≈колог≥¤ > ¬плив д≥¤льност≥ людини на довк≥лл¤

¬плив д≥¤льност≥ людини на довк≥лл¤

¬ умовах науково-техн≥чного прогресу значно ускладнились взаЇмов≠≥дносини сусп≥льства з природою. Ћюдина отримала можлив≥сть впливати на х≥д природних процес≥в, п≥дкорила сили природи, почала опановувати майже вс≥ доступн≥ в≥дновн≥ ≥ нев≥дновн≥ природн≥ ресурси, але разом з тим забруднювати ≥ руйнувати довк≥лл¤.

«а оц≥нкою ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ охорони здоров'¤ (¬ќќ«), ≥з б≥льш н≥ж 6 млн. в≥домих х≥м≥чних сполук практично використовуЇтьс¤ до 500 тис. сполук; ≥з них б≥л¤ 40 тис. мають шк≥длив≥ дл¤ людини властивост≥, а 12 тис. Ї токсичними.

ƒо к≥нц¤ XX в. забрудненн¤ навколишнього середовища в≥дходами, викидами, ст≥чними водами вс≥х вид≥в промислового виробництва, с≥льського господарства, комунального господарства м≥ст набуло глобального характеру ≥ поставило людство на грань еколог≥чноњ катастрофи.

¬тручанн¤ людини у природн≥ процеси р≥зко зростаЇ ≥ може спричи≠н¤ти зм≥ну режиму ірунтових ≥ п≥дземних вод у ц≥лих рег≥онах, поверхне≠вого стоку, структури грунт≥в, ≥нтенсиф≥кац≥ю ероз≥йних процес≥в, акти≠в≥зац≥ю геох≥м≥чних та х≥м≥чних процес≥в у атмосфер≥, г≥дросфер≥ та л≥тосфер≥, зм≥ни м≥крокл≥мату тощо. —учасна д≥¤льн≥сть, наприклад, буд≥≠вництво г≥дротехн≥чних споруд, шахт, рудник≥в, дор≥г, свердловин, водойм, дамб, деформац≥¤ суш≥ ¤дерними вибухами, буд≥вництво г≥гантських м≥ст, обводненн¤ ≥ озелененн¤ пустель, та ≥нш≥ повс¤кденн≥ аспекти д≥¤льност≥ людини, вже викликали значн≥ видим≥ ≥ прихован≥ зм≥нидовк≥лл¤.

¬ ≥сторичному план≥ вид≥л¤ють дек≥лька етап≥в зм≥ни б≥осфери люд≠ством, ¤к≥ ув≥нчались еколог≥чними кризами та революц≥¤ми, а саме:

Ј вплив людства на б≥осферу ¤к звичайного б≥олог≥чного виду;

Ј над≥нтенсивне полюванн¤ без зм≥н екосистем у пер≥од становленн¤ людства;

Ј зм≥ни екосистем внасл≥док процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ природн≥м шл¤хом: випасанн¤, посиленн¤ росту трав шл¤хом випалюванн¤ тощо;

Ј ≥нтенсиф≥кац≥¤ впливу на природу шл¤хом розорюванн¤ грунт≥в та вирубуванн¤ л≥с≥в;

Ј глобальн≥ зм≥ни вс≥х еколог≥чних компонент≥в б≥осфери в ц≥лому.

¬плив людини на б≥осферу зводитьс¤ до чотирьох головних форм:

1) зм≥на структури земноњ поверхн≥ (розорюванн¤ степ≥в, вирубуванн¤ л≥с≥в, мел≥орац≥¤, створенн¤ штучних водойм та ≥нш≥ зм≥ни режиму поверхневих вод тощо),

2) зм≥на складу б≥осфери, кругооб≥гу ≥ балансу тих речовин, ¤к≥ њњ складають (добуванн¤ корисних копалин, створенн¤ в≥двал≥в, викиди р≥зних речовин у атмосферу та водойми),

3) зм≥на енергетичного, зокрема теплового, балансу окремих рег≥он≥в земноњ кул≥ ≥ вс≥Їњ планети,

4) зм≥ни, ¤к≥ внос¤тьс¤ у б≥оту (сукупн≥сть живих орган≥зм≥в) внасл≥док знищенн¤ де¤ких вид≥в, руйнуванн¤ њх природних м≥сць ≥снуванн¤, створенн¤ нових пор≥д тварин та сорт≥в рослин, перем≥щенн¤ њх на нов≥ м≥сц¤ ≥снуванн¤ тощо.

ѕон¤тт¤ забрудненн¤.  ласиф≥кац≥¤ забруднень довк≥лл¤

ѕ≥д забрудненн¤м навколишнього середовища розум≥ють надходженн¤ в б≥осферу будь-¤ких твердих, р≥дких ≥ газопод≥бних речовин або вид≥в енерг≥њ (теплоти, звуку, рад≥оактивност≥ ≥ т.п.) у к≥лькост¤х, що шк≥дливо впливають на людину, тварин ≥ рослини ¤к безпосередньо, так ≥ непр¤мим шл¤хом.

Ѕезпосередньо об'Їктами забрудненн¤ (акцепторами забруднених ре≠човин) Ї основн≥ компоненти екотопу (м≥сце ≥снуванн¤ б≥отичного угру≠пованн¤):

Ј атмосфера,

Ј вода,

Ј грунт.

ќпосередкованими об'Їктами забруд≠ненн¤ (жертвами забрудненн¤) Ї складов≥ б≥огеоценозу:

Ј рослини,

Ј тварини,

Ј гриби,

Ј м≥кроорган≥зми.

¬тручанн¤ людини в природн≥ процеси в б≥осфер≥, котре викликаЇ небажан≥ дл¤ екосистем антропогенн≥ зм≥ни, можна згрупувати за наступними видами забруднень:

Ј ≥нгред≥Їнтне забрудненн¤ Ч забрудненн¤ сукупн≥стю речовин, к≥льк≥сно або ¤к≥сно ворожих природним б≥огеоценозам (≥нгред≥Їнт - складова частина складноњ сполуки або сум≥ш≥);

Ј параметричне забрудненн¤ пов'¤зане з≥ зм≥ною ¤к≥сних параметр≥в навколишнього середовища (параметр навколишнього середовища - одна з його властивостей, наприклад, р≥вень шуму, рад≥ац≥њ, осв≥тленост≥);

Ј б≥оценотичне забрудненн¤ пол¤гаЇ у вплив≥ на склад та структуру попул¤ц≥њ живих орган≥зм≥в;

Ј стац≥ально-деструкц≥йне забрудненн¤ (стац≥¤Ч м≥сце ≥снуванн¤ попул¤ц≥њ, деструкц≥¤ - руйнуванн¤) викликаЇ зм≥ну ландшафт≥в та еколог≥чних систем в процес≥ природокористуванн¤.

ƒетальн≥ше ц≥ види забруднень подано на рис.1.

–ис. 1.  ласиф≥кац≥¤ забрудненн¤ еколог≥чних систем (за √. ¬. —тадницьким та ј. ≤. –од≥оновим)

‘ах≥вц≥ по р≥зному класиф≥кують забрудненн¤ природного середовища, в залежност≥ в≥д того, ¤кий принцип беруть за основу класиф≥кац≥њ, зокрема - за типом походженн¤, за часом взаЇмод≥њ з довк≥лл¤м, за способом впливу.

«а просторовим поширенн¤м (розм≥ру охоплюючих тери≠тор≥й) забрудненн¤ под≥л¤ють на:

Ј Ћокальн≥ забрудненн¤ характерн≥ дл¤ м≥ст, значних промислових п≥дприЇмств, район≥в видобутку тих або ≥нших корисних копалин, значних тваринницьких комплекс≥в.

Ј –ег≥ональн≥ забрудненн¤ охоплюють значн≥ територ≥њ й акватор≥њ, що п≥дл¤гають впливу значних промислових район≥в.

Ј √лобальн≥ забрудненн¤ част≥ше всього викликаютьс¤ атмосферними викидами, поширюютьс¤ на велик≥ в≥дстан≥ в≥д м≥сц¤ свого виникненн¤ ≥ створюють неспри¤тливий вплив на крупн≥ рег≥они, а ≥нод≥ ≥ на всю планету.

«а силою та характером д≥њ на навколишнЇ середовище забрудненн¤ бувають:

Ј фонов≥;

Ј ≥мпактн≥ (в≥д англ. ≥мпект Ч удар; синон≥м Ч залпов≥);

Ј пост≥йн≥ (перманентн≥);

Ј катастроф≥чн≥.

«а джерелами виникненн¤ забрудненн¤ под≥л¤ють на:

Ј промислов≥ (наприклад, Sќ2);

Ј транспортн≥ (наприклад, альдег≥ди вихлоп≥в автотранспорту);

Ј с≥льськогосподарськ≥ (наприклад, пестициди);

Ј побутов≥ (наприклад, синтетичн≥ мийних засоб≥в).

«а типом походженн¤:

Ј ‘≥зичн≥ забрудненн¤ - це зм≥ни теплових, електричних, рад≥ац≥йних, св≥тлових пол≥в у природному середовищ≥, шуми, в≥брац≥њ, грав≥тац≥йн≥ сили, спричинен≥ людиною.

Ј ћехан≥чн≥ забрудненн¤ - це р≥зн≥ тверд≥ частки та предмети (викинут≥ ¤к непридатн≥, спрацьован≥, вилучен≥ з вжитку).

Ј ’≥м≥чн≥ забрудненн¤ - тверд≥, газопод≥бн≥ й р≥дк≥ речовини, х≥м≥чн≥ елементи й сполуки штучного походженн¤, ¤к≥ надход¤ть - у б≥осферу, порушуючи встановлен≥ природою процеси кругооб≥гу речовин ≥ енерг≥њ.

Ј Ѕ≥олог≥чн≥ забрудненн¤ - р≥зн≥ орган≥зми, що з'¤вилис¤ завд¤ки життЇд≥¤льност≥ людства - бактер≥олог≥чна збро¤, нов≥ в≥руси (збудники —Ќ≤ƒу, хвороби лег≥онер≥в, еп≥дем≥й, ≥нших хвороб, а також катастроф≥чне розмноженн¤ рослин чи тварин, переселених з одного середовища в ≥нше людиною чи випадково. ќск≥льки вище вже була дана характеристика де¤ких забруднювач≥в довк≥лл¤, ми мусимо зупинитис¤ на найб≥льш характерних дл¤ нашоњ держави.

ƒжерела забрудненн¤

ƒжерела забрудненн¤ дуже р≥зноман≥тн≥: серед них не т≥льки промис≠лов≥ п≥дприЇмства ≥ паливно-енергетичний комплекс, але ≥ побутов≥ в≥дходи, в≥дходи тваринництва, транспорту, а також х≥м≥чн≥ речовини, ¤к≥ людина ц≥леспр¤мовано вводить до екосистеми дл¤ захисту корисних продуцент≥в ≥ консумент≥в в≥д шк≥дник≥в, хвороб ≥ бур'¤н≥в.

—еред ≥нгред≥Їнт≥в забрудненн¤ Ч тис¤ч≥ х≥м≥чних сполук, особливо важк≥ метали та оксиди, токсичн≥ речовини та аерозол≥. –≥зн≥ джерела викид≥в можуть бути однаковими за складом ≥ характером забруднюючих речовин.

“ак вуглеводн≥ надход¤ть у атмосферу ≥ при спалюванн≥ палива, ≥ в≥д нафтопереробноњ промисловост≥, ≥ в≥д газовидобувноњ промисловост≥.

ƒжерела забруднюючих речовин р≥зноман≥тн≥ (табл. 1, рис.2), також багаточисельн≥ види в≥дход≥в ≥ характер њхнього впливу на компоненти б≥осфери. Ѕ≥осфера забруднюЇтьс¤ твердими в≥дходами, газовими викидами ≥ ст≥чними водами металург≥йних, металообробних ≥ машинобуд≥вних завод≥в. ¬еличезноњ шкоди завдають вод¤ним ресурсам ст≥чн≥ води целюлозно-паперовоњ, харчовоњ, деревообробноњ, нафтох≥м≥чноњ промисловост≥. –озвиток автомоб≥льного транспорту призв≥в до забрудненн¤ атмосфери м≥ст ≥ транспортних комун≥кац≥й важкими металами ≥ токсичними вуглеводн¤ми, а пост≥йне зростанн¤ масштаб≥в морських перевезень викликало майже повсюдне забрудненн¤ мор≥в ≥ океан≥в нафтою ≥ нафтопродуктами. ћасове застосуванн¤ м≥неральних добрив ≥ х≥м≥чних засоб≥в захисту рослин призвело до по¤ви отрутох≥м≥кат≥в в атмосфер≥, ірунтах ≥ природних водах, забрудненню б≥огенними елементами водойм, водоток≥в ≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ (н≥трати, пестициди ≥ т.п.). ѕри г≥рських розробках на поверхню земл≥ вит¤гаютьс¤ м≥льйони тонн р≥зноман≥тних, найчаст≥ше ф≥тотоксичних г≥рських пор≥д, що утворюють терикони ≥ в≥двали, що пил¤ть ≥ гор¤ть . ¬ процес≥ експлуатац≥њ х≥м≥чних завод≥в ≥ теплових електростанц≥й також утворюютьс¤ величезн≥ к≥лькост≥ твердих в≥дход≥в (недогарок, шлаки, золи ≥ т.п.), що складуютьс¤ на великих площах, вчин¤ючи негативний вплив на атмосферу, поверхнев≥ ≥ п≥дземн≥ води, грунтовий покров (пилуванн¤, вид≥ленн¤ газ≥в ≥ т.п.).

–ис.2. ƒжерела забрудненн¤ та основн≥ забруднювач≥ довк≥лл¤

“аблиц¤ 1

ƒжерела викид≥в довк≥лл¤

1	2

Ќазва: ¬плив д≥¤льност≥ людини на довк≥лл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (7039 прочитано)