≈колог≥¤ > –одина √убоцв≥тн≥

–одина √убоцв≥тн≥

–одина √убоцв≥тн≥ ( Lamiaceae ) досить велика нал≥чуЇтьс¤ б≥л¤ 3500 губоцв≥тних , що обТЇднуютьс¤ у 200 род≥в ≥ поширен≥ у вс≥х кл≥матичних зонах та на вс≥х континентах . ” флор≥ ”крањни представлено понад 230 вид≥в .

√убоцв≥тн≥ це трвТ¤нист≥ рослини , р≥дше нап≥вкущ≥ або кущ≥ . ¬иди родин часто вид≥л¤ютьс¤ р¤дом характерних ознак : стебла чотиригранн≥ , листки навхрест супротивн≥ , прост≥ без прилистк≥в .  в≥тк≥ двостатев≥ з подв≥йною оцв≥тиною , зигоморфн≥ . „ашечка трубчаста з 5-ма зубц¤ми , часто двогуба . ¬≥ночок двогубий , верхн¤ губа утворена двома зрослими пелюстками, а нижн¤ Ч трьома. Ќижн≥ , зросл≥ частинки пелюсток утворюють трубочку в≥ночка . “ичинки зрослис¤ з трубочкою в≥ночка ; з 4 тичинок 2 нижн≥ довш≥ в≥д двох верхн≥х . ≤нколи тичинок т≥льки 2 . ћаточка утворена двома плодолистиками , 4-гн≥зда з чотирилопатевою верхньою завТ¤ззю . ѕл≥д зб≥рний, з 4 гор≥шк≥в .

ѕриклади формул кв≥ток : √луха кропива

Ca(5)Co(2+3)A4G(2) ;

Ўавл≥¤ л≥карьска

Ca(5)Co(2+3)A4G(2) .

Ќадземн≥ частини багатьох представник≥в родини губоцв≥тних м≥ст¤ть еф≥рну ол≥ю , ¤ку застосовують у харчов≥й , парфюмерн≥й ≥ фармацевт≥чн≥й промисловост≥ . Ќародними ≥ оф≥ц≥йно визнаними л≥карськими рослинами Ї : мТ¤та , шавл≥¤ л≥карська , √луха кропива , чебрець , материнка, лаванда , собача кропива та ≥н . ѕредставниками родини Ї декоративн≥ рослини : монарда , шавл≥¤ блискуча з червоними кв≥тками , що походить з ѕ≥вденноњ америки .

ј тепер давайте розгл¤немо конкретного представника Ц кропиву дводомну (Urtica dioica). ‘ормула ≠ Ca(5)Co(2+3)A4G(2) , це багатор≥чна рослина , двудомна, њњ стеблина густо усаджена , ¤к ≥ ланцетовидн≥ , волосками що жгутьс¤ мурашиною кислотою , що вних м≥ститьс¤ , лист¤ темно-зелен≥ .  ропива зустр≥чаЇтьс¤ майже повсюди на територ≥њ ”крањни , –ос≥њ , Ѕ≥лорус≥ , ≈стон≥њ та ≥нших стран пом≥рного кл≥мату , а також .  ропива росте на сухих та вологих зат≥нених м≥сц¤х , з цього можно зробити висновок , що кропива факультативний г≥дроф≥т та мезоф≥т . Ћист¤ у кропиви широке ≥ тонке , коренева система не сильно розгалужена , ≥снуЇ основний кор≥нь в≥д котрого в≥дход¤ть боков≥ . як ¤ зазначав кропива м≥стить мурашину кислоту ( жалку ) та окр≥м цього багато в≥там≥н≥в ј, — ≥   .

 ропива глуха ( Laminum album ) формула -- ≠ Ca(5)Co(2+3)A4G(2) ; висота 30Ч60 см , стебло пр¤ме нег≥лл¤сте , опушенн¤ притисненими до стебла волосками , довг≥ п≥дземн≥ поб≥ги , лист¤ не жгутьс¤ тому кропиву назвали глухою . Ћист¤ нагадують лист¤ кропиви , серцевидноЧовальн≥ , черешков≥ , пильчаст≥ .  в≥ти розташован≥ мутоками в пазухах лист≥в , в≥нчики б≥л≥ або жовтоЧб≥л≥ , зовн≥ мохнат≥ , двугуб≥ .

ћТ¤та перцева ( Mentha piperita ) Ц багатор≥чна рослина , поширена в пом≥рн≥й та тепл≥й смуз≥ Ївраз≥њ . —тебло г≥лл¤сте , щетинистоЧволохате або гладеньке висота 50Ч100 см . Ћистки темно-зелен≥ , ¤йцевидн≥ , довгастоњ форми , з зубчастими кра¤ми .  в≥тки ф≥олетов≥ або червонувато-б≥лувато-рожев≥ , невиразно-двогуб≥ , з≥бран≥ в колосовидн≥ суцв≥тт¤ .  орень тоненький , розгалужений , з багатьма кол≥нц¤ми , в≥д ¤ких в≥дход¤ть боков≥ кор≥нц≥ . ÷в≥те в червн≥ .

Ћ≥тература :

ћороз ¬.≤. УЅотан≥ка з основами еколог≥њФ  ињв , ”рожай 1994 р.

ѕопов ќ.ѕ. УЋ≥карськ≥ рослини в народн≥й медицин≥Ф  ињв , «доровТ¤ 1965 р.

Ћ.».—текольников , ¬.».ћурох У÷елебные кладовые природыФ ћинск , ”роджай 1981 г.

1

Ќазва: –одина √убоцв≥тн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (326 прочитано)