јстроном≥¤, ав≥ац≥¤, космонавтика > ” чому пол¤гаЇ в≥дм≥нн≥сть м≥ж планетами внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ групи

” чому пол¤гаЇ в≥дм≥нн≥сть м≥ж планетами внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ групи

—он¤чна система Ц система небесних т≥л, що складаЇтьс¤ ≥з —онц¤, 9 великих планет ≥ њхн≥х супутник≥в, дес¤тк≥в тис¤ч малих планет ≥ њхн≥х супутник≥в, дес¤тк≥в тис¤ч малих планет (астероњд≥в), безл≥ч≥ комет, др≥бних метеорних т≥л ≥ м≥жпланетного газу ≥ пилу.

¬се в сон¤чн≥й систем≥ визначаЇтьс¤ —онцем, що Ї найб≥льш масивним т≥лом ≥ Їдине, ¤ке волод≥Ї власним св≥т≥нн¤м. —онце Ц звичайна з≥рка головноњ посл≥довност≥ з абсолютною зор¤ною величиною +5. …ого обс¤г у м≥льйон раз≥в перевищуЇ обс¤г «емл≥, однак у пор≥вн¤нн≥ з з≥рками-г≥гантами —онце дуже мале. ≤нш≥ члени —он¤чноњ системи св≥т¤ть в≥дбитим сон¤чним св≥тлом ≥ вигл¤дають такими ¤скравими на неб≥, що не важко ≥ забути, що дл¤ всесв≥ту в ц≥лому вони нав≥ть в≥ддалено не Ї наст≥льки важливими об'Їктами, ¤кими представл¤ютьс¤ нам. ƒев'¤ть планет обертаютьс¤ навколо —онц¤ по ел≥псах (мало в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д окружностей) майже в одн≥й площин≥ в пор¤дку в≥ддаленн¤ в≥д —онц¤: ћеркур≥й, ¬енера, «емл¤ (з ћ≥с¤цем), ћарс, ёп≥тер, —атурн, ”ран, Ќептун ≥ ѕлутон.†

ѕланети под≥л¤ютьс¤ на дв≥ ч≥тко розр≥знюван≥ групи. ” першу вход¤ть в≥дносно невелик≥ планети: ћеркур≥й, ¬енера, «емл¤ ≥ ћарс, з д≥аметрами в≥д 12756 км («емл¤) до 4880 км (ћеркур≥й). ÷≥ планети мають де¤к≥ загальн≥ характеристики. ”с≥ вони, наприклад, мають тверду поверхню ≥, очевидно, складаютьс¤ з под≥бного по складу речовини, хоча «емл¤ ≥ ћеркур≥й б≥льш щ≥льн≥ш≥, н≥ж ћарс ≥ ¬енера. ѓхньоњ орб≥ти† в загальному не в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д кругових, т≥льки орб≥ти ћеркур≥¤ ≥ ћарса б≥льш вит¤гнут≥ н≥ж у «емл≥ ≥ ¬енери. ћеркур≥й ≥ ¬енеру називають внутр≥шн≥ми планетами, оск≥льки њхньоњ орб≥ти лежать усередин≥ земноњ; вони, ¤к ≥ ћ≥с¤ць, бувають у р≥зних фазах Ц в≥д новоњ до повноњ Ц ≥ залишаютьс¤ в т≥й же частин≥ неба, що ≥ —онце. ” ћеркур≥¤ ≥ ¬енери немаЇ супутник≥в, «емл¤ маЇ один супутник (в≥домий нам ћ≥с¤ць), у ћарса два супутники Ц ‘обос ≥ ƒеймос, обоЇ дуже маленьк≥ ≥ ¤вно в≥др≥зн¤ютьс¤ по своњй природ≥ в≥д ћ≥с¤ц¤.

«а ћарсом знаходитьс¤ широкий провал, у ¤кому рухаютьс¤ тис¤ч≥ невеликих т≥л, називаних астероњдами, планетоњдами чи малими планетами. ƒ≥аметр нав≥ть найб≥льшого з них Ц ÷ерери Ц складаЇ лише близько 1000 Ц†††††† 1200 км.

†ƒалеко за основною зоною астероњд≥в знаход¤тьс¤ чотири планети-г≥ганти: ёп≥тер, —атурн, ”ран, Ќептун. ÷≥ планети зовс≥м в≥дм≥нн≥ в≥д планет земноњ √рупи: вони скор≥ше газов≥ ≥ р≥дк≥ чим тверд≥, з дуже щ≥льними атмосферами. ѓхн¤ маса наст≥льки велика, що вони були здатн≥ утримати велику частину перв≥сного водню. “ак, швидк≥сть обертанн¤ дл¤ ёп≥тера складаЇ 60 км/с, тод≥ ¤к дл¤ «емл≥ вона дор≥внюЇ 11,2 км/с. ѓхн≥ середнЇ в≥дстан≥ в≥д —онц¤ складають в≥д 778 млн. км (ёп≥тер) до 4497 млн. км (Ќептун). ѕланети-г≥ганти мають багато загального, але сильно в≥др≥зн¤ютьс¤ в детал¤х. ѓх щ≥льност≥ в≥дносно низьк≥, а щ≥льн≥сть —атурна нав≥ть менше щ≥льност≥ води. ’оча ёп≥тер видний вин¤тково завд¤ки в≥дбитому в≥д нього сон¤чному св≥тлу, планета маЇ також власн≥ джерела тепла. ќднак, незважаючи на те, що температура його ¤дра повинна бути високоњ, вона далеко недостатн¤, щоб там почалис¤ ¤дерн≥ реакц≥њ, тому ёп≥тер не можна пор≥внювати з з≥ркою начебто —онц¤.

ѕ'¤ть планет Ц ћеркур≥й, ¬енера, ћарс, ёп≥тер ≥ —атурн Ц в≥дом≥ з древн≥х час≥в, оск≥льки ус≥ вони добре видн≥ неозброЇним оком. ”с≥ вони вход¤ть до зовн≥шньоњ групи планет. ”ран, що знаходитьс¤ на меж≥ видимост≥ неозброЇним оком, був випадково в≥дкритий у 1781р. ”с≥ г≥ганти супроводжуютьс¤ свитами супутник≥в: ёп≥тер маЇ 14 супутник≥в, —атурн Ц 15, ”ран Ц 5 ≥ Ќептун Ц 2. якийсь ≥з супутник≥в мають розм≥ри планет з д≥аметрами, принаймн≥ р≥вними д≥аметру ћеркур≥¤. —ама вилучена з в≥домих планет Ц ѕлутон Ц була в≥дкрита в 1930 р. ÷е аж н≥¤к не г≥гант, по розм≥рах в≥н менше «емл≥, ≥ його звичайно в≥днос¤ть до планет земноњ групи, хоча в≥домо про нього дуже мало.

„им ближче планета до —онц¤, тим б≥льше њњ л≥н≥йна ≥ кутова швидкост≥ ≥ коротше пер≥од звертанн¤ навколо —онц¤. ” той час ¤к площини орб≥т б≥льшост≥ планет близьк≥ до площини земноњ орб≥ти (р≥зниц¤ складаЇ 7 градус≥в дл¤ ћеркур≥¤ ≥ багато менше дл¤ ≥нших планет), орб≥та ѕлутона нахилена до нењ в≥дносно сильно Ц на 17 градус≥в ≥ наст≥льки вит¤гнута, що при найб≥льшому зближенн≥ ≥з —онцем ѕлутон п≥дходить до йому ближче н≥ж Ќептун. ÷≥лком ймов≥рно, ѕлутон утворить св≥й власний клас планет; можливо нав≥ть, що н≥коли в≥н був супутником Ќептуна ≥ лише п≥зн≥ше здобув незалежн≥сть.

 омети також Ї членами —он¤чноњ системи. ÷е велик≥ утворенн¤ з розр≥дженого газу ≥ пилових часток з дуже малим твердим ¤дром, вони також звертаютьс¤ навколо —онц¤. Ѕ≥льш≥сть з них маЇ ел≥птичн≥ орб≥ти, що виход¤ть за орб≥ту ѕлутона, так що д≥аметр останньоњ лише умовно приймаЇтьс¤ за д≥аметр —он¤чноњ системи.  р≥м того, навколо —онц¤ звертаютьс¤ по ел≥псах незл≥ченн≥ метеорн≥ т≥ла (њхн≥й можна розгл¤дати ¤к своЇр≥дне см≥тт¤ в —он¤чн≥й систем≥, де¤к≥ метеорн≥ т≥ла виразно зв'¤зан≥ з кометами) розм≥ром в≥д п≥щини до др≥бного астероњда. –азом з астероњдами ≥ кометами вони в≥днос¤тьс¤ до малих т≥л —он¤чноњ системи. ѕрост≥р м≥ж планетами заповнено вкрай розр≥дженим газом ≥ косм≥чним пилом. …ого пронизують електромагн≥тн≥ випром≥нюванн¤; воно нос≥й магн≥тних ≥ грав≥тац≥йних пол≥в.

—онце в 109 раз≥в б≥льше «емл≥ по д≥аметру ≥ приблизно в 333000 раз≥в масивн≥ше «емл≥. ћаса вс≥х планет складаЇ усього лише близько 0,1% в≥д маси —онц¤, тому воно силою свого прит¤ганн¤ керуЇ рухом ус≥х член≥в —он¤чноњ системи.

¬≥дм≥нн≥ риси планет земноњ групи в≥д планет-г≥гант≥в.

ѕор≥вн¤льна таблиц¤ основних показник≥в

планет земноњ групи ≥ планет-г≥гант≥в:

ћеркур≥й, ¬енера, «емл¤ ≥ ћарс в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д планет-г≥гант≥в меншими розм≥рами, меншою масою, б≥льшою щ≥льн≥стю, б≥льш пов≥льним обертанн¤м, набагато б≥льш розр≥дженими атмосферами (на ћеркур≥њ атмосфера практично отсутствует, тому його денна п≥вкул¤ сильна розжарюЇтьс¤; ус≥ планети-г≥ганти оточен≥ могутн≥ми прот¤жними атмосферами), малим числом чи супутник≥в в≥дсутн≥стю њх.

†ќск≥льки планети-г≥ганти знаход¤тьс¤ далеко в≥д —онц¤, њхн¤ температура (принаймн≥, над њх хмарами) дуже низка: на ёп≥тер≥ Ц 145 —, на —атурн≥ Ц 180 —, на ”ран≥ ≥ Ќептун≥ ще нижче. ј температура в планет земноњ групи значно вище (на ¬енер≥ до плюс 500 —). ћала середн¤ щ≥льн≥сть планет-г≥гант≥в може порозум≥ютьс¤ тим, що вона виходить розпод≥лом маси на видимий обс¤г, а обс¤г ми оц≥нюЇмо по непрозорому шар≥ великоњ атмосфери. ћала щ≥льн≥сть ≥ достаток водню в≥др≥зн¤ють планети-г≥гант≥в в≥д ≥нших планет.††

1	2

Ќазва: ” чому пол¤гаЇ в≥дм≥нн≥сть м≥ж планетами внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ групи
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (1295 прочитано)