≈колог≥¤ > ѕриродн≥ стих≥њ та њх еколог≥чне значенн¤

ѕриродн≥ стих≥њ та њх еколог≥чне значенн¤

¬ ≥стор≥њ земл≥ еколог≥чн≥ кризи неодноразово були насл≥дком вимкненн¤ р≥зних надзвичайних природних ситуац≥й, тобто раптових швидких зм≥н умов ≥снуванн¤, р≥зних зм≥н ф≥зичних, х≥м≥чних чи б≥олог≥чних фактор≥в, ¤к окремих так ≥ разом уз¤тих, що викликало або пог≥ршенн¤ стану, або загибель окремих живих ≥стот чи нав≥ть ц≥лих екосистем. “ак≥ надзвичайно кризов≥ ситуац≥њ називаютьс¤ катастрофами.

 атастрофи под≥л¤ютьс¤ на природн≥ ≥ антропогенн≥, а в залежност≥ в≥д сили запод≥¤ноњ шкоди та обСЇму негативних насл≥дк≥в, тобто в≥д масштаб≥в скоЇного лиха Ц на катастрофи локального, рег≥онального чи глобального значенн¤. як природн≥ так ≥ антропогенн≥ катастрофи в свою чергу под≥л¤ютьс¤ на косм≥чн≥, тектон≥чн≥, х≥м≥чн≥, ф≥зичн≥ та ≥н.

–ан≥ше переважали катастрофи природного походженн¤. ¬ наш час к≥льк≥сть њх фактично не зм≥нилась. јле викликали людською д≥¤льн≥стю значне зб≥льшенн¤ катастроф стала в≥д≥гравати все значн≥шу роль у житт≥ екосистеми, окремих ландшафт≥в, рег≥он≥в, континент≥в ≥ б≥осфери вц≥лому.

???? катастрофи викликаютьс¤ екзогенними ≥ ендогенними факторами тобто зовн≥шн≥ми ≥ внутр≥шн≥ми сигналами земл≥, повС¤зан≥ з процесами в земних надрах. «овн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥ сили т≥сно взаЇмоповС¤зан≥ м≥ж собою, розвиток одних часто зумовлюЇ по¤ву ≥нших. ƒо зовн≥шн≥х сил природи, здатних викликати катастроф≥чн≥ зм≥ни в екосистемах належать зм≥ни магн≥тного, електричного та грав≥тац≥йного пол≥в «емл≥., викликан≥ ¤вища в косм≥чному середовищ≥, пад≥нн¤ на землю великих метеорит≥в, урагани повен≥, цунам≥, сильн≥ засухи, пожеж≥ або страшн≥ зливи.

ўе до них також в≥днос¤ть зсуви, обвали осипи, сел≥.

Ќасл≥дком найб≥льших катастроф були рег≥ональн≥ або глобальн≥ кл≥матичн≥ зм≥ни, загибель великоњ к≥лькост≥ живих ≥стот, зм≥ни розвитку р¤ду вид≥в, попул¤ц≥й ≥ род≥в, мутац≥њ орган≥зм≥в.

–≥зн≥ кл≥матичн≥ зм≥ни, а також катастроф≥чн≥ зм≥ни характеру геоф≥зичних пол≥в на земл≥ , можуть бути обумовлен≥ такими ¤вищами, ¤к спалахи наднових з≥рок. ¬ наш≥й √алактиц≥ останн¤ така под≥¤ була заф≥ксована стародавн≥ми китайськими астрономами, ¤к≥ описали в 1054 роц≥ Уз≥рки - гост≥Ф. ¬она була наст≥льки ¤скравою, що њњ можна було спостер≥гати нав≥ть у день, й була ¤скрав≥ша за ¬енеру. „ерез к≥лька м≥с¤ц≥в з≥рка поступово згасла. Ќа м≥сц≥ Уз≥рки - гост≥Ф астрономи часто спостер≥гають кабовидну туманн≥сть Ц св≥тну газову оболонку.

¬становлено, що вибух надновоњ з≥рки супроводжуЇтьс¤ дуже великими потоками ультраф≥олетового випром≥нюванн¤ й пентгенського випром≥нюванн¤, згубним дл¤ всього живого. Ќа щаст¤ спалах з≥рки1054 року в≥дбувс¤ дуже далеко в≥д «емл≥ Ц на в≥дстан≥ понад 1 тис. ѕарсек≥в, тому це ¤вище не вплинуло на «емне жит¤.

–ос≥йськ≥ вчен≥ ¬.  расовський ≥ …. Ўкловський п≥драхували, щот спалахи з≥рок у наш≥й √алактиц≥ мають м≥сце 1 раз на 100 рок≥в.

¬≥д далекого минулого й до наших час≥в на поверхн≥ «емл≥ пер≥одично трапл¤ютьс¤ гранд≥озн≥ катастрофи, що викликаютьс¤ пад≥нн¤м косм≥чних т≥л.

¬важаЇтьс¤, що б≥льш≥сть косм≥чних т≥л падало в —в≥товий ќкеан, що теж викликало значн≥ катастрофи.

≤нш≥ катастроф≥чн≥ под≥њ природнього характеру Ц землетруси, виверженн¤ вулкан≥в, тайфуни тощо мають локальний характер ≥ вплинути на б≥осферу в ц≥лому не можуть.

” ’’ ст.. виникненн¤ великоњ к≥лькост≥ еколог≥чних ситуац≥й спричинилос¤ людською д≥¤льн≥стю й на жаль число њх зростаЇ з кожним днем. ¬ залежност≥ в≥д фактор≥в, що призвод¤ть до розвитку антропогенних кризових еколог≥чних ¤вищ, њх умовно под≥л¤ють на катастрофи х≥м≥чного, ф≥зичного, ≥нженерно-геолог≥чного, м≥л≥таристичного чи комплексного характеру.

Ќа першому м≥сц≥ серед них сто¤ть катастрофи, повС¤зан≥ з в≥йськовою д≥¤льн≥стю, в≥йнами, масштабними, в≥йськовими вченн¤ми та випроуванн¤ми ¤дерноњ, х≥м≥чноњ та бактер≥олог≥чноњ зброњ.

¬≥йни Ц це справжн≥ еколог≥чн≥ б≥ди, це не лише жахливий геноцид, а ще й екоцид.

¬≥йни Ц це абсолютно невиправдан≥ економ≥чно витрати й розтринькуванн¤ величезноњ маси природних ресурс≥в, деструкц≥¤ екосистем. ¬еличезн≥ збитки людству й природ≥ завдають не лише в≥йни, а й п≥дготовка до них, утриманн¤ арм≥њ, техн≥ки, пол≥гон≥в, в≥йськових обСЇкт≥в ≥ завод≥в, проведенн¤ регул¤рних в≥йськових маневр≥в. —л≥д сюди в≥днести й похованн¤ в≥йськовоњ д≥¤льност≥, у тому числ≥ дуже небезпечних Ц х≥м≥чних ≥ рад≥оактивних. « розвитком нафтодобувноњ, нафтопереробноњ промисловост≥ та атомноњ енергетики зросла к≥льк≥сть катастроф, повС¤заних з цими видами людськоњ д≥¤льност≥. –айони ≥нтенсивного видобуванн¤ нафти ≥ газу сьогодн≥ в насл≥док дуже сильних забруднень практично перетворилис¤ на зони еколог≥чного лиха.

—трашну потенц≥йну загрозу виникненн¤ надзвичайних еколог≥чних ситуац≥й несуть вс≥ велик≥ нафто Ц ≥ газосховища, трубопроводи, склади р≥зних х≥м≥чних речовин. —л≥д зауважити, що будь-¤к≥ широкомасштабн≥ втручанн¤ в природн≥ екосистеми теж несуть з собою катастроф≥чн≥, згубн≥ дл¤ них насл≥дки. “ак буд≥вництво, на великих р≥ках гребель, водосховищ кардинально зм≥нюЇ р≥чковий режим, у багато раз≥в упов≥льнюючи його на озерний.

“е ж саме можна стверджувати про широкомасштабн≥ ????? роботи, ¤к≥ призвод¤ть до повноњ деградац≥њ екосистеми, що функц≥онували в цих рацонах тис¤ч≥ рок≥в.

јналог≥чн≥ катастроф≥чн≥ ситуац≥њ викликають в природних ландшафтах буд≥вництво великих шахт, в≥дкритих карСЇр≥в, автомаг≥стралей, потужних Ћ≈ѕ ≥ канал≥в, тунел≥в, великих см≥ттЇзвалищ ≥ шлакосховищ. ”се це катастрофи локального характеру.

Ќагромадивши г≥ркий досв≥д щодо насл≥дк≥в втручанн¤ у њњ збалансованоњ в≥ками процеси, люди повинн≥ у своњй майбутн≥й д≥¤льност≥ враховувати закони природи, ч≥тко у¤вити насл≥дки свого втручанн¤ у житт¤ б≥осфери ¤к на близький, так ≥ на в≥ддалений пер≥од, використовуючи св≥й ≥нтелект дл¤ збереженн¤ б≥осфери ≥ спри¤нн¤ њњ в≥дтворенню

1

Ќазва: ѕриродн≥ стих≥њ та њх еколог≥чне значенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (910 прочитано)