≈колог≥¤ >  арпатський б≥осферний запов≥дник

 арпатський б≥осферний запов≥дник

¬ступ

ѕриродно-запов≥дний фонд становл¤ть д≥л¤нки суш≥ ≥ водного простору, природн≥ комплекси та об'Їкти ¤ких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреац≥йну та ≥ншу ц≥нн≥сть ≥ вид≥лен≥ з метою збереженн¤ природноњ р≥зноман≥тност≥ ландшафт≥в, генофонду тваринного ≥ рослинного св≥ту, п≥дтриманн¤ загального еколог≥чного балансу та забезпеченн¤ фонового мон≥торингу навколишнього природного середовища.

” зв'¤зку з цим законодавством ”крањни природно-запов≥дний фонд охорон¤Їтьс¤ ¤к нац≥ональне надбанн¤, щодо ¤кого встановлюЇтьс¤ особливий режим охорони, в≥дтворенн¤ ≥ використанн¤. ”крањна розгл¤даЇ цей фонд ¤к складову частину св≥товоњ системи природних територ≥й та об'Їкт≥в, що перебувають п≥д особливою охороною.

ƒо природно-запов≥дного фонду ”крањни належать: природн≥ територ≥њ та об'Їкти - природн≥ запов≥дники, б≥осферн≥ запов≥дники, нац≥ональн≥ природн≥ парки, рег≥ональн≥ ландшафтн≥ парки, заказники, пам'¤тки природи, запов≥дн≥ урочища; штучно створен≥ об'Їкти - ботан≥чн≥ сади, дендролог≥чн≥

парки, зоолог≥чн≥ парки, парки-пам'¤тки садово-паркового мистецтва.

«аказники, пам'¤тки природи, ботан≥чн≥ сади, дендролог≥чн≥ парки, зоолог≥чн≥ парки та парки-пам'¤тки садово-паркового мистецтва залежно в≥д њх еколог≥чноњ ≥ науковоњ, ≥сторико-культурноњ ц≥нност≥ можуть бути загальнодержавного або м≥сцевого значенн¤.

«алежно в≥д походженн¤, ≥нших особливостей природних комплекс≥в та об'Їкт≥в, що оголошуютьс¤ заказниками чи пам'¤тками природи, мети ≥ необх≥дного режиму охорони:

заказники под≥л¤ютьс¤ на ландшафтн≥, л≥сов≥, ботан≥чн≥, загальнозоолог≥чн≥, орн≥толог≥чн≥, ентомолог≥чн≥, ≥хт≥олог≥чн≥, г≥дролог≥чн≥, загальногеолог≥чн≥, палеонтолог≥чн≥ та карстово-спелеолог≥чн≥;

пам'¤тки природи под≥л¤ютьс¤ на комплексн≥, ботан≥чн≥, зоолог≥чн≥, г≥дролог≥чн≥ та геолог≥чн≥.

«аконодавством јвтономноњ –еспубл≥ки  рим може бути встановлено додатков≥ категор≥њ територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду.

 арпатський б≥осферний запов≥дник

—творений у 1968 роц≥, з 1992 року входить до мереж≥ б≥осферних резерват≥в ёЌ≈— ќ «агальна площа 57880 га.

 арпатський б≥осферний запов≥дник належить до найб≥льших та найц≥кав≥ших обТЇкт≥в природно-запов≥дного фонду ”крањни. ћайже 2,5 в≥дсотки територ≥њ  арпатського рег≥ону знаходитьс¤ п≥д охороною запов≥дника, екосистеми ¤кого в≥днесен≥ до найц≥нн≥ших на наш≥й планет≥, ≥ з 1993 року вход¤ть до м≥жнародноњ мереж≥ б≥осферних резерват≥в ёЌ≈— ќ. « 2000 року  арпатський б≥осферний запов≥дник Ї украњнським партнером проекту WWF "≤н≥ц≥атива  арпатського ≈корег≥ону" ” склад≥  арпатського б≥осферного заповiдника ( Ѕ«), загальна площа ¤кого становить 57880 гектарiв, нал≥чуЇтьс¤ ш≥сть вiдокремлених масивiв та ботан≥чн≥ заказники державного значенн¤ У„орна √ораФ ≥ Уёл≥вська √ораФ. ¬они розмiщен≥ на територiњ –ахiвського, “¤чiвського, ’устського та ¬иноград≥вського районiв «акарпатськоњ областi в межах висот в≥д 180 до 2061 м. “ака територ≥альна структура репрезентуЇ практично все ландшафтне та б≥олог≥чне р≥зноман≥тт¤ ”крањнських  арпат. “ут представленi найкраще збереженi карпатськi екосистеми, ¤кi Ї сховищами дл¤ багатьох рiдкiсних ≥ зникаючих видiв рослин ≥ тварин.

” заповiднику вiдмiчено 64 види рослин i 72 види тварин, занесених до „ервоноњ книги ”крањни та до ™вропейського „ервоного списку.  л≥мат  арпатського запов≥дника коливаЇтьс¤ в≥д пом≥рно теплого в "ƒолин≥ нарцис≥в" в≥д - 1,7 ∞— в с≥чн≥, до + 19 ∞— в червн≥, к≥льк≥сть опад≥в 650 мм на р≥к) до холодного на вершинах г≥р в≥д - 7-8,5 в с≥чн≥ ∞—, до+ 11-15 ∞— в червн≥, к≥льк≥сть опад≥в 980-1500 мм на р≥к). «апов≥дник характеризуЇтьс¤ великою р≥зноман≥тн≥стю грунтового покриву. ћайже 90% його територiњ вкрито лiсами, дл¤ ¤ких типовими Ї свiтло-бурi та темно-бурi гiрсько-лiсовi грунти. ƒл¤ верхньоњ меж≥ л≥су характерн≥ св≥тло-бур≥ грунти. ” високог≥р`њ переважають торф¤нисто-гiрсько-пiдзолистi i гiрсько-лучно-буроземнi грунти. Ќа вапн¤ках утворились щебнистi, а в долинах рiчок - дерновi, iнодi глеЇвi грунти.

 арпатський б≥осферний запов≥дник Ї одним з найб≥льших наукових та еколого-осв≥тн≥х центр≥в  арпатського рег≥ону. “ут працюють численн≥ науков≥ лаборатор≥њ, створена мережа мон≥торингових д≥л¤нок, фенолог≥чних пункт≥в, г≥дро- та метеопост≥в. «апов≥дник Ї природною лаборатор≥Їю дл¤ багатьох в≥тчизн¤них та ≥ноземних науково-досл≥дних установ. Ќа його територ≥њ розгорнута мережа еколого-осв≥тн≥х, науково-п≥знавальних маршрут≥в та ≥нформац≥йних центр≥в, працюЇ Їдиний в ”крањн≥ ћузей еколог≥њ г≥р та ≥стор≥њ природокористуванн¤  арпат, Ї власна в≥деостуд≥¤, видаЇтьс¤ всеукрањнський еколог≥чний науково-попул¤рний журнал "«елен≥  арпати".

ўороку  арпатським б≥осферним запов≥дником проводитьс¤ ћ≥жнародна природоохоронна акц≥¤ Ућарш парк≥вФ, присв¤чена ¬сесв≥тньому ƒню «емл≥. ѕ≥д час њњ проведенн¤ орган≥зовуютьс¤ науково-попул¤рн≥ лекц≥њ, бес≥ди, учн≥вськ≥ конференц≥њ, "кругл≥ столи", в≥кторини, еколог≥чн≥ ≥гри, конкурси тощо.

 р≥м того, до Ќац≥онального ƒн¤ довк≥лл¤ прац≥вниками запов≥дника запроваджено проведенн¤ рег≥ональноњ природоохоронноњ акц≥њ, спр¤мованоњ на збереженн¤ карпатськоњ природи. "ƒень довк≥лл¤" Ц акц≥¤ реальноњ допомоги навколишньому середовищу. ¬ њњ рамках орган≥зац≥¤ми та п≥дприЇмствами м≥ста, а також школами провод¤тьс¤ толоки, еколог≥чн≥ десанти тощо.

“радиц≥йними Ї також екоосв≥тн≥ акц≥њ "ƒень запов≥дника", "“иса Ц ср≥бна р≥ка краю", "≈колог≥чний тиждень", що провод¤тьс¤ прот¤гом року.

ќсобливо важливою Ї також орган≥зац≥¤ на баз≥  арпатського б≥осферного запов≥дника л≥тн≥х екологоосв≥тн≥х табор≥в. Ќайб≥льш в≥домим серед них Ї ¬сеукрањнський наметовий таб≥р-експедиц≥¤ "ќйкос", що вже в≥с≥м рок≥в посп≥ль працюЇ на територ≥њ  Ѕ«. ён≥ натурал≥сти з багатьох рег≥он≥в ”крањни прињжджають познайомитис¤ з природою  арпатського рег≥ону.

1

Ќазва:  арпатський б≥осферний запов≥дник
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (604 прочитано)