≈колог≥¤ > —тановище л≥с≥в ”крањни. ¬плив людини на л≥си

—тановище л≥с≥в ”крањни. ¬плив людини на л≥си

« ус≥х природних ресурс≥в, що становл¤ть скарбницю нашоњ крањни, л≥с займаЇ особливе м≥сце. ÷е найдосконал≥ший, здатний до в≥дтворенн¤ природний комплекс, ¤кий даЇ понад 20 тис¤ч вид≥в ц≥нноњ продукц≥њ.

”крањнська земл¤ щедро обдарована природою. ћайже 4500 вид≥в вищих рослин вплелис¤ в р≥знобарвний смарагдовий в≥нок флори ”крањни. “ут прол≥си ѕол≥сс¤ ≥ зелених  арпат, д≥брови ѕод≥лл¤ ≥ представники кримських субтроп≥к≥в.

Ћ≥с Ц це певний природний комплекс, в ¤кий вход¤ть кр≥м представник≥в рослинного св≥ту, зв≥р≥, птахи, р≥зн≥ комахи, м≥р≥ади м≥кроорган≥зм≥в.

«апас деревини л≥с≥в св≥ту становить 484 м≥ль¤рди куб≥чних метр≥в. Ќа «емл≥ в≥домо близько 200 тис¤ч вид≥в вищих судинних рослин. Ћюдина використовуЇ лише њх соту частину. ќсобливу ц≥нн≥сть дл¤ нас мають р≥дк≥сн≥ рослини Ц жив≥ памТ¤тки природи. “аких ун≥кальних рослин на ”крањни 187 вид≥в.

ƒжерелом енерг≥њ дл¤ рослинних орган≥зм≥в Ї —онце. –ослини не лише постачальники енерг≥њ та р≥зних орган≥чних сполук дл¤ вс≥х ≥нших живих ≥стот, а й утворювач≥ атмосферного кисню, без ¤кого неможливе житт¤ людини, тварин, багатьох м≥кроорган≥зм≥в та й самих рослин.

Ћ≥си на територ≥њ ”крањни розм≥щен≥ нер≥вном≥рно. “ак, на ѕол≥сс≥ площа њх становить 37%, у Ћ≥состепу Ц 30,2%,  арпатах Ц 22,8%, —тепу Ц 5,8% ≥  риму Ц 4,2% до загальноњ площ≥ цих зон. Ќайвища л≥сист≥сть у  арпатах Ц 40,2%. √≥рськ≥ л≥си в≥д≥грають важлив≥ водоохоронн≥ ≥ водорегулювальн≥ функц≥њ. Ќе менш важливу еколог≥чну роль в≥д≥грають л≥си в захист≥ грунт≥в в≥д ероз≥њ, особливо в г≥рських умовах, регулюванн≥ кл≥мату, створенн≥ умов дл¤ оздоровленн¤ ≥ в≥дпочинку людей.

” л≥сах ”крањни росте 200 деревних ≥ чагарникових пор≥д: сосна, дуб, ¤лина, смерека, бук, граб, ¤сень, береза, в≥льха, осика, верба тощо. Ќа ”крањн≥ переважають насадженн¤ з лист¤них пор≥д Ц 55% площ≥. ” них росте 21,4% дубових л≥с≥в крањни. Ѕуков≥ л≥си становл¤ть 19%, насадженн¤ ¤сен¤ Ц 12%.

«а породним складом у л≥сах ≤вано-‘ранк≥вськоњ област≥ переважають хвойн≥ л≥соутворювач≥ ¤лина Ївропейська (52%) та ¤лиц¤ б≥ла (5%), ≥з лист¤них л≥соутворювальних пор≥д найб≥льша частка припадаЇ на бук л≥совий (21%) ≥ дуб звичайний (11%).

Ќайстарш≥ л≥си в «акарпатськ≥й област≥. —ередн≥й в≥к њх Ц 63 роки. ” зон≥  арпат молод≥ насадженн¤ дос¤гають 42%, а решта Ц 58%. Ќа ”крањн≥ б≥льша половина насаджень Ц молод≥. ¬они складають 56%.

ѕерша ≥ друга св≥тов≥ в≥йни запод≥¤ли л≥сами ”крањни величезноњ втрати. «а даними ¬сеукрањнського управл≥нн¤ л≥сами, у 1923 роц≥ площ≥ вирубок становили 669 тис¤ч гектар≥в, а посадок молодн¤ка, потолочених худобою Ц 123 тис¤ч гектар≥в.

–ослинний тваринний св≥т ”крањни зм≥нивс¤ докор≥нно. ѕлощ≥ л≥с≥в ще з XVI ст. весь час скорочувалис¤.

ƒо 60-х рок≥в л≥си ≤вано-‘ранк≥вщини справд≥ надм≥рно вирубували. јле це ¤вище давно минуле. “ака дол¤ сп≥ткала л≥си ≥ в ≥нших област¤х ”крањни. “од≥ були ≥накш≥ проблеми, ≥накша пол≥тика. «авданн¤ л≥с≥вник≥в нин≥ пол¤гаЇ у забезпеченн≥ еколог≥чно збалансованого л≥совирощуванн¤ ≥ л≥сокористуванн¤.

” зв'¤зку з прийн¤тт¤м «акону ”крањни Уѕро моратор≥й на проведенн¤ суц≥льних рубок на г≥рських схилах в ¤лицево-букових л≥сах  арпатського рег≥онуФ починаючи з 2001 року ≥ впродовж дес¤ти рок≥в у ¤лицевих ≥ букових л≥сах на стр≥мких схилах не проводитимуть суц≥льн≥ рубки головного користуванн¤, а лишень виб≥рков≥ та поступов≥. «акон також вимагаЇ зд≥йснювати загот≥влю та вивезенн¤ деревини в г≥рських л≥сах починаючи з 2005 року т≥льки з використанн¤м кол≥сних трактор≥в, коней, системи вузькокол≥йок та оптим≥зац≥Їю мереж≥ л≥сових дор≥г.

Ћ≥с завжди в≥д≥граЇ велику роль у житт≥ людини. Ќин≥ неможливо назвати галузь господарства, де б не використовувалась основна продукц≥¤ л≥су деревина.

” перел≥ку сировини, необх≥дноњ дл¤ людини на сучасному етап≥, деревина поступаЇтьс¤ лише продуктами харчуванн¤ та камТ¤ному вуг≥ллю. Ћюдство виробл¤Ї з деревини до 20-ти тис¤ч р≥зних вироб≥в. њњ використовують деревообробн≥, фанерн≥, меблев≥ та ≥нш≥ п≥дприЇмства при буд≥вництв≥ жител, дл¤ виготовленн¤ шпал, с≥рник≥в тощо.

”ваги заслуговуЇ також ≥ використанн¤ виход≥в л≥сового господарства, л≥созагот≥вель ≥ переробних п≥дприЇмств дл¤ паливно-енергетичних ц≥лей.

Ћ≥сонасадженн¤ мають вин¤тково велике сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чне значенн¤, що ви¤вл¤Їтьс¤ в поглинанн≥ вуглекислоти ≥ збагаченн≥ пов≥тр¤ного басейну киснем у збиранн≥ пилу ≥ к≥пт¤ви, приглушенн≥ шум≥в, вид≥ленн≥ ф≥тонцид≥в (захисники рослин), отруйних газ≥в, аерозол≥в, саж≥, попелу тощо).

Ћ≥сове пов≥тр¤ багате на озон. ¬оно наповнене ароматами, тут Ї ф≥тонциди та ≥они, корисн≥ дл¤ людини ≥ згубн≥ дл¤ шк≥дливих м≥кроб≥в.

“реба користуватись природними багатствами так, щоб не т≥льки запоб≥гти њх знищенню або зб≥дненню, а й не призводити до негативного впливу на життЇд≥¤льн≥сть людини, њњ взаЇмозвТ¤зок з навколишн≥м середовищем.

1

Ќазва: —тановище л≥с≥в ”крањни. ¬плив людини на л≥си
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (976 прочитано)