≈колог≥¤ > √≥рськ≥ виробки та њх класиф≥кац≥¤

√≥рськ≥ виробки та њх класиф≥кац≥¤

√≥рськ≥ виробки (виб≥рки) - це порожнини в земн≥й кор≥, ¤к≥ утворюютьс¤ внасл≥док веденн¤ г≥рських роб≥т. √≥рську виробку обмежують поверхн≥: верхн¤ - покр≥вл¤ виробки, нижн¤ - п≥дошва виробки, боков≥ - боки виробки. ѕоверхн¤ виробки, ¤ка в процес≥ веденн¤ г≥рських роб≥т пересуваЇтьс¤ в товщ≥ пор≥д, називаЇтьс¤ вибоЇм. ¬иб≥й у пустих породах називаЇтьс¤ прох≥дницьким, а в корисн≥й копалин≥ - очисним. „астина простору виробки, ¤ка прил¤гаЇ до вибою, називаЇтьс¤ привиб≥йним простором.

—кладн≥сть процес≥в видобуванн¤ ≥з надр корисних копалин зумовлюЇ необх≥дн≥сть проходженн¤ в земн≥й кор≥ виробок р≥зноман≥тного характеру ≥ властивостей. ƒл¤ вир≥шенн¤ питань проектуванн¤, економ≥чних та ≥нших оц≥нок, буд≥вництва, експлуатац≥њ та ремонту г≥рських виробок, а њх класиф≥кують за р≥зними ознаками.

ќсновним ≥з таких ознак Ї : а) розташуванн¤ щодо денноњ земноњ поверхн≥; б) призначенн¤ на стад≥¤х освоЇнн¤ родовища; в) строк служби; г) розташуванн¤ у простор≥ по в≥дношенню до горизонтальноњ площини; д) технолог≥чн≥ функц≥њ.

«а розташуванн¤м щодо земноњ поверхн≥ г≥рськ≥ виробки под≥л¤ютьс¤ на в≥дкрит≥ ≥ п≥дземн≥.

¬≥дкрит≥ г≥рськ≥ виробки прокладають по поверхн≥ земл≥. ќтже в таких виробках в≥дсутн¤ покр≥вл¤. ƒо в≥дкритих г≥рських виробок в≥днос¤тьс¤: розв≥дувальн≥ канави, траншењ, котловини, рудоспуски, кар'Їри.

–ис. ≈лементи зал¤ганн¤ пласта.

–озв≥дувальна канава - горизонтальна, або похила в≥дкрита виробка, глибиною до 4м, ¤ка проводитьс¤ дл¤ розв≥дки родовища, стоку вод та ≥н.

“ранше¤ - горизонтальна, або похила в≥дкрита виробка ≥з поперечним перер≥зом до дек≥лькох дес¤тк≥в метр≥в, ¤ка проводитьс¤ дл¤ розв≥дки ≥ розробки корисноњ копалини.

 отловина - в≥дкрита г≥рська виробка, довжина ¤коњ сп≥врозм≥рна ≥з шириною ≥ служить дл¤ створенн¤ фронту роб≥т на уступ≥ при в≥дкрит≥й розробц≥ родовища.

–удоспуск - вертикальна, або похила закр≥плена виробка, ¤ка служить дл¤ транспортуванн¤ рудноњ маси п≥д д≥Їю власноњ ваги.

 ар'Їр - сукупн≥сть г≥рських виробок, призначених дл¤ в≥дкритоњ розробки родовища корисноњ копалини, ¤к≥ утворюють г≥рниче п≥дприЇмство.  ар'Їр дл¤ добуванн¤ вуг≥лл¤ або розсипних копалин називають розр≥зом.

ѕри в≥дкритих розробках корисних копалин можуть також використовуватись п≥дземн≥ г≥рськ≥ виробки розташован≥ в надрах земл≥ ≥ оточен≥ по периметру поперечного перетину г≥рськими породами.

—укупн≥сть п≥дземних г≥рських виробок разом ≥з наземними спорудами, ¤к≥ забезпечують добуванн¤ корисних копалин п≥дземним способом ≥ в≥двантаженн¤ њх споживачам, або на збагачувальну фабрику, утворюють г≥рниче п≥дприЇмство - рудник або шахту.

«а призначенн¤м на стад≥њ освоЇнн¤ родовища г≥рськ≥ виробки под≥л¤ютьс¤ на розв≥дувальн≥, розкриваюч≥, п≥дготовч≥, експлуатац≥йн≥, очисн≥.

–озв≥дувальн≥ виробки служать дл¤ детальноњ та експлуатац≥йноњ розв≥дки родовища. ѕ≥сл¤ завершенн¤ даноњ стад≥њ ц≥

виробки можуть переобладнуватись ≥ використовуватись ¤к розкриваюч≥, п≥дготовч≥ та експлуатац≥йн≥.

–озкриваюч≥ г≥рськ≥ виробки призначенн≥ дл¤ в≥дкритт¤ доступу ≥з поверхн≥ «емл≥ до родовища ≥ забезпеченн¤ можливост≥ проведенн¤ п≥дготовчих виробок. ¬ процес≥ освоЇнн¤ родовища розкриваюч≥ виробки використовуютьс¤ ¤к експлуатац≥йн≥.

ѕ≥дготовч≥ г≥рськ≥ виробки провод¤тьс¤ дл¤ п≥дготовки частин шахтного пол¤ до вийманн¤ корисноњ копалини.

≈ксплуатац≥йн≥ виробки призначен≥ дл¤ забезпеченн¤ комплексу роб≥т по видобуванню корисноњ копалини.

ќчисними називають виробки по безпосередньому в≥дд≥ленню в≥д масиву та видаленн¤ частин корисноњ копалини. ¬≥дд≥ленн¤ корисноњ копалини, ¤к правило, йде по одному ≥з бок≥в виробки (по вибою).

3а строком служби г≥рськ≥ виробки под≥л¤ютьс¤ на кап≥тальн≥ та некап≥тальн≥.

 ап≥тальн≥ г≥рськ≥ виробки споруджуютьс¤ на стад≥њ буд≥вництва г≥рничого п≥дприЇмства. ÷е основн≥ виробки, ¤к≥ служать впродовж всього пер≥оду розробки копалини, або його частини.

Ќекап≥тальн≥ г≥рськ≥ виробки споруджуютьс¤ в основному за рахунок витрат п≥дприЇмства . ≥ мають вузьке ≥ недовготривале призначенн¤.

«а розташуванн¤м у . простор≥ по в≥дношенню до горизонтальноњ площини г≥рськ≥ виробки под≥л¤ютьс¤ на вертикальн≥, горизонтальн≥ та похил≥.

ќсобливост≥ ≥ характеристика кожного з цих клас≥в виробок розгл¤даютьс¤ сум≥сно ≥з њх класиф≥кац≥Їю за технолог≥чними функц≥¤ми.

Ќахил виробки до горизонту впливаЇ на характер транспортуванн¤ по н≥й вантаж≥в. ¬≥д нього залежить також спос≥б проходки виробки, њњ кр≥пленн¤, обслуговуванн¤ та ремонту. ќтже функц≥ональне призначенн¤ виробки в значн≥й м≥р≥ визначаЇтьс¤ кутом њњ нахилу до горизонт}'.

«а технолог≥чними функц≥¤ми виробки под≥л¤ютьс¤ на стволи, сл≥п≥ стволи, шурфи, гезенки, свердловини, штольн≥, штреки, квершлаги, тунел≥, камери, зб≥йки, скати, похили, п≥дн¤ттЇв≥ виробки. ¬ертикальними та похилими ≥з цих виробок бувають: стволи, шурфи,

гезенки, свердловини. ≤нш≥ мають лиш вертикальне, лиш горизонтальне, або лиш похиле розташуванн¤ у простор≥.

—твол (стовбур) - це вертикальна, або похила г≥рська виробка глибиною до 1500 ≥ б≥льше метр≥в, ¤ка маЇ вих≥д на денну поверхню «емл≥.

—полученн¤ ствола ≥з земною поверхнею називаЇтьс¤ уст¤м (гирлом) ствола. Ќижн¤ частина ствола - зумпф служить дл¤ навантаженн¤ ≥ розвантаженн¤ п≥дйомних пристроњв та збиранн¤ шахтних вод. ƒл¤ розробки корисних копалин споруджують дек≥лька ствол≥в (не менше двох). ÷¤ вимога викликана необх≥дн≥стю пров≥трюванн¤ п≥дземних виробок.

—твол, по ¤кому транспортують корисну копалину ≥ людей називають головним стволом. ƒопом≥жний ствол (стволи) служать, ¤к вентил¤ц≥йн≥, а також дл¤ транспортуванн¤ вантаж≥в та в де¤ких випадках людей. ¬ентил¤ц≥йний ствол потужного г≥рничого п≥дприЇмства маЇ, ¤к правило, одне призначенн¤ - забезпеченн¤ вит¤жноњ вентил¤ц≥њ п≥дземних виробок. ”ст¤ такого ствола Ї вх≥дним каналом в≥дпов≥дноњ продуктивност≥ вентил¤тора, ¤ка визначаЇтьс¤ розрахунком потреб ус≥х п≥дземних виробок у пров≥трюван≥. якщо г≥рниче п≥дприЇмство Ї невеликоњ потужност≥ то допом≥жний ствол може бути одночасно вентил¤ц≥йним ≥ вантажним, тобто кл≥ттЇвим, або ск≥повим (¤кщо в≥н похилий).

—л≥пим стволом називають вертикальну або похилу п≥дземну виробку, ¤ка зд≥йснюЇ т≥ ж функц≥њ, що ≥ ствол, але не маЇ виходу на земну поверхню.

Ўурф - вертикальна (≥нод≥ похила) виробка невеликого поперечного перетику, глибиною 10-30м, ¤ка проводитьс¤ ≥з поверхн≥ «емл≥ та служить дл¤ розв≥дки або розробки родовища корисноњ копалини.

√езенк - вертикальна (р≥дше похила) виробка, ¤ка не маЇ виходу на земну поверхню ≥ служить дл¤ опусканн¤ вантаж≥в, людей ≥з одного п≥дземного горизонту на ≥нший, а також дл¤ пров≥трюванн¤.

—вердловина - вертикальна, похила (≥нод≥ горизонтальна) г≥рська виробка, ¤ка проводитьс¤ ≥з земноњ поверхн≥, ≥з дна водоймища, або з п≥дземноњ виробки дл¤ розв≥дувальних ц≥лей та видобуванн¤ р≥дких або газопод≥бних корисних копалин.

√≥рськ≥ виробки, ¤к≥ бувають в основному горизонтальними це штольн≥, штреки, квершлаги, тунел≥.

Ўтольн¤ (горизонтальний ствол) - п≥дземна г≥рська виробка, ¤ка маЇ вих≥д на денну поверхню «емл≥ та служить дл¤ розкритт¤ родовища корисноњ копалини, транспортуванн¤ вантаж≥в ≥ пров≥трюванн¤.

Ўтрек - горизонтальна виробка, ¤ка не маЇ виходу на денну поверхню «емл≥, проведена по прост¤ганню жили (пласта) корисноњ копалини, служить дл¤ њњ вийманн¤ ≥ транспортуванн¤.

 вершлаг - горизонтальна виробка, ¤ка не маЇ виходу на денну поверхню «емл≥, проведена по пустих породах навхрест прост¤ганню родовища. ¬икористовуЇтьс¤ дл¤ транспортуванн¤ копалини, вантаж≥в ≥ людей, пров≥трюванн¤ та водов≥дливу.

“унель - горизонтальна виробка, ¤ка маЇ два виходи на денну поверхню «емл≥ ≥ служить дл¤ тих ц≥лей, що ≥ штольн¤, або квершлаг.

√оризонтальними, або ≥з незначним похилом виробками Ї також камери ≥ зб≥йки.

 амера - п≥дземна виробка великоњ площ≥ поперечного перетину при незначн≥й довжин≥.  амера, ¤к правило, не маЇ виходу на денну поверхню «емл≥. «а призначенн¤м камери бувають службов≥, очисн≥ та зливн≥. ¬ службових камерах розташовуютьс¤ центральна п≥дземна електростанц≥¤, насосна станц≥¤, електровозне депо, компресорна станц≥¤, склад вибухових речовин, пристосуванн¤ дл¤ розвантаженн¤ породи та копалини з п≥дземних вагонеток та завантаженн¤ њх в транспортн≥ засоби дл¤ п≥д≥йманн¤ на поверхню «емл≥ та ≥н. —укупн≥сть службових камер, розташованих б≥л¤ стволу разом з допом≥жними виробками утворюють приствольний дв≥р.

ќчисна камера розташовуЇтьс¤ в товщ≥ копалини ≥ служить дл¤ в≥дд≥ленн¤ в≥д масиву та видаленн¤ корисноњ копалини.

«ливна камера - це порожнина в товщ≥ пор≥д дл¤ ст≥канн¤ п≥дземних вод, щоб в≥дкачувати њх на поверхню «емл≥. «ливна камера (зливниц¤) розташовуЇтьс¤ б≥л¤ одного ≥з вертикальних ствол≥в шахти, або рудника (в б≥льшост≥ центрального). ƒл¤ ст≥канн¤ вод до зливноњ камери вс≥ горизонтальн≥ виробки мають невеликий нахил (3∞-5∞ ) в сторону њњ розташуванн¤. Ќад зливницею споруджуЇтьс¤ пом≥ст ≥ камера дл¤ насосноњ станц≥њ.

«б≥йка - п≥дземна похила, або горизонтальна виробка, ¤ка не маЇ виходу на земну поверхню. ѕроводитьс¤ м≥ж двома стволами або штольн¤ми в процес≥ розкритт¤ родовища, його частини чи блоку.

ѕохилими п≥дземними виробками Ї бремсберги, скати, похили ≥ п≥дн¤ттЇв≥ виробки.

Ѕремсберг - похила г≥рська виробка, ¤ка не маЇ виходу на денну земну поверхню ≥ служить дл¤ транспортуванн¤ корисноњ копалини з вищого на нижн≥й горизонт.

1	2

Ќазва: √≥рськ≥ виробки та њх класиф≥кац≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (1054 прочитано)