≈колог≥¤ > ѕриродн≥ джерела вуглеводн≥в

ѕриродн≥ джерела вуглеводн≥в

—учасн≥ проблеми енергетики

–озвиток техн≥чноњ цив≥л≥зац≥њ на «емл≥ у ’’ ст. характеризуЇтьс¤ стр≥мким зб≥льшенн¤м енергоспоживанн¤. «а оц≥нками, в 1945-1998 рр. населенн¤ планети використало 2/3 всього палива, добутого людством за час свого ≥снуванн¤. “ак≥ бурхлив≥ темпи розвитку енергетики спричинили по¤ву низки гострих проблем.

Ќа перший план виходить проблема ресурсозабезпеченост≥ енергетичного господарства. « одного боку, сумарн≥ запаси паливних ресурс≥в досить велик≥, до того ж щороку стають в≥домими нов≥ поклади викопного палива.  р≥м того, сучасна технолог≥¤ в≥дкриваЇ доступ до використанн¤ нетрадиц≥йних джерел енергетики, це св≥дчить на користь того, що абсолютного деф≥циту енергетичних ресурс≥в на планет≥ поки що не ≥снуЇ. « одного боку, спостер≥гаЇтьс¤ в≥дносна ресурсна обмежен≥сть, зумовлена можлив≥стю швидкого вичерпанн¤ найб≥льш доступних родовищ ≥ перех≥д до розробки складн≥ших, що спричинюЇ подорожчанн¤ енергонос≥њв ≥ робить використанн¤ б≥льшоњ частини паливних ресурс≥в нерентабельним. јнал≥тики прогнозують наближенн¤ того моменту, коли енергетичн≥ затрати на розв≥дуванн¤ й добуванн¤ головного виду палива Ц нафти за межами Ѕлизького —ходу, перевищуватимуть к≥льк≥сть енергетики, ¤ка може бути одержана з нењ.

јле особливо загострилис¤ проблеми, повТ¤зан≥ з негативним впливом енергетики на стан навколишнього середовища. ¬икиди в≥д роботи ц≥Їњ галуз≥ становл¤ть 30% вс≥х твердих часток що надход¤ть в атмосферу внасл≥док господарськоњ д≥¤льност≥ людини. «а цим показником електростанц≥њ зр≥вн¤лис¤ з п≥дприЇмствами металург≥њ ≥ випереджають вс≥ ≥нш≥ галуз≥ промисловост≥.  р≥м того, енергетика даЇ до 63% с≥рчаного анг≥дриду ≥ понад 53% оксид≥в озону, що надход¤ть у пов≥тр¤ в≥д стац≥онарних джерел забрудненн¤. вони Ї основним джерелом кислотних дощ≥в в ”крањн≥. –ослини та океан вже не встигають поглинути всю к≥льк≥сть вуглекислоти, ¤ка утворюЇтьс¤ внасл≥док спалюванн¤ орган≥чного палива. ÷е веде до поступового зб≥льшенн¤ њњ концентрац≥њ в атмосфер≥, що посилюЇ Упарниковий ефектФ ≥ викликаЇ потепл≥нн¤ кл≥мату.

якщо тенденц≥¤ зростанн¤ споживанн¤ енергетики та викид≥в двоокису вуглецю збережетьс¤, то вже до 2025 року на «емл≥ потепл≥шаЇ на 2о—, що призведе до глобальних катастроф≥чних насл≥дк≥в: зм≥щенн¤ кл≥матичних зон, зникненн¤ багатьох вид≥в рослин, скороченн¤ л≥сових площ, зб≥льшенн¤ пустель, розтаванн¤ льодовик≥в тощо.

Ќегативного еколог≥чного впливу завдаЇ ”крањн≥ г≥дроенергетика. Ѕудуванн¤ г≥дровузл≥в на ƒн≥пр≥ призвело до затопленн¤ великих площ. ¬одосховища п≥двищили р≥вень навколишн≥х ірунтових вод, стали причиною ≥нтенсивного руйнуванн¤ крутих берег≥в.

¬се це створюЇ небезпеку голоду, хвороб, масових м≥грац≥й населенн¤ ≥з зон еколог≥чного лиха. ≈колог≥чн≥ чинники в розвитку ¤дерноњ енергетики завжди повинн≥ бути на першому м≥сц≥, ≥накше не буде дл¤ кого виробл¤ти електроенергетику.

—палюванн¤ викопних вид≥в палива ≥ дров порушуЇ баланс кисню в атмосфер≥, оск≥льки на 1 т орган≥чного палива при цьому витрачаЇтьс¤ б≥льш ¤к 2 т чистого кисню. –озширенн¤ його споживанн¤ на техногенн≥ потреби, зменшенн¤ його в≥дтворенн¤ через вирубуванн¤ л≥с≥в веде до виникненн¤ на планет≥ реальноњ небезпеки деф≥циту кисню.

Ќеобх≥дн≥сть подоланн¤ в≥дсталост≥ крањн, що розвиваютьс¤, зб≥льшенн¤ населенн¤ в них вимагаЇ швидкого розвитку енергетики, зростанн¤ енергоспоживанн¤.

ќсь заходи, що дозволили б переламати негативн≥ тенденц≥њ у сфер≥ енергетики:

ѕ≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ енерг≥њ (за нин≥шнього р≥вн¤ техн≥ки можна зменшити сумарне споживанн¤ енергетики на 35-40%).

«меншенн¤ шк≥дливих викид≥в в атмосферу завд¤ки новим технолог≥¤м очищенн¤ в≥дпрацьованих газ≥в.

«м≥на структури паливно-енергетичного балансу через розвиток альтернативноњ енергетики.

¬житт¤ заход≥в дл¤ спов≥льненн¤ темп≥в росту населенн¤.

Ќин≥ у звТ¤зку з кризовим станом економ≥ки ”крањни ≥стотно скоротилис¤ можливост≥ забезпечити њњ паливно-енергетичними ресурсами. ” 1998 роц≥ не вдалос¤ дос¤гти перелому в подоланн≥ кризових ¤вищ, продовжуЇтьс¤ спав виробництва, хоча й пов≥льн≥шими темпами, н≥ж у 1996 роц≥. ƒо позитивних зрушень в економ≥ц≥ сл≥д в≥днести: упов≥льненн¤ ≥нфл¤ц≥њ та де¤ке зростанн¤ обс¤г≥в виробництва в окремих експортноор≥Їнтованих галуз¤х промисловост≥, дос¤гненн¤ додатного сальдо торг≥вельного балансу.

”сп≥хи у в≥дродженн≥ економ≥ки могли б бути набагато кращими, ¤кби не причини, що набули вже хрон≥чного характеру: т¤жкий ф≥нансовий стан, в≥дсутн≥сть попиту на де¤к≥ види в≥тчизн¤ноњ продукц≥њ через њњ високу варт≥сть та незадов≥льну ¤к≥сть, брак ≥нвестиц≥й, пов≥льний характер структурних зрушень. ¬≥дпов≥дно до зниженн¤ обс¤г≥в продуктивного матер≥ального виробництва ≥ скороченн¤ послуг, в≥дбуваютьс¤ зм≥ни у споживанн≥ паливно-енергетичних ресурс≥в.

” 1997 роц≥ обс¤ги споживанн¤ паливно-енергетичних ресурс≥в зменшилис¤ на 2,1 млн. т у.п. (на 0,1%).

¬иробництво електроенерг≥њ тепловими електростанц≥¤ми ћ≥ненерго ”крањни в 1997 роц≥ становило 82,7 млрд. к¬т · год проти 88,8 млрд. к¬т · год у 1996 роц≥. ÷е зумовлено ¤к продовженн¤м спаду в економ≥ц≥, так ≥ недостачами “≈— природного газу, вуг≥лл¤ ≥ особливо паливного мазуту, через в≥дсутн≥сть у галуз≥ достатн≥х кошт≥в на придбанн¤ палива. ” звТ¤зку з неплатоспроможн≥стю споживач≥в проводилис¤ вимушен≥ обмеженн¤ електроспоживанн¤ та в окремих випадках Ц повне припиненн¤ подач≥ електроенерг≥њ неплатникам.

”складнилас¤ ситуац≥¤ ≥з забезпеченн¤м атомних електростанц≥й (ј≈—) ¤дерним паливом через необх≥дн≥сть закуп≥вл≥ його в –ос≥њ (у звТ¤зку ≥з зак≥нченн¤м д≥¤нн¤ договору про постачанн¤ частки палива на компенсац≥йн≥й основ≥).

 ризовий стан паливноњ промисловост≥ зумовив зниженн¤ видобутку природного палива з 77,6 млн. тонн у.п. к 1995 роц≥ до 73,0 млн. т. у 1997 роц≥. ќсновною причиною незадов≥льноњ роботи галуз≥ Ї в≥дсутн≥сть власних оборотних кошт≥в, що, в основному, повТ¤зано ≥з значним поширенн¤м у галуз≥ (73%) бартерних взаЇморозрахунк≥в за в≥двантажну вуг≥льну продукц≥ю.

ѕрогноз енергозабезпеченн¤ економ≥ки ”крањни на перспективу розробл¤Їтьс¤ нами з урахуванн¤м рол≥ ≥ м≥сц¤ енергетичного фактора в економ≥ц≥ крањни. ¬ таких документах закладено оптим≥стичн≥ темпи розвитку економ≥ки, ¤к≥ п≥д впливом негативних обставин, що склалис¤ в соц≥ально-економ≥чному розвитку ”крањни не д≥стали п≥дтвердженн¤. «г≥дно з цими прогнозами споживанн¤ палива п≥двищитьс¤ в основному за рахунок зростанн¤ виробництва в електроенергетиц≥, чорн≥й металург≥њ, х≥м≥чн≥й галуз≥ та буд≥вництв≥. ‘ах≥вц¤ми розроблено р¤д заход≥в щодо п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ паливно-енергетичних ресурс≥в в ус≥х галуз¤х промисловост≥, а також скороченн¤ споживанн¤ природного газу за рахунок розширенн¤ використанн¤ вуг≥лл¤. ¬икористанн¤ палива мало зрости на 29,1%.

‘ах≥вц¤ми прид≥л¤Їтьс¤ значна увага актив≥зац≥њ в прогнозованому пер≥од≥ енергозбер≥гаючоњ пол≥тики: розробц≥ та впровадженню необх≥дних п≥дзаконних ≥ нормативних акт≥в у тому числ≥ систем в≥дпов≥дних стандарт≥в та нормуванн¤ у споживанн≥ палива й енерг≥њ, систем адм≥н≥стративних ≥ економ≥чних засоб≥в стимул¤ц≥њ енергозбереженн¤. ÷е дозволить створити необх≥дн≥ умови дл¤ зб≥льшенн¤ енергозбереженн¤ в економ≥ц≥ ”крањни.

1

Ќазва: ѕриродн≥ джерела вуглеводн≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (604 прочитано)