≈колог≥¤ > ќц≥нка еколог≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥

ќц≥нка еколог≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥

ќсобливо в≥дчутним в умовах кризових ¤вищ в економ≥ц≥ стало загостренн¤ еколог≥чноњ ситуац≥њ. ”насл≥док нерац≥онального й неконтро≠льованого використанн¤ природних ресурс≥в дедал≥ ч≥тк≥ше вимальовуютьс¤ прикмети еколог≥чноњ катастрофи.

’арактерними рисами пог≥ршенн¤ еколог≥чного стану Ї рад≥оактивне, х≥м≥чне та ф≥зичне забрудненн¤ пов≥тр¤ного басейну, поверхневих ≥ п≥дземних вод, руйнуванн¤ та забрудненн¤ земл≥. ¬еликомасштабн≥ осушувальн≥ роботи на ѕол≥сс≥ призвели до пад≥нн¤ р≥вн¤ грунтових вод ≥ ероз≥њ грунт≥в. ” результат≥ катастрофи на „орнобильськ≥й ј≈— та рад≥оактивного забрудненн¤ усклад≠нилос¤ використанн¤ грунт≥в та л≥су, склалис¤ загрозлив≥ умови дл¤ проживанн¤ населенн¤.

ѕотужним народногосподарським комплексом з високорозвинутою промислов≥стю, ≥нтенсивним багатогалузевим с≥льським господарством, широко розгалуженою транспортною системою Ї ƒонбас. –озвиток промисловост≥ в≥дбувавс¤ там переважно екстенсивним шл¤хом, без зд≥йсненн¤ комплексу заход≥в з охорони навколишнього природного середовища. ƒовгострокове поЇднанн¤ вуглевидобутку з роботою металург≥йних, нафтох≥м≥чних ≥ машинобуд≥вних п≥дприЇмств призвело до того, що ƒонбас став найб≥льш забрудненим рег≥оном не т≥льки в ”крањн≥, а й у св≥т≥. ÷е вимагаЇ суттЇво зм≥нити структуру територ≥ально-виробничого комплексу ƒонбасу, перейти на малов≥дходн≥ ресурсозбер≥гаюч≥ технолог≥њ з метою зменшенн¤ токсичност≥ в≥дход≥в, утил≥зац≥њ або л≥кв≥дац≥њ њх скупчень.

ƒругим рег≥оном з розвинутою промислов≥стю Ї ѕридн≥пров'¤, ¤ке характеризуЇтьс¤ високою концентрац≥Їю г≥рничорудноњ, чорноњ та кольоровоњ металург≥њ, буд≥вельноњ ≥ндустр≥њ, важкого машинобудуванн¤. ќр≥Їнтац≥¤ на використанн¤ м≥сцевоњ сировини обумовила виснаженн¤ запас≥в природних ресурс≥в. ƒл¤ цього рег≥ону характерн≥ високий р≥вень забрудненн¤ пов≥тр¤ та води, механ≥чне порушенн¤ земель, критичн≥ еколог≥чн≥ умови житт¤ населенн¤.

”  риму еколог≥чна ситуац≥¤ характеризуЇтьс¤ актив≥зац≥Їю суффоз≥йно-просаджувальних ¤вищ (суффоз≥¤ - досл≥вно "п≥дкопуванн¤").

Ќезадов≥льна ¤к≥сть земель, води й пов≥тр¤ ф≥ксуЇтьс¤ навколо автомоб≥льних дор≥г у великих м≥стах. “ака складна ситуац≥¤ пог≥ршуЇ умови житт¤ населенн¤, ускладнюЇ використанн¤ природних ресурс≥в.

ѕрогнозуванн¤ перспектив у галуз≥ еколог≥њ не викликаЇ реальних спод≥вань на рац≥ональне природокористуванн¤. Ќасичен≥сть територ≥њ ”крањни промисловими комплексами шк≥дливо впливаЇ на еколог≥чну ситуац≥ю в крањн≥.

ѕр≥оритетний розвиток важкоњ ≥ндустр≥њ призв≥в до екстенсивного використанн¤ природних ресурс≥в ≥ њх прискореного вичерпанн¤. “ак, деф≥цит енергетичних ресурс≥в поставив ”крањну в залежн≥сть в≥д ≥нших крањн, зокрема в≥д –ос≥њ. ќднак ≥ вона вже вичерпуЇ њх ≥ скорочуЇ видобуванн¤ палива. Ќа меж≥ повного використанн¤ й ≥нш≥ природн≥ ресурси. ≤ вичерпуютьс¤ вони не тому, що њх мало, а тому, що нерац≥онально використовуютьс¤. ”продовж останн≥х рок≥в р≥чний обс¤г видобутку м≥неральноњ сировини в ”крањн≥ становить 1 млрд. т, а г≥рничоњ маси - близько 3 млрд. т, тобто в розрахунку на кожну тонну м≥неральноњ сировини видобуваЇтьс¤ ще 2 тонни породи. “≥льки 5-8% компонент≥в м≥неральноњ сировини використовуЇтьс¤ дл¤ виробництва готовоњ продукц≥њ, а решта йде у в≥двали.

Ќа поверхн≥ земл≥ накопичилос¤ понад 20 млрд. т твердих промислових в≥дход≥в, що в розрахунку на 1 кв. км перевищуЇ 30 тис. т. ѕ≥д цими в≥дходами знаходитьс¤ 200 тис. га родючих земель. ўор≥чно к≥льк≥сть в≥дход≥в зб≥льшуЇтьс¤ на 1-1,5 млрд. т. ƒо цього сл≥д додати ще 4,1 млрд. куб. м р≥зних забруднених сток≥в ≥ 4,8 млн т викид≥в забруднюючих речовин в атмосферу. ” ƒонбас≥ й ѕридн≥пров'њ практично вичерпан≥ можливост≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в. ” ƒонецьк≥й област≥, ¤ка займаЇ 4,4% площ≥ ”крањни, сконцентрована четверта частина вс≥х накопичених в≥дход≥в. ƒостатньо раз проњхати по ƒонецьк≥й област≥, щоб без будь-¤коњ статистики зрозум≥ти, ¤ких "усп≥х≥в" ми дос¤гли в перетворенн≥ природи.

¬≥дходами промисловост≥ й розкривних пор≥д засм≥чуЇтьс¤ природне середовище - земельн≥ уг≥дд¤, водн≥ джерела та пов≥тр¤ний прост≥р.

—учасний етап розвитку й розм≥щенн¤ продуктивних сил характеризуЇтьс¤ пог≥ршенн¤м еколог≥чного стану в багатьох рег≥онах крањни, у зв'¤зку з чим загострюютьс¤ еколог≥чн≥ проблеми. ¬арто нагадати про забрудненн¤ атмосфери в ƒонбас≥ та ѕридн≥пров'њ, деф≥цит водних ресурс≥в у б≥льшост≥ м≥ст. ќхорона навколишнього середовища, забезпеченн¤ здорових г≥г≥Їн≥чних умов житт¤ й прац≥ Ї важливим фактором розм≥щенн¤ продуктивних сил, що маЇ насамперед соц≥альну спр¤мован≥сть. ≤ тому не менш необх≥дним Ї обмеженн¤ надм≥рного зосередженн¤ промисловост≥ в м≥стах. ¬≥домо, що економ≥чна ефективн≥сть розм≥щенн¤ виробництва дос¤гаЇтьс¤ переважно його концентрац≥Їю, що даЇ змогу зменшувати кап≥тальн≥ вкладенн¤ в ≥нфраструктуру, а отже, ≥ знижувати соб≥варт≥сть продукц≥њ. ¬одночас концентрац≥¤ промисловост≥ призводить до зростанн¤ к≥лькост≥ населенн¤ в м≥стах ≥ спричин¤Ї проблеми демограф≥чного характеру. ќбмеженн¤ концентрац≥њ промисловост≥ можна дос¤гти створенн¤м середн≥х ≥ малих спец≥ал≥зованих п≥дприЇмств ≥ розосередженн¤м њх у малих м≥стах ≥ великих селах.

ўодо еколог≥њ гострою проблемою Ї накопиченн¤ твердих побутових в≥дход≥в.  ≥льк≥сть побутового см≥тт¤ продовжуЇ зб≥льшуватись, ≥ його щор≥чне накопиченн¤ становитиме в 2000 роц≥ в середньому 2 куб. м на душу населенн¤. ўор≥чно його вивозитьс¤ на звалища понад 10 млн. т.

“еплов≥ електричн≥ станц≥њ (“≈—) ≥ виробництва з випуску металу й ≥ншоњ промисловоњ продукц≥њ також Ї джерелами забрудненн¤ еколог≥чноњ системи. «агальн≥ обс¤ги утворенн¤ золошлакових в≥дход≥в “≈— в ”крањн≥ становл¤ть близько 15 млн. т. —ьогодн≥ в ”крањн≥ найб≥льш забруднена серед ус≥х крањн —Ќƒ атмосфера. Ќа 40% нашоњ територ≥њ р≥вень забрудненост≥ в 2-3 рази вищий, н≥ж в ™вроп≥. Ќа кожного жител¤ припадаЇ понад 90 кг ус≥х викид≥в у атмосферу.

—еред природно-економ≥чних формувань ”крањни вид≥л¤Їтьс¤ ѕод≥лл¤. ÷е найб≥льш густонаселений рег≥он, ¤кий характеризуЇтьс¤ розвиненим с≥льським господарством ≥ харчовою промислов≥стю. ÷ей рег≥он найменше забруднений, ≥ пр≥оритет у його розвитку повинен надаватис¤ јѕ . Ќа ѕод≥лл≥ необх≥дно заборонити розм≥щенн¤ вс≥х виробництв, ¤к≥ забруднюють навколишнЇ середовище. —≥льське господарство цього рег≥ону маЇ спец≥ал≥зуватис¤ на виробництв≥ еколог≥чно чистоњ продукц≥њ. “ут сл≥д повн≥стю перейти на б≥олог≥чн≥ системи землекористуванн¤, обмежити використанн¤ м≥неральних добрив. ÷е необх≥дно ще й тому, що, за п≥драхунками вчених ≥ спец≥ал≥ст≥в, за останн≥ дес¤тир≥чч¤ площ≥ с≥льськогосподарських уг≥дь в ”крањн≥ зменшились на 3 млн. га, а р≥лл≥ - на 1,8 млн. га. ¬ ”крањн≥ в результат≥ ероз≥њ грунт≥в щор≥чно змиваЇтьс¤ та втрачаЇтьс¤ залежно в≥д кл≥матичних умов в≥д 50 до 80 млн. т гумусу.

ўось под≥бне в≥дбуваЇтьс¤ в галуз≥ водоспоживанн¤. –озвиток промисловост≥ й процеси урбан≥зац≥њ, пов'¤зан≥ з≥ зб≥льшенн¤м м≥ст, прискорюють темпи та розширюють масштаби водоспоживанн¤. якщо в 1960 роц≥ споживалос¤ 15,9 куб. км води, то в 1995 р. - уже 20,3 куб. км, тобто водоспоживанн¤ зросло в 1,3 раза, у тому числ≥ безповоротне споживанн¤ води становило в≥дпов≥дно 5 куб. км ≥ 21 куб. км, тобто зросло в 4,2 раза. ѕонад 80% водних ресурс≥в рад≥оактивно забруднен≥.

ќдна з величезних еколог≥чних проблем, ¤ка з'¤вилас¤ в останн≥ дес¤тир≥чч¤,- проблема пр≥сноњ (питноњ) води. Ќа одного жител¤ ”крањни в засушливий р≥к припадаЇ в середньому 1 тис. кубометр≥в води. ј за нормами ќќЌ крањна, де на одну людина припадаЇ менше 15 тис. кубометр≥в у р≥к, вважаЇтьс¤ водонезабезпеченою. —татистика св≥дчить про те, що в ”крањн≥ зад≥¤н≥ вже вс≥ водн≥ ресурси.

як в≥домом, основним джерелом пр≥сноњ води Ї басейн р. ƒн≥про. јле його еколог≥чний стан викликаЇ особливу тривогу. ўор≥чно в ƒн≥про скидаЇтьс¤ 1,5 куб. км забруднених сток≥в. јналог≥чне становище з водним басейном р. ƒесна. ” цих р≥чках у дес¤тки раз≥в зросли (пор≥вн¤но з нормами) концентрац≥њ орган≥чних речовин, солей алюм≥н≥ю та важких метал≥в, п≥двищилас¤ бактер≥альна забруднен≥сть.

Ќаск≥льки значна проблема питноњ води, можна простежити на приклад≥ того ж ƒн≥пра. «а даними ћ≥некобезпеки ”крањни та ‘онду в≥дродженн¤ ƒн≥пра, уже в 1994 р. в ньому знаходилос¤ 2,8 тис. т нафтопродукт≥в, 13,4 тис. т амон≥йного азоту, 1,7 тис. т фосфору, 6,9 тис. т фенол≥в, ≥ це не враховуючи ≥нших шк≥дливих речовин ≥ дом≥шок. Ќа думку американського еколога –. –ен≠дофа, ƒн≥про перетворитьс¤ на смердючу ст≥чну канаву уже в 2002 роц≥, ¤кщо не зд≥йснювати комплексноњ програми його оздоровленн¤.

” життЇзабезпеченн≥ рег≥он≥в крањни важливу роль в≥д≥граЇ л≥с. « 1966 року дотепер л≥сист≥сть територ≥њ ”крањни зб≥льшилас¤ всього на 3,8%, а за останн≥ 5 рок≥в - на 2,4%. ¬ ”крањн≥ в розрахунку на душу населенн¤ припадаЇ 0,17 га вкритих л≥сом земель, тод≥ ¤к у —Ўј - 1,28 га, Ўвец≥њ - 3,3 га. «а 1976-1997 роки темпи л≥сов≥дновленн¤ знизилис¤ на 13%. ” тепер≥шн≥й час л≥сист≥сть ”крањни становить 16,7%; темпи л≥сов≥дновленн¤ в нас нижч≥, н≥ж у «ах≥дн≥й ™вроп≥.

¬елик≥ рекреац≥йн≥ й бальнеолог≥чн≥ ресурси Ї на ѕричорноморсько-јзовському узбережж≥. ѓх освоЇнн¤ та рац≥ональне використанн¤ здатне перетворити цю м≥сцев≥сть на великий курортний комплекс.

ƒосить великим рег≥оном ”крањни, в ¤кому сформувалось спри¤тливе еколог≥чне середовище, Ї ѕол≥сс¤. Ќа його територ≥њ розташовано 40% площ л≥с≥в, тут беруть початок б≥льш≥сть р≥чок ”крањни. Ћ≥со-озерно-болотн≥ комплекси ¤вл¤ють собою ун≥кальн≥ ландшафти, ¤к≥ не мають аналог≥в у св≥т≥.

ќднак необдумане розм≥щенн¤ на ѕол≥сс≥ атомноњ електростанц≥њ зробило неможливим використанн¤ цього рег≥ону дл¤ веденн¤ ≥нтенсивного с≥льського господарства, розвитку харчовоњ, легкоњ, електротехн≥чноњ й електронноњ промисловост≥ та приладобудуванн¤. ” результат≥ катастрофи на „ј≈— з ефективного економ≥чного використанн¤ виведено забруднену територ≥ю площею 2712 кв. км. ” 30-к≥лометров≥й зон≥ знаходитьс¤ понад 800 рад≥оактивних могильник≥в, багато з ¤ких побудован≥ насп≥х, а тому рад≥октаивн≥ в≥дходи "розповзаютьс¤" в п≥дземних шарах, рознос¤тьс¤ грунтовими водами. ѕри цьому сл≥д пам'¤тати, що пер≥од розпаду де¤ких ≥зотоп≥в становить 130 рок≥в. «агальнов≥домо, що без атомноњ енергетики не об≥йтись. јле зрозум≥ло й те, що ”крањна ризикуЇ стати заручником власних ¤дерних блок≥в, ¤ких на територ≥њ нашоњ держави 14.

1	2

Ќазва: ќц≥нка еколог≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (3115 прочитано)