≈колог≥¤ > —поживанн¤ води

ѕ≥сл¤ механ≥чного ≥ х≥м≥чного провод¤ть б≥олог≥чне, очищенн¤ сток≥в за допомогою спец≥альних м≥кроорган≥зм≥в. ќстанн≥ живл¤тьс¤ орган≥ч≠ними дом≥шками, що м≥ст¤тьс¤ в ст≥чних водах, розкладаючи њх до не≠шк≥дливих сполук (м≥неральних солей, вуглекислого газу, води).

” с≥льському господарств≥ стоки тваринницьких комплекс≥в ≥ ферм також компостують з торф'¤ною кришкою та орган≥чними в≥дходами землеробства у спец≥альних сховищах з наступним використанн¤м утво≠реного компосту ¤к орган≥чного добрива.

¬икористанн¤ води в ”крањн≥

Ќа територ≥њ ”крањни нараховуЇтьс¤ близько 73 тис. р≥чок, переважно невели≠ких, лише 125 в них мають довжину понад 100 км. Ќа кожен квадратний к≥лометр територ≥њ ”крањни припадаЇ 250 м р≥чок.

¬одозабезпечен≥сть ”крањни ресурсами м≥сцевого стоку з розрахунку на 1 лю≠дину становить 1000 м3 на р≥к, причому у ѕ≥вденно-«ах≥дному економ≥чному район≥ вона майже у 7 раз≥в вища, н≥ж у ѕ≥вденному, ≥ у 3 рази вища, н≥ж у ƒонецько-ѕридн≥стровському.

√оловним водним джерелом ”крањни Ї ƒн≥про. ¬одн≥ ресурси його басейну становл¤ть 80 % ус≥х водних ресурс≥в ”крањни. —ередн≥й багатор≥чний об'Їм його стоку в гирл≥ дор≥внюЇ 53 км3. ” маловодн≥ роки в≥н зменшуЇтьс¤ до 43,5 км3, а в дуже маловодн≥ Ч до 30 км3. ƒн≥про забезпечуЇ водою не т≥льки водоспожпвач≥в у межах свого басейну, а ≥ Ї головним, а ≥нколи ≥ Їдиним джерелом водопостачанн¤ великих промис≠лових центр≥в п≥вдн¤ ≥ п≥вденного сходу ”крањни.

ƒл¤ системи водопостачанн¤ в басейн≥ ƒн≥пра використовуютьс¤ поверхнев≥ ≥ п≥дземн≥ води. ќсновним джерелом поверхневих вод Ї мал≥ р≥чки, ¤ких у басейн≥ ƒн≥пра нал≥чуЇтьс¤ 15380 загальною довжиною 67 156 км. –озпод≥л водних ресурс≥в тут дуже нер≥вном≥рний. Ќайкра≠ще забезпечена водою верхн¤ частина басейну, де в середн≥й за водн≥стю р≥к њњ припадаЇ 219 тис. м3. ƒл¤ регулюванн¤ р≥чкового стоку в час≥ й простор≥ в басейн≥ ƒн≥пра створено штучн≥ водойми - ш≥сть великих водосховищ ≥з загальним об'Їмом води 44 км3. ќб'Їм п≥дземних вод в украњнськ≥й частин≥ басейну становить 12,8 км3/р≥к (35 млн м3/добу). ≈ксплуатац≥йн≥ запаси п≥дземних вод, тобто розв≥даних ≥ затверджених до використанн¤, становл¤ть лише 2,6 км3/р≥к. ћаксимальна к≥льк≥сть п≥дземних вод зосереджена в „ерн≥г≥вськ≥й област≥, проте частка розв≥≠даних водних п≥дземних ресурс≥в тут незначна - 6 %.

Ќайб≥льш≥ споживач≥ води в ”крањн≥ показан≥ на рис. 10.

–ис.10. Ќайб≥льш≥ споживач≥ води в ”крањн≥

Ќайб≥льшими забруднювачами вод ”крањни Ї (% в≥д всього обс¤гу зливу в р≥ки):

Ј електроенергетика - 43%;

Ј комунальне господарство - 19,5%;

Ј с≥льське господарство - 16,6%;

Ј чорна металург≥¤ - 9%;

Ј х≥м≥¤ ≥ нафтох≥м≥¤ - 3%;

Ј ≥нш≥ - 8,9%.

¬становлено, що стан водних ресурс≥в дл¤ 44 % з числа басейнових р≥чок ƒн≥провськоњ системи Ї катастроф≥чним. як≥сть води у б≥льшост≥ р≥чок класиф≥куЇтьс¤ ¤к забруднена ≥ брудна за х≥м≥чними та бакте≠р≥альними показниками. ѕеревищенн¤ граничне допустимих концен≠трац≥й забруднювальних речовин у водних об'Їктах спостер≥гаЇтьс¤ прак≠тично на вс≥й територ≥њ ƒн≥провськоњ системи, в багатьох з них стан еколог≥чних систем визначають ¤к початок еколог≥чного регресу.

ƒуже забруднен≥ також басейни р≥чок «ах≥дного Ѕугу, ѕриазов'¤, —≥верського ƒ≥нц¤. —ередньор≥чний вм≥ст забруднювальних речовин у вод≥ цих р≥чок значно перевищуЇ граничне допустимий р≥вень (√ƒ ), а за де¤кими ≥нгред≥Їнтами с¤гаЇ 10 √ƒ  ≥ б≥льше.

«ростаЇ також вплив ≥нтенсивноњ господарськоњ д≥¤льност≥ людини на п≥дземн≥ води. Ќайб≥льш≥ порушенн¤ в г≥дрогеох≥м≥чн≥й обстановц≥ спостер≥гаютьс¤ в економ≥чно розвинених районах ƒн≥пропетровськоњ та «апор≥зькоњ областей з високим р≥внем розвитку промисловост≥ та великою густотою населенн¤. √оловними джерелами забрудненн¤ Ї накопичувач≥ промислових та побутових р≥дких ≥ твердих в≥дход≥в, м≥не≠рал≥зован≥ шахтн≥ та рудников≥ води, м≥неральн≥ добрива, засоби захис≠ту рослин, накопичувач≥ в≥дход≥в на тваринницьких комплексах ≥ фер≠мах. « накопичувач≥в у п≥дземн≥ води потрапл¤ють розчини р≥зних со≠лей, нафтопродукти, ароматичн≥ речовини та ≥н.

” ірунтових водах ƒон≠басу ви¤влено значн≥ перевищенн¤ концентрац≥й (до 60 √ƒ ) арсену ≥ свинцю, в ѕридн≥стров'њ Ч високотоксичного тал≥ю Ц 500-1000 √ƒ . ¬ ц≥лому в ”крањн≥ ≥снуЇ 193 стаб≥льних осередки забрудненн¤ п≥дзем≠них вод. Ќайб≥льш≥ з них у районах:

Ј ƒн≥пропетровська - ƒн≥продзержинська - ст≥чними водами об'Їкт≥в х≥м≥чноњ ≥ металург≥йноњ промисловост≥;

Ј Ќовомосковська - ѕавлограда - шахтними водами та стоками тва≠ринницьких комплекс≥в;

Ј  ривого –огу - шахтними водами та ст≥чними водами металург≥й≠них завод≥в;

Ј ∆итомира - –≥вного - ст≥чними водами п≥дприЇмств х≥м≥чноњ ≥ лег≠коњ промисловост≥ та господарсько-побутовими.

ѕроблема „орного мор¤. ≤нтенсивна господарська д≥¤льн≥сть у басейн≥ „орного мор¤ призвела до виникненн¤ складних еколог≥чних проблем. ÷е, насамперед, синд≠ром морськоњ евтроф≥кц≥њ, пов'¤заний з ≥нтенсивним надходжен¤м з р≥чковим стоком б≥огенних елемент≥в, що спричинило масове "цв≥т≥нн¤" водоростей, зменшенн¤ вм≥сту розчиненого кисню, заги≠бель бентосних орган≥зм≥в. ѕост≥йним ¤вищем стали "червон≥ при≠пливи" в прибережних водах.

«начним стало забрудненн¤ акватор≥њ „орного мор¤ шк≥дливими ре≠човинами, особливо нафтопродуктами. ѕ≥сл¤ катастрофи на „орно≠бильськ≥й ј≈— в≥дбулос¤ забрудненн¤ вод „орного мор¤ рад≥онукл≥дами. ’≥м≥чне та ≥нш≥ види забрудненн¤ негативно позначилис¤ на його б≥от≥, що призвело до зменшенн¤ запас≥в промислових риб, а њхню еколог≥чну н≥шу зайн¤ла медуза аурел≥¤. «начна к≥льк≥сть поживи та в≥дсутн≥сть конкурент≥в надало њй можлив≥сть швидко зб≥льшити чисельн≥сть по≠пул¤ц≥њ. Ќавесн≥ 1988 р. в район≥ узбережж¤ „орного мор¤ поширивс¤ чужоморець, активний хижак - греб≥нник мнем≥опсис, занесений з ба≠ластними водами з порт≥в атлантичного узбережж¤. —≤Ћј. ¬≥н жи≠витьс¤ др≥бними рачками, личинками та ≥крою риб. « його по¤вою к≥льк≥сть ф≥то- ≥ зоопланктону зменшилас¤ в 10Ч20 раз≥в, що значно п≥д≥рвало кормову базу риб. “ак, у 1989 р. вилови ставриди зменшили≠с¤ з 115 до 3 тис. т, значно зменшивс¤ вилов хамси тощо.

ќстанн≥ми роками в „орному мор≥ спостер≥гаЇтьс¤ негативна тен≠денц≥¤ п≥двищенн¤ меж≥ с≥рководневоњ зони, ¤ка за останн≥ три дес¤≠тир≥чч¤ п≥дн¤лас¤ в середньому на 40 м, що може дуже негативно позначитис¤ на ус≥й екосистем≥ „орного мор¤.

ѕроблема јзовського мор¤. јзовське море сьогодн≥ Ї зоною еколог≥чноњ катастрофи. ўе 40-50 рок≥в тому в ньому виловлювали риби в 35 раз≥в б≥льше, н≥ж у „орному мор≥, ≥ в 12 раз≥в б≥льше, н≥ж у Ѕалт≥йському. –ан≥ше тут водилас¤ риба 114 вид≥в, загаль≠ний вилов њњ у спри¤тлив≥ роки становив понад 300 тис. т на р≥к, переважно ц≥нних пор≥д. “епер в≥н зменшивс¤ в 6 раз≥в. –иба, ¤ку виловлюють, наст≥льки забруднена х≥м≥катами, що споживати њњ небезпечно.

1	2	3

Ќазва: —поживанн¤ води
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (4301 прочитано)