≈колог≥¤ > ≈колог≥¤ земноводних

≈колог≥¤ земноводних

ѕоширенн¤ та спос≥б житт¤. як холоднокровн≥ тварини з незахищеними шк≥рними покривами земноводн≥ поширен≥ здеб≥льшого у вологих троп≥ках ≥ субтроп≥ках. ѕри просуванн≥ на п≥вн≥ч ≥ п≥в≠день в≥д троп≥к≥в, а також у гори к≥льк≥сть вид≥в земноводних зменшуЇтьс¤.

јмф≥б≥њ живуть у р≥зних еколог≥чних умовах. ™ серед них водн≥ форми, ¤к≥ н≥коли не виход¤ть на сушу. ÷е переважно хвостат≥ земноводн≥ (протењ, сирени, б≥льш≥сть безлегеневих саламандр, де≠¤к≥ тритони). ƒихають вони ¤к за допомогою з¤бер, так ≥ за допо≠могою леген≥в, п≥дн≥маючись на поверхню води ≥ заковтуючи пов≥≠тр¤ (сирени, протењ). ¬ окремих представник≥в леген≥ повн≥стю зникають ≥ газообм≥н в≥дбуваЇтьс¤ кр≥зь шк≥ру або слизову обо≠лонку ротовоњ порожнини (когтистий тритон, безлегенев≥ саламан≠дри). ¬одн≥ форми мають видовжене т≥ло, довгий хв≥ст з добре розвиненим плавцем.  ≥нц≥вки ж, навпаки, розвинен≥ слабко. ” жи≠тел≥в п≥дземних водойм, ¤к, наприклад, у проте¤, зникаЇ п≥гмент у покривах ≥ редукуютьс¤ оч≥.

Ѕ≥льш≥сть амф≥б≥й ведуть нап≥вводний спос≥б житт¤ (тритони, саламандри, жаби, джерл¤нки та ≥н.). –озмножуютьс¤ ≥ розвиваю≠тьс¤ вони у вод≥; багато з цих тварин ≥ зимують у водоймах. Ѕур≥ жаби, ропухи, саламандри п≥сл¤ розмноженн¤ виход¤ть на сушу ≥ ведуть наземний спос≥б житт¤. Ѕ≥льш≥сть тритон≥в, зелен≥ жаби збер≥гають зв'¤зок ≥з водоймами ≥ п≥сл¤ розмноженн¤.

—еред земноводних Ї види, ¤к≥ б≥льшу частину свого житт¤ провод¤ть на деревах. ÷е переважно жител≥ вологих троп≥чних л≥с≥в, ¤к≥ ≥ розмножуютьс¤ на деревах, в≥дкладаючи ¤йц¤ у дупла та на велик≥ листки, де збираЇтьс¤ вода. Ќаш≥ квакш≥ ведуть де≠ревний спос≥б житт¤, але розмножуютьс¤ у водоймах. ѕо деревах лаз¤ть за допомогою округлих присосок на пальц¤х, залози ¤ких вид≥л¤ють липкий секрет.

Ќарешт≥, Ї земноводн≥, ¤к≥ ведуть п≥дземний спос≥б житт¤, рию≠чи ходи у вологому грунт≥ та рослинн≥й п≥дстилц≥. ƒо них нале≠жать майже вс≥ безног≥ амф≥б≥њ. —еред безхвостих також Ї види, здатн≥ зариватис¤ глибоко в грунт. ÷е, наприклад, жаба земл¤на, ¤ка вдень закопуЇтьс¤ на глибину до 1 м. Ѕагато земноводних використовують грунт дл¤ тимчасового перебуванн¤.

јб≥отичн≥ фактори. « аб≥отичних фактор≥в важливе значенн¤ дл¤ земноводних мають температура, волог≥сть (при виход≥ на су≠шу), х≥м≥зм води та грунту. «емноводн≥ Ч холоднокровн≥ тварини, тому температура њх т≥ла та активн≥сть залежать в≥д температури навколишнього середовища.

ќск≥льки шк≥ра земноводних гола, вони потребують значноњ вологост≥ пов≥тр¤. ѕри швидкому висиханн≥ зменшенн¤ маси на≠в≥ть на 15 % уже згубне дл¤ жаб. „астково в≥д пересиханн¤ шк≥ру захищаЇ слиз. ” ропух, ¤к≥ ведуть наземний спос≥б житт¤, шк≥ра ущ≥льнена, зрогов≥ла. ÷е знижуЇ можлив≥сть шк≥рного диханн¤, що компенсуЇтьс¤ зб≥льшенн¤м внутр≥шньоњ поверхн≥ леген≥в. ѕри недостатн≥й вологост≥ навколишнього середовища шк≥ра цих зем≠новодних вкриваЇтьс¤ тонкою сухою блискучою пл≥вочкою, ¤ка не пропускаЇ воду. ѕристосувальне значенн¤ маЇ також повед≥нка земноводних: б≥льш≥сть наземних вид≥в активн≥ у присмерку та вноч≥, коли волог≥сть пов≥тр¤ максимальна.

јмф≥б≥њ не можуть жити в солон≥й вод≥ або на засолених грун≠тах. –озчинен≥ у вод≥ сол≥ концентрац≥Їю понад 10 ∞/оо згубно впли≠вають на личинок та дорослих земноводних. ћорська вода стано≠вить нездоланну перешкоду при розселенн≥ земноводних. “ому вони не зустр≥чаютьс¤ на океан≥чних островах.

Ѕ≥отичн≥ фактори. —еред взаЇмозв'¤зк≥в амф≥б≥й з ≥ншими жи≠вими орган≥змами першочергове значенн¤ мають зв'¤зки типу во≠рогЧ жертва. Ћише личинки амф≥б≥й живл¤тьс¤ рослинною њжею (з≥скр≥бають м'¤коть ≥з рослин) ≥ детритом. ”же п≥д к≥нець личин≠кового пер≥оду вони переход¤ть на живленн¤ др≥бними водними безхребетними.

јмф≥б≥њ Ч слабо захищен≥ тварини. Ѕ≥льш≥сть при небезпец≥ на≠магаЇтьс¤ сховатис¤. ∆аба земл¤на швидко зариваЇтьс¤ у грунт, де¤к≥ саламандри при наближенн≥ ворога набувають загрозливоњ пози. ѕристосувальний характер маЇ захисне забарвленн¤. Ќай≠б≥льш ефективним захисним пристосуванн¤м Ї на¤вн≥сть в окремих земноводних отруйних залоз. ќтрута амф≥б≥й, що поширен≥ на ”крањн≥, дл¤ людини не шк≥длива. Ќадзвичайно отруйною Ї жаба кокоа розм≥рами 2Ч3 см, ¤ка водитьс¤ у  олумб≥њ. « њњ шк≥ри м≥≠сцеве населенн¤ добуваЇ отруту дл¤ стр≥л.

Ѕ≥олог≥чн≥ цикли. «емноводним властив≥ ¤к добов≥, так ≥ сезон≠н≥ б≥олог≥чн≥ цикли. ѕеребуваючи на суш≥, земноводн≥ ведуть при≠смерковий та н≥чний способи житт¤. ѕ≥д час дощу та в≥дразу п≥сл¤ нього вони стають активними ≥ вдень. ¬одн≥ форми Ч пере≠важно денн≥ тварини, хоча часто бувають активними прот¤гом до≠би, особливо у тепл≥ л≥тн≥ ноч≥.

—езонн≥ цикли в земноводних ч≥тк≥ше виражен≥ у районах ≥з р≥зкими сезонними зм≥нами умов житт¤: у пом≥рних широтах, го≠рах, нап≥впустин¤х та пустин¤х. ѕер≥од розмноженн¤ у середн≥й смуз≥ припадаЇ на весну. ƒл¤ в≥дкладанн¤ ≥кри земноводн≥ в≥дшу≠кують водойми, де вода добре прогр≥ваЇтьс¤ сонцем. ” цей пер≥од земноводн≥ окремих вид≥в зд≥йснюють м≥грац≥њ на значну в≥дстань. ќкрем≥ види амф≥б≥й ви¤вл¤ють турботу про потомство. —амка звичайного тритона ¤йц¤ загортаЇ у листок вод¤ноњ росли≠ни. —амц≥ де¤ких тритон≥в, що мають зовн≥шнЇ запл≥дненн¤, охо≠рон¤ють ≥кру. ќсобливо р≥зноман≥тн≥ форми турботи про потом≠ство у троп≥чних земноводних. ƒе¤к≥ земноводн≥ (саламандри) за≠тримують ≥кру в ¤йцевод≥ ≥ в≥дкладають њњ у воду в момент виходу личинок або ж народжують сформованих личинок.

–оль ≥ значенн¤ земноводних. ѓх охорона

”с≥ земноводн≥ корисн≥ дл¤ людини. ∆ивл¤чись безхребетни≠ми, вони пом≥тно знижують чисельн≥сть комах-шк≥дник≥в, крово≠сос≥в, переносник≥в захворювань людини ≥ тварин. —еред хвоста≠тих земноводних ”крањни найкорисн≥шим Ї тритон звичайний, чи≠сельн≥сть ¤кого досить велика. ” його харчовому рац≥он≥ перева≠жають комари (90%). ¬идовий склад корм≥в червоночеревоњ джерел¤нки св≥дчить про велику њњ користь дл¤ рибного господар≠ства. ¬она поњдаЇ ворог≥в риб: личинок бабок, вод¤них клоп≥в, плавунц≥в. ∆аби ставков≥ також знищують велику к≥льк≥сть цих комах. Ќаземн≥ жаби, ропухи поњдають шк≥дник≥в с≥льського та л≥сового господарства. ¬они активно знищують комах ≥з неприЇм≠ним запахом ≥ смаком, ¤ких не њд¤ть птахи.  ористь в≥д цих зем≠новодних зб≥льшуЇтьс¤ у зв'¤зку з тим, що живл¤тьс¤ вони вноч≥, коли комахоњдн≥ птахи неактивн≥.

Ќа основ≥ вивченн¤ будови ≥ функц≥онуванн¤ зорового анал≥≠затора жаби б≥он≥ки створили прилад ретинатрон, ¤кий на аеро≠дромах разом ≥з рад≥олокаторами даЇ змогу добре розр≥зн¤ти ру≠хом≥ об'Їкти (л≥таки), стежити за ними.

«емноводн≥ можуть завдавати ≥ де¤коњ шкоди: переносити не≠безпечн≥ захворюванн¤ (тул¤рем≥ю), поњдати мальк≥в риб (жаби озерна ≥ ставкова).

” де¤ких крањнах «ах≥дноњ ™вропи у результат≥ д≥¤льност≥ лю≠дини чисельн≥сть земноводних р≥зко скоротилась. “ому у ѕольщ≥, јнгл≥њ, ‘–Ќ та де¤ких ≥нших крањнах ц≥ тварини охорон¤ютьс¤ законом.

ќкрем≥ види стали нечисленними ≥ в наш≥й крањн≥. ѕовсюдно потребують охорони пл¤миста саламандра, жаба прудка, ропуха очерет¤на, тритони карпатський та г≥рський, ¤к≥ занесен≥ до „ер≠воноњ книги.

1

Ќазва: ≈колог≥¤ земноводних
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (1100 прочитано)