≈колог≥¤ > —тан навколишнього середовища в ”крањн≥

—тан навколишнього середовища в ”крањн≥

”крањн≥ притаманн≥ так≥ еколог≥чн≥ проблеми, ¤к кислотн≥ дощ≥, транскордонне забрудненн¤, руйнуванн¤ озонового шару, потепл≥нн¤ кл≥мату, накопиченн¤ в≥дход≥в, особливо токсичних та рад≥ац≥йних, зниженн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤. јвар≥¤ на „орнобильськ≥й атомн≥й електростанц≥њ з њњ величезними медико-б≥олог≥чними насл≥дками спричинила в ”крањн≥ ситуац≥ю, що наближаЇтьс¤ до р≥вн¤ глобальноњ еколог≥чноњ катастрофи. ¬ ”крањн≥ в≥дсутн≥й природний прир≥ст населенн¤, а тривал≥сть житт¤ на ш≥сть рок≥в нижча, н≥ж у розвинутих крањнах. Ќегативн≥ зм≥ни у здоровТњ сталис¤, головним чином, за рахунок п≥двищенн¤ р≥вн¤ зло¤к≥сних новоутворень, серцево-судинних хвороб, бронх≥альноњ астми, ≥ так дал≥, ¬еликоњ гостроти набула проблема рад≥оактивних в≥дход≥в. Ќа атомних електростанц≥¤х накопичено тис¤ч≥ тон в≥дпрацьованого ¤дерного палива, дес¤тки тис¤ч кубометр≥в твердих ≥ дес¤тки м≥льйон≥в л≥тр≥в р≥дких рад≥оактивних в≥дход≥в.

—тан навколишнього природного середовища значною м≥рою визначаЇтьс¤ р≥внем л≥систост≥ та ¤к≥сним станом л≥с≥в. ”крањна Ц малол≥сна крањна. Ћ≥си переважно виконують захисн≥ водоохоронн≥ та сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ функц≥њ. ќднак вони ≥нтенсивно експлуатуютьс¤, гинуть в≥д промислових викидн≥в та пожеж, внасл≥док недбалого в≥дведенн¤ земель п≥д виробку дл¤ р≥зноман≥тного буд≥вництва. ѕрот¤гом останнього дес¤тир≥чч¤ в ”крањн≥ загинуло в≥д промислових викид≥в 2,5 тис. га л≥сових насаджень. ¬ирубка л≥сового фонду перевищуЇ його в≥дновленн¤. ќбс¤ги захисного л≥сорозведенн¤ не забезпечують повного зал≥сненн¤ непридатних дл¤ с≥льськогосподарського виробництва земель. Ќедостатн≥ми залишаютьс¤ обс¤г роб≥т щодо створенн¤ полезахисних л≥сових смуг. ¬икликаЇ стурбован≥сть ≥нтенсивна експлуатац≥¤ л≥с≥в, особливо в  арпатському та ѕол≥ському рег≥онах, де зосереджено в≥дпов≥дно 29 та 33% запас≥в деревини. «начних збитк≥в завдають пожеж≥. ѕорушенн¤ природноњ ст≥йкост≥ л≥с≥в призводить до зростанн¤ уразливост≥ насаджень, визначаЇ подальше збереженн¤ напруженого сан≥тарного стану л≥с≥в. ќбгрунтуванн¤м при визначенн≥ шл¤х≥в розвитку агропромислового та л≥сох≥м≥чного комплекс≥в, ре регулюванн¤ стоку р≥чок, осушенн¤ бол≥т та стих≥йний розвиток колективного сад≥вництва призвели до зниженн¤ природного потенц≥алу майже 70% ц≥нних природних комплекс≥в ≥ ландшафт≥в ”крањни.

–оль права у регулюванн≥ взаЇмод≥њ природи ≥ сусп≥льства пол¤гаЇ у встановленн≥ науково-обгрунтованих правил повед≥нки людини щодо природи. Ќайб≥льш суттЇв≥ правила такоњ повед≥нки закр≥пл¤ютьс¤ державою в законодавств≥ ≥ стають загальнообовТ¤зковими дл¤ виконанн¤ та дотриманн¤ права, ¤к≥ забезпечуютьс¤ державним примусом у випадку њх невиконанн¤. «акон надаЇ громад¤нам ”крањни право звертатис¤ до суду з позовом на п≥дприЇмства, установи ≥ орган≥зац≥њ щодо в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, запод≥¤них здоровТю та майну в насл≥док негативного впливу на навколишнЇ середовище. ѕриродно-запов≥дний фонд визначаЇ правов≥ основи орган≥зац≥њ, охорони ≥ використанн¤ природного-запов≥дного фонду, в≥дтворенн¤ його природних комплекс≥в ≥ обТЇкт≥в. ƒо природного запов≥дного фонду належать природн≥ запов≥дники, б≥осферн≥ запов≥дники, нац≥ональн≥ природн≥ парки.

ўороку до водоймищ ”крањни потрапл¤Ї 5 млн. тонн солей ≥ значна частина сток≥в в≥д тваринницьких комплекс≥в. ћайже половина м≥неральних добрим ≥ отрутох≥м≥кат≥в змиваЇтьс¤ з пол≥в у р≥ки. –≥вень очищенн¤ води надзвичайно низький. ¬ ”крањн≥ проводитьс¤ значна робота з охорони вод в≥д забрудненн¤. –озробл¤ютьс¤ схеми комплексного використанн¤ ≥ охорони вод, зг≥дно з цими схемами зд≥йснюЇтьс¤ виб≥р д≥л¤нок п≥д буд≥вництвом д≥л¤нок.

”крањна через високий р≥вень концентрац≥њ промислового виробництва та с≥льського господарства, внасл≥док хижацького використанн¤ природних ресурс≥в прот¤гом дес¤тир≥ч перетворилас¤ в одну з найнебезпечн≥ших в еколог≥чному в≥дношенн≥ крањн. Ќин≥шн¤ еколог≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥ характеризуЇтьс¤ ¤к глибока еколого-економ≥чна криза, котра зумовлена законом≥рност¤ми функц≥онуванн¤ адм≥н≥стративно командноњ економ≥ки.

”крањн≥ притаманн≥ так≥ еколог≥чн≥ проблеми, ¤к кислотн≥ дощ≥, транскордонне забрудненн¤, руйнуванн¤ озонового шару, потепл≥нн¤ кл≥мату, накопиченн¤ в≥дход≥в, особливо токсичних та рад≥ац≥йних, зниженн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤.

—ьогодн≥ людина та результати њњ д≥¤льност≥ перевершили вс≥ н≥ш б≥отичн≥ та аб≥отичн≥ чинники. Ћюдству постаЇ завданн¤ виробити шл¤х подоланн¤ диспропорц≥њ м≥ж розмахом та насл≥дками господарськоњ д≥¤льност≥ в соц≥осфер≥ ≥ можливост¤ми управл≥нн¤ соц≥осферними процесами.

«авданн¤ людини Ц не п≥дривати природн≥ основи свого ≥снуванн¤, не перешкоджати прогрес ним процесам, що в≥дбуваютьс¤ в б≥осфер≥, витрачаючи на це все б≥льшу к≥льк≥сть енерг≥њ ≥ намагаютьс¤ забувати закони ≥ правила, що керують цими процесами, узгоджувати з ними своњ ц≥л≥ та д≥њ. ƒос¤гнути цього нелегко через високий ступ≥нь складност≥ б≥осферних ¤вищ, котр≥ сл≥д вивчати та враховувати. у звТ¤зку з неп≥дготовлен≥стю значноњ к≥лькост≥ населенн¤ до переходу в≥д психолог≥њ приборкувач≥в природи та споживач≥в њњ ресурс≥в до психолог≥њ њњ вд¤чних д≥тей ≥ союзник≥в. ќднак складн≥сть ≥ важлив≥сть ц≥Їњ проблеми робить њњ дедал≥ б≥льш ц≥кавою та г≥дною людиною. ≤сторичний досв≥д св≥дчить: ¤кщо людина усв≥домлюЇ гостру потребу вир≥шенн¤ ¤коњсь проблеми ≥ зосереджуЇ на цьому достатн≥ ≥нтелектуальн≥ та матер≥альн≥ ресурси, вона може прот¤гом короткого часу дос¤гти значних результат≥в.

¬икористана л≥тература:

У≈колог≥¤ та охорона навколишнього середовищаФ.

ƒжигирей ¬.—.

1

Ќазва: —тан навколишнього середовища в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (1411 прочитано)