≈колог≥¤ > √≥рськ≥ виробки

√≥рськ≥ виробки

¬ступ

—тановленн¤ незалежноњ ”крањнськоњ ƒержави, њњ економ≥чний та соц≥альний розвиток залежать, в першу чергу, в≥д розумного використанн¤ своњх природних багатств. ƒосв≥д розвинутих крањн показуЇ, що дос¤гнути прогресу матер≥ального виробництва ≥ високого р≥вн¤ добробуту в наш≥й держав≥ можливо лише завд¤ки стратег≥чно виваженому входженню њњ у св≥тову економ≥ку при ощадливому використанн≥ своњх природних ресурс≥в. ”крањна Ї одн≥Їю ≥з найбагатших крањн ™вропи на м≥неральну сировину.

ѕотужн≥ поклади зал≥зноњ руди, руд кольорових та р≥дк≥сних метал≥в, а також с≥рки, марганцю, фосфору, коксуючи марок камТ¤ного вуг≥лл¤, та ≥нших Ї сировинною базою дл¤ розвитку таких стратег≥чних галузей матер≥ального виробництва, ¤к металург≥¤, машинобудуванн¤, приладобудуванн¤, х≥м≥чна промислов≥сть, виробництво м≥неральних та орган≥чних добрив та ц≥лого р¤ду супутн≥х до згаданих галузей виробництва. ЌедостатнЇ розум≥нн¤ широкими колами фах≥вц≥в значимост≥ дл¤ держави м≥нерально-сировинних ресурс≥в та особливостей њх видобуванн¤, призводить до того, що ”крањна продовжуЇ бути лиш постачальником сировини дл¤ ≥нших крањн. ’оча в ”крањн≥, ¤к ≥ в ≥ндустр≥ально розвинутих крањнах, г≥рничо-видобувна галузь нин≥ складаЇ до 35% основних виробничих фонд≥в, вона внасл≥док цього продовжуЇ залишатись економ≥чно нерозвиненою крањною. √лобального значенн¤ при цьому набуваЇ також проблема впливу видобуванн¤ корисних копалин ≥з надр земл≥ на забрудненн¤ навколишнЇ природне середовище.

ќтже, певний обс¤г знань про корисн≥ копалини, њх видобуванн¤ потр≥бен кожному фах≥вцю, чи¤ д≥¤льн≥сть повТ¤зана ≥з землею та економ≥чним використанн¤м природних ресурс≥в. ¬веденн¤ у навчальн≥ плани цих спец≥альностей дисципл≥ни У–озробка родовищ корисних копалинФ дасть можлив≥сть майбутн≥м фах≥вц¤х б≥льш мудро ≥ ощадливо в≥дноситис¤ у своњй д≥¤льност≥ до одного ≥з найважлив≥ших вид≥в природних багатств Ц земних надр.

√≥рськ≥ виробки та њх класиф≥кац≥¤.

√≥рськ≥ виробки (виб≥рки) Ц це порожнини в земн≥й кор≥, ¤к≥ утворюютьс¤ внасл≥док веденн¤ г≥рських роб≥т. √≥рську виробку обмежують поверхн≥: верхн¤ Ц покр≥вл¤ виробки, нижн¤ Ц п≥дошва виробки, боков≥ Ц боки виробки. ѕоверхн¤ виробки, ¤ка в процес≥ веденн¤ г≥рських роб≥т пересуваЇтьс¤ в товщ≥ пор≥д, називаЇтьс¤ вибоЇм. ¬иб≥й у пустих порадах називаЇтьс¤ прох≥дницьким, а в корисн≥й копалин≥ Ц очисним. „астина простору виробки, ¤ка прил¤гаЇ до вибою, називаЇтьс¤ при виб≥йним простором.

—кладн≥сть процес≥в видобуванн¤ ≥з надр корисних копалин зумовлюЇ необх≥дн≥сть проходженн¤ в земн≥й кор≥ виробок р≥зноман≥тного характеру ≥ властивостей. ƒл¤ вир≥шенн¤ питань проектуванн¤, економ≥чних та ≥нших оц≥нок, буд≥вництва, експлуатац≥њ та ремонту г≥рських виробок, а њх класиф≥кують за р≥зними ознаками.

≈лементи зал¤ганн¤ пласта:

Qн Ц оконтурена дл¤ розробки п≥дприЇмством площа пласта;

Qn Ц проекц≥¤ площини Qн на площину паралельну до горизонту;

SN ≥ SnNн Ц л≥н≥њ перетину вертикальною площиною, проведеною по мерид≥ану.

«емл≥ в≥дпов≥дно площин Qн ≥ Qn ≥ ј¬n ≥ јвн Ц л≥н≥¤ найб≥льшого нахилу пласта до горизонту та њњ проекц≥¤ на горизонтальну площину. Qн ≥ а Ц кут пад≥нн¤; Cn Dn Ц л≥н≥¤ прост¤ганн¤ родовища, або л≥н≥¤ перетину дов≥льного горизонтаорльного площинного родовища Qn; Cн Dн Ц проекц≥¤ л≥н≥њ прост¤ганн¤ на горизонтальну площину Qн; Vn Ц азимут.

ќсновним ≥з таких ознак Ї:

а) розташуванн¤ щодо денноњ земноњ поверхн≥;

б) призначенн¤ на стад≥¤х освоЇнн¤ родовища;

в) строк служби;

г) розташуванн¤ у простор≥ по в≥дношенню до горизонтальноњ площини;

д) технолог≥чн≥ функц≥њ.

«а розташуванн¤м щодо земноњ поверхн≥ г≥рськ≥ виробки под≥л¤ютьс¤ на в≥дкрит≥ ≥ п≥дземн≥.

¬≥дкрит≥ г≥рськ≥ виробки прокладаютьс¤ по поверхн≥ земл≥. ќтже, в таких виробках в≥дсутн¤ покр≥вл¤. ƒо в≥дкритих г≥рських виробок в≥днос¤тьс¤: розв≥дувальн≥ канави, траншењ, котловани, рудоспуски, карТЇри.

–озв≥дувальна канава Ц горизонтальна, або похила в≥дкрита виробка, глибиною до 4 м, ¤ка проводитьс¤ дл¤ розв≥дки родовища, стоку вод та ≥н.

“ранше¤ Ц горизонтальна, або похила в≥дкрита виробка ≥з поперечним перер≥зом до дек≥лькох дес¤тк≥в метр≥в, ¤ка проводитьс¤ дл¤ розв≥дки ≥ розробки корисноњ копалини.

 отловина Ц в≥дкрита г≥рська виробка, довжина ¤коњ сп≥в розм≥рна ≥з шириною ≥ служить дл¤ створенн¤ фронту роб≥т на уступ≥ при в≥дкрит≥й розробц≥ родовища.

–удоспуск Ц вертикальна або похила закр≥плена виробка, ¤ка служить дл¤ транспортуванн¤ рудноњ маси п≥д д≥Їю власноњ ваги.

 арТЇр Ц сукупн≥сть г≥рських виробок, призначених дл¤ в≥дкритоњ розробки родовища корисноњ копалини, ¤к≥ утворюють г≥рниче п≥дприЇмство.  арТЇр дл¤ добуванн¤ вуг≥лл¤ або розсипних копалин називають розр≥зом.

ѕри в≥дкритих розробках корисних копалин можуть також використовуватись п≥дземн≥ г≥рськ≥ виробки розташован≥ в надрах земл≥ ≥ оточен≥ по периметру поперечного перетинку г≥рськими породами.

—укупн≥сть п≥дземних г≥рських виробок разом ≥з наземними спорудами, ¤к≥ забезпечують добуванн¤ корисних копалин п≥дземним способом ≥ в≥двантаженн¤ њх споживачам, або на збагачувальну фабрику, утворюють г≥рниче п≥дприЇмство Ц рудник або шахту.

«а призначенн¤м на стад≥њ освоЇнн¤ родовища г≥рськ≥ виробки под≥л¤ютьс¤ на розв≥дувальн≥ розкриваючи, п≥дготовч≥, експлуатац≥йн≥, очисн≥.

–озв≥дувальн≥ виробки служать дл¤ детальноњ та експлуатац≥йноњ розв≥дки родовища. ѕ≥сл¤ завершенн¤ даноњ стад≥њ ц≥ виробки можуть переобладнуватись ≥ використовуватись ¤к розкриваючи, п≥дготовч≥ та експлуатац≥йн≥.

–озкриваючи г≥рськ≥ виробки призначен≥ дл¤ в≥дкритт¤ доступу ≥з поверхн≥ «емл≥ до родовища ≥ забезпеченн¤ можливост≥ проведенн¤ п≥дготовчих виробок. ¬ процес≥ освоЇнн¤ родовища розкриваючи виробки використовуютьс¤ ¤к експлуатац≥йн≥.

ѕ≥дготовч≥ г≥рськ≥ виробки провод¤тьс¤ дл¤ п≥дготовки частин шахтного пол¤ до вийманн¤ копалини.

≈ксплуатац≥йн≥ виробки призначен≥ дл¤ забезпеченн¤ комплексу роб≥т по видобуванню корисноњ копалини.

ќчисними називають виробки по безпосередньому в≥дд≥ленню в≥д масиву та видаленн¤ частин корисноњ копалини, ¤к правило, йде по одному ≥з бок≥в виробки (по вибою).

«а строком служби г≥рськ≥ виробки под≥л¤ютьс¤ на кап≥тальн≥ та некап≥тальн≥.

 ап≥тальн≥ г≥рськ≥ виробки споруджуютьс¤ на стад≥њ буд≥вництва г≥рничого п≥дприЇмства. ÷е основн≥ виробки, ¤к≥ служать впродовж всього пер≥оду розробки копалини, або його частини.

Ќекап≥тальн≥ г≥рськ≥ виробки споруджуютьс¤ в основному за рахунок витрат п≥дприЇмства ≥ мають вузьке ≥ недовгов≥чне призначенн¤.

«а розташуванн¤м у простор≥ по в≥дношенню до горизонтальноњ площини г≥рськ≥ виробки под≥л¤ютьс¤ на вертикальн≥, горизонтальн≥ та похил≥.

ќсобливост≥ ≥ характеристика кожного з цих клас≥в виробок розгл¤даютьс¤ сум≥сно ≥з њх класиф≥кац≥Їю за технолог≥чними функц≥¤ми.

Ќахил виробки до горизонту впливаЇ на характер транспортуванн¤ по н≥й вантаж≥в. ¬≥д нього залежить також спос≥б проходки виробки, њњ кр≥пленн¤, обслуговуванн¤ та ремонту. ќтже, функц≥ональне призначенн¤ виробки в значн≥й м≥р≥ визначаЇтьс¤ кутом њњ нахилу до горизонту.

«а технолог≥чними функц≥¤ми виробки под≥л¤ютьс¤ на стволи, сл≥п≥ стволи, шурфи, щенки, свердловини, штольн≥, скати, похили, п≥дн¤ттЇв≥ виробки. ¬ертикальними ≥ похилими ≥з цих виробок бувають: стволи, шурфи, гезенки, свердловини. ≤нш≥ мають лиш вертикальне, лиш горизонтальне, або лиш похиле розташуванн¤ у простор≥.

—твол (стовбур) Ц це вертикальна, або похила г≥рська виробка глибиною до 1500 ≥ б≥льше метр≥в, ¤ка маЇ вих≥д на денну поверхню «емл≥.

—полученн¤ ствола ≥з земною поверхнею називаЇтьс¤ уст¤м (гирлом) ствола. Ќижн¤ частина ствола Ц зумпф служить дл¤ навантаженн¤ ≥ розвантаженн¤ п≥дйомних пристроњв та збиранн¤ шахтних вод. дл¤ розробки корисних копалин споруджують дек≥лька ствол≥в (не менше двох). ÷¤ вимога викликана необх≥дн≥стю пров≥трюванн¤ п≥дземних виробок.

—твол, по ¤кому транспортують корисну копалину ≥ людей називають головним стволом. ƒопом≥жний ствол (стволи) служать, ¤к вентил¤ц≥йн≥, а також дл¤ транспортуванн¤ вантаж≥в та в де¤ких випадках людей. ¬ентил¤ц≥йний ствол потужного г≥рничого п≥дприЇмства маЇ, ¤к правило, одне призначенн¤ Ц забезпеченн¤ вит¤жноњ вентил¤ц≥њ п≥дземних виробок. ”ст¤ такого ствола Ї вх≥дним каналом в≥дпов≥дноњ продуктивност≥ вентил¤тора, ¤ка визначаЇтьс¤ розрахунком потреб ус≥х п≥дземних виробок у пров≥трюванн≥. якщо г≥рниче п≥дприЇмство Ї невеликоњ потужност≥ то допом≥жний ствол може бути одночасно вентил¤ц≥йним ≥ вантажним, тобто кл≥ттЇвим, або ск≥новим (¤кщо в≥н похилий).

—л≥пим стволом називають вертикальну або похилу п≥дземну виробку, ¤ка зд≥йснюЇ т≥ ж функц≥њ, що ≥ ствол, але не маЇ виходу на земну поверхню.

Ўурф Ц вертикальна (≥нод≥ похила) виробка невеликого поперечного перетину, глибиною 10-30 м, ¤ка проводитьс¤ ≥з поверхн≥ «емл≥ та служить дл¤ розв≥дки або розробки родовища корисноњ копалини.

√езенк Ц вертикальна (р≥дше похила) виробка, ¤ка не маЇ виходу на земну поверхню ≥ служить дл¤ опусканн¤ вантаж≥в, людей ≥з одного п≥дземного горизонту на ≥нший, а також дл¤ пров≥трюванн¤.

—вердловина Ц вертикальна, похила (≥нод≥ горизонтальна) г≥рська виробка, ¤ка проводитьс¤ ≥з земноњ поверхн≥, ≥з дна водоймища, або з п≥дземноњ виробки дл¤ розв≥дувальних ц≥лей та видобуванн¤ р≥дких або газопод≥бних корисних копалин.

√≥рськ≥ виробки, ¤к≥ бувають в основному горизонтальними Ц це штольн≥, штреки, квершлаги, тунел≥.

1	2

Ќазва: √≥рськ≥ виробки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (1187 прочитано)