≈колог≥¤ > «она небезпеки та њх захисн≥ засоби

«она небезпеки та њх захисн≥ засоби

ќсобливе м≥сце у забрудненн≥ оточуючого середовища займаЇ рад≥оактивне забрудненн¤.

„орнобильська катастрофа стала насл≥дком рад≥оактивного забрудненн¤ територ≥њ ”крањни, Ѕ≥лорус≥ та –ос≥њ. «агальна площа рад≥оактивного забрудненн¤ становить понад «ќ тис. кв. км.

¬ипаданн¤ рад≥оактивних речовин простежувалос¤ ≥ у державах «ах≥дноњ ™вропи, п≥двищивс¤ рад≥оактивний фон у —кандинав≥њ, япон≥њ та —Ўј.

„ерез 15 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ катастрофи в „орнобил≥ у ¬елик≥й Ѕритан≥њ, ¤ка, здавалось би, далеко розташована в≥д ”крањни, було ви¤влене надзвичайно велике забрудненн¤ рослинност≥ рад≥оактивними опадами, а також великий вм≥ст цез≥ю у м'¤с≥ овець.

—л≥д зазначити, що атомна енергетика в даний час Ї еколог≥чно чист≥ша ≥ дешевша, н≥ж теплова. ” розвинутих крањнах вона забезпечуЇ в≥д 15 до 70 в≥дсотк≥в ус≥Їњ електроенерг≥њ, що виробл¤Їтьс¤ (‘ранц≥¤ Ч 70 в≥дсотк≥в, —Ўј Ч 17, Ўвец≥¤ Ч 50,  анада Ч 15 в≥дсотк≥в). ќднак у раз≥ авар≥њ атомн≥ станц≥њ становл¤ть дуже серйозну небезпеку дл¤ людей ≥ оточуючого середовища. «а час експлуатац≥њ ј≈— у св≥т≥ сталис¤ три значн≥ авар≥њ: 1961 р≥к Ч в јйдахо-‘олс≥ (—Ўј); 1979 р≥к Ч на ј≈— Ђ“римайл-јйлендї у √арисберз≥ (—Ўј), 1986 р≥к Ч „орнобильська ј™—. јвар≥њ на ј≈— мають значн≥ в≥дм≥нност≥ в≥д ¤дерних вибух≥в. ¬они в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д ¤дерних вибух≥в б≥льшою тривал≥стю викид≥в, що зм≥нюЇ напр¤мок поток≥в пов≥тр¤них мас. “ому практично не маЇ можливост≥ прогнозувати розм≥ри зон ураженост≥.

–ад≥оактивне забрудненн¤ оточуючого середовища д≥Ї на людину шл¤хом зовн≥шнього та внутр≥шнього опром≥ненн¤.

«овн≥шнЇ опром≥ненн¤ Ч це опром≥ненн¤ за рахунок рад≥оактивного забрудненн¤ м≥сцевост≥. ¬оно п≥дл¤гаЇ контролю ≥ залежить в≥д р≥вн¤ рад≥ац≥њ на м≥сцевост≥. ¬насл≥док чорнобильськоњ катастрофи на територ≥њ ”крањни рад≥ац≥Їю забруднен≥ м≥сцевост≥ 12 областей, 86 адм≥н≥стративних район≥в, 2311 населених пункт≥в, де загалом мешкаЇ близько 2 млн. 600 тис. жител≥в, у тому числ≥ Ч 600 тис. д≥тей. «абруднено рад≥онукл≥дами ≥ понад 7 млн. гектар≥в земл≥, серед ¤ких 3 млн. га с≥льськогосподарських уг≥дь та 2 млн. л≥сових масив≥в. ¬икид рад≥онукл≥д≥в унасл≥док вибуху реактора негативно вплинув на здоров'¤ населенн¤ ”крањни. ¬ результат≥ потрапл¤нн¤ рад≥оактивних речовин в орган≥зм у багатьох людей була уражена щитовидна залоза, виникла променева хвороба. Ќин≥ спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до зб≥льшенн¤ онколог≥чних захворювань, захворювань ендокринноњ системи, систем кровооб≥гу, травленн¤, а також захворювань, пов'¤заних з ≥мунною системою. ¬ зв'¤зку з тим, що в продуктах викиду перевагу мають довгоживуч≥ рад≥онукл≥ди Ч цез≥й-137 (30 рок≥в), стронц≥й-90 (28 рок≥в), плутон≥й-239 (20000 рок≥в), зараженн¤ буде тривалим. ¬ерховна –ада ”крањни ухвалила «акон, ¤кий визначаЇ чотири зони рад≥оактивного забрудненн¤.

1. «она пер≥одичного рад≥оактивного контролю (низьке забрудненн¤, 0,5 Ч 1  ≥/км2). ƒозволено збиранн¤ гриб≥в, ¤г≥д, л≥карських рослин, а також загот≥влю деревини без обмежень. ѕолюванн¤, рибальство у природних водоймах ≥ р≥чках дозвол¤Їтьс¤ в≥дпов≥дно до правил, що д≥ють на територ≥њ ”крањни, з обов'¤зковою перев≥ркою м'¤са ≥ риби на вм≥ст у них рад≥оактивних речовин. ” п≥дсобних господарствах н≥¤ких обмежень щодо год≥вл≥ та утриманн¤ с≥льськогосподарських тварин ≥ птиц≥ не запроваджуЇтьс¤.

2. «она посиленого рад≥оактивного контролю (середнЇ забрудненн¤, 1Ч5  ≥/км2). ƒозволено збиранн¤, загот≥влю гриб≥в, ¤г≥д, л≥карських рослин ≥ с≥на з обов'¤зковим попередн≥м дозиметричним контролем. «агот≥вл¤ деревини ≥ використанн¤ продукт≥в њњ переробки проводитьс¤ без обмежень. ” п≥дсобних господарствах рекомендуЇтьс¤ пер≥одичний виб≥рковий контроль м'¤сних ≥ молочних продукт≥в, корм≥в.

3. «она гарантованого добров≥льного в≥дселенн¤ (високе забрудненн¤, 5Ч15  ≥/км2). ” ц≥й зон≥ загот≥влю гриб≥в, ¤г≥д, хвойноњ лапини ≥ виробництво хвойно-в≥там≥нного борошна заборонено.

Ќеобх≥дний особливий режим с≥льського господарства: обмежене землекористуванн¤ (скороченн¤ р≥льництва, зменшенн¤ оброб≥тку земель), переспец≥ал≥зац≥¤ товарного с≥льського господарства та нас≥нництва, вирощуванн¤ техн≥чних культур (льон ≥ ≥нше), розвиток тваринництва, ≥нтенсивне кон¤рство тощо.

¬ипас худоби на л≥сових пасовищах ц≥Їњ зони зд≥йснюЇтьс¤ при дос¤гненн≥ висоти травостою не менше 10 см. ѕри щ≥льност≥ забрудненн¤ понад 15  ≥/км2 загот≥вл¤ деревини допускаЇтьс¤ т≥льки у зимовий час ≥ при на¤вост≥ сн≥гового покриву. ¬икористанн¤ деревини ¤к палива, загот≥вл¤ пнЇвого смолу ≥ дьогтю заборонен≥. «аборонено випасати молочну, м'¤сну худобу, а заготовл¤ти с≥но дозвол¤Їтьс¤ т≥льки ¤к корм дл¤ робочих коней. ¬икористанн¤ гною ¤к добрива заборонено.

4. «она в≥дчуженн¤ (надзвичайно високе забрудненн¤). ÷е досл≥дницький пол≥гон дл¤ боротьби ≥з насл≥дками ¤дерних катастроф.

—еред виловленоњ в р≥чках Ђзони жорсткого контролюї ≥ у верх≥в'¤х  ињвського водосховища риби Ч до 15Ч20 в≥дсотк≥в не в≥дпов≥даЇ вимогам. ”с¤ риба, виловлена у цих водоймах, п≥дл¤гаЇ обов'¤зковому рад≥ометричному контролю. ѕромисловий в≥длов риби у верх≥вТ¤х  ињвського водосховища заборонений. “имчасово допустимий р≥вень вм≥сту рад≥оактивних речовин у риб≥ становить 5 ’ 103  ≥/кг.

Ќин≥ рад≥оактивний стан об'Їкта „ј≈— потужн≥стю дози опром≥ненн¤ 15-300 м–/год., а на окремих д≥л¤нках 1Ч5 –/год. ѕроектний терм≥н служби саркофага, ¤кий захищаЇ четвертий реактор, Ч 30 рок≥в. «араз плануЇтьс¤ буд≥вництво Ђ—аркофага-2ї, ¤кий повинен вм≥стити Ђ—аркофаг-1ї ≥ зробити його безпечним.

Ќа сьогодн≥ практично н≥хто не застрахований в≥д впливу насл≥дк≥в авар≥њ чи будь-¤коњ ≥ншоњ авар≥њ на об'Їктах атомноњ промисловост≥. Ќав≥ть сотн≥ ≥ тис¤ч≥ к≥лометр≥в в≥д ј≈— не можуть бути гарант≥Їю безпеки. јвар≥¤ на „ј≈— стала прикладом того, що будь-¤к≥ авар≥њ на атомних станц≥¤х не можуть буњ и локальними. Ќасл≥дки авар≥њ на „ј≈— вийшли за меж≥ одн≥Їњ держави ≥ наочно продемонстрували необх≥дн≥сть м≥жнародного сп≥вроб≥тництва в ¤дерн≥й енергетиц≥.

 р≥м рад≥оактивного забрудненн¤ м≥сцевост≥, до зовн≥шн≥х джерел рад≥оактивного випром≥нюванн¤ належать: косм≥чне випром≥нюванн¤, сон¤чна рад≥ац≥¤ та г≥рськ≥ породи фосфорит≥в, сланц≥в, уранових руд, родовищ м≥неральних джерел. ¬ ”крањн≥ районами з п≥двищеним р≥внем природного рад≥оактивного фону Ї м. ’мельник, ћирон≥вка, ∆овт≥ ¬оди.  ожен житель планети одержуЇ в середньому рад≥ац≥йну дозу близько 0,03 Ѕер.

1

Ќазва: «она небезпеки та њх захисн≥ засоби
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (468 прочитано)