≈колог≥¤ > ≈нергозбереженн¤

≈нергозбереженн¤

≈нергозбереженн¤, впровадженн¤ нових технолог≥й,

що потребують менших затрат енерг≥њ, маЇ бути основним напр¤мом подальшого розвитку народного господарства. «а розрахунками вчених, зниженн¤ питомоњ енергом≥сткост≥ нац≥онального доходу ”крањни вдвоЇ збереже споживанн¤ енерг≥њ в 2000 р. у пор≥вн¤нн≥

з сьогодн≥шн≥м р≥внем. ≤ це завданн¤ ц≥лком реальне. Ќаприклад, у —Ўј завд¤ки велик≥й уваз≥, ¤к було прид≥лено енергозбереженню п≥сл¤ нафтовоњ кризи 1973р

споживанн¤ енергоресурс≥в за дес¤ть рок≥в п≥сл¤ кризи зменишилос¤ на к≥лька в≥дсотк≥в нор≥вн¤но з р≥внем 1973 р., валовий же сусп≥льний продукт крањни за цей пер≥од зр≥с на 25%.

ѕроте до останнього часу заклики до дбайливого, господатського використанн¤ сировини, енергоресурс≥в, ¤к≥ пер≥одично лунали в нас ≥з шпальт преси, у виступах вчених тощо, не давали бажаних результат≥в при соц≥ал≥стичному ладов≥, коли все було УнашеФ й н≥чого УмогоФ, коли виробник був в≥дчужений в≥д власност≥, ≥ у нього не було жодних стимул≥в економити ресурси, матер≥али, сировину. ƒоки земл¤ та все, що Ї на н≥й, не матиме справжнього хаз¤њна, доти заклики до економ≥њ ресурс≥в залишаЇтьс¤ Уголосом волаючого в рустел≥Ф.

ј м≥ж тим ми маЇмо величезн≥ резерви дл¤ економ≥ки. Ќаведемо де¤к≥ приклади. “ак, в б≥льшост≥ крањн св≥ту на осв≥тленн¤ витрачаЇтьс¤ близько 13% виробленоњ електроенерг≥њ, що йде на св≥тло, у 1,5 раза вищ≥, н≥ж в зах≥жних крањнах. ѕричина пол¤гаЇ в тому, що у нас переважають дуже нееконом≥чн≥ джерела св≥тла Ц лампи розжаренн¤, ¤к≥ перетворюють на св≥тло лише 5 Ц 8% енерг≥њ. ¬ розвинених же крањнах переважають люм≥несцентн≥ лампи, корисна в≥ддача ¤ких 20%, а найнов≥ших тип≥в Ц до 30%. –озрахунки св≥дчать що масове впровадженн¤ таких ламп заощадило б майже 70% електроенерг≥њ.

Ќадзвичайно багато енерг≥њ споживаж наша побутова техн≥ка. якби в≥тчизн¤н≥ телев≥зори, пральн≥ машини, пилососи тощо мали так≥ ж показники, ¤к найкращ≥ зразки св≥товоњ побутовоњ техн≥ки, економ≥ка електроенерг≥њ була б такою, що ”крањна могла б в≥дмовитис¤ в≥д 8 до 10л бензину на 100 км., тод≥ ¤к у б≥льшост≥ заруб≥жних легкових автомоб≥лей цей показник становить в≥д 4,3 до 5,9л, а шведська компан≥¤ У¬ольвоФ розробила модель, що споживаЇ всього 3,6л на 100км. Ќеважко у¤вити , ¤ку економ≥ю деф≥цитного пального мала б наша крањна, ¤кби наблизила характеристики своњх автомашин до цих показник≥в.

”крањна д≥стала у спадщину в≥д —–—– надзвичайно неефективну, енергоЇмну й матер≥алоЇмну промислов≥сть. Ќаприклад, дл¤ отриманн¤ 1т цементу ми витрачаЇмо 274 кг умовно палива, а ¤понц≥ Ц 142. ѕитом≥ затрати енерг≥њ у чорноњ металург≥њ япон≥њ на 20 Ц30% нижч≥, н≥ж у нас, причому, ¤к не парадоксально Ц головним чином за рахунок впровадженн¤ таких передових технолог≥й, ¤к безперервна розливка стал≥, сухе гас≥нн¤ коксу, утил≥зац≥¤ тепла газ≥в доменних печей. ÷≥ технолог≥й були розроблен≥ у нас, ¤понц≥ придбали л≥ценз≥њ на њх застосуванн¤ ≥ мають ≥з цього неаби¤ку вигоду, а у витчизн¤н≥й металург≥њ вони майже не впроваджен≥.-

 рупним споживачем енерг≥њ Ї с≥льське господарство. “ак≥ незграбн≥ УмастодонтиФ, ¤к трактор  -700, нелише пожирають велику к≥льк≥сть пального, а й сильно порушують грунти. ƒуже багато пального споживають наш≥ зернозбиральн≥ комбайни, ¤к≥ до того ж втрачають дуже багато зерна. ўоб отримати 1кг засоб≥в х≥м≥чного захисту рослин, треба затратити близько 4л умовного пального. Ќа гектар саду за ≥снуючих норм опаленн¤ витрачаЇтьс¤ понад 1т пального. ј м≥ж тим селекц≥онери сьогодн≥ вивели сорти ¤блунь та ≥нших плодових дерев, ст≥йк≥ до грибкових захворювань. —ад ≥з таких ¤блунь потребуЇ лише проф≥лактичноњ обробки й у три рази менше х≥м≥кат≥в.

≤нший аспект ц≥Їњ проблеми Ц морально-етичний. Ќаше марно тратне ставленн¤ до енергетичних ≥ матер≥альних ресурс≥в багало в чому викликане ставленн¤ до природи та њњ багатства ¤к до чогось такого, що призначене задов≥льн¤ти наш≥ потреби й примхи. ћало хто з людей замислюЇтьс¤ над доц≥льн≥стю такого стану речей, коли ми, не в≥дчуваючи жодних докор≥в сумл≥нн¤, викидаЇмо на см≥тнк ще зовс≥м справн≥ реч≥ заради б≥льш модних чи таких, що мають кращий дизайн. ћи оточуЇмо себе безл≥ччю маловживних, а то й зовс≥м не вживаних речей јле ж на њх виготовленн¤ витрачають дорогоц≥нн≥ ресурси , енерг≥ю. ¬с¤ система реклами побудована на цих споживацьких ≥нстинктах: нас настирливо закликають купувати все нов≥ Упрестижн≥Ф модел≥ од¤гу, автомоб≥л≥в, зуьноњ пасти тощо. ≤ багато хто весь сенс свого житт¤ вбачаЇ в гонитв≥ за новими й новими УблагамиФ. Ќ≥¤ка економ≥¤ речурс≥в ≥ енерг≥њ не допоможе ¤кщо людина не усв≥домить необх≥дн≥сть —амообмеженн¤ матер≥альних потреб ≥ задоволенн¤ натом≥сть потреб духовних, запит≥в, г≥дних ≥мен гомо сап≥Їнс.  оли видатного астронома, вченого й мудрец¤ ¬.ј.јмбарцум¤на ¤кийсь недоброзичливець запитав на лекц≥њ: Уј дл¤ чого взагал≥ потр≥бна ваша астроном≥¤?Ф той в≥дпов≥в спок≥йно: УЋюдина в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д свин≥ тим, що ≥нколи п≥дн≥маЇ голову вгору й дивитьс¤ на зор≥Ф

ƒ≥¤льн≥сть людини в≥дбувалас¤ у межах правил антропоцентричного гуман≥зму, тобто ≥дењ п≥дкоренн¤ людин≥ всього, що Ї в природ≥, ≥дењ пануванн¤ над природою. як показало житт¤, ц¤ ≥де¤ ви¤вилась хибною. «агальнолюдський ≥нтелект разом з найсучасн≥-

шою техн≥кою, незважаючи на всю могутн≥сть, нин≥ не в змоз≥ штучно керувати ≥ п≥дтримувати нормальне функц≥онуванн¤ тис¤ч екосистем б≥осфери, м≥льйони вид≥в живих ≥стот в ¤к≥й прот¤гом сотень тис¤чол≥ть еволюц≥йно виробл¤ли своњ складн≥ численн≥ взаЇмозв`¤зки (через обм≥н речовин, енрг≥њ та ≥нформац≥њ) дл¤ гармон≥йного сп≥в≥снуванн¤. ƒоведено, що людина ще не може створити еколог≥чно чистих господарств, ≥деальноњ глобальноњ соц≥осистеми з регульованою народжуван≥стю, економ≥чною й соц≥альною стаб≥льн≥стю. —учасн≥ технолог≥њ стали потужними ≥нструментом, за допомогою ¤кого людина споживаж значно б≥льше, н≥ж природа може продукувати, а також викидаЇ ≥ довк≥лл¤ таку к≥льк≥сть в≥дход≥в, ¤ку природа не в змоз≥ знешкодити.

” нас час людство переживаЇ надзвичайно важливий, критичний пер≥од своЇњ ≥стор≥њ Ц пер≥од небаченого дос≥, загрозливого дл¤ ≥снуванн¤ цив≥л≥зац≥њ зростанн¤ низки негативинх фактор≥в: деградац≥њ природи, деградац≥њ людськоњ морал≥, зростанн¤ б≥дност≥, поширенн¤ хвороб, голоду, злочинност≥, агресивност≥, зростанн¤ до критичного р≥вн¤ конфл≥кту м≥ж техносферою ≥ б≥осферою.

ƒобробут людей т≥сно пов`¤заний з≥ зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ населенн¤, розвиток господарства й станом довк≥лл¤. ”с≥ ц≥ фактори т≥сно пов`¤зан≥ м≥ж собою й жоден ≥з них не може бути зм≥нений незалежно в≥д ≥нших. ¬ажко точно визначити, що таке добробут людини, але прийн¤то вважати, що найважлив≥шим його складовим

Ї здоров`¤ й матер≥альне забезпеченн¤. Ќезаперечним фактом не лише дл¤ вчених, але й дл¤ широких мас населенн¤ Ї те, що наш добробут, наше здоров`¤ повн≥стю залежить в≥д здатност≥ природи ≥ природного середовища, в ¤кому ми проживаЇмо, в≥д ¤кост≥ пов≥тр¤, ¤ким ми дихаЇмо, њж≥ ≥ води, ¤к≥ ми споживаЇмо, в≥д здатност≥ природи самоочищуватись ≥ самов≥дновлюватись. “ому збереженн¤ чистого довк≥лл¤, активно функц≥онуючоњ б≥осфери Ц це гарант≥¤нашого здоров`¤, здоров`¤ наших нащадк≥в, гарант≥¤ добробуту.

1

Ќазва: ≈нергозбереженн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (815 прочитано)