≈колог≥¤ > ѕриродн≥ запов≥дники ”крањни

 арпати за вин¤тком певноњ територ≥њ високог≥рТ¤ були до початку агрокультурного пер≥оду повн≥стю вкрит≥ л≥сами. ¬насл≥док господарського впливу л≥сист≥сть тут скоротилас¤ у 3 рази.

ќхорона л≥су Ц це в першу чергу, турбота не про дерева, а про людей, њхн≥й добробут ≥ здоровТ¤. ≤ потр≥бно все зробити дл¤ того, щоб кожен, хто приходить у л≥с, був його другом. ќтже, л≥с вимагаЇ любов≥ й розум≥нн¤.

”крањнськ≥  арпати Ц не лише один з наймальовнич≥ших куточк≥в ”крањни, це також рег≥он дуже важливого економ≥чного значенн¤, зона ц≥нних л≥сових масив≥в, що очищають пов≥тр¤ний басейн над значною частиною —х≥дноњ ™вропи.  арпати в≥дзначаютьс¤ багатими й р≥зноман≥тними б≥олог≥чними ресурсами.

√оловн≥ хребти  арпат Ц важлив≥ частини ™вропейського водод≥лу м≥ж Ѕалт≥йським ≥ „орним мор¤ми. ћаючи загальну довжину понад 1500 км, вони охоплюють значну площу пТ¤ти братн≥х (колишн≥х соц≥ал≥стичних) крањн ≥ в≥д≥грають в њх економ≥чному житт≥ важливе значенн¤.

 арпати м≥ст¤ть третину л≥сових запас≥в ”крањни, л≥сист≥сть ц≥Їњ територ≥њ Ц одна з найвищих в ”крањн≥. “ут ростуть 2110 вид≥в кв≥ткових рослин, багато ц≥нних вид≥в дерев ≥ л≥карських рослин. ѕроте прот¤гом останн≥х дес¤тил≥ть  арпати зазнають все б≥льших втрат в≥д людськоњ д≥¤льност≥.  арпатськ≥ л≥си перебувають п≥д загрозою знищенн¤ не лише в≥д л≥сорозробок, порушенн¤ ірунтового ≥ рослинного покриву, але й в≥д х≥м≥чного пере забрудненн¤, кислотних дощ≥в.

”крањнськ≥  арпати Ц це також центральна ≥ найб≥льша частина —х≥дних  арпат, ¤к≥ починаютьс¤ в≥д Ћупк≥вського перевалу на заход≥ ≥ к≥нчаютьс¤ в масив≥ Ѕучедж на територ≥њ –умун≥њ. ѓх загальна довжина становить 240 км, ширина 100-110 км. ¬исота ”крањнських  арпат з п≥вн≥чного заходу на п≥вденний сх≥д поступово зростаЇ.

 л≥матичн≥ умови мають вир≥шальний вплив на формуванн¤ екосистеми, њх географ≥чне поширенн¤, структурн≥ особливост≥ й функц≥онуванн¤.

”крањнськ≥  арпати, под≥бно до ≥нших г≥рських систем, мають свою рег≥ональну специф≥ку формуванн¤ рослинних смуг, обумовлену њх географ≥чним положенн¤м, ≥стор≥Їю розвитку рослинност≥, впливом сус≥дн≥х геоботан≥чних пров≥нц≥й, напр¤мком г≥рськоњ системи, геолог≥чною ≥ зокрема складною геоморфолог≥чною будовою.

¬ ”крањнських  арпатах, включаючи прилегл≥ р≥внинн≥ територ≥њ, вичленовано дванадц¤ть рослинних смуг, або ступен≥в, у тому числ≥ 6 п≥дступен≥в. –озташован≥ вони в так≥й вертикальн≥й посл≥довност≥:

≤ Ц смуга дубових л≥с≥в ≥з дуба звичайного,

≤≤ Ц дубових л≥с≥в ≥з дуба скельного,

≤≤≤ Ц буково-¤лицево-дуобвих ≥ дубово-букових л≥с≥в ≥з дуба звичайного,

IV Ц смуга буково-дубових ≥ дубово-букових л≥с≥в ≥з дуба скального,

V Ц смуга букових л≥с≥в,

VI Ц смуга високог≥рних буково-¤ворових ≥ ¤ворово-букових л≥с≥в,

VII Ц смуга ¤лицево-букових та буково-¤лицевих л≥с≥в,

VIII Ц смереково-¤лицево-букових ≥ смереково-буково-¤лицевих л≥с≥в,

IX Ц буково-¤лицево-смерекових ≥ ¤лицево-буково-смерекових л≥с≥в,

X Ц смерекових л≥с≥в,

’≤ Ц смуга кривол≥сс¤ ≥ субальп≥йськоњ рослинност≥ з дом≥нуванн¤м зеленоњ в≥льхи.

”  арпатах також досить перспективним Ї розвиток туризму, але цив≥л≥зованого, з урахуванн¤м еколог≥чноњ витривалост≥ рекреац≥йних зон ≥ запов≥дних територ≥й.

ѕрограма наукових роб≥т передбачаЇ виконанн¤ таких досл≥джень, ¤к г≥г≥Їн≥чн≥ аспекти охорони природи, охорона екосистем ≥ ландшафт≥в, охорона водних ресурс≥в та р¤д ≥нших. ƒ≥¤льн≥сть карпатськоњ природоохоронноњ ком≥с≥њ може бути корисною у вир≥шенн≥ цих питань в  арпатському рег≥он≥.

≤ндустр≥альна д≥¤льн≥сть людини в багатьох аспектах веде до небажаних ¤вищ ≥ так званоњ ланцюговоњ реакц≥њ процес≥в шк≥дливих дл¤ орган≥чного св≥ту ≥, насамперед, дл¤ людей.

 римський природний запов≥дник, найб≥льший у  риму й один з найстарших на ”крањн≥, був створений у 1923 р. на м≥сц≥ колишнього «аказника ≥мператорських полювань ≥ прил¤гаючих до нього земл¤х. «агальна площа запов≥дника в даний час складаЇ 44175 га, у тому числ≥ ф≥л≥¤ ЂЋебед¤ч≥ островиї, що маЇ м≥жнародне значенн¤, ¤к м≥сце мешканн¤ водоплавних ≥ болотних птах≥в.

—кладна геолог≥чна структура, своЇр≥дн≥ кл≥матичн≥ умови, ун≥кальний рослинний ≥ тваринний св≥т - усе це додаЇ запов≥днику вин¤ткову наукову ц≥нн≥сть. ” запов≥дних л≥сах живуть олен≥, козул≥, дик≥ кабани, муфлони, лиси, борсуки й ≥нш≥ ссавц≥.

¬ даний час тут в≥домо 1180 вид≥в вищих рослин, серед них багато р≥дких, ендем≥к≥в, рел≥кт≥в.

Ќа територ≥њ запов≥дника беруть св≥й початок сам≥ велик≥ г≥рськ≥ р≥ки  риму - јльма,  ача, јвунда, ƒерекойка.

Ќайвища вершина  римських г≥р - гора –оман- ≥ш висотою 1545 м, також знаходитьс¤ в запов≥днику.

≤стор≥¤ залишила тут св≥й багатий сл≥д. ÷е ≥ залишки древн≥х таврських поховань, ћонастир св¤тих  осьми ≥ ƒам≥ана, каплиц¤, побудована на честь 300-р≥чч¤ будинку –оманових, ун≥кальне джерело Ђ—авлух-—уї, ‘орельне господарство, јльтанка в≥тр≥в. ÷≥ й ≥нш≥ ун≥кальн≥ визначн≥ пам'¤тки по праву користаютьс¤ п≥двищеною увагою гостей ≥ жител≥в  риму.

ўоб ознайомитис¤ з  римським природним запов≥дником, можна в≥дв≥дати дуже ц≥кавий ћузей природи, що знаходитьс¤ в м. јлушт≥. …ого експозиц≥њ розпов≥дають про ≥стор≥ю запов≥дника, його рослинному ≥ тварин≥ св≥т≥, сьогодн≥шн≥й робот≥ його сп≥вроб≥тник≥в. ѕровод¤тьс¤ екскурс≥њ ≥ по територ≥њ запов≥дника

¬икористана л≥тература:

¬.‘. ¬ерес У«емне намисто  арпатФ. Ц ”жгород, видавництво У арпатиФ, 1989 р.

—.ћ.—тойко У арпатам зелен≥ти в≥чноФ. Ц ”жгород, видавництво У арпатиФ, 1977 р.

√.ќ.Ѕ≥л¤вський, –.—.‘урдуй Уќснови еколог≥чних знаньФ. Ц  ињв, видавництво УЋиб≥дьФ, 1997 р.

ѕриродн≥ запов≥дники ”крањни. Ц  ., 1994.

1	2

Ќазва: ѕриродн≥ запов≥дники ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (5575 прочитано)