¤м орган≥чного палива, а значна частина решти 25% Ч масштабним зменшенн¤м площ≥ л≥с≥в. Ќа сьогодн≥ лише ¤дерна та г≥дроенергетика Ї серйозними джерелами безвуглецевого та економ≥чного виробництва енерг≥њ. ¬ той час, ¤к росте наукове розум≥нн¤ процес≥в глобального потепл≥нн¤, треба все б≥льше спиратис¤ на джерела енерг≥њ, що не викидають до атмосфери парникових газ≥в Ц так≥ ¤к поновлюван≥ джерела[2] та атомна енерг≥¤. “ип електростанц≥њ | ј≈—* | √аз | Ќафта | ¬уг≥лл¤ | ¬икиди вуглекислого газу при виробництв≥ 1 млн к¬тіг | 1 тонна | 360Ч400 тонн | 700Ч800 тонн | 850 тонн |
Ќазва: јтомна енергетика негативн≥ та позитивн≥ насл≥дки дл¤ еколог≥њ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (3997 прочитано) |