≈колог≥¤ > «абрудненн¤ вод св≥тового океану

«абрудненн¤ вод св≥тового океану

—тан вод —в≥тового океану сьогодн≥ викликаЇ велику тривогу. …ого забруднюють переважно р≥чками, з ¤кими щор≥чно надхо≠дить понад 320 млн т солей зал≥за, 6,5 млн т фосфору та ≥н. ƒу≠же багато забруднень потрапл¤Ї в океани ≥ з атмосфери: 200 тис. т свинцю, 1 млн т вуглеводн≥в, 5 тис. т ртут≥ тощо. Ѕлизько третини м≥неральних добрив, що внос¤тьс¤ в грунт, вимиваЇтьс¤ з нього дощовими водами й виноситьс¤ р≥ками в мор¤ й океани; лише азоту й фосфору таким шл¤хом потрапл¤Ї в —в≥то≠вий океан близько 62 млн т на р≥к. ÷≥ речовини викликають бурхливий розвиток де¤ких однокл≥тинних водоростей, що вже не раз спричин¤ло так зван≥ Ђчервон≥ припливиї (хоча кол≥р води при цьому буваЇ й жовтим, ≥ синьо-зеленим, в залежност≥ в≥д виду водорост≥). ” Ђп≥дживлен≥йї н≥тратами й фосфатами морськ≥й вод≥ ц≥ рослини надзвичайно швидко розмножуютьс¤, утворюючи по≠декуди на поверхн≥ води г≥гантськ≥ Ђковдриї товщиною до 2 м ≥ площею в багато квадратних к≥лометр≥в. “ака ковдра д≥Ї ¤к прес, що душить у мор≥ все живе. √инучи, водорост≥ опускаютьс¤ на дно, де починають гнити, поглинаючи увесь кисень з води. ÷е викликаЇ загибель донних орган≥зм≥в.

ƒо найб≥льш шк≥дливих забруднювач≥в —в≥тового океану нале≠жать нафта й нафтопродукти, њх щор≥чно потрапл¤Ї сюди 5Ч 10 млн т, головним чином в результат≥ втрат при добуванн≥ нафти з морських родовищ, авар≥й танкер≥в, берегового стоку тощо. “ак, внасл≥док авар≥њ танкера Ђ≈кссон валд≥зї, що ставс¤ в 1990 р. поблизу јл¤ски, в море потрапило 40 тис. т нафти. ¬еличезн≥ нафтов≥ пл¤ми були рознесен≥ морськими теч≥¤ми й в≥т≠ром далеко в≥д м≥сц¤ авар≥њ, забруднивши значн≥ д≥л¤нки узбе≠режж¤, спричинивши загибель тис¤ч тюлен≥в, морських птах≥в, риби тощо. ј в 1991 р. внасл≥док в≥йни м≥ж  увейтом та ≤раком (в≥домоњ ¤к операц≥¤ ЂЅур¤ в пустел≥ї) нафта з п≥д≥рваних танке≠р≥в ≥ нафтопровод≥в вкрила 1550 км поверхн≥ ѕерськоњ затоки ≥ 450 км береговоњ смуги, де загинула велика к≥льк≥сть морських черепах, дюгон≥в, птах≥в, краб≥в та ≥нших тварин.

Ќафтова пл≥вка на поверхн≥ мор¤ пригн≥чуЇ життЇд≥¤льн≥сть морського ф≥топланктону, що Ї одним ≥з головних постачальник≥в кисню в земну атмосферу, порушуЇ тепло- ≥ вологообм≥н м≥ж океаном ≥ атмосферою, губить мальк≥в риб ≥ ≥нших морських орган≥зм≥в.

ћор¤ й океани забруднюютьс¤ також твердими в≥дходами Ч промисловими й побутовими, њх в —в≥товому океан≥ накопичилось вже понад 20 млн т. Ѕ≥льш≥сть ≥з них м≥ст¤ть сполуки важких метал≥в та ≥нш≥ шк≥длив≥ речовини, що згубно д≥ють на морську фауну й флору. ¬ —в≥товий океан потрапила велика к≥льк≥сть рад≥оактивних речовин внасл≥док випробувань атомноњ зброњ, ро≠боти атомних реактор≥в в≥йськових п≥дводних човн≥в ≥ криголам≥в, скиданн¤ контейнер≥в з в≥дходами атомних електростанц≥й тощо. «агальна к≥льк≥сть рад≥оактивност≥, принесеною людиною в —в≥то≠вий океан, становить 1,5-109  ≥, в той час ¤к п≥д час чорнобильсь≠коњ авар≥њ в атмосферу було викинуто 5-107 ≥, тобто в «ќ раз менше.

Ќайб≥льше забрудненн¤ —в≥тового океану в≥дбуваЇтьс¤ в його м≥лководн≥й прибережн≥й зон≥. Ўельф океану Ч це райони, де б≥льш≥сть морських орган≥зм≥в проводить значну частину свого

житт¤; до того ж саме тут м≥льйони рибалок заробл¤ють соб≥ на житт¤, а ще б≥льша к≥льк≥сть людей в≥дпочиваЇ.

ѕроблема захисту —в≥тового океану нин≥ стала одн≥Їю з най≠актуальн≥ших, вона стосуЇтьс¤ вс≥х крањн, нав≥ть тих, що не мають безпосереднього виходу до океану. « огл¤ду на це ќќЌ розроблено й прийн¤то к≥лька важливих угод, що регулюють судноплавство, рибальство, добуванн¤ корисних копалин ≥з морських родовищ тощо. Ќайб≥льш в≥домою з них Ї угода, п≥дписана б≥льш≥стю крањн св≥ту в 1982 р., що д≥стала назву Ђ’арт≥¤ мор≥вї.

«абрудненн¤ атмосфери

ќсновними ≥ найб≥льш д≥йовими методами боротьби з забрудненн¤ми атмосфери е економ≥чн≥. ¬ багатьох розвинених крањнах д≥Ї продумана система заохочувальних i заборонних заход≥в, ¤к≥ допомагають уникнути забруднень. ‘≥рми, що впроваджують безв≥дх≥дн≥ технолог≥њ, нов≥тн≥ системи очисних ф≥льтр≥в тощо, отримують значн≥ податков≥ п≥льги, що даЇ њњ переваги над конку≠рентами. ” той же час т≥ ф≥рми, що забруднюють атмосферу,

«мушен≥ платити дуже велик≥ податки и штрафи. ” багатьох крањнах, кр≥м державних сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чних служб, за станом атмосфери сл≥дкують також численн≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ (Ђзелен≥ї товариства). ” Ўвейцар≥њ, наприклад, власник фаб≠рики може отримати таке пов≥домленн¤: Ђ¬аша фабрика забруд≠нюЇ пов≥тр¤ понад встановлен≥ норми. якщо ¬и не встановите очисних ф≥льтр≥в i не л≥кв≥дуЇте забрудненн¤, наша еколог≥чна орган≥зац≥¤ розпочне в прес≥ кампан≥ю проти Baшоњ продукц≥њ, в результат≥ чого збитки Baшоњ ф≥рми перевищать т≥ витрати, ¤к≥ ¬ам потр≥бн≥ дл¤ встановленн¤ системи очищенн¤ї. як правило, так≥ попередженн¤ д≥ють дуже ефективно, оск≥льки отримати ¤рлик забруднювача природного серед свища в ц≥й крањн≥ р≥вноц≥нно швидкому економ≥чному краху Ч н≥хто не буде купувати продукц≥њ Ђбрудноњї ф≥рми.

¬елике значенн¤ маЇ виховна и просв≥тницька робота. ¬ т≥й же Ўвейцар≥њ д≥т¤м ≥з самого раннього в≥ку по¤снюють, що дл¤ њxньоњ крањни, де нема практично таких корисних копалин, чисте пов≥тр¤, чист≥ озера ≥ р≥ки Ї основним нац≥ональним багатством. ¬с≥м в≥дом≥ г≥рськ≥ швейцарськ≥ курорти з њхн≥м кришталево-чистим пов≥тр¤м, сл≥пучо-б≥лими лижними трасами, небесною блакиттю г≥рських озер.  ожний швейцарець ≥з молоком матер≥ сприймаЇ любов до своЇњ прекрасноњ крањни, !≥ дл¤ нього блюзн≥рством Ї сама нав≥ть думка про те, що можна заз≥хати на цю красу и чистоту.

≤снують також орган≥зац≥йн≥, технолог≥чн≥ й ≥нш≥ засоби боротьби з забрудненн¤ми атмосфери.

1. «меншенн¤ к≥лькост≥ “≈— за рахунок буд≥вництва б≥льш потужних, забезпечених нов≥тн≥ми системами очищенн¤ и утил≥зац≥њ (корисного використанн¤) газових ≥ пилових викид≥в. як в≥домо, одна потужна “≈— забруднюЇ пов≥тр¤ менше, н≥ж сотн¤ котелень тiЇњ ж сумарноњ потужност≥. √ази, що виход¤ть ≥з топок “≈—, перш н≥ж потрапити в атмосферу, очищаютьс¤ в спец≥альних установках. ƒе¤к≥ крањни нав≥ть мають з цього економ≥чну вигоду. Ќаприклад, ‘ранц≥¤ забезпечуЇ своњ потреби в с≥рчан≥й кислот≥ за рахунок SC-2, що вловлюЇтьс¤ з в≥дх≥дних газ≥в и TEC (власних родовищ с≥рки, з ¤коњ в наших крањнах виготовл¤Їтьс¤ с≥рчана кислота, у ‘ранц≥њ нема).

2. ќчищенн¤ вуг≥лл¤ до його надходженн¤ в топки “≈— в≥д п≥риту (с≥рчаного колчедану, FeS2). ÷е стаЇ дедал≥ необх≥дн≥шим у зв'¤зку з надходженн¤м в топки “≈— вуг≥лл¤ чимраз нижчоњ ¤кост≥ з≥ значним вм≥стом п≥риту. ≈фективне очищенн¤ вуг≥лл¤ зменшуЇ вм≥ст с≥рчаних окисл≥в у димах “≈— на 98Ч99 %.

3. «амша вуг≥лл¤ та мазуту дл¤ “≈— еколог≥чно чист≥шим паливом Ч газом. “≈—, що працюють на природному газ≥, кр≥м —ќ2 ≥ окисл≥в азоту (останн≥ теж можна вловити з диму), не викидають в пов≥тр¤ шк≥дливих газ≥в.

4. –егулюванн¤ двигун≥в внутр≥шнього згор¤нн¤ в автомоб≥л¤х, установка на них спец≥альних катал≥затор≥в, що нейтрал≥зують чадний газ до —ќ2, зам≥на шк≥дливого етильованого бензину (¤кий забруднюЇ пов≥тр¤ свинцем) на еколог≥чно менш шк≥дливий.

5. ќзелененн¤ м≥ст ≥ селищ.

6. ѕравильне плануванн¤ житлових ≥ промислових район≥в у межах м≥ста. ѓх треба розташовувати ¤комога дал≥ один в≥д одного, а м≥ж ними обов'¤зково створювати зони зелених насаджень, а автомоб≥льн≥ траси з напруженим рухом (особливо вантаж≥вок) планувати за межами житлових район≥в.

7. ¬икористанн¤ звукопоглинаючих матер≥ал≥в при буд≥вництв≥ житлових ≥ промислових будинк≥в.

8. ѕроведенн¤ Ћ≈ѕ за межами с≥л ≥ м≥ст.

1

Ќазва: «абрудненн¤ вод св≥тового океану
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (1772 прочитано)