јстроном≥¤, ав≥ац≥¤, космонавтика > —онце - найближча зор¤

ѕл¤ми Ч нест≥йк≥ утворен≠н¤.  ≥льк≥сть ≥ форма њх на —он≠ц≥ весь час зм≥нюютьс¤, (мал. 70). «вичайно сон¤чн≥ пл¤ми з'¤вл¤ютьс¤ групами.

Ѕ≥л¤ краю сон¤чного диска навколо пл¤м видно св≥тл≥ утворенн¤, ¤к≥ майже непо≠м≥тн≥, коли пл¤ми близьк≥ -до центра сон¤чного диска. ÷≥ утво≠ренн¤ називаютьс¤ факелами. ¬они набагато контрастн≥ш≥ ≥ њх видно по всьому диску, ¤кщо —онце фотографувати не в б≥лому св≥тл≥, а в промен¤х, що в≥дпов≥дають спектральним л≥н≥¤м водню, ≥он≥зованого кальц≥ю та де¤ких ≥нших елемент≥в. “ак≥ фотогра≠ф≥њ називаютьс¤ с п е к т р о г е л ≥ о г р а м а м й. «а ними вивчають структуру верхн≥х шар≥в сон¤чноњ атмосфери ≥ найчаст≥ше хромо≠сфери.

 ≥льк≥сть активних д≥л¤нок ≥ груп пл¤м на —онц≥ пер≥одично зм≥нюЇтьс¤ з часом у середньому прот¤гом приблизно 11 рок≥в. ÷е ¤вище називаЇтьс¤ циклом сон¤чноњ активност≥. Ќа початку циклу пл¤м майже немаЇ, пот≥м њх к≥льк≥сть зб≥льшу≠Їтьс¤ спочатку далеко в≥д екватора, а пот≥м дедал≥ ближче до нього. „ерез к≥лька рок≥в настаЇ максимум к≥лькост≥ пл¤м, або, ¤к кажуть, максимум сон¤чноњ активност≥, а п≥сл¤ нього Ч спад.

√оловною особлив≥стю пл¤м, а також факел≥в Ї на¤вн≥сть м'агн≥тних пол≥в. ” пл¤мах ≥ндукц≥¤ магн≥тного пол¤ велика й до≠с¤гаЇ ≥нколи 0,4 Ч 0,5 “л, у факелах магн≥тне поле слабше.

як правило, у груп≥ пл¤м Ї дв≥ особливо велик≥ пл¤ми Ч одна на зах≥дному, друга на сх≥дному боц≥ групи, що мають протилежну магн≥тну пол¤рн≥сть под≥бно до двох полюс≥в п≥дковопод≥бного магн≥ту.

ћагн≥тн≥ пол¤ в≥д≥грають дуже важливу роль у сон¤чн≥й атмосфе≠р≥, значно впливаючи на рух плаз≠ми, њњ густину й температуру. «окрема, зб≥льшенн¤ ¤скравост≥ фотосфери у факелах ≥ значне њњ зменшенн¤ (до 10 раз) в област≥ пл¤м спричин¤ютьс¤ в≥дпов≥дно посиленн¤м конвективних рух≥в у слабкому магн≥тному пол≥ й вели≠ким њх послабленн¤м при б≥льш≥й ≥ндукц≥њ магн≥тного пол¤.

ѕл¤ми здаютьс¤ чорними лише за контрастом з гар¤ч≥шою ≥ тому ¤скрав≥шою фотосферою. “емпе≠ратура пл¤м становить близько 3700  , тому в спектр≥ пл¤ми Ї ему-, ги поглинанн¤ найпрост≥ших двох≠атомних молекул: —ќ, “≥ќ, —Ќ, —N та ≥н., ¤к≥ в гар¤ч≥ш≥й фотосфер≥ розпадаютьс¤ на атоми.

’ромосфера над факелами ¤с≠крав≥ша завд¤ки б≥льш≥й темпера≠тур≥ й густин≥. ѕ≥д час значних зм≥н, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в групах пл¤м, у невелик≥й д≥л¤нц≥ ≥нколи виникають хромосферн≥ спалахи: раптово, за ¤кихось 10Ч15 хв, ¤скрав≥сть хромосфери дуже зб≥льшуЇтьс¤, викидаютьс¤ згуст≠ки газу, прискорюютьс¤ потоки гар¤чоњ плазми. ≤нколи де¤к≥ за≠р¤джен≥ частинки прискорюютьс¤ до дуже великих значень енерг≥њ. ѕотужн≥сть сон¤чного рад≥овипром≥нюванн¤ при цьому звичайно зб≥льшуЇтьс¤ в м≥льйони раз (сплески рад≥овипром≥нюванн¤). ” корон≥ спостер≥гаютьс¤ ще гранд≥озн≥ш≥ за розм≥рами ак≠тивн≥ утворенн¤ Ч протуберанц≥. ÷е надзвичайно р≥зноман≥тн≥ за формою ≥ характером свого руху хмари густ≥ших газ≥в пор≥вн¤но з речовиною корони (мал. 71). ‘орма протуберанц≥в та њхн≥й рух пов'¤зан≥ з магн≥тними пол¤ми, що проникають з фотосфери в корону.

4. —он¤чно-земн≥ зв'¤зки. —онце дуже впливаЇ на ¤вища, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ на «емл≥. …ого короткохвильове випром≥нюванн¤ зумовлюЇ важлив≥ ф≥зико-х≥м≥чн≥ процеси у верхн≥х шарах атмо≠сфери. ¬идим≥ й ≥нфрачервон≥ промен≥ Ї основними Ђпостачальни≠камиї тепла дл¤ «емл≥. ” р≥зних крањнах св≥ту, в тому числ≥ й у нас, ведутьс¤ роботи щодо ширшого використанн¤ сон¤чноњ енерг≥њ

дл¤ господарських ≥ промисло≠вих ц≥лей (виробленн¤ електро≠енерг≥њ, опаленн¤ будинк≥в та ≥н.). ” майбутньому викорис≠танн¤ енерг≥њ пр¤мого сон¤ч≠ного випром≥нюванн¤ неминуче зросте.

—онце не лише осв≥тлюЇ й з≥гр≥ваЇ «емлю. ¬и¤ви сон¤чноњ активност≥ супровод¤тьс¤ ц≥лим р¤дом геоф≥зичних ¤вищ. ѕо≠токи зар¤джених частинок, при≠скорен≥ п≥д час спалах≥в, впли≠вають на магн≥тне поле «емл≥ й спричин¤ють магн≥тн≥ бур≥, ¤к≥ спри¤ють проникненню за≠р¤джених частинок у нижч≥ шари атмосфери, в≥д чого й виникають пол¤рн≥ с¤йва.  о≠роткохвильове випром≥нюванн¤ —онц¤ посилюЇ ≥он≥зац≥ю верх≠н≥х шар≥в земноњ атмосфери (≥оносфери), що дуже впливаЇ на умови поширенн¤ рад≥о≠хвиль, ≥нод≥ порушуючи рад≥о≠зв'¤зок. ¬и¤вилос¤, що активн≥ процеси на —онц≥, впливаючи на атмосферу й магн≥тне поле «емл≥, опосередковано д≥ють ≥ на складн≥ процеси орга≠н≥чного св≥ту Ч ¤к тваринного, так ≥ рослинного. ÷≥ впливи та њх механ≥зм у наш час до≠сл≥джують учен≥.

1	2

Ќазва: —онце - найближча зор¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (2358 прочитано)