≈колог≥¤ > ѕредмет ≥ завданн¤ еколог≥њ. ћетоди еколог≥чних досл≥джень

ѕредмет ≥ завданн¤ еколог≥њ. ћетоди еколог≥чних досл≥джень

ѕредмет ≥ завданн¤ еколог≥њ. ≈колог≥¤, под≥бно до генетики, в≥дносно молода б≥олог≥чна наука. ¬она сформувалас¤ лише всередин≥ ’≤’ стол≥тт¤, коли остаточно стало зрозум≥лим, що неможливо вивчати жив≥ орган≥зми окремо в≥д њхнього середовища ≥снуванн¤. —аму назву Уеколог≥¤Ф у 1866 роц≥ запропонував видатний н≥мецький б≥олог ≈рнст √еккель.

≈колог≥¤ Ц наука про взаЇмозвТ¤зки живих орган≥зм≥в та њхн≥х угруповань м≥ж собою та довк≥лл¤м, про структуру ≥ функц≥онуванн¤ надорган≥змових систем.

√оловн≥ завданн¤ еколог≥њ Ц це: встановленн¤ законом≥рностей взаЇмозвТ¤зк≥в м≥ж орган≥змами, њхн≥ми угрупованн¤ми та умовами довк≥лл¤; досл≥дженн¤ структури та функц≥онуванн¤ угрупувань орган≥зм≥в; розробленн¤ метод≥в визначенн¤ еколог≥чного стану природних ≥ штучних угрупувань; спостереженн¤ за зм≥нами в окремих екосистемах та б≥осфер≥ в ц≥лому, прогнозуванн¤ њхн≥х насл≥дк≥в; створенн¤ бази даних та розробленн¤ рекомендац≥й дл¤ еколог≥чно безпечного плануванн¤ господарськоњ ≥ соц≥альноњ д≥¤льност≥ людини; застосуванн¤ еколог≥чних знань у справ≥ охорони навколишнього середовища та рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в.

ѕредметом еколог≥њ Ї р≥зноман≥тн≥сть ≥ структура звТ¤зк≥в м≥ж орган≥змами, њхн≥ми угрупуванн¤ми та середовищем ≥снуванн¤, а також склад ≥ законом≥рност≥ функц≥онуванн¤ угрупувань орган≥зм≥в: попул¤ц≥й, б≥огеоценоз≥в, б≥осфери в ц≥лому.

Ќапр¤ми еколог≥чних досл≥джень. «вТ¤зки еколог≥њ з ≥ншими науками. ¬ еколог≥њ розр≥зн¤ють так≥ основн≥ напр¤ми: вченн¤ про еколог≥чн≥ фактори, попул¤ц≥йну еколог≥ю та б≥огеоценолог≥ю.

≈колог≥чн≥ фактори Ц це вс≥ компоненти довк≥лл¤, що впливають на жив≥ орган≥зми та њхн≥ угрупуванн¤. ¬ченн¤ про еколог≥чн≥ фактори класиф≥куЇ вплив ¤к окремих еколог≥чних фактор≥в, так ≥ њхню комплексну д≥¤ на жив≥ системи.

ѕопул¤ц≥йна еколог≥¤ вивчаЇ попул¤ц≥њ р≥зноман≥тних орган≥зм≥в ¤к особливий р≥вень орган≥зац≥њ живоњ матер≥њ: њхню структуру, стан, способи саморегул¤ц≥њ.

Ѕ≥огеоценолог≥¤ Ц наука про структуру, функц≥онуванн¤, саморегул¤ц≥ю, саморозвиток багатовидових угрупувань орган≥зм≥в (б≥огеоценоз≥в) ≥ б≥осфери в ц≥лому.

ƒо еколог≥чних наук також належать: еколог≥¤ бактер≥й, гриб≥в, рослин, тварин, ф≥тоценолог≥¤, грунтова б≥олог≥¤, рад≥оеколог≥¤. ≈волюц≥йна еколог≥¤ досл≥джуЇ ≥сторичн≥ зм≥ни екосистем ≥ б≥осферу у звТ¤зку ≥з зм≥нами умов довк≥лл¤.

ќтже, еколог≥¤ Ц це комплексна б≥олог≥чна наука, ¤ка т≥сно взаЇмод≥њ з багатьма природничими дисципл≥нами. Ќин≥ перед загрозою планетноњ еколог≥чноњ кризи виникла необх≥дн≥сть обТЇднати зусилл¤ науковц≥в р≥зних крањн дл¤ проведенн¤ сп≥льних еколог≥чних досл≥джень. “ак, у 1964 роц≥ було розпочато роботу за загальною ћ≥жнародною б≥олог≥чною програмою, завд¤ки чому вдалос¤ встановити потенц≥йну продуктивн≥сть б≥осфери нашоњ планети та ту њњ частку, ¤ку без зашкодженн¤ жив≥й речовин≥ «емл≥, може використовувати людина дл¤ своњх потреб.

ѕотр≥бно обТЇднанн¤ зусиль еколог≥в р≥зних крањн в справ≥ створенн¤ б≥олог≥чних основ охорони довк≥лл¤, оск≥льки не ≥снуЇ локальних еколог≥чних катастроф: насл≥дки под≥њ, ¤ка мала м≥сце в одн≥й крањн≥, можуть в≥дчуватис¤ нав≥ть у тих крањнах, ¤к≥ безпосередньо з нею не межують. јктуальн≥сть ц≥Їњ проблеми наочно продемонструвала авар≥¤ на „орнобильськ≥й ј≈—.

Ќа охорону довк≥лл¤, розвТ¤занн¤ проблем природокористуванн¤, взаЇмозвТ¤зк≥в людського сусп≥льства з природою спр¤мована також м≥жнародна програма УЋюдина Ц б≥осфераФ. ѓњ мета Ц розвиток еколог≥чного мисленн¤, тобто п≥дпор¤дкуванн¤ практичноњ д≥¤льност≥ людини законам природи та перебуванн¤ економ≥ки в≥дпов≥дно до вимог збереженн¤ стану довк≥лл¤. Ћише еколог≥зац≥¤ сусп≥льства, вихованн¤ дбайливого ставленн¤ до природи може допомогти людин≥ уникнути глобальноњ еколог≥чноњ кризи, загроза ¤коњ близька сьогодн≥ ¤к н≥коли ран≥ше.

ћетоди еколог≥чних досл≥джень. ≈колог≥¤ нин≥ Ї т≥Їю точкою ≥ ¤к≥й перетинаютьс¤ ≥нтереси вчених р≥зних природничих наук: систематик≥в, морфолог≥в, генетик≥в, б≥ох≥м≥к≥в, ф≥з≥олог≥в, ф≥зик≥в, х≥м≥к≥в, математик≥в, географ≥в тощо. “ому вона вбираЇ в себе концепц≥њ та методики, притаманн≥ р≥зним дисципл≥нам.

”чен≥-екологи застосовують р≥зноман≥тн≥ засоби ≥ методи досл≥джень. ћетоди еколог≥чноњ ≥ндикац≥њ дають можлив≥сть визначити стан ≥ властивост≥ екосистем за видовим складом та сп≥вв≥дношенн¤м м≥ж собою певних (еталонних) груп вид≥в. «окрема, дл¤ проведенн¤ пост≥йних спостережень широко застосовують метод еколог≥чного мон≥торингу, про ¤кий розпов≥далос¤ ран≥ше. ¬≥н буваЇ локальним, рег≥ональним чи глобальним (в≥дпов≥дно спостер≥гають за зм≥нами у певн≥й м≥сцевост≥, рег≥он≥ або в б≥осфер≥ у ц≥лому). ќсобливо важливий мон≥торинг еталонних запов≥дних д≥л¤нок ландшафт≥в. ¬≥н даЇ змогу спостер≥гати за функц≥ональним (продуктивн≥сть, колооб≥г речовин, пот≥к енерг≥њ) та структурними (видове р≥зномањтт¤, чисельн≥сть вид≥в тощо) зм≥нами у певних екосистемах. ћон≥торинг зд≥йснюють за допомогою автоматичних та дистанц≥йних пристроњв. ÷е даЇ змогу д≥ставати ≥нформац≥ю з д≥л¤нок, на ¤ких проводити безпосередн≥ спостереженн¤ складно або неможливо.

«а допомогою математичного моделюванн¤ можна встановити взаЇмозвТ¤зки орган≥зм≥в в екосистемах (кормов≥, конкурентн≥ тощо), залежн≥сть зм≥н чисельност≥ попул¤ц≥й та њхньоњ продуктивност≥ в≥д д≥њ еколог≥чних фактор≥в та ≥н. математичн≥ модел≥ дають змогу прогнозувати можлив≥ вар≥анти переб≥гу под≥й, вид≥л¤ти окрем≥ звТ¤зки, комб≥нувати њх (наприклад, ¤ку к≥льк≥сть особин промислових тварин можна вилучати з природних попул¤ц≥й, щоб не знизити њхньоњ густоти, передбачати спалахи чисельност≥ шк≥дник≥в, насл≥дки антропогенного впливу на окрем≥ екосистеми та б≥осферу в ц≥лому).

1

Ќазва: ѕредмет ≥ завданн¤ еколог≥њ. ћетоди еколог≥чних досл≥джень
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (1571 прочитано)