≈колог≥¤ >  римський природний запов≥дник

 римський природний запов≥дник

ѕеред тим ¤к розгл¤нути  римський природний запов≥дник, варто згадати, що природно-запов≥дний фонд становл¤ть д≥л¤нки суш≥ ≥ водного простору, природн≥ комплекси та об'Їкти ¤ких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреац≥йну та ≥ншу ц≥нн≥сть ≥ вид≥лен≥ з метою збереженн¤ природноњ р≥зноман≥тност≥ ландшафт≥в, генофонду тваринного ≥ рослинного св≥ту, п≥дтриманн¤ загального еколог≥чного балансу та забезпеченн¤ фонового мон≥торингу навколишнього природного середовища.

¬ ”крањн≥ природно-запов≥дний фонд охорон¤Їтьс¤ ¤к нац≥ональне надбанн¤, щодо ¤кого встановлюЇтьс¤ особливий режим охорони, в≥дтворенн¤ ≥ використанн¤.

”крањна розгл¤даЇ цей фонд ¤к складову частину св≥товоњ системи природних територ≥й та об'Їкт≥в, що перебувають п≥д особливою охороною. ƒо природно-запов≥дного фонду ”крањни належать: природн≥ територ≥њ та об'Їкти - природн≥ запов≥дники, б≥осферн≥ запов≥дники, нац≥ональн≥ природн≥ парки, рег≥ональн≥ ландшафтн≥ парки, заказники, пам'¤тки природи, запов≥дн≥ урочища; штучно створен≥ об'Їкти - ботан≥чн≥ сади, дендролог≥чн≥ парки, зоолог≥чн≥ парки, парки-пам'¤тки садово-паркового мистецтва.

«аказники, пам'¤тки природи, ботан≥чн≥ сади, дендролог≥чн≥ парки, зоолог≥чн≥ парки та парки-пам'¤тки садово-паркового мистецтва залежно в≥д њх еколог≥чноњ ≥ науковоњ, ≥сторико-культурноњ ц≥нност≥ можуть бути загальнодержавного або м≥сцевого значенн¤.

«алежно в≥д походженн¤, ≥нших особливостей природних комплекс≥в та об'Їкт≥в, що оголошуютьс¤ заказниками чи пам'¤тками природи, мети ≥ необх≥дного режиму охорони: заказники под≥л¤ютьс¤ на ландшафтн≥, л≥сов≥, ботан≥чн≥, загальнозоолог≥чн≥, орн≥толог≥чн≥, ентомолог≥чн≥, ≥хт≥олог≥чн≥, г≥дролог≥чн≥, загальногеолог≥чн≥, палеонтолог≥чн≥ та карстово-спелеолог≥чн≥; пам'¤тки природи под≥л¤ютьс¤ на комплексн≥, ботан≥чн≥, зоолог≥чн≥, г≥дролог≥чн≥ та геолог≥чн≥.

«аконодавством јвтономноњ –еспубл≥ки  рим може бути встановлено додатков≥ категор≥њ територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дного фонду.

 римський природний запов≥дник, найб≥льший у  риму й один з найстарших на ”крањн≥, був створений у 1923 р. на м≥сц≥ колишнього «аказника ≥мператорських полювань ≥ прил¤гаючих до нього земл¤х. «агальна площа запов≥дника в даний час складаЇ 44175 га, у тому числ≥ ф≥л≥¤ ЂЋебед¤ч≥ островиї, що маЇ м≥жнародне значенн¤, ¤к м≥сце мешканн¤ водоплавних ≥ болотних птах≥в.

—кладна геолог≥чна структура, своЇр≥дн≥ кл≥матичн≥ умови, ун≥кальний рослинний ≥ тваринний св≥т - усе це додаЇ запов≥днику вин¤ткову наукову ц≥нн≥сть. ” запов≥дних л≥сах живуть олен≥, козул≥, дик≥ кабани, муфлони, лиси, борсуки й ≥нш≥ ссавц≥.

¬ даний час тут в≥домо 1180 вид≥в вищих рослин, серед них багато р≥дких, ендем≥к≥в, рел≥кт≥в.

Ќа територ≥њ запов≥дника беруть св≥й початок сам≥ велик≥ г≥рськ≥ р≥ки  риму - јльма,  ача, јвунда, ƒерекойка.

Ќайвища вершина  римських г≥р - гора –оман- ≥ш висотою 1545 м, також знаходитьс¤ в запов≥днику.

≤стор≥¤ залишила тут св≥й багатий сл≥д. ÷е ≥ залишки древн≥х таврських поховань, ћонастир св¤тих  осьми ≥ ƒам≥ана, каплиц¤, побудована на честь 300-р≥чч¤ будинку –оманових, ун≥кальне джерело Ђ—авлух-—уї, ‘орельне господарство, јльтанка в≥тр≥в. ÷≥ й ≥нш≥ ун≥кальн≥ визначн≥ пам'¤тки по праву користаютьс¤ п≥двищеною увагою гостей ≥ жител≥в  риму.

ўоб ознайомитис¤ з  римським природним запов≥дником, можна в≥дв≥дати дуже ц≥кавий ћузей природи, що знаходитьс¤ в м. јлушт≥. …ого експозиц≥њ розпов≥дають про ≥стор≥ю запов≥дника, його рослинному ≥ тварин≥ св≥т≥, сьогодн≥шн≥й робот≥ його сп≥вроб≥тник≥в. ѕровод¤тьс¤ екскурс≥њ ≥ по територ≥њ запов≥дника

1

Ќазва:  римський природний запов≥дник
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (900 прочитано)